Теми статей
Обрати теми

Старостинські округи крізь призму бюджету участі

Ковшова Олена, заступник головного редактора видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», аналітик
Бюджет участі вперше запровадили у Південній Америці в 1980-х. Нині бюджет участі успішно застосовують майже в усьому світі, й Україна — не виняток. Механізм українського бюджету участі запрацював завдяки фундації українсько-польського партнерства PAUCI. Треба сказати, що першопрохідцями стали такі міста, як Черкаси, Полтава, Чернігів та Івано-Франківськ. Згодом ідея передалась й іншим містам, охопивши у тому числі й ОТГ. Наразі кожного року механізм бюджету участі поступово змінюється, оскільки змінюються потреби мешканців. Він стає більш досконалим, орієнтованим на конкретні потреби людей та необхідним для покращення якості життя на певній території. І це абсолютно нормальне явище. На сторінках видання ми вже неодноразово розповідали про нюанси впровадження бюджету участі та його основні функції, тож не будемо повторюватись. Зупинимось на питанні голосування, поділу проектів та пунктів супроводу. На практиці виявилось, що в ОТГ це є величезним каменем спотикання між населеними пунктами, що входять до складу ОТГ, та центральною садибою взагалі. Головне, що турбує людей, — справедливий розподіл фінансів за бюджетом участі, якого, на жаль, не завжди вдається досягти. Тож розглянемо найбільш гострі проблеми, що стосуються бюджету участі в ОТГ.

Поділ проектів: необхідність чи ні?

Для багатьох сільських та селищних ОТГ бюджет участі розглядається, в першу чергу, як механізм подолання віддаленості розриву між центром та периферійними селами (селищами). Велику роль у цьому питанні відіграє староста. Він має донести до мешканців просту істину, що саме вони можуть cприяти направленню коштів з місцевого бюджету на найбільш актуальні проблеми за допомогою бюджету участі, закриваючи «чорні плями», які могла не побачити місцева влада, або розставити пріоритети розвитку території, де вони проживають, у тому порядку, який наразі потрібен мешканцям.

Не секрет, що глобальними проблемами ОТГ займається місцева рада (її виконавчий комітет), але в кожному селі чи селищі є свої локальні проблеми, які завдяки бюджету участі можна вирішити. Наприклад, побудувати дитячі майданчики, провести освітлення головних вулиць села чи селища, встановити огорожі на кладовищах, ліквідувати сміттєзвалища тощо.

Як правило, для того, аби здійснити справедливий розподіл фінансів за бюджетом участі, проекти поділяють на малі та великі. Зауважимо, що наразі такий поділ втрачає свою актуальність для великих міст, але він здебільшого зостається дуже суттєвим для ОТГ.

Причина в тому, що найбільш віддалені від центральної садиби села чи селища можуть мати меншу кількість населення, надходжень, але також потребують розвитку. Й, як правило, саме через малі проекти це й вдається зробити, оскільки чим менші проекти — тим легше вмовити мешканців його подати. Одночасно для ОТГ можуть бути цікаві й великі проекти, тому їх також не можна оминати увагою.

Ще на старті впровадження бюджету участі міста-початківці (Чернігів, Полтава, Черкаси тощо) розподіляли бюджет участі між великими проектами та малими. Як правило, на один малий проект виділяється в середньому близько 10 — 250 тис. грн., а на великі — від 250 тис. грн. до 1 млн грн. та більше. Інколи проекти поділяють на малі, середні та великі (градацію здійснюють приблизно у таких значеннях від 10 до 50 — 100 тис. грн., від 50 — 100 до 250 — 500 тис. грн. та від 250 — 500 тис. грн. до 1 млн грн. та більше).

До відома, Київська міська рада однією з перших своїм рішенням від 17.04.2018 схвалила нову редакцію Положення про громадський бюджет. Цим рішенням змінено громадський контекст проведення бюджету участі на наступний рік, зокрема, ліквідовано поділ громадських проектів на малі та великі. Натомість введено підготовку і голосування за проекти від 50 тис. грн. до 3 млн грн., а також:

1

замість одноосібного автора громадського проекту впроваджується команда його авторів і особа – Лідер команди

2

встановлено обов’язковий резерв у кошторисі проектів у розмірі 20 %

3

введено новий підрахунок голосів за такі проекти на підставі їх рейтингу

4

запроваджено стимулювання доброчесної громадської активності та напрацьовано правила етичної поведінки

Слід зазначити, що думки експертів з цього приводу розділились: одні вважають, що це покращення, оскільки є можливість охопити більш масштабні проекти, інші — що це хитка система, в якій не вдасться протягом року реалізувати проекти з сумою понад 1 млн грн. (відповідно до градації, наведеної вище, за загальним правилом проекти відносять до великих, якщо сума фінансування дорівнює або перевищує 1 млн грн.), а проекти з меншою вартістю не зможуть конкурувати з тими, вартість яких менше 1 млн грн. і за результатами загальноміського голосування у сучасних реаліях вони втрачають шанс на перемогу. Як правило, такий досвід великих міст-мільйонників поки що може й не знадобитись ОТГ, але може допомогти напрацювати власний дієвий механізм, зокрема командне впровадження, про що ми далі й поговоримо.

Варто враховувати, що у найвіддаленіших селах та селищах ОТГ наразі гостро постають в основному питання благоустрою, культури та спорту, а вже потім у перспективі — безліч глобальних та дороговартісних проектів, наприклад з енергозбереження.

Тож староста, проводячи інформаційну кампанію щодо бюджету участі серед населення, має спрямовувати погляд мешканців на наявні реалістичні, а не масштабні проблеми або мрії. Останні не можна усунути лише за кошти бюджету участі та ще й протягом бюджетного року.

Для вирішення цих питань необхідні додаткові ресурси. Наприклад, через залучення грантів, коштів інвесторів, а також завдяки впровадженню механізму співфінансування як за участю мешканців, так і за участю представників бізнесу.

Для того, щоб зрозуміти, чи необхідно розділяти проекти на великі та малі в ОТГ, варто запитати в жителів (шляхом опитування за допомогою офіційного сайту місцевої ради, сторінки старости у Facebook, громадських слухань, анкетування тощо) про те, які напрямки населення бачить найважливішими протягом наступного року, коли буде реалізовуватись бюджет участі.

Різні канали комунікацій можуть показати різні пріоритети. Однак це допомагає виокремити першочергові напрямки для бюджету участі з-поміж існуючих (благоустрій, освіта, спорт, охорона здоров`я, культура, робота з молоддю тощо) та визначити необхідну суму для малих та великих проектів.

Це питання є дуже важливим, оскільки час пливе і потреби громадян змінюються щороку. Тому місцева влада має бути у курсі потреб своєї громади. Виступити комунікатором між ними може саме староста, який кожного року буде доносити до місцевої ради об`єктивну інформацію про бажані напрями проектів бюджету участі. І якщо вони не збігаються з тими, які закріплені у Положенні про бюджет участі, варто ініціювати зміни до нього. Їх можна розширювати або навпаки звужувати.

Наведемо приклад міст, які аналізують таку інформацію. У м. Кропивницькому після проведеного аналізу попереднього бюджету участі виявилося, що існує така категорія проектів, як соціальні. Тому там запропонували розглянути цей напрям як пріоритетний та переглянути питання доступності до пунктів голосування для людей з інвалідністю.

Крім того, на підставі аналізу напрямів проектів у м. Біла Церква та Кропивницькому планують створити карту реалізованих проектів на платформі Google maps. Це допоможе відстежувати задоволені та незадоволені потреби громадян для того, аби обирати пріоритетні напрямки проектів.

Вважаємо, що постійний аналіз напрямів проектів — це якісний підхід, який допомагає врахувати думки мешканців та зафіксувати офіційні засади їх участі у формуванні бюджетів участі як частини міських бюджетів. Така практика у формі так званої «бюджетної» демократії може бути включена й до Статуту територіальної громади.

Треба сказати, що такий аналіз напрямів бюджету участі українські громади беруть з польського досвіду. Адже увагу на території польських гмін приділяють саме вивченню потреб громади перед стартом прийому проектних пропозицій. З урахуванням таких потреб поляки розробляють навіть спеціальні аркуші ідей, які використовують у тому числі й для місцевої стратегії розвитку. Пропозиції від мешканців збирають на спеціально облаштованих консультаційних пунктах.

Як свідчить практика, найчастіше польські мешканці подають проекти, спрямовані на розваги та відпочинок (майданчики для барбекю, проведення різноманітних фестивалів, конкурсів, зустрічей та змагань), у той час як українці більш зацікавлені питаннями благоустрою.

За практикою, не всі ОТГ вбачають необхідність у поділі проектів на малі, середні та великі через масу причин (інфраструктуру, кількість населення, розташування тощо). Кожна громада має визначити це питання для себе, але врахувати як інтереси центральної садиби, так і інтереси інших населених пунктів, що входять до її складу.

Для прикладу: Музиківська ОТГ Херсонської області у цьому році вирішила не заганяти натхнення авторів проектів у вузькі рамки (тобто не здійснювати їх поділ на великі та малі, не встановлювати їх кількість). Вони вирішили прийняти усі подані мешканцями проекти за будь-яким напрямом, визначити серед них переможців на підставі результатів голосування та профінансувати проекти-переможці.

Практика свідчить, що обрання проектів бюджету участі варто здійснювати у поточному році, а от їх реалізацію (звісно, й фінансування) – у плановому (наступному) році.

Причина проста: прийняття проектів, оцінка, проведення голосування та визначення переможців проектів у той же рік, що й їх втілення, значно обмежує часові можливості для якісного проведення та реалізації бюджету участі за всіма проектами-переможцями.

Голосування за проекти: де справедливість?

Участь мешканців в управлінні громадою, у тому числі й участь у голосуванні за проекти відповідно до бюджету участі – це не данина моді на демократію. Це необхідність для об’єднаних громад, які є концентрацією різноманітних потреб, проблем та інтересів. Староста має постійно роз’яснювати мешканцям необхідність голосування взагалі та не лише за власні, але й за інші проекти. Наприклад, голосувати за проекти, подані мешканцями сусідніх сіл та селищ, що увійшли до складу ОТГ.

За практикою, в деяких старостинських округах дуже невелика кількість населення, що, на перший погляд, створює нерівні умови для авторів проектів за старостинськими округами. Але для того, аби досягти справедливості в голосуванні, у Положенні про бюджет участі необхідно дати рівні можливості як центральній садибі, так і невеликим селам та селищам.

Ураховуючи це, багато ОТГ у бланку для голосування (якщо голосування проходить у паперовому вигляді) або за електронною формою передбачають умову обов’язкового обрання, окрім проекту зі свого села (селища), ще й декілька проектів з інших сіл (селищ). Їх кількість може бути різною: один, два та більше. У будь-якому разі ця вимога має бути закріплена у Положенні про бюджет участі.

Зауважимо, що староста може співпрацювати з іншими старостами та допомагати в проведенні презентації проектів сусідніх сіл (селищ) на своїй території. Зокрема, вирішувати організаційні питання. Так, у с. Новобратському Кочубеївської ОТГ Херсонської області були проведені загальні збори громадян, на яких проходила презентація проекту від сусіднього села Наталиного «Пляж Сонячний».

Варто пам`ятати, що чим дорожчий проект – тим більше голосів для перемоги має бути передбачено Положенням про бюджет участі. Відповідно для дешевшої ініціативи їхня кількість має бути меншою. Це дозволяє невеликим проектам посісти високі позиції та стати переможцями.

Увага! В Балтській ОТГ, м. Миргороді, Кропивницькому та Долині за участю представників рад, старост та мешканців наразі опрацьовують можливість голосування за проектні пропозиції через термінали самообслуговування та створення навчальних тренінгових програм для майбутніх авторів проектів.

Старостам варто взяти до уваги й таке. Інформаційна кампанія щодо бюджету участі — важлива місія, яка не може обійтись без роздаткових матеріалів (листівок, буклетів, посібників тощо). Тому якщо староста ще не має таких матеріалів через різні причини, йому варто ініціювати це питання перед місцевою владою.

Для прикладу досвід реалізації бюджету участі Недобоївської ОТГ Чернівецької області свідчить про те, що завдяки розробці інформаційних буклетів, де містились роз’яснення для людей про їх можливості щодо бюджету участі, вже за три місяці у старостатах кожного з чотирьох сіл реєструвались заявки на проекти. У селах було зареєстровано по 5-6 заявок. Треба сказати, що у цій громаді у кожному селі голосували за проекти лише свого села. Найкращий проект у кожному з чотирьох сіл отримав по однаковій сумі і ще додаткові кошти отримав проект, який набрав найбільшу кількість голосів з усіх проектів, які опинились на других місцях. Як варіант, це чудовий приклад того, коли ОТГ потурбувалась про справедливий розподіл коштів за бюджетом участі для усіх старостинських округів, навіть незважаючи на те, що впроваджувала бюджет участі вперше.

До речі, у цій ОТГ навіть школярі подавали проекти (від 14 років), а голосувати могли навіть діти з 7 років.

Наголосимо, в деяких громадах ініціюють розробку типового цінника робіт та послуг для авторів, які готують проекти, та типові таблички, що повідомляють про реалізацію проекту за рахунок бюджету участі. Звичайно, для покращення інформаційної кампанії на всіх етапах впровадження бюджету участі не обійтись й без соціальних мереж, які загалом не потребують фінансування. Але сільським та селищним ОТГ треба пам`ятати, що у старости має бути наявною хоча б якась друкована інформація з питань бюджету участі, яку він зможе поширювати на місцях, особливо у тих населених пунктах, у мешканців яких немає доступу до мережі Інтернет.

Пункт супроводу: що це?

Як правило, у Положенні про бюджет участі визначають пункти супроводу бюджету участі. Такі пункти супроводу здійснюють:

1

інформаційний та методичний супровід учасників процесу

2

видачу бланків проектів

3

прийняття проектів у паперовому вигляді

4

ознайомлення мешканців із списком проектів, які прийняті для голосування

5

забезпечення процесу голосування у друкованому або електронному вигляді

Завдання таких пунктів можуть змінюватись або бути доповненими з огляду на особливості території: наявність або відсутність Інтернету, віддаленість від центральної садиби, кількість населення тощо. Функції центру супроводу з питань бюджету участі можуть включати інформаційну підтримку, прийняття проектів та/або забезпечення процесу голосування тощо. У будь-якому разі повноваження кожного такого центру має визначати Положення про бюджет участі.

Увага! Інформація щодо визначених пунктів супроводу, місце їх розташування та графік роботи має бути оприлюднено на офіційному сайті ОТГ у термін, визначений Положенням про бюджет участі. Додамо, саме цим шляхом пішла, наприклад, Баранівська міська рада та Станишівська сільська рада Житомирської області.

Зазначимо, що такими центрами супроводу в населених пунктах ОТГ є саме старости, у той час як у центральній садибі такі центри можуть розміщуватись у місцевій раді або у Центрі надання адміністративних послуг.

Тобто староста має володіти інформацією про бюджет участі та мати графічну, друковану або ілюстровану інформацію про бюджет участі, яку зможе демонструвати мешканцям.

Мабуть, старости вже стикались із тим, що мешканці ставляться до бюджету участі досить скептично та не поспішають подавати проекти. Але в тих ОТГ, де бюджет участі тільки формально декларується, в інших вже є реальний результат втілення проектів. І треба сказати, що для старост досвід інших ОТГ або великих міст, в яких бюджет участі реалізується вже не перший рік, і є тим самим аргументом переконання, який дозволить продемонструвати мешканцям переваги бюджету участі та залучити їх до співпраці. Краще за все працює досвід інших громад, який можна знайти на офіційних сайтах ОТГ та поділитись їх здобутками із своїми мешканцями (наприклад, під час громадських зустрічей зі старостою, обговорень за участю громадських організації, органів самоорганізації населення, представників бізнесу). Наприклад, у вигляді презентації, виступу тощо. Це не лише зацікавлює населення, але й спонукає його до активних дій.

Наприкінці квітня цього року у Білій Церкві, Балтській ОТГ, Дрогобичі, Кропивницькому, Білозір’ї, Миргороді, Миколаєві та Долині проходило оцінювання процесів впровадження громадського бюджету. За аналізом практики впровадження бюджету участі учасники зійшлись на думці, що вкрай необхідно не лише збільшувати кількість зустрічей із мешканцями з приводу питання бюджету участі, але й проводити роз`яснювальну роботу для старшокласників та студентів різних навчальних закладів та позашкільної освіти (якщо такі є на території).

Як виявилось, саме молодь може допомогти пробудити свідомість мешканців. Не дарма у деяких містах, наприклад, у м. Біла Церква та Кочубеївській ОТГ Херсонської області голосувати за проекти можуть мешканці, яким виповнилось 14 років.

Інакше кажучи, неабияку роль відіграє робота старост щодо питань бюджету участі у населених пунктах та справедливому розподілі коштів за старостинськими округами. Якщо староста активний — мешканці також активно беруть участь в обговореннях проектів, подають їх, допомагають рекламувати, а також голосують за подані проекти.

Цікавим досвідом із старостами щодо активної інформаційної кампанії з впровадження та вдосконалення бюджету участі може поділитись м. Київ, в якому активно розпочав працювати соціальний нетворкінг. Це формування зв’язків, включаючи пошук нових знайомств і процес встановлення контактів для вирішення своїх проблем і отримання вигоди.

Також у громадському бюджеті на 2019 рік кияни випробували подання проектів у командах. Командна підготовка проектів допомагає розподілити обов’язки між авторами, які мають спільні проекти, та поєднати такі проекти в єдиний проект, влаштувати більше локацій (так званих місць рекламування проекту), де агітують та збирають підписи. Таку технологію у місті називають революційною: за результатом її впровадження сформувалось приблизно стільки ж команд, скільки громадських організацій за всі роки незалежності.

А от у м. Миргороді активність громадян збираються підвищувати через проведення «Ярмарки проектів» та гри «Світ Громад» .

Гра «Світ Громад» – це перша українська настільна кооперативна стратегія у жанрі соціального симулятора. Це означає, що ігрові події максимально наближені до реального життя і перемогти у грі можна тільки кооперуючись та взаємодіючи. Гра розвиває навички, які необхідні будь-якому громадянину у XXI столітті, незалежно від географії, віку, гендеру, освіти, професійної зайнятості.

Громадам гра допомагає організувати навчання інструментам розвитку громади, здійснити залучення (інтеграцію) мешканців громади та моделювати розвиток громади (стратегування).

Наостанок зазначимо, що немає універсального механізму бюджету участі. Тому кожна громада має напрацювати власний механізм, орієнтуючись на потреби своєї громади. Лише такий бюджет участі буде дійсно дієвим. Крім того, у контексті децентралізації бюджет участі є ефективною школою самоврядування для населення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі