Нотаріальні дії у селищах міського типу
Можливість вчинення нотаріальних дій у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноваженими посадовими особами органів місцевого самоврядування, передбачено ч. 5 ст. 1, ст. 37 Закону України від 02.09.1993 № 3425-XI «Про нотаріат»1 та абз. 4 ч. 3 ст. 245 Цивільного кодексу України2.
1 Далі за текстом — Закон № 3425.
2 Далі за текстом — ЦК.
Відповідно до п.п. 5 п. б. ч. 1 ст. 38 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»3 вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їхнього відання, реєстрація актів цивільного стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад) є делегованими повноваженнями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
3 Далі за текстом — Закон № 280.
Отже, рада об’єднаної територіальної громади може уповноважити на вчинення певних нотаріальних дій старосту відповідного населеного пункту (пунктів), який входить до складу об’єднаної територіальної громади.
До складу об’єднаної територіальної громади можуть входити не тільки села, але й селища міського типу, де немає нотаріусів. Давайте визначимо, чи має право рада уповноважувати старост на виконання нотаріальних дій у таких селищах.
Стаття 37 Закону № 3425 покладає обов’язки щодо вчинення певних нотаріальних дій на уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування, у тому числі старост, тільки у сільських населених пунктах.
Відповідно до Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою УРСР4, затвердженого Указом Президії Верховної Ради РСР від 12.03.1981 № 1654-Х, адміністративно-територіальними одиницями Української РСР є: область, район, місто, район у місті, селище міського типу, сільрада, село і селище.
4 Далі за текстом — Положення № 1654.
Населені пункти, які є на території Української РСР, поділяються на міські і сільські.
До міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу, до сільських — села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості.
Отже, селища міського типу відповідно до Положення №1654 відносяться до міських населених пунктів, де вчинення нотаріальних дій покладається на державних та приватних нотаріусів.
Тому на старосту селища міського типу, де немає нотаріуса, у жодному випадку не можна покладати зобов’язання щодо вчинення нотаріальних дій.
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону від 31.10.2016 № 5320 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оформлення спадщини у селищах міського типу)», яким задля спрощення процедури оформлення спадщини у селищах міського типу запропоновано надання відповідних повноважень органам місцевого самоврядування селищ міського типу.
Законопроект знаходиться на опрацюванні в комітетах Верховної Ради України.
Нотаріальні дії в разі відсутності старости
Як вчинити в ситуації, коли староста, уповноважений на вчинення певних нотаріальних дій на території відповідного населеного пункту (пунктів), що входить до складу об’єднаної територіальної громади, тимчасово втратив працездатність, перебуває у відпустці, відрядженні тощо, спробуємо розібратись.
За загальним правилом територіальної компетенції нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених ст. 9, 55, 60, 65, 66, 70 — 73, 85, 93 і 103 Закону № 3425, та інших випадків, передбачених законодавством України.
Відповідно до ст. 9 Закону № 3425, п. 2.8. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування», затвердженого наказом Мін’юсту від 11.11.2011 № 3306/5 (ср. ), посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, не має права вчиняти нотаріальні дії на своє ім’я і від свого імені, на ім’я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їхніх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім’я та від імені працівників даного органу місцевого самоврядування. Посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права вчиняти нотаріальні дії також на ім’я і від імені даного органу місцевого самоврядування. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються нотаріусом чи у будь-якому іншому органі місцевого самоврядування.
Це означає, що нотаріальні дії можуть вчинятись будь-яким старостою, як уповноваженою посадовою особою місцевого самоврядування, будь-якої об’єднаної територіальної громади на всій території України.
У наведених у ч. 1 ст. 41 Закону № 3425 винятках із загального правила значиться, що за вчиненням відповідної нотаріальної дії особа має звертатись тільки до певного нотаріуса чи посадової особи певного органу місцевого самоврядування.
Наприклад, дії із вжиття заходів до охорони спадкового майна, видачі свідоцтва про право на спадщину, видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, провадяться нотаріусами чи посадовими особами органів місцевого самоврядування тільки за місцем відкриття спадщини.
Отже, у разі тимчасової відсутності старости, який здійснює свої повноваження у межах відповідного населеного пункту, що входить в об’єднану громаду, мешканці такого населеного пункту мають право, за власним вибором, звернутись за вчиненням нотаріальних дій, за виключенням випадків, встановлених законом, до старости іншого населеного пункту, що входить в об’єднану територіальну громаду, до будь-якого іншого органу місцевого самоврядування або до нотаріуса.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону № 3425 місцем вчинення нотаріальних дій є приміщення органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з’явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчувальної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.
Свого часу Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в рамках надання консультативно-методичної допомоги об’єднаним територіальним громадам було розроблено алгоритм дій щодо уповноваження старост на здійснення нотаріальних дій та дій з реєстрації актів цивільного стану громадян, в якому акцентовано увагу на тому, що в рішенні про уповноваження старости на виконання повноважень виконавчих органів ради має бути чітко визначено адміністративно-територіальні межі здійснення зазначених повноважень (тобто лише територія відповідного села, селища, на яку поширюються повноваження відповідного старости).
Як показує практика, в ухвалених рішеннях рад об’єднаних територіальних громад чітко визначають населені пункти, на території яких уповноважують старост вчиняти певні нотаріальні дії.
З урахуванням наведеного вважаємо, що староста може вчиняти нотаріальні дії тільки у межах відповідного села, селища (сіл, селищ), визначених у рішенні про уповноваження старости на вчинення нотаріальних дій, на які поширюються його повноваження, та у приміщенні органу місцевого самоврядування, посадовою особою якого він є.
