Коротко про головне
Як ви вже могли переконатися, на практиці староста є лідером свого старостинського округу (села, селища). Він дбає про те, щоб потреби жителів були задоволені. Староста також піклується про розвиток свого населеного пункту, про отримання доходів для територіальної громади та про залучення інвестицій.
Наприклад, одним із способів отримання доходів для територіальної громади можуть бути (як вже було анонсовано вище) майнові операції з відчуження об’єктів права комунальної власності, передача їх в оренду тощо.
Кошти, отримані від таких операцій, надходять у місцевий бюджет. Тому важливість договірних відносин є очевидною. Далі пропонуємо вашій увазі невеличкий екскурс у сферу договірних правовідносин. Він допоможе вам орієнтуватися в тому: хто укладає, як та якими правовими нормами регулюється цей процес. Забігаючи наперед означимо, що старости не є стороною в будь-якому договорі, який укладається органами місцевого самоврядування, хоча багатьом цього дуже хочеться. Водночас це не дає підстав говорити про те, що староста має залишатися осторонь таких відносин. Навпаки, ми стверджуємо, що староста може відігравати важливу роль в цьому процесі та брати активну участь у ньому, сприяючи, в першу чергу, здійсненню контролю за дотриманням умов того чи іншого договору.
Про укладення договорів
Одразу зауважимо, що в цьому розділі ми поговоримо про загальні положення укладення договорів, а в наступному — вже про участь старости в цьому процесі.
Зазначимо, що згідно зі ст. 327 Цивільного кодексу України1 управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
1 Далі за текстом — ЦК.
Частиною 1 ст. 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»2 визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
2 Далі за текстом — Закон № 280.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону № 280 ОМС від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону, здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, зокрема виконують усі майнові операції:
— можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам;
— здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження;
— визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Також важливо нагадати, що згідно з п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону № 280 повноваженнями на укладення договорів від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету наділений сільський, селищний, міський голова.
Територіальні громади наділені правом комунальної власності, що реалізується від їх імені відповідними ОМС, які здійснюють управління майном, що знаходиться у комунальній власності.
Таким чином, з аналізу положень законодавства бачимо, що ОМС діють від імені територіальної громади при укладенні договорів. Більше того, саме сільський, селищний, міський голова наділений повноваженнями на укладення договорів. Проте звертаємо вашу увагу, що староста такого повноваження не має.
Далі, для загального інформування, наведемо вам деякі положення ЦК, які регулюють договірну діяльність. Коли будете читати, зверніть увагу на формулювання, які використовуватимуться. Йдеться, зокрема, про територіальну громаду.
Як правило, в різних видах договорів законодавець не виокремлює як одну із його сторін саме територіальну громаду, окрім одного...
Так, зокрема, у договорі дарування, — стороною може бути територіальна громада відповідно до ст. 720 ЦК. Тобто якщо розуміти норму буквально, то складається враження, що саме територіальна громада може укладати договір дарування, тобто бути як дарувальником, так і обдаровуваним. Але ж ні. Ми розуміємо, що правовий статус територіальної громади як сторони у договорі дарування визначається з урахуванням положень Закону № 280.
Частинами 5 та 6 ст. 60 Закону № 280 передбачається, що ОМС здійснюють усі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності та усі майнові операції від імені територіальної громади. Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
Крім того, згідно з п. 30 та п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону № 280 до виключної компетенції відповідної ради у цьому зв’язку належать прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна та про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Інші ж види договорів, зокрема, договір купівлі-продажу, міни, ренти, довічного утримання, договір контрактації сільськогосподарської продукції відповідно до положень ЦК не визначає окремою стороною договору саме територіальну громаду.
Отже, однозначно можна стверджувати, що стороною у будь-якому договорі не може бути саме територіальна громада. Це будуть ОМС, якщо ми знову ж таки говоримо про відчуження об’єктів комунальної власності чи про передачу їх в оренду.
Про роль старости
Вище ми згадували, що староста не належить до посадових осіб місцевого самоврядування, які наділені правом на укладання договорів від імені територіальної громади. Яка ж тоді його роль, запитаєте ви. Читайте про це далі.
Повторимось, але тим не менш ще раз про це скажемо: роль та значення старости в громаді важко переоцінити, особливо враховуючи реалії, які ми маємо станом на сьогодні.
Староста як ніхто націлений на розвиток своєї громади. Аби втілювати свої цілі в життя, староста наділений певним арсеналом повноважень відповідно до ст. 541 Закону № 280 (ср. ).
Зокрема, староста бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу.
Міркуючи далі в цьому напрямі, зазначимо, що староста, який працює на благо своєї громади, буде цікавитись та вивчати її потреби, а також робити все можливе, аби забезпечити інтереси своєї громади.
Тому хоча чинне законодавство й не наділяє старосту повноваженням укладати договори від імені територіальної громади, він може здійснювати інші, не менш важливі дії у зв’язку із здійсненням договірної діяльності ОМС. Далі пропонуємо вам ознайомитись та взяти до уваги наступні напрямки роботи старости стосовно договірної діяльності.
| 1 | Староста може ініціювати укладання договорів, складати проекти договорів в інтересах територіальної громади |
| 2 | Співпрацюючи із сільським, селищним головою, староста може рекомендувати укладання тих чи інших договорів, оскільки будучи на місці, він завжди краще знає потреби та інтереси територіальної громади |
| 3 | Староста може сприяти у здійсненні контролю за виконання укладених договорів. Одразу підкреслимо, що староста не зобов’язаний «здійснювати контроль», а може тільки «сприяти здійсненню контролю». Ми розуміємо, що de jure староста не наділений таким повноваженням стосовно договірної діяльності, але de facto може брати участь у контролі. Примітка. Так, наприклад, при укладенні договору оренди він може, будучи на місці, проконтролювати, чи використовується відповідний об’єкт комунальної власності за призначенням. Завжди можна передбачити, щоб копія договору надавалась старості, аби він володів інформацією щодо предмета та істотних умов договору. Тоді він матиме змогу звертатись до відповідного управління (відділу) ради, яке здійснює безпосередній контроль, із певною інформацією, яка стала відома старості щодо виконання договору. Крім того, це буде ще однією з форм співпраці старости з ОМС |
| 4 | Цей пункт буде продовженням попереднього — про можливість сприяти у здійсненні контролю за виконанням договорів, але в ньому ми наведемо інший приклад, який буде співвідноситись із одним повноваженням, яке покладається на старосту відповідно до ст. 541 Закону № 280. Отже, йдеться про договір про надання послуг із вивезення побутових відходів. Чому ми про нього згадали? Все дуже просто. Сприяючи здійсненню контролю за виконанням цього договору обома сторонами — як виконавця (той, хто вивозить сміття), так і споживача (фізичних та юридичних осіб), — староста тим самим частково починає здійснювати таке повноваження, як сприяння у здійсненні контролю за станом благоустрою3. Примітка. Для прикладу: зазвичай, правила благоустрою, які затверджені рішенням ради, передбачають, що мешканці мають забезпечувати чистоту на своїх присадибних ділянках. Водночас старостою може бути виявлене порушення цих правил (те ж сміття біля двору). З’являється підстава для складення протоколу про адміністративне правопорушення, начебто... А якщо це сміття вчасно не було вивезено виконавцем — комунальним підприємством, засновником якого є місцева рада?.. Виникають питання для роздумів |
3 Про контроль старостою за станом благоустрою ми детально писали в одному з наших видань, див. «Радник старости», № 2 за серпень 2017 року на с. 7.
У таблиці ми навели лише невеличку частку прикладів тієї діяльності старости, яка може бути пов’язана з договірними відносинами. Нехай вони слугують для вас таким собі орієнтиром у розвитку безпосередньо вашої діяльності: ми ж розуміємо, що таких прикладів може бути безліч через різноманітність суспільно-правових відносин. Бажаємо вам успіхів!
