Староста як позивач в адміністративному судочинстві

В обраному У обране
Друк
Сербіна Анастасія, головний редактор спецвипуску "Юридичні практики", адвокат
Радник старости Вересень, 2018/№ 3
Головними дієвими особами адміністративного спору є позивач та відповідач, які є опонентами у справі. Чи може староста ініціювати судовий розгляд та захистити належним чином свої права в адміністративній справі? Можливо, він має право виступати в суді від імені територіальної громади? Давайте розбиратися.

Староста як позивач

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України1 позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

1 Далі за текстом — КАС України.

Суб’єктом владних повноважень виступає орган державної влади, ОМС, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із загальними норми до суду може звернутись будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи або інтереси порушені. Разом із тим, це не означає, що суд не дає належної оцінки особі позивача та не досліджує питання про те, яким чином оскаржуваним рішенням порушені його права, інтереси чи свободи. І, насправді, це головний критерій як для суду, так і для позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішеннях «Філіс проти Греції», «Міцци проти Мальти» зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і особа, яка має намір ним скористатися, повинна дотримуватися порядку, передбаченого національним процесуальним законодавством конкретної держави.

Згідно зі ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, ОМС, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

З огляду на зазначене, староста як посадова особа місцевого самоврядування є адміністративно-процесуально правоздатною особою та може виступати як окремий суб’єкт адміністративного спору — позивачем.

Підстава звернення до суду

Під час вирішення адміністративного спору суд має з’ясувати, які конкретно права та охоронювані законом інтереси позивача порушені спірним рішенням, та у разі встановлення відсутності таких порушень, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні такого позову (див. ухвалу Дніпропетровьского апеляційного адміністративного суду у справі № 191/800/17 від 13.09.2017).

Отже, староста може бути позивачем, відповідно має право подавати адміністративну позовну заяву до відповідного адміністративного суду (це може бути як місцевий суд, який здійснює адміністративне судочинство, так і окружний адміністративний суд — залежно від категорії справи, яка вирішуватиметься).

Разом із тим для ефективного витрачання часу та коштів, а також перспективного позитивного рішення староста як позивач має аргументувати, яким чином оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю порушені його права саме як старости. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень староста згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України має навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів як позивача.

Категорія справ, яка слухається в порядку адміністративного судочинства, є різноманітною і стосується публічно-правових спорів. Разом із тим, з огляду на роль старости, останній може виступати позивачем у таких справах:

1

спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби

2

спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень

3

за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом

4

спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (наприклад, під час процедури відкликання старости)

5

спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації

6

спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб

Важливо розуміти, що хоча відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 541 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» староста представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради, разом із тим виступати позивачем в адміністративному провадженні останній в інтересах територіальної громади не може, оскільки територіальна громада бере участь у справі через відповідний ОМС відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник. Повноваження представника мають бути підтверджені належним чином. Староста не є представником територіальної громади на підставі якогось закону. А тому це може бути лише довіреність однієї особи, видана іншій на представництво інтересів в суді. Староста таким представником бути не може. Отже, староста як позивач в суді може представляти лише свої інтереси. У разі ж якщо старосту хто-небудь уповноважить на представництво його інтересів у суді, тоді він буде представником не як староста, а як звичайний громадянин, тобто фізична особа (без прив’язки до свого статусу).

Зміст позовної заяви

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом (але на практиці таке положення мало реалізоване). На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Частиною 5 ст. 160 КАС України визначені такі вимоги до позовної заяви:

1

найменування суду першої інстанції, до якого подається заява

2

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б. — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти

3

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, — якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень

4

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів

5

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини

6

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору — у випадку, якщо законом установлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору

7

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися

8

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви

9

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень — обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача

10

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів — відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт

11

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

Дотримання вимог щодо викладу змісту позовної заяви може бути запорукою відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду. Наслідком подання позовної заяви із недоліками є залишення заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків. Окрім цього, юридично грамотно складена позовна заява із посиланням на норми чинного законодавства значно полегшує роботу суду та підвищує шанси задоволення позовних вимог.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути зазначені й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позовна заява обов’язково датується та на ній проставляється підпис позивача. У разі якщо ви будете здавати позовну заяву через канцелярію суду доречно роздрукувати ще одну копію позову, на якій представник суду проставить відмітку про прийняття документів.

Додатки до позовної заяви

Наприкінці минулого року відбулась реформа судочинства, внаслідок якого до процесуальних кодексів були внесені зміни, які стосуються у тому числі й адміністративного судочинства. Наслідком таких змін стало посилення процедурних вимог, установлення жорстких строків для виконання певних процесуальних дій та регламентація суворих наслідків недотримання цих правил.

На сьогоднішній момент стадія написання та подання позовної заяви та додатків до неї для позивача є ключовою. Від якості підготовлених документів, зібраних доказів та викладу обставин може залежати майже доля всієї справи.

За загальними правилами ст. 161 КАС України до позовної заяви, яка подається до суду, додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Але з цього правила є винятки.

Так, ч. 2 ст. 161 КАС України уточнено, що суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, отримуємо певну схему дій старости залежно від того, як який учасник адміністративного судочинства він подає позов. Так, якщо староста «судитиметься» із суб’єктом владних повноважень, він надсилає копії позовної заяви та додатків до неї безпосередньо до суду; якщо він судитиметься як суб’єкт владних повноважень (у межах реалізації своїх безпосередніх повноважень) — позов та додатки до нього мають бути надіслані безпосередньо учасникам справи, а доказ такого надіслання — подається до суду разом із позовною заявою.

Згідно з позицією Верховного Суду належним доказом надіслання копій документів є поштова квитанція про направлення рекомендованого листа із описом вкладеного.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Квитанція подається в оригіналі (собі доречно зробити копію для підтвердження факту його сплати).

За подання позову майнового характеру у цьому році доведеться сплатити 1,5 % ціни позову, але не менше 1762,00 грн., за подання позову немайнового характеру — 1762,00 грн.

При цьому судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю ОМС, їх посадовою або службовою особою.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі:

1

у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі

2

особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи

3

особи з інвалідністю I та II груп

4

громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази — позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

На стадії підготовки позовної заяви слід ретельно продумати свою тактику захисту, зважити на ті докази, які є в наявності, та ті, які можуть бути подані відповідачем. Подумати, яких доказів не вистачає та в разі потреби заявити відповідні клопотання: про витребування доказів, про забезпечення доказів, про призначення експертизи.

Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання зазначених доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

Законом установлений загальний шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а в разі відсутності акта чи договору у позивача — клопотання про його витребування. В інших випадках у тексті позовної заяви можна послатися на реквізити оскаржуваного акта та навіть не додавати його копію, оскільки обов’язково доведення правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача, який є суб’єктом владних повноважень.

Якщо ви вирішили ініціювати судовий процес — поставтесь до написання позову ретельно: зважте на усі сильні та слабкі сторони, підкріпіть ваші міркування належними доказами, продумайте вашу тактику наперед та викладайте свої доводи і міркування відповідно до процесуальних вимог, чітко дотримуючись процедур, установлених КАС України.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити