Теми статей
Обрати теми

Моделі старостинських округів: за ким останнє слово

Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», юрист
Наразі не вщухають суперечки в експертних колах щодо кількості та конфігурації старостинських округів у межах тієї чи іншої ОТГ. Жоден законодавчий акт не містить норм, які б врегульовували це питання. Відсутні й офіційні роз’яснення компетентних органів з такого питання. Нижче ми висловимо свою думку з цього приводу: вона буде стислою, але ми сподіваємося на відгуки наших читачів — вони дуже важливі для нас! Як показує практика, кожна рада обирає свій формат округів. Але постає запитання: чи завжди обрана модель є вдалою?

Зазначимо, що серед існуючих моделей старостинських округів можна виділити щонайменше дві, які користуються попитом. Перша — старостинські округи сформувалися на основі населених пунктів, які входили до складу колишніх рад, що увійшли до ОТГ (крім адміністративного центру). Друга — відбулася принципово нова «нарізка» старостинських округів. Причому в межах другої моделі можна також виділити дві підмоделі: перша — до складу старостинського округу входять два і більше населених пункти, друга — один населений пункт — це один старостинський округ.

Перша та друга моделі можуть бути як ідеальним варіантом, так і містити безліч недоліків. А все тому, що обрання певного варіанта має відбуватися з врахуванням багатьох чинників: кількості населення (щільності населення); території ОТГ; місцевості (гірська тощо), в якій розташована територіальна громада; фінансово-матеріальної спроможності громади; переліку обов’язків (повноважень), які староста буде здійснювати в межах старостинського округу тощо. Станом на сьогодні можна почути, що під час формування старостинських округів за обов’язкову складову необхідно брати кількість населення. Не можемо погодитися з цим, оскільки щільність населення може бути різною, а це може призвести до того, що старості доведеться витрачати і час, і сили, аби дістатися з пункту «А» до пункту «Б». На нашу думку, якщо за основу використовувати кількість населення, тоді необхідно в обов’язковому порядку брати до уваги й територію (площу) старостинського округу, яку доведеться старості обслуговувати. А тут вже постає запитання щодо фізичної можливості старости встигати вчасно та якісно здійснювати ті чи інші повноваження (обов’язки).

Тому напрошується висновок: формування старостинських округів — це питання, яке вимагає комплексного підходу через здійснення попереднього аналізу всіх названих вище чинників. І має велику вагу в цьому перелік повноважень старости.

Сьогодні існує багато нарікань на законодавчу базу: відсутнє типове положення про старосту (це, як правило, призводить до того, що на старосту покладають багато зайвих повноважень або не конкретизують ті, які містяться в ст. 541 Закону № 280), не існує критеріїв формування старостинських округів тощо. Важко погодитися з тим, що всі ці питання необхідно унормувати на законодавчому рівні, оскільки це може суперечити засадам реформування місцевого самоврядування. Станом на сьогодні кожна рада об’єднаної громади має право як самостійно затверджувати положення про старосту, так і визначати кількість старостинських округів.

Наведемо невеличкий приклад реальної ситуації. Утворено старостинський округ, у складі якого декілька населених пунктів (розташовані на значній відстані один від одного), кількість населення є порівняно невеликою, але щільність населення є низькою. Тепер щодо повноважень старости: староста в межах цього старостинського округу здійснює всі повноваження, перелічені в ст. 541 Закону № 280, крім іншого, його ще й уповноважено на вчинення нотаріальних дій, а також на здійснення реєстрації актів цивільного стану. На практиці в описаних нами умовах староста не встигає належним чином виконувати все те, чим його навантажили, і це не дивно. Як результат: або населення не отримує належного переліку послуг, або староста опиняється на межі професійного вигорання. Є вже приклади тому, коли старости не витримують навантаження та подають заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Тому рада має бути зацікавлена в тому, аби знайти вихід з такої ситуації. Щонайменше їх існує два:

— перший — розвантажити старосту шляхом здійснення переоцінки обсягу його повноважень (обов’язків) з подальшим внесенням змін до положення про старосту (визнання такими, що втратили чинність рішення ради, якщо старосту на здійснення тих чи інших обов’язків було уповноважено такими актами);

— другий — розглянути можливість розміщення в «офісі» старости посадових осіб місцевого самоврядування (представників виконавчих органів ради), до яких могли би звертатися мешканці з метою вирішення своїх питань і таким чином вивільнити старосту від непритаманних йому обов’язків (державна реєстрація актів цивільного стану тощо).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі