1 Далі за текстом — Закон № 140.
2 Далі за текстом — Закон № 1700.
Про загальне
Реформування системи запобігання і протидії корупції є одним із важливих аспектів державної політики в Україні. Як показує практика, зміни до Закону № 1700 були потрібні.
Одразу слід зазначити, що Законом № 140 внесено зміни до різних нормативно-правових актів. Ми ж наведемо ті, які якимось чином стосуються саме посадових осіб ОМС. До таких нормативно-правових актів належать:
— Кримінальний кодекс України3;
3 Далі за текстом — КК.
— Кодекс України про адміністративні правопорушення4;
4 Далі за текстом — КпАП.
— Закон № 1700.
Звертаємо увагу, що Закон № 140 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і лише зміни до ст. 46, 52 Закону № 1700 вводяться в дію з 01.01.2020.
Зауважимо, що необхідність розробки ще проєкту Закону № 140 була викликана насамперед неефективною роботою Національного агентства з питань запобігання корупції5 та потребою дальшого вдосконалення законодавчого регулювання його діяльності.
5 Далі за текстом — НАЗК, Національне агентство.
Іншим аспектом підвищення ефективності та спроможності функціонування механізму запобігання корупції в Україні стала необхідність вдосконалення окремих наявних інструментів, посилення повноважень Національного агентства, зокрема в частині доступу до інформації, що знаходиться у володінні інших державних органів, усунення зовнішніх чинників, що дають змогу втручатися у реалізацію повноважень агентства, встановлення додаткових гарантій незалежності агентства та його працівників тощо.
Це стосується також виправлення існуючих недоліків порядку притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, більш ефективного розмежування повноважень низки органів у цій сфері.
Проєкт Закону розроблено з метою зниження рівня корупції та підвищення суспільної довіри до антикорупційних органів шляхом вдосконалення інституційного механізму запобігання корупції.
Завданнями ще проєкту Закону № 140 були:
— заміна структури управління НАЗК на ефективнішу;
— посилення спроможності та гарантій незалежності Національного агентства;
— створення належної законодавчої основи для функціонування підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції в органах влади;
— виправлення окремих недоліків регулювання, що містяться в Законі № 1700, зокрема в частині вимог фінансового контролю, та інших законодавчих актах.
Далі більш детально поговоримо про те, які зміни вніс Закон № 140 у нормативно-правові акти, що так чи інакше можуть стосуватися діяльності посадових осіб ОМС, а отже, і старост.
Зміни у КК
Тут слід звернути вашу увагу, що до корупційних злочинів тепер будуть відносити злочини, передбачені ст. 3661 КК (вносяться зміни до примітки до ст. 45 КК).
Відповідно до ст. 3661 КК передбачена відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або за умисне неподання суб’єктом декларування декларації.
Нагадаємо, що ст. 45 КК передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. У цій статті є примітка, яка відносить перелік статей до корупційних злочинів. Зверніть увагу, що раніше до корупційних злочинів дії за ст. 3661 КК (декларування недостовірної інформації) не належали. Відтепер це корупційний злочин. Що це означає?
Все просто: ст. 45 КК передбачає, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином, раніше за вчинення злочину за ст. 3661 КК можливе було звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям. Тепер таке звільнення за декларування недостовірної інформації неможливе!
Зміни у КпАП
Перше. Про які зміни слід сказати — це те, що Законом № 140 розмежовано між Національною поліцією та НАЗК складання протоколів за такі правопорушення:
| 1 | ст. 1724 КпАП | порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності |
| 2 | порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків | |
| 3 | порушення вимог фінансового контролю | |
| 4 | порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів | |
| 5 | незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень | |
| 6 | невжиття заходів щодо протидії корупції |
Відтепер уповноважені особи Національного агентства мають право складати адміністративні протоколи лише стосовно осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Забігаючи наперед, зазначимо, що староста до таких осіб не належить. Повідомлення про адміністративні порушення, пов’язані з корупцією, стосовно інших осіб мають направлятися до Національної поліції України.
Тож відтепер Національна поліція складає адміністративні протоколи за такими правопорушеннями: ст. 1724 — 1729 (ср. ). НАЗК тепер складає адмінпротоколи за цими правопорушеннями виключно стосовно осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Звертаємо увагу, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються особи, зазначені у примітці до ст. 50 Закону № 1700.
Щодо посадових осіб ОМС, то ст. 50 Закону № 1700 має відсилочну норму до ст. 14 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування»6, якою, зокрема, визначено класифікацію посад в ОМС. Далі ми розглянемо відповідну класифікацію, аби все стало на свої «полички».
6 Далі за текстом — Закон № 2493.
Отже, шановні старости, тепер знайте, що НАЗК складатиме адмінпротоколи відносно порушень, які вчинили посадові особи першої — третьої категорій посад. Такими є:
| перша категорія | посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови |
| друга категорія | посади Сімферопольського міського голови, міських (міст — обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови — секретаря Київської міської ради |
| третя категорія | посади перших заступників та заступників міських голів (міст — обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст — обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст — обласних центрів), голів районних, районних у містах рад |
Щодо всіх інших посадових осіб ОМС (у тому числі і старост) відтепер адмінпротоколи мають складати працівники Національної поліції, власне, будуть робити те, що намагалися робити і до цього, але порушуючи чинне законодавство. Отже, якщо раніше лише НАЗК мали складати стосовно вас протоколи за правопорушення, про які ми зазначили вище, то відтепер у гості можна чекати працівників Національної поліції.
Друге. Крім того, до ст. 257 КпАП вводиться положення щодо можливості відсторонення особи, яка притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, від виконання службових повноважень.
Невеличка ремарка: до корупційних правопорушень, пов’язаних із корупцією, належать правопорушення, визначені у ст. 1724 — 1729 КпАП.
Так, тепер у разі вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, після складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, одночасно з надісланням його до суду також надсилається до:
— органу державної влади;
— ОМС;
— керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності,
повідомлення про складення протоколу для розгляду питання щодо можливого відсторонення такої особи від виконання службових повноважень із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.
Так, на час судового розгляду особа може буди відсторонена від виконання службових повноважень.
Нагадаємо, що раніше ні КпАП, ні Закон № 1700 не містили чіткої норми, яка би давала можливість органу державної влади, ОМС, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, розглядати питання щодо можливого відсторонення такої особи від виконання службових повноважень із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.
Зміни у Законі № 1700
Зміни, як уже було анонсовано, з метою посилення інституційного механізму запобігання корупції були внесені і до Закону № 1700. Зокрема:
1. У діяльності НАЗК:
1) змінюється форма урядування НАЗК з колегіальної на одноосібну. Голову НАЗК призначатиме на посаду Кабінет Міністрів України відповідно до подання конкурсної комісії за результатами відкритого конкурсного відбору.
З дня набрання чинності Законом № 140 повноваження членів НАЗК, керівника апарату, заступників керівника апарату НАЗК або осіб, які виконують їхні обов’язки, членів Громадської ради при НАЗК припиняються достроково.
Кабінет Міністрів України протягом п’яти робочих днів з дня набрання чинності Законом № 140 призначає особу, яка тимчасово виконує визначені зазначеним законом обов’язки Голови НАЗК.
2) змінюється порядок формування та склад конкурсної комісії з відбору Голови НАЗК, забезпечується участь представників міжнародних організацій у роботі конкурсної комісії;
3) з метою пришвидшення конкурсної процедури спеціальна перевірка проводиться після призначення відібраного кандидата на посаду Голови НАЗК (у разі непроходження такої перевірки в подальшому повноваження особи, що призначена на посаду Голови НАЗК, припиняються достроково);
4) забезпечуються гарантії незалежності Голови НАЗК, зокрема шляхом визначення вичерпного переліку підстав для дострокового припинення його повноважень, які не передбачають можливості політично мотивованого звільнення;
При цьому повноваження Голови НАЗК може бути припинено достроково у разі наявності висновку комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК про неефективність такої діяльності.
Кожні два роки відповідною комісією проводиться зовнішня незалежна оцінка ефективності діяльності НАЗК. У Законі № 140 визначено основні положення щодо діяльності зазначеної комісії.
Склад комісії формується Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій донорів, які протягом останніх двох років до проведення оцінки надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.
5) створюється підрозділ внутрішнього контролю НАЗК з метою забезпечення доброчесності працівників НАЗК, дотримання ними Закону № 1700. Зазначений підрозділ здійснюватиме, серед іншого, контроль та повну перевірку декларацій, що подаються працівниками НАЗК;
При цьому передбачається створення в апараті НАЗК окремого підрозділу з питань запобігання корупції, який відповідатиме за проведення консультативно-методичної роботи серед працівників агентства, організацію проведення оцінки корупційних ризиків, розробку та забезпечення реалізації антикорупційної програми НАЗК.
6) визначаються детальні вимоги до щорічного звіту НАЗК;
7) виключається обов’язок передавати належні підприємства або корпоративні права для осіб, які входять як незалежні члени до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства, державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також для депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі);
8) виключається обов’язок подання декларацій громадськими активістами — фізичними особами, які займаються антикорупційною діяльністю.
2. У процесі декларування:
1) зменшується перелік випадків, у яких є зобов’язання подавати декларації, для представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних комісій, громадських рад, рад громадського контролю тощо.
Такі особи подають декларацію за минулий рік у разі входження до складу конкурсної та дисциплінарної комісії, утвореної відповідно до Закону № 2493, Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», — протягом десяти календарних днів після входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності.
2) змінюється норма щодо подання виправленої декларації. Так, Законом № 140 встановлюється, що декларант протягом семи днів після подання декларації має право подати виправлену декларацію не більше трьох разів (ч. 4 ст. 45 Закону № 1700); 3) розширюється перелік відомостей, який декларант має подавати щодо себе і членів сім’ї. Тож зміни такі (ст. 46, 52 Закону № 1700):
| декларант зазначає відомості про прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування НАЗК може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» | |
| п. 51 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 | декларант наводить відомості, пов’язані із юридичними особами, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, розширено перелік — трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї |
| п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 | нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, доповнено словом «криптовалюти» |
| слова «отримані (нараховані) доходи» замінено словами «отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї» | |
| п. 81 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 | додається ще один блок відомостей, які будуть зазначатися у декларації. Тепер підлягають декларуванню банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфу, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї |
| п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 | вводиться норма щодо декларування фінансових зобов’язань членів сім’ї декларанта, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення |
| скасовується норма щодо обов’язковості декларування фінансових зобов’язань, розмір яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року | |
| абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону № 1700 | додається норма про те, що дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду |
| примітка до ст. 46 Закону № 1700 | вводиться норма про те, що під час заповнення декларацій та подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації |
| вносяться зміни щодо підстав подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані та звужується коло декларантів, на яких поширюється вимога щодо подання таких повідомлень, а саме: — під суттєвими змінами у майновому стані суб’єкта декларування, крім отримання доходу, придбання майна, мається на увазі здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів; — положення щодо подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовуються до: 1) суб’єктів декларування, які є службовими особами, займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до ст. 50 цього Закону |
Всі зміни, які ми навели вище в таблиці, вводяться в дію з 1 січня 2020 року.
3. В інших положеннях Закону № 1700:
1) значно розширюється коло близьких осіб. Так, до переліку близьких осіб, які були зазначені у чинному Законі № 1700, наразі додаються: двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), тобто свати;
2) закріплюється на законодавчому рівні обов’язкове створення чи визначення уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в органах влади різного рівня; визначаються основні завдання таких уповноважених підрозділів (уповноважених осіб), гарантії їх незалежності.
Наостанок...
Отже, ми проаналізували Закон № 140. Шановні старости, зверніть увагу на нові норми, які уже діють у КК, КпАП та Законі № 1700 (хоча ст. 46, 52 Закону № 1700 наберуть чинності з 01.01.2020).
Маємо сподівання, що прийняття Закону № 140 сприятиме:
— зниженню рівня корупції в Україні;
— зростанню довіри до антикорупційних інституцій;
— підвищенню доброчесності посадових осіб органів державної влади та ОМС.
Як ми знаємо, великі зміни починаються із малих кроків та вчинків. Тому, шановні старости, слідкуйте за змінами у законодавстві, ми зі свого боку вам у цьому допоможемо. Виконуйте приписи законодавчих норм.
