Теми статей
Обрати теми

Староста — третя особа у цивільному провадженні: права та обов’язки

Сербіна А., аналітик Видавничого будинку «Фактор», адвокат
Працюючи з Єдиним державним реєстром судових рішень, можна побачити, що старост часто залучають в якості третіх осіб у цивільному процесі у справах про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів тощо. Чи може староста не реагувати на виклики суду? Чи зобов’язаний він брати участь у судових засіданнях? Якими правами наділена третя особа у справі? Про все це мова піде нижче.

Порядок залучення третіх осіб

Відповідно до ст. 26 Цивільного процесуального кодексу України1 у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

1 Далі за текстом — ЦПК.

Залежно від інтересу до предмета спору в цивільному судочинстві існує два види третіх осіб:

1

треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору

2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов’язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку. З огляду на зазначене, ми розуміємо, що староста навряд чи буде виступати у цивільній справі в такому статусі.

Як правило, старосту вказують як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, під час подання позовної заяви до суду.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Але можливі і випадки, коли саме третя особа, яка відчуває, що прийняте у справі рішення якимось чином може вплинути на її права та обов’язки чи інтереси (наприклад, коли вирішується питання про визнання права власності на земельну ділянку, яка належить відповідній територіальній громаді), подає до суду відповідну заяву про залучення до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Порядок залучення до участі у справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, визначено статтею 36 ЦПК України.

У заяві про залучення третьої особи повинні бути зазначені ім’я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.

Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз’яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутись із заявою про свою участь у справі.

Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу.

Права та обов’язки третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог

Староста, будучи залученим до участі у цивільній справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має право (ч.1 ст. 26 ЦПК):

1

знайомитись з матеріалами справи

2

знімати копії з документів, долучених до справи

3

одержувати копії рішень, ухвал

4

брати участь у судових засіданнях

5

подавати докази

6

брати участь у дослідженні доказів

7

задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам

8

заявляти клопотання та відводи

9

давати усні та письмові пояснення суду

10

подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду

11

подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб

12

користуватись правовою допомогою

13

знайомитись із журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти

14

прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти

15

оскаржувати рішення і ухвали суду

16

користуватись іншими процесуальними правами, встановленими законом

Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться — до початку розгляду справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Після надходження повістки про виклик до суду для участі у судовому засіданні:

по-перше

необхідно ознайомитись із позовною заявою (її могли надіслати на адресу разом із викликом, якщо ж ні — ознайомлення можливе в суді на підставі поданого клопотання про ознайомлення із матеріалами справи)

по-друге

з’ясувати, чи потребує справа активної участі старости: подання доказів, надання пояснень тощо, якщо ні можна подати до суду письмову заяву про слухання справи без участі третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору.

Якщо у справі є конкретна позиція старости (наприклад, позов є обґрунтований) — про це також можна написати в заяві до суду. Досить поширеними є заява з проханням задовольнити позов або відмовити у його задоволенні чи заява про розгляд справи на розсуд суду

Повноваження старости, як і в. о. старости, слід підтвердити у суді шляхом надання копії відповідного рішення ОМС про початок повноважень старости або про покладення обов’язків старости відповідно.

Якщо староста вирішив особисто взяти участь у судовому засіданні, слід пам’ятати, що особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи. Відступ від цих вимог допускається з дозволу головуючого.

Учасники цивільного процесу зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

Староста як представник ОМС

Окремо Єдиний державний реєстр судових рішень містить посилання на справи, в яких староста був залучений як представник ОМС.

Ми пам’ятаємо, що староста відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону № 280 є виборною посадовою особою ОМС, разом із тим ні Закон № 280, ні сам статус старости не робить старосту автоматично представником ОМС.

Згідно зі ст. 237 Цивільного кодексу України2 представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, установлених актами цивільного законодавства.

2 Далі за текстом — ЦК.

Отже, староста може виступати представником ОМС за умови наявності відповідного рішення (довіреності) ОМС.

Окремо звертаємо увагу, що позивач не наділений правом визначати особу представника юридичної особи (у нашому випадку ОМС), як і суд. Право визначати свою довірену особу належить лише особі, яка довіряє себе представляти.

Згідно зі ст. 38 ЦПК сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші зацікавлені особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

У разі якщо було вирішено питання про участь у справі як третьої особи ОМС, такий ОМС з огляду на територіальність (зручніше добиратися до суду), зацікавленості (питання стосується села, селища) та обізнаності (староста вже ознайомлений із спірною ситуацією та може на належному рівні представляти ОМС у суді) може доручити старості представляти інтереси ОМС у суді. Для цього староста має пред’явити суду відповідний документ — довіреність. Згідно з ч. 2 ст. 244 ЦК представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреність — це письмовий документ, який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо її строк не встановлений, вона зберігає чинність до припинення дії. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Лише за наявності довіреності від ОМС староста може бути залучений до судового провадження як представник ОМС, і ніяк по-іншому. Важливо також відзначити, що довіреність може бути достроково припинена за рішення ОМС.

Наостанок, здійснення правосуддя — складна справа, в якій пояснення зацікавленої особи може змінити суть судового рішення. Ставтеся до виклику до суду із відповідальністю. Неявка учасника судового провадження може стати підставою для відкладення розгляду справи, що відтерміновує відновлення оспорюваного права або інтересу позивача/заявника. Якщо ви не плануєте особисто брати участь у справі — обов’язково повідомте про це письмово суд і, за можливості, висловте свою позицію (прошу позов задовольнити / у задоволенні позову відмовити / вирішити справу на розсуд суду).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі