Староста та депутат: взаємодія заради громади

В обраному У обране
Друк
Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор газети "Радник старости", юрист
Радник старости Вересень, 2018/№ 3
Останнім часом доводиться спостерігати за тим, як старости скаржаться на те, що вирішення багатьох питань місцевого значення покладено на їх плечі. На жаль, змушені погодитися з такими твердженнями. Більше того, взявши участь у червні у Всеукраїнському форумі старост, який відбувся у м. Хмельницький, були свідками висловлювань старост щодо того, що вони поєднують в собі дуже часто і пожежного, і прибиральника, і ветеринарного лікаря тощо. Дійсно, роботи у наших старост вистачає, а найгірше в цій ситуації те, що людські сили не безмежні, й одна посадова особа фізично не може зробити все вчасно та якісно: скласти довідку (і не одну); з’явитися на засідання виконавчого комітету; побувати на сесії ради; з’ясувати питання, чому ж не працює сьогодні будинок культури; посприяти сусідам у вирішенні земельного спору; підготувати пропозиції щодо використання майна комунальної власності... І це ще далеко не все, що робить староста. У такій ситуації пригадується одне прислів’я: «Спасіння потопаючого — справа рук самого потопаючого». А от як і кого рятувати, будемо говорити в цій статті .

Почнемо з того, що староста в першу чергу має для себе зрозуміти, що він не один — він є складовою єдиної системи місцевого самоврядування. Нагадаємо, що відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»1 система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

1 Далі за текстом — Закон № 280.

Таким чином, можна говорити про те, що кожен суб’єкт системи місцевого самоврядування наділений певним переліком повноважень, прав та обов’язків, притаманних, як правило, лише йому. Підтвердженням цьому щонайменше є положення того ж Закону № 280, в якому закріплено повноваження: сільської, селищної, міської ради; виконавчих органів ради; сільського, селищного, міського голови; старости тощо.

Як бачимо, депутата місцевої ради окремо не виділено як суб’єкта системи місцевого самоврядування, але він є складовою ради. Таким чином, можна вважати, що він є суб’єктом місцевого самоврядування, а отже, має здійснювати функції місцевого самоврядування.

Все це є зайвим підтвердженням того, що співпраця старости та депутата місцевої ради є цілком природним явищем. Вона може бути досить плідною та приносити позитивні результати як для співпрацюючих сторін, так і для мешканців (виборців) відповідної території.

Станом на сьогодні умовно сформувалося дві моделі «співіснування» старости та депутата на одній території:

перша: тісна взаємодія, направлена на досягнення цілей, які відповідають потребам та очікуванням мешканців (виборців);

друга: відсутність взаємодії, що призводить до непродуктивного витрачання свого часу як старостою, так і депутатом місцевої ради, оскільки, як правило, вони намагаються досягти однакових цілей, але роблять це окремо один від одного.

Як показує практика, і з чим не можна не погодитися, для мешканців (виборців) найбільш прийнятною є перша модель.

Співпраця заради досягнення спільних цілей

Далі поговоримо про те, чому ж все-таки треба обирати першу модель, а не другу.

За результатами аналізу повноважень та прав депутата місцевої ради та старости можна сказати, що:

Характеристика повноважень та прав

Наслідки

перелік повноважень та прав депутата є ширшим, ніж у старости

має спонукати старосту у разі необхідності звертатися до депутата місцевої ради, аби той скористався ними для досягнення спільних цілей

повноваження старости носять більш узагальнений характер, не містять конкретики

ускладнює їх застосування на практиці

повноваження депутата місцевої ради (його права) деталізовані на законодавчому рівні

дозволяє отримувати позитивні результати під час їх застосування (використання)

закріплено механізм застосування прав депутата, зокрема на депутатський запит, депутатське звернення, депутатське запитання

робить їх робочим інструментом для забезпечення прав, свобод та інтересів виборців

Враховуючи зміст наведеної в таблиці інформації (яка, як розумієте, не є повним аналізом всіх повноважень та прав депутатів та старост, а лише незначною його часткою), є сенс говорити про те, що в певних випадках старості просто не обійтися без допомоги депутата.

Депутатське звернення: майте на увазі

Наприклад, п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад»2 депутату місцевої ради надано право порушувати перед місцевими органами виконавчої влади, відповідними органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення.

2 Далі за текстом — Закон № 93.

У старост таких прав немає, хоча є дещо схожі. Так, відповідно до ст. 541 Закону № 280 староста представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради. Крім іншого, староста може отримувати від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень.

Як бачите, основна різниця наведених вище прав (повноважень) полягає в переліку суб’єктів: до кого може звернутися староста, а до кого — депутат.

Тож, зокрема, якщо у старости виникає необхідність звернутися до підприємства, установи чи організації некомунальної форми власності, він, звісно, може зробити це самостійно та сподіватися на позитивне вирішення питання, яке він порушує. Водночас староста має розуміти, що в цій ситуації те ж підприємство, установа чи організація не обтяжені обов’язком реагувати на звернення старости. А от проігнорувати звернення депутата місцевої ради та чи інша юридична особа вже не може і має надати офіційну відповідь на нього.

Відповідно до ст. 13 Закону № 93 депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Говорячи простіше, депутатське звернення — це форма реалізації ним своїх повноважень.

Увага! Передбачається, що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов’язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.

Якщо ж депутатське звернення з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов’язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.

Більше того, означеною статтею депутату місцевої ради надається можливість брати участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніш як за п’ять календарних днів.

Також передбачається, якщо депутат місцевої ради буде не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до ст. 22 цього Закону.

Змушені констатувати, що депутати не дуже часто користуються наданими їм правами (у тому числі і в частині складення депутатських звернень): або не вбачають у ньому потреби, або в них не виникає питань, з якими можна звернутися до відповідних органів чи посадових осіб. Тож староста, до якого постійно звертаються мешканці зі своїми проблемами, може доносити їх до депутата, якщо самостійно він не може їх вирішити в силу відсутності у нього необхідних для цього прав.

Співпрацюючи таким чином з депутатом, можна одразу досягти декількох цілей:

— староста, до якого звернулися мешканці з проблемними питаннями, реально посприяє у їх вирішенні;

— депутат місцевої ради здійснить свої повноваження, які передбачені Законом № 93 і таким чином доведе, що він дійсно не залишається осторонь проблем виборців й робить все можливе для їх вирішення;

— мешканці (виборці) відчують піклування про них і таким чином з іще більшою довірою будуть ставитися і до старости, і до депутата.

Звернення громадян: працюємо разом

Ще хочемо звернути увагу ось на що. Вище вже згадувалося, що Закон № 93 передбачив для депутатів декілька форм (механізмів) реалізації своїх повноважень, на відміну від Закону № 280, який не конкретизував, яким чином старости впроваджують у життя свої повноваження. Чергова така форма закріплена в ст. 12 Закону № 93 і стосується розгляду депутатом місцевої ради пропозицій, заяв і скарг громадян.

Передбачається, що депутат місцевої ради:

— розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, які надійшли до нього, вживає заходів до їх своєчасного, обґрунтованого вирішення;

— вивчає причини, які породжують скарги громадян, і вносить свої пропозиції щодо їх усунення до органів місцевого самоврядування, до місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян;

— систематично веде прийом громадян.

Депутат місцевої ради може направляти одержані ним пропозиції, заяви і скарги до відповідних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, об’єднань громадян, якщо вирішення питань належить до їх повноважень, які зобов’язані розглянути їх відповідно до закону і про результати повідомити заявника, а також депутата місцевої ради.

Депутат місцевої ради в межах своїх повноважень здійснює контроль за розглядом відповідними органами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, органами об’єднань громадян надісланих ним пропозицій, заяв, скарг виборців.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної і комунальної форм власності, їх посадові особи зобов’язані сприяти депутатові місцевої ради в організації прийому громадян, розгляді їх пропозицій, заяв, скарг, у створенні інших необхідних для його депутатської діяльності умов.

У свою чергу, нагадаємо, що відповідно до тієї ж ст. 541 Закону № 280 староста наділений де в чому схожими повноваженнями. Він представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради; бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій; має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища. Часто підставою для здійснення цих повноважень слугують ті ж самі звернення, скарги та пропозиції громадян, з якими вони звертаються до старости.

Враховуючи означене вище, можна припустити, що суть звернень, з якими мешканці звертаються до старости, в більшості випадків будуть схожими з тими, з якими вони звертаються до депутатів. На жаль, у наших реаліях і староста, і депутат, як правило, знову ж таки, вирішують їх окремо один від одного. І це, звісно ж, відповідає нормам законодавства, але знову ж таки, в цьому питанні також можна і доцільно налагодити співпрацю.

В чому вона може полягати? Щонайменше в аналізі звернень, тобто у з’ясуванні предмета таких звернень, категорії населення, яке з ними звертається, тощо. Якщо це буде робити і староста, і депутат, то з результатами таких аналізів можна звертатися щонайменше до органів місцевого самоврядування і ставити питання про необхідність вирішення в першу чергу тих проблем, які переважають у зверненнях. У чому полягає пріоритет співпраці? Якщо в органи місцевого самоврядування надійде відповідний документ від старости і від депутата, в яких підіймаються одні й ті ж питання, то, на наше переконання, їх важко буде проігнорувати. Тим паче, що відповідно до Закону № 93 органи місцевого самоврядування (власне, як і інші органи, підприємства, установи та організації) зобов’язані розглянути звернення, з якими звернувся депутат.

Отримання інформації: в кого пріоритет

Йдемо далі й зазначимо, що іншою формою реалізації депутатом своїх повноважень є право депутата місцевої ради на невідкладний прийом та на одержання необхідної інформації (ст. 14 Закону № 93).

Передбачається, що депутат місцевої ради на території відповідної ради має право на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, з питань депутатської діяльності.

Посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

Порядок відвідування депутатом місцевої ради підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов’язана з державною або іншою таємницею, що охороняється законом, встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Наведені вище права депутата є дуже схожими з повноваженням, яким наділений староста, а саме: він може отримувати від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень (ми про нього вже згадували вище).

Водночас необхідно констатувати, що староста в цій частині повноважень, порівняно з правами депутата, має їх «урізаний» варіант. Зверніть увагу, що староста може звернутися до меншого кола суб’єктів за отриманням інформації: лише до виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності. Крім іншого (про що ми неодноразово писали на сторінках нашого видання), чинне законодавство не визначає строків, протягом яких установа, організація тощо, до якої звернувся староста, має надати відповідь на його лист. Водночас для депутатів чітко визначено, що вони мають право на невідкладний прийом, на якому, власне, можуть запросити інформацію, документи тощо, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

Тож знову-таки повертаємося до того, що співпраця з депутатом, а не ворожнеча з ним, є більш правильним рішенням, направленим на задоволення інтересів тієї частини громади, яка перебуває в межах вашого старостинського округу.

Підбиваючи підсумки, хочемо вам порадити, щоб ви звернули увагу на положення Закону № 93 та розглянули їх через призму в тому числі як ваших повноважень, так і проблемних питань, з якими до вас звертаються мешканці. Можливо, ви зможете визначити для себе додаткові інструменти, які можна використати за допомогою спільної з депутатами роботи.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити