Коротко про головне
На сучасному етапі розвитку суспільства проблема дітей, які залишилися без батьківського піклування, є актуальною для кожної країни світу, не є винятком і Україна.
Перш за все хочемо відмітити, що створення умов для реалізації права на виховання в сім’ї для кожної дитини є одним із головних принципів державної політики. І для його реалізації зусиль має докладати не лише держава через відповідні органи, а й кожен з нас. Скажемо більше — багато для цього не треба: знання базових норм законодавства в цій сфері та власна небайдужість.
У цій статті ми поговоримо саме про дітей, які залишилися без батьківського піклування, та про дії старости у випадку, коли він дізнався про те, що дитина опинилась у такому становищі. Ми акцентуємо вашу увагу саме на превентивних заходах, які староста може здійснити, аби попередити таке негативне соціальне явище, як позбавлення дітей батьківського піклування.
У зв’язку з цим давайте спочатку визначимось, хто ж підпадає під категорію — «діти, позбавлені батьківського піклування». Для цього нам необхідно звернутися до Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»1, який дає таке визначення.
1 Далі за текстом — Закон № 2342.
Діти, позбавлені батьківського піклування (ч. 1 ст. 1 Закону № 2342) — діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з:
— позбавленням їх батьківських прав;
— відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав;
— визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими;
— відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства;
— розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження;
— тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки,
а також:
— діти, розлучені із сім’єю;
— підкинуті діти, батьки яких невідомі;
— діти, від яких відмовилися батьки;
— діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції;
— безпритульні діти.
Зазначимо, що відповідно до ст. 5 Закону № 2342 за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
Крім того, згідно з пп. 1, 2 ч. 2 ст. 11 Закону № 2342 органи опіки та піклування мають забезпечити вирішення питання щодо встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, надання опіки і піклування такій дитині тощо.
Ми навели вам поняття «дитини, позбавленої батьківського піклування» та норми закону, які регулюють їх статус для того, аби ви розуміли важливість вашої участі у долі таких дітей. Одразу пояснимо: як ми писали вище, перед тим, як дитина набуде статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, вона фактично залишається без цього піклування. Більше того, виходячи із самого визначення — «дитина, позбавлена батьківського піклування», ми можемо робити висновок, що підстави для набуття такого статусу можуть бути різними. Отже, ваша роль у виявленні дитини, яка залишилась без батьківського піклування, є досить важливою, оскільки від того, наскільки оперативно ви відреагуєте, настільки швидко орган опіки та піклування зможе подбати про цю дитину та надати їй усе необхідне.
Дії старости
У цьому розділі визначимось із діями старости у разі виявлення дитини, яка залишилася без батьківського піклування. Зауважимо, що саме цей момент є найбільш важливим для старости, саме його не можна пропускати і саме на нього необхідно вчасно відреагувати належним чином.
Беззаперечним є той факт, що староста є тією посадовою особою, яка безпосередньо може спостерігати за взаємовідносинами «проблемних сімей» у своєму населеному пункті. Тому старості важливо розуміти, як діяти у випадку, коли йому стало відомо про дитину, яка залишилась без батьківського піклування.
Пропонуємо нижче таблицю із переліком нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правовідносини. Він стане для вас таким собі помічником, до якого ви завжди зможете звернутися у разі виникнення тих чи інших запитань, пов’язаних з питаннями батьківського піклування. Отже, вам знадобляться:
| 1 | Сімейний кодекс України |
| 2 | Цивільний кодекс України |
| 3 | Закон України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» |
| 4 | Закон України від 26.04.2001 № 2402-III «Про охорону дитинства» |
| 5 | |
| 6 | Положення про прийомну сім’ю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 565 |
| 7 | |
| 8 | |
| 9 |
2 Далі за текстом — постанова КМУ № 866.
На підставі аналізу вищезгаданого законодавства далі наведемо приблизний алгоритм дій старости у разі виявлення дитини, яка залишилася без батьківського піклування. Перед цим зауважимо, що...
Особа, якій стало відомо про дитину, яка залишилася без батьківського піклування, зобов’язана негайно повідомити про таку дитину службу у справах дітей або уповноважений орган Національної поліції за місцем її перебування.
Важливо відмітити, що сільський, селищний голова або інша уповноважена особа виконавчого органу сільської, селищної ради протягом доби після надходження інформації про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, має передати її службі у справах дітей (п. 5 постанови № 866).
Увага! Старосту до цього переліку не включено, але це жодним чином не є підставою ігнорувати ситуацію.
Слід окремо зазначити, що постанова № 866 містить положення про випадок виявлення дитини на території села чи селища. Так, відповідно до абз. 2 п. 6 постанови № 866 визначено, що у разі, коли дитина виявлена на території села, селища, — виконавчий орган сільської, селищної ради разом з працівниками уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та охорони здоров’я протягом доби після надходження повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, проводять обстеження умов її перебування, стану здоров’я та з’ясовують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування. За результатами обстеження умов перебування дитини складається акт.
Як бачимо, коли старості стало відомо про дитину, яка залишилася без батьківського піклування, відповідно до законодавства, він лише зобов’язаний негайно повідомити це у відповідні органи (ст. 30 Закону № 2342 та п. 4 постанови № 866).
Майте на увазі, що законодавець за випадки бездіяльності у наведеній вище ситуації передбачив притягнення особи до кримінальної відповідальності. На нашу думку, це цілком зрозуміло й виправдано: не можна відкидати той факт, що часто-густо діти, які залишились без батьківського піклування, опиняються сам-на-сам із зовнішнім світом, що може загрожувати їм небезпекою. Отже, що ж на такий випадок «підготував» Кримінальний кодекс України3?
3 Далі за текстом — КК.
| Стаття КК | Диспозиція | Санкція |
| Частина 1 ст. 135 КК | Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство ... або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу | карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк |
| Частина 3 ст. 135 КК | Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки | караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років |
| Частина1 ст. 136 КК | Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження | караються штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян4 ( від 176200 до 400500 грн.)або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до 6 місяців |
| Частина 2 ст. 136 КК | Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам | караються штрафом від 500 до 1000 нмдг (від 400500 до 801000 грн.) або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років |
| Частина 3 ст. 136 КК | Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть потерпілого | караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років |
4 Далі за текстом — нмдг.
Отже, як бачимо, закон захищає дітей, які опинилися в безпорадному стані та яким загрожує небезпека. Виходячи із усього вищенаведеного, староста зобов’язаний у разі виявлення дитини, яка залишилася без батьківського піклування, негайно повідомити відповідні органи. В іншому ж разі — у випадку бездіяльності може наступити кримінальна відповідальність.
Важливо сказати, що діти, які залишилися без батьківського піклування і які згодом отримали статус дитини, позбавленої батьківського піклування, це в першу чергу діти, яких позбавили права на сімейне виховання, при цьому причини тому можуть бути різними. От, правда, як правило, результат один — надзвичайно негативний психологічний стан дітей, різні порушення в їх розвитку тощо.
Ось чому перед ОМС, у цілому, і перед старостою, зокрема, стоїть завдання якомога ефективніше працювати над профілактикою такого явища. Особливо слід звертати увагу на раннє виявлення «проблемних сімей» у вашому населеному пункті задля налагодження з ними комунікацій, більш тісного спілкування, з’ясування «підводних каменів» та викриття асоціальної поведінки батьків з метою покращення взаємовідносин, коли ще є можливість змінити ситуацію на краще. Всі ми маємо працювати на те, щоб якомога менше в нас було дітей зі статусом — дитина, позбавлена батьківського піклування.
