1 Далі за текстом — ОСН.
Староста та ОСН
Роль та місце старости у процесі забезпечення внутрішнього діалогу та врахування інтересів мешканців конкретних населених пунктів у пріоритетах розвитку всієї об’єднаної територіальної громади2 важко переоцінити. Як, власне, важко переоцінити і роль старости у:
2 Далі — ОТГ.
— представленні інтересів жителів відповідного населеного пункту у виконавчому комітеті селищної ради;
— сприянні та підготовці документів, що подаються мешканцями до органів місцевого самоврядування;
— виконанні рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;
— здійсненні досить великого кола завдань і обов’язків, що визначені кожним конкретним Положенням про старосту, яке було затверджене відповідною радою (ст. 541 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»3).
3 Далі за текстом — Закон № 280.
Особливо великої уваги, як ми вже неодноразово зазначали, потребує від старости процес налагодження ефективних комунікацій, які є запорукою достатньої поінформованості людей, та створення сприятливого соціально-психологічного клімату в населених пунктах.
Як збільшити рівень довіри населення до дій ради ОТГ та створити сприятливий соціально-психологічний клімат? Яку запропонувати оптимальну форму співпраці для жителів села чи селища, щоб кожен міг зробити внесок у спільну справу становлення та розвитку громади?
На нашу думку, ефективним буде стійке акцентування уваги на більш активній участі представників населених пунктів у створенні комфортних умов проживання, а також запровадження практичних механізмів посилення їх причетності і готовності взяти відповідальність за подальший розвиток відповідних територій.
Одним з таких механізмів є створення та подальша робота ОСН. Староста сприяє їх утворенню та діяльності, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі.
Нагадаємо, що органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення певних завдань.
Яка ж мета створення ОСН і для чого вони потрібні? Відповідь на це запитання можна знайти, пригадавши основні завдання ОСН (ч. 3 ст. 3 Закону України від 11.07.2001 № 2625-III «Про органи самоорганізації населення»4).
4 Далі за текстом — Закон № 2625.
До таких завдань віднесено:
— створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
— задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
— участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм
Як бачимо, такий орган самоорганізації є безпосередньою формою участі членів територіальних громад у вирішенні окремих питань місцевого значення.
Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою. До ОСН належать будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети. Вони діють винятково в межах частини території громади й об’єднують мешканців на основі спільної роботи, мають безпосередній та первинний контакт з «дрібними проблемами» та враховують елементарні особливості проживання жителів та шляхи їх вирішення. Ці представницькі органи максимально наближені до населення, вони покликані оперативно реагувати на потреби громадян і забезпечувати створення належних умов їх проживання.
Тож існування ОСН обумовлено взаємною потребою населення і ОМС задовольнити суспільний інтерес у вирішенні місцевих потреб та наблизити процес прийняття рішень щодо надання тих чи інших послуг до їх споживачів. Окрім цього, ОСН великою мірою розвантажують ОМС від тих локальних проблем, які можуть бути успішно вирішені самим населенням.
Слід також підкреслити важливе значення ОСН як інституту, що забезпечує ефективне використання різних форм прямої демократії та поліпшення якості громадських послуг, що надаються населенню в системі місцевого самоврядування.
То що ж у межах законодавчих норм може робити ОСН?
Стаття 2 Закону № 2625 визначає його власні та делеговані повноваження:
| власні повноваження | повноваження, надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час його утворення |
| делеговані повноваження | повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення |
Таким чином, ОСН при його утворенні може наділятися визначеними Законом № 2625 власними повноваженнями, але у процесі свого функціонування можуть додатково до власних отримати і делеговані повноваження ОМС.
Давайте розглянемо повноваження ОСН детальніше.
Власні повноваження ОСН
Частина 1 ст. 14 Закону 2625 містить положення про те, що під час утворення ОСН йому можуть надаватися власні повноваження, які з урахуванням законодавчих норм є чинними у межах території діяльності ОСН. Для реалізації цих повноважень відповідна рада передає органу самоорганізації населення необхідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, здійснює контроль за їх виконанням.
Зверніть увагу в цій нормі на слово «можуть». Якщо читати цю норму окремо, то складається враження, що відповідна рада може наділяти, а може, і не наділяти цей орган власними повноваженнями.
Водночас ч. 2 ст. 9 Закону № 2625 визначено обов’язкові складові рішення ради про надання дозволу на створення ОСН, серед яких мають бути його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, у межах якої має діяти орган самоорганізації населення.
Отже, за логікою законодавця, відповідна рада, яка дає згоду на утворення ОСН, може наділяти не всіма повноваженнями, зазначеними у ст. 14 Закону № 2625, а лише конкретними.
Зверніть увагу, що перелік власних повноважень є вичерпним. Але на підставі норми ч. 1 ст. 15 цього Закону відповідна рада може додатково наділяти ОСН частиною своїх повноважень також з одночасною передачею йому додаткових коштів і матеріально-технічних та інших ресурсів.
Тож давайте більш детально розглянемо визначені Законом власні повноваження.
1. Представляти разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, села, селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади.
Згідно зі ст. 2 цього Закону органи самоорганізації населення є представницькими органами, вони мають представляти інтереси членів мікрогромади, яка їх утворила. Ця функція здійснюється шляхом вираження і донесення цих інтересів до відповідних інстанцій, які мають їх ураховувати і задовольняти.
Якщо ми будемо говорити про представницькі права депутатів місцевої ради у виборчому окрузі, визначені у ст. 11 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад», то вони, зокрема, є такими:
| 1 | офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня |
| 2 | брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу |
| 3 | порушувати перед відповідними органами і організаціями, їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення |
| 4 | вносити на розгляд відповідних органів і організацій та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов’язаних з депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді |
З урахуванням норми п. 1 ч. 1 ст. 541 цього Закону інтереси мешканців відповідних населених пунктів мають бути представлені «повністю».
2. Сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами.
Реалізація цієї норми викликає велику кількість неузгодженостей. По-перше, не вказано суб’єктів додержання, до переліку яких можуть входити не тільки члени громади. По-друге, швидше за все, для реалізації цього повноваження ОСН повинні мати інші, додаткові, відповідні повноваження і головне — ресурси, якими їх може наділити рада. Зверніть увагу, що цей пункт є аналогічним відповідному повноваженню старости (п. 5 ч. 1 ст. 541 Закону № 280).
3. Вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів.
Для реалізації цього повноваження органу самоорганізації населення відповідна місцева рада має встановити та закріпити у відповідному локальному організаційно-правовому акті (статуті територіальної громади, положенні, регламенті тощо) форму та порядок внесення згаданих пропозицій та їх урахування у програмах соціально-економічного і культурного розвитку, а також проектах місцевих бюджетів.
На нашу думку, крім такого порядку, ці нормативні документи мають містити зобов’язання самих ОСН щодо їх безпосередньої участі у виконанні програм та в організації участі у цьому мешканців відповідних територій.
Це повноваження ОСН підкріплено повноваженням старости брати участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу (п. 6 ч. 1 ст. 541 Закону № 280).
4. Організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо; з цією метою можуть створюватися тимчасові або постійні бригади, використовуватися інші форми залучення населення.
Закон України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів»5 розуміє під:
5 Далі за текстом — Закон № 2807.
| 1 | благоустроєм населених пунктів комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; |
| 2 | утриманням у належному стані території — використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об’єктів благоустрою; |
| 3 | заходами з благоустрою — роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об’єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання. |
Очевидно, що виконання зазначених робіт має здійснюватись за підтримки відповідних служб чи підприємств, оскільки зазначений перелік завдань щодо охорони навколишнього природного середовища, благоустрою території та обладнання соціальних об’єктів потребує, на наш погляд, чималих ресурсів та професійної праці.
Тим більше, що суб’єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
До речі, ст. 11. Закону № 2807 уточнює повноваження органів самоорганізації населення у сфері благоустрою населених пунктів.
Тож згідно з цією статтею до повноважень органів самоорганізації населення у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема, належать:
| 1 | внесення в установленому порядку на розгляд органів місцевого самоврядування пропозицій з питань благоустрою населених пунктів |
| 2 | організація участі населення у виконанні робіт з благоустрою населених пунктів |
| 3 | здійснення громадського контролю за дотриманням правил благоустрою територій населених пунктів |
| 4 | інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів |
Як бачимо, у здійсненні цих повноважень більше конкретики. Бо як представницький орган мешканців певної території ОСН може винести на розгляд мешканців питання щодо проведення на громадських засадах робіт по впорядкуванню певної території. А як бути з громадським контролем?
Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, у тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.
Громадський же контроль, як передбачено ст. 41 Закону № 2807, здійснюється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів згідно з положенням , яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Громадські інспектори благоустрою населених пунктів:
1) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;
2) проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів і подають їх органам державного контролю у цій сфері та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;
3) надають допомогу органам державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів у діяльності щодо запобігання порушенням законодавства про благоустрій населених пунктів;
4) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.
Результати громадського контролю за станом благоустрою територій підлягають оприлюдненню на зборах мешканців відповідної території та розгляду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному законодавством.
Як показує практика роботи деяких ОМС з цими повноваженнями ОСН, наділення керівників органів самоорганізації населення статусом інспекторів благоустрою населених пунктів сприяє успішному виконанню наданих повноважень.
До речі, у здійсненні ОСН повноважень по благоустрою ці органи певним чином можуть співпрацювати зі старостою у реалізації його повноважень щодо участі у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища (п. 10. ч. 1 ст. 541 Закону № 280).
5. Організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони пам’яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництві і ремонті шляхів, тротуарів, комунальних мереж, об’єктів загального користування із дотриманням встановленого законодавством порядку проведення таких робіт.
Як і в здійсненні попереднього повноваження, також не зрозуміло, яку роль у цьому мають відігравати органи місцевого самоврядування та комунальні підприємства, адже навряд чи ОСН вдасться успішно здійснити ці функції без їх ресурсів.
Водночас якщо у цьому випадку буде реалізована норма ч. 4 ст. 14 Закону № 2625, то рада разом з наділенням ОСН цим повноваженням має передати йому відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси. Іншими шляхами вирішення пріоритетних проблем територіальних громад може бути спільне залучення інвестицій, коштів мешканців на фінансування таких заходів.
6. Здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у жилих будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних робіт.
Закон України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги»6 визначає, що:
6 Далі за текстом — Закон № 1875. Звертаємо увагу, що на момент підготовки цього номера газети «Радник старости» діють норми зазначеного Закону. Водночас із 10.06.2018 буде введено в дію Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (відповідно до п. 1 Перехідних і прикінцевих положень цього Закону).
житлово-комунальні послуги — результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
якість житлово-комунальної послуги — сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства
Звертаємо увагу, що Закон № 1875, на відміну від Закону № 2807, не містить окремих норм щодо здійснення контрольних повноважень ОСН у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Водночас ст. 7 Закону № 1875 визначає, що до повноважень ОМС у сфері житлово-комунальних послуг, зокрема, належать:
— затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;
— забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;
— інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам;
— здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг;
— проведення моніторингу виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства;
— вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.
Стаття 9 Закону № 1875 дещо конкретизує «контрольну норму». Вона визначає, що контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють центральні органи виконавчої влади та інші уповноважені на це органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зазначені в ч. 1згаданої вище статті органи можуть залучати до своєї роботи на громадських засадах представників органів самоорганізації населення та членів правлінь об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо.
Результати перевірок відповідності дотримання стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг та висновки, отримані в результаті роботи комісій, які створені з ініціативи або за участю органів місцевого самоврядування та/чи органів самоорганізації населення та членів правлінь об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо, мають безперешкодно надаватися для ознайомлення цим представникам за їхнім зверненням.
З урахуванням зазначеного, на наш погляд, реалізація «контрольних» повноважень ОСН у сфері ЖКГ також потребує додаткового закріплення у нормативній базі локального рівня (в окремих положеннях, затверджених місцевою радою) механізмів громадського контролю якості надаваних житлово-комунальних послуг та якості проведених у жилих будинках ремонтних робіт.
Староста як представник місцевої влади рішенням ради також може бути наділений певними функціями у цій сфері, на підставі чого він зможе вносити пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб.
У цьому номері газети «Радник старост» ми розглянули лише частину власних повноважень, якими відповідно до Закону № 2625 можуть бути наділені ОСН.
У наступних номерах ми продовжимо їх розгляд та з’ясуємо, якими делегованими повноваженнями може ОМС наділити ОСН для здійснення спільних із старостою дій щодо задоволення потреб жителів та їх безпосередньої участі у розвитку відповідної території.
