Статтею 10 Податкового кодексу України (далі — ПК) установлено перелік місцевих податків, до яких належить податок на майно та єдиний податок. Водночас до місцевих зборів належать збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір.
ПК визначено, що місцеві ради обов’язково встановлюють єдиний податок та податок на майно (у частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).
Крім іншого, цим Кодексом регламентовано, що місцеві ради в межах повноважень, визначених ПК, мають вирішувати питання відповідно до вимог ПК щодо встановлення податку на майно (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
Наголосимо, що встановлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПК, заборонено.
Відповідно до ст. 141 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою. Крім іншого, ст. 541 цього ж Закону визначено, що староста: бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій; має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища.
Використовуючи такі засідання, староста може ініціювати встановлення того чи іншого збору. Однак треба враховувати, що цей збір не буде поширюватися лише на територію старостинського округу. Якщо старосту підтримають, запровадження такого збору відбуватиметься на території усього ОТГ, тобто і в інших старостатах, оскільки такий збір за ПК належатиме до місцевих зборів. Цьому питанню треба приділити особливу увагу та обґрунтувати необхідність прийняття саме того чи іншого збору.
Додамо, що для запровадження конкретного місцевого збору на території лише старостинського округу відсутні законодавчі підстави. Адже чинний ПК відносить дію того чи іншого місцевого збору до території всієї ОТГ. Жодних винятків із цього правила наразі немає.
Нагадаємо: визначення терміна «старостинський округ» наведено у ст. 1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» і він не належить до окремої адміністративно-територіальної одиниці.
Процитуємо:
«<...> старостинський округ — частина території об’єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», на якій розташовані один або декілька населених пунктів (сіл, селищ), крім адміністративного центру об’єднаної територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою <...>»
Як бачимо, староста може мати вплив на встановлення туристичного збору або збору за місця для паркування транспортних засобів.
Туристичний збір
З початку цього року набули чинності зміни щодо розміру ставки, бази справляння та порядку сплати туристичного збору, які сприятимуть децентралізації та зміцненню економічної бази регіонів.
З 1 січня 2019 року ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної ради за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 % мінімальної заробітної плати — для внутрішнього туризму та до 5 % мінімальної заробітної плати — для в’їзного. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі). Згідно з рішенням рад справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
— готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
— житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі). Справляння збору здійснюється податковими агентами, їх перелік та інформація про таких податкових агентів оприлюднюється на офіційному вебсайті відповідної ради.
На офіційному сайті Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області за посиланням: zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/367575.html — зазначено, що у 2018 році до місцевих бюджетів юридичними особами сплачено 59,3 млн грн. туристичного збору, у тому числі по м. Києву — 28,8 млн грн., по Львівській обл. — 8,6 млн грн., Одеській обл. — 4,5 млн грн., Херсонській та Запорізькій областях — по 2 млн грн. Найбільші суми туристичного збору від фізичних осіб — підприємців за підсумками 2018 року надійшли до місцевих бюджетів м. Києва — 4,2 млн грн., Одеської обл. — 7 млн грн., Львівської обл. — 4,8 млн грн., Закарпатської обл. — 2,5 млн грн. та Івано-Франківської обл. — 2,1 млн грн. Як бачимо, це величезні кошти, які можуть надходити до місцевих бюджетів. З огляду на розвиток зеленого туризму у багатьох селах та селищах, туристичний збір набуває актуальності. Це додаткове джерело доходів, від якого не варто відмовлятись. Однак поряд із минулорічним досвідом справляння збору з цього року туристичний збір розраховується не як відсоток від вартості готельного номера, а як відсоток від мінімальної заробітної плати.
Звичайно, що ПК установлює верхню межу податку, залишаючи остаточне рішення за місцевими радами, тобто ті громади, які не хочуть миттєво зробити частину своєї туристичної галузі неконкурентоспроможною, можуть установити й нижчі ставки від максимальних.
І ще один нюанс, про який зазначали фіскали на сторінках офіційного видання Державної фіскальної служби України «Вісник. Офіційно про податки». Вони вважають, що для забезпечення умов справляння туристичного збору (наприклад, у 2019 році) рішеннями рад має бути не тільки затверджено ставки збору, а й запроваджено (або не запроваджено) авансові внески (01.01.2019 передбачено право рад на запровадження авансових внесків із сплати збору, реалізація якого фіксується у відповідному рішенні ради), визначено та оприлюднено переліки податкових агентів. Знайти інформацію можна за посиланням: www.visnuk.com.ua/uk/publication/100011161-turistichniy-zbir-2019-zapitannya-vidpovidi. Як свідчить практика, перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному сайті ради.
Отже, при ініціюванні старостою запровадження туристичного збору на території ОТГ варто звернути увагу на ці моменти. Адже ініціатива карається, якщо обрано не той підхід до мети. Тобто якщо староста пропонує уведення того чи іншого збору, після його офіційного справляння за рішенням ради він має звертати увагу на те, як саме збір справляється на його «території» та чи справляється взагалі. Це допоможе вирішити питання про те, що ще треба зробити, щоб виправити ситуацію та запустити механізм, який дійсно запрацює не лише на папері.
Збір за місця для паркування транспортних засобів
На жаль, здебільшого цей збір й досі «живе» лише на папері. ПК визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи — підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради або ОТГ, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Тобто староста може попрацювати не просто в напрямку запровадження збору, якщо його не встановлено, а й у напрямку активізації фізичних осіб — підприємців зі створення паркувальних місць. Це й робочі місця, й поліпшення інфраструктури, й додаткові кошти до місцевого бюджету.
Ставки збору за місця для паркування транспортних засобів установлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. м площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 % мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Увага! Ставка збору — 0,075 % мінімальної заробітної плати — це його максимальний розмір, а ради самостійно приймають рішення щодо розміру такого збору на ввіреній їм території. При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Зауважимо, що сплата збору за місця для паркування транспортних засобів має відбуватись за обґрунтованими ставками, що забезпечить відкритість процедури, прозорість дій ОМС.
Зауважте, що встановлення максимальних ставок може призвести до надмірного податкового навантаження на платників та спричинити занепад малого бізнесу, який провадить діяльність на території не лише старостинського округу, але й ОТГ у цілому. Однак запровадження так званого паркувального збору, окрім усього іншого, покликане й ліквідувати стихійне паркування та проблеми, пов’язані з ним. Адже наразі через відсутність паркувальних місць власники авто часто порушують правила дорожнього руху, створюють своїми діями аварійні ситуації.
Для додаткової інформації зазначимо, що аудитори управління Західного офісу Держаудитслужби в області провели державний фінансовий аудит бюджету Дунаєвецької міської об’єднаної територіальної громади за 2018 рік. Під час такого аудиту встановлено факти неефективних управлінських дій та рішень, що призвели до упущених вигод на величезну суму коштів, які втратив місцевий бюджет. Зокрема, при дослідженні питання ефективності прийнятих рішень про встановлення місцевих податків і зборів на території ОТГ виявлено, що одним із резервів надходжень до бюджету є справляння збору за місця для паркування транспортних засобів, рішення за яким міською радою прийнято. Однак незважаючи на це, відведених місць для організацій та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів немає. Інформація розміщена за посиланням: www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/149194;jsessionid=9A31F13CC4E0DD1E0A39D6325AA34386.app1.
Треба сказати, що така ситуація є непоодинокою та спостерігається у багатьох ОТГ. Тож саме староста може допомогти зрушити з місця такі питання, у тому числі провести інформаційну роботу серед населення на території старостинського округу. Адже мешканці мають розуміти, за рахунок чого в громаді можливий розвиток інфраструктури та поліпшення рівня життя. І саме через місцеві збори це реально зробити.
