Теми статей
Обрати теми

Хто хоче бути в. о. старости?

Нікітенко Вероніка, експерт з бюджетних питань
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 05.02.2015 № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад»1 у селах, селищах, в яких знаходились ОМС територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання. До редакції надійшло запитання: як бути, якщо в одній громаді, в якій лише плануються перші вибори, сільський голова категорично відмовляється від посади в. о. старости? Що треба робити у такому випадку та чи правомірною є відмова старости займати таку посаду до проведення перших виборів старости?

1 Далі за текстом — Закон № 157.

Про відмову або згоду

У селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости дійсно виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання (п. 3 Прикінцевих положень Закону № 157). І відповідно до вимог чинного законодавства у разі відмови зазначеної особи виконувати обов’язки старости, така особа підлягає звільненню у зв’язку з припиненням повноважень сільського, селищного голови відповідної територіальної громади. Тобто з огляду на зазначену норму ніби-то сільський голова може як погодитись, так і відмовитись займати запропоновану посаду.

Водночас на посаду виконувача обов’язків старости, на відміну від посади старости, особа саме призначається, а не обирається. Тобто якщо перечитати уважно норму законодавства ще раз, очевидно, що вона є неоднозначною для трактування, через те, що не прописує самого механізму її застосування. Адже відсутній порядок такого призначення, що цілком логічно викликає запитання про те, має колишній голова погоджуватись із таким призначенням чи ні. І якщо — ні, то які наслідки будуть для громади, оскільки когось іншого на цю посаду брати не передбачається можливим.

У справі № 821/2044/17 від 06.06.2018 Одеський апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу позивача на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2018. У суті справи лежав позов, в якому позивач просив:

1

визнати протиправним та скасувати рішення N-ської селищної ради про покладення на позивача виконання обов’язків старости у с. F N-ської селищної ради до обрання старости на перших виборах старост N-ської селищної ради

2

визнати протиправним та скасувати рішення N-ської селищної ради про звільнення позивача

3

визнати недійсними записи у трудовій книжці позивача про покладення з 16.11.2017 виконання обов’язків старости у с. F до обрання на перших виборах старости та про звільнення 30.11.2017 з роботи за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України2

4

визнати протиправними дії N-ської селищної ради щодо невиплати позивачу середньої заробітної плати згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад»3 за період з 16.11.2017 по 16.05.2018

Позивач вважає це рішення протиправним, оскільки відповідач, покладаючи на позивача обов’язки старости, не погодив таке рішення із позивачем, тобто без згоди позивача фактично перевів його на іншу посаду в іншому органі, чим порушив вимоги ст. 10 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні» та ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 105 КЗпП.

2 Далі за текстом — КЗпП.

3 Далі за текстом — Закон № 93.

У цій справі є цікавий момент. Адже звільняючи позивача із займаної посади 30.11.2017 за ст. 38 КЗпП за власним бажанням, відповідач не виплатив позивачу середню заробітну плату, гарантовану депутату, що працював на постійній основі (ч. 2 ст. 33 Закону № 93), чим грубо порушив права позивача на отримання гарантій у вигляді середньої заробітної плати на строк не більше шести місяців з моменту звільнення з виборної посади. З цієї причини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У листі Мінсоцполітики від 20.07.2018 № 119/0/23-18 компетентний орган зазначав таке. Відповідно до норм ст. 33 Закону № 93 у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір із ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства.

З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Апеляційний суд дійшов висновку, що позивача обґрунтовано звільнено з посади виконувача обов’язків старости на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП (ср. ). Доводи апелянта про те, що його повноваження припинились 15.11.2017 з набуттям повноважень голови N-ського селищного голови, не спростовують правомірність висновків суду, що після припинення його повноважень голови він відповідно до закону має виконувати обов’язки старости цієї територіальної громади. Посилання позивача на використання примусової праці в цьому випадку судова колегія вважає недоречним, оскільки покладання обов’язків старости на позивача здійснено на строк, який фактично залишився до закінчення строку, на якій позивача було обрано головою.

Крім того, апелянтом не враховано, що при виконанні обов’язків старости відповідної територіальної громади за ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання (ч. 1 ст. 83 Закону № 157-VIII). Тому доводи апелянта про зворотне не відповідають закону. Тому суд першої інстанції правильно погодився з правовою позицією відповідача, який розцінив вказану заяву про небажання позивача в подальшому виконувати свої посадові обов’язки як припинення трудових відносин за ініціативою працівника.

Резюмуємо...

Посади як сільського голови, так і старости є виборними. Але посада в. о. старости — особлива і вона не є виборною, що передбачено Законом № 157. Якщо роздивлятись з цього боку норму Закону № 157, то вона є логічною, оскільки повинна призначатись особа, яка буде виконувати обов’язки старости до моменту проведення перших виборів старости.

Але у голови ради після об’єднання територіальних громад змінюються істотні умови праці, які він може прийняти або відмовитись від них. Адже людина має право вирішити, хоче вона або не хоче працювати на новій посаді. А те, що в. о. старости є зовсім новою посадою — це факт. Звісно, посада в. о. старости десь схожа із повноваженнями, що виконував сільський голова. Ця посада найбільш буде йому зрозумілою, адже він розуміє, як саме працює ОМС та яку користь може принести громаді, захищаючи її інтереси. Додамо, що голова ради здатен був робити це і до того, як йому запропонували бути в. о. старости.

Тож відповідно до вимог трудового законодавства колишній голова може або погодитись, або відмовитись від виконання обов’язків старости. І це відповідає КЗпП.

Водночас, на нашу думку, є спірним момент щодо того, аби розглядати таке призначення на в. о. старости як рівноцінну роботу у розумінні ч. 2 ст. 33 Закону № 93 (депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації). Адже фактично колишній голова виконує обов’язки старости виключно на підставі вимог Закону № 157.

Зазвичай, під іншою рівноцінною роботою (посадою) розуміють роботу (посаду), що не нижче за кваліфікацією або посадою від попередньої роботи обраного на виборну посаду працівника.

На нашу думку, норма ч. 2 ст. 33 Закону № 93 встановлює право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади).

Майже це ж саме повторює ст. 118 КЗпП: працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Тобто голова ради припиняє свої повноваження не з власної волі, а через процес об’єднання територіальних громад, коли й сам голова, й громада прагнуть такого об’єднання. І якщо голова має намір працювати на благо громади на посаді в. о. старости до перших виборів, вважаємо, це є законним так само, як і в моменті, коли він не вважає за потрібне (з будь-яких причин) залишатись на новій посаді.

Крім того, вибори старости є обставиною, яка жодним чином не залежить від в. о. старости, вона є необхідністю для виконання вимог чинного законодавства. Відтак в. о. старости не зобов’язаний перебувати на цій посаді і може бути звільнений за власною ініціативою.

А відтак, сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, може погодитись або відмовитись від покладення на нього радою виконання обов’язків старости, що відповідає вимогам, зокрема, ст. 32 КЗпП щодо працевлаштування та звільнення. Вважаємо, що погодження або відмова від посади має оформлюватись відповідною заявою, складеною у довільній формі. У разі відсутності згоди колишнього голови або наявності у нього обмежень, які не дозволяють йому займати таку посаду, він підлягає звільненню відповідно до вимог КЗпП.

Статтею 32 «Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці» КЗпП передбачено:

— переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст. 33 КЗпП та в інших випадках, передбачених законодавством;

— у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці;

— якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП.

До речі, згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного голови закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі