Розпочну з того, що яким би не був регламент вашої ради, є Закон, який, погодьтеся, має вищу за регламент юридичну силу. У нашій ситуації я маю на увазі, звісно ж, Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»1. Нагадаю, що ст. 541 вказаного законодавчого акта чітко передбачено, що староста:
1 Далі за текстом — Закон № 280.
| п. 2 ч. 1 ст. 541 | бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій Примітка. Під цим повноваженням слід розуміти те, що староста може бути присутнім на будь-яких пленарних засіданнях ради, власне як і на засіданнях постійних комісій. Якщо враховувати, що Закон № 280 не встановлює певних обмежень, то, дійсно, йдеться про всі засідання. І це цілком здається логічним, якщо враховувати інститут старост, який у тому числі покликаний забезпечити посередництво між ОМС та членами територіальної громади. Труднощі щодо потрапляння старости на пленарні засідання можуть полягати у відсутності поінформованості старости про їх проведення, що знову ж таки здається малоймовірним. Тут доречним буде нагадати про п. 17 ч. 6 ст. 46 Закону № 280, який передбачає, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації». Не забуваємо й про п. 10 ч. 6 ст. 46, згідно з яким рішення про скликання сесії ради відповідно до ч. 4, 6 та 8 цієї статті має бути доведене до відома депутатів і населення не пізніше ніж за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше ніж за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради. Треба сказати й про один з принципів місцевого самоврядування — гласність. Він, зокрема, передбачає, що органи та посадові особи місцевого самоврядування повинні здійснювати свою діяльність відкрито, у взаємодії із засобами масової інформації. Вони мають своєчасно надавати об’єктивну, достовірну інформацію про свою діяльність громадянам, публікувати чи доводити до відома громадян прийняті рішення. Як правило, у своїх регламентах ради деталізують цей принцип. Так, наприклад, уРегламенті Зачепилівської селищної ради (Харківської області) зазначається, що: «1. Пленарні засідання селищної ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій ради є відкритими і гласними, крім випадків, встановлених законами України. Засідання тимчасових контрольних комісій можуть проводитися закрито у порядку, визначеному законом. 2. Відкритість роботи селищної ради забезпечується шляхом присутності представників засобів масової інформації, а також запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади на пленарних засіданнях ради в порядку, передбаченому Регламентом ради. 3. Відкритість та гласність у діяльності ради забезпечується також через стабільне і прогнозоване функціонування сайту ради 4. Прозорість у роботі ради також забезпечується через створення можливостей присутності громадян на пленарних засіданнях сесій ради. Кожен громадянин має право безперешкодно відвідувати засідання органів ради за умови дотримання ним встановленого порядку» |
| п. 3 ч. 1 ст. 541 | має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища Примітка. Якщо порівняти це повноваження з попереднім, то не важко зрозуміти, чим воно відрізняється від нього. У контексті цього повноваження йдеться не лише про участь, а й про право гарантованого виступу на пленарному засіданні ради. Але є невеличке уточнення — «з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища». Щоб зрозуміти, які питання будуть слухатися на сесії, спочатку необхідно отримати інформацію про порядок денний пленарного засідання. Якщо староста з’ясовує, що він містить питання, які стосуються інтересів населеного пункту, що є частиною відповідного старостинського округу, та з цього питання є що сказати, то, звісно ж, таким правом варто скористатися. Пам’ятаймо, що в регламенті кожної ради, як правило, прописано механізм реалізації права виступу на сесії — його необхідно дотримуватися. Тобто наявність права на гарантований виступ не передбачає автоматичного його застосування, у будь-якому випадку необхідно дотримуватися певної процедури, передбаченої в регламенті ради. Чому важливо дотримуватися правил, закріплених у регламенті? Тому, що їх порушення може призвести до таких негативних наслідків, як позбавлення права присутності на пленарному засіданні. Так, наприклад, у Регламенті Глинської сільської ради (Світловодський район Кіровоградської області) закріплено таке: «Особи, котрі не є депутатами, але присутні на засіданнях ради та її органів, зобов’язані дотримуватись установленого порядку ведення засідання і не мають права без дозволу головуючого висловлювати своє ставлення до того, що відбувається на засіданні. У разі порушення порядку вони за розпорядженням головуючого можуть бути виведені з приміщення засідання». Скажемо й про право старости пропонувати питання для включення до порядку денного сесії ради. На жаль, ані Закон № 280, ані жоден інший нормативно-правовий акт не закріплює за старостою такого права. Аналіз багатьох регламентів місцевих рад свідчить про те, що переважно старости залишаються осторонь формування порядку денного. Проте є і позитивна практика, коли прямо в регламенті старосту віднесено до переліку осіб, які можуть подавати свої пропозиції до порядку денного. Так, наприклад, у Регламенті Нижньовербізької сільської ради (Коломийський район Івано-Франківської області) визначено, що «Пропозиції щодо включення питань до проекту порядку денного сесії можуть вноситись сільським головою, секретарем ради, постійними комісіями, депутатськими групами (фракціями), депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян, старостами» |
Зазначимо, що за результатами аналізу регламентів деяких рад, а також положень про старосту стає зрозумілим, що мало які з них закріплюють розглянуті вище повноваження старости. Навіть ті регламенти, які їх і передбачають, на превеликий жаль, не деталізують, яким саме чином староста може ними скористатися. Водночас поширеною практикою є коли в регламентах місцевих рад передбачається, що «Пропозиції з питань порядку денного можуть офіційно вноситися сільським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом сільської об’єднаної громади, загальними зборами громадян. Пропозиції з питань, що пропонуються для розгляду на сесії, подаються сільському голові або секретарю об’єднаної громади не пізніше ніж за 10 днів до відкриття чергової сесії з пояснювальною запискою про необхідність розгляду такого питання та проектом рішення. Питання, які обов’язково потребують розгляду і не вимагають попередньої підготовки та розгляду в комісіях і виконавчим комітетом сільської об’єднаної громади, рішенням об’єднаної громади, включаються до порядку денного сесії під час її проведення, за умови, якщо за це проголосує не менше половини депутатів, що беруть участь у роботі сесії». Аналізуючи наведене, можна підсумувати:
— староста обов’язково має ознайомитися з регламентом місцевої ради, аби дізнатися про порядок формування порядку денного сесії, надання слова для виступу тощо;
— якщо в регламенті не передбачено можливість формування порядку денного сесії за пропозиціями, у тому числі старости, можна попрацювати з виконавчим комітетом ради чи відповідним депутатом та запевнити їх щодо необхідності подання того чи іншого питання на розгляд ради.
Примітка. Щодо останньої тези. Співпраця з депутатами та кропітка робота з іншими членами виконавчого комітету ніколи не буде зайвою. Завжди необхідно пам’ятати, якщо для вас, як для старост, не передбачено чітких механізмів втілення в життя певних повноважень, завжди можна скористатися іншими ресурсами.
