Уявімо собі ситуацію: ви приходите на роботу і бачите ознаки відкриття дверей до робочого кабінету (зламаний замок, відчинені двері, вибиті шибки). Що з цим робити?
По-перше, не панікувати. Усе найстрашніше вже сталося. Відмотати час назад не можна, відповідно слід мати справу вже з наслідками таких дій.
Рекомендується самостійно не входити до робочого кабінету. Краще одразу викликати поліцію за номером: «102» та покликати свідків. Якщо чекати на поліцію у вас немає часу та бажання, то краще заручитися допомогою свідків, які досягли повноліття. Після того, як ви їм поясните ситуацію, можна війти у приміщення робочого кабінету, наперед пересвідчившись, що він вільний, та зловмисники вже покинули приміщення.
Якщо ж зловмисники ще не встигли покинути місце злочину — кличте на допомогу, голосно привертайте увагу людей. При цьому пам’ятайте, що ваше життя та здоров’я є набагато ціннішими, тож необдумано ризикувати не варто.
Отже, ви разом зі свідками увійшли до кабінету. Руками нічого чіпати не варто, як і переміщати предмети. До закінчення роботи поліцейських все має залишитись на своїх місцях. Ви можете зробити лише поверхневий огляд. У разі якщо ви будете відчиняти якісь шафи, краще робити це в рукавичках чи за допомогою звичайного пакета, щоб працівники поліції мали можливість зняти відбитки пальців (звісно, якщо такі дії будуть проводитись).
Усі наслідки виявлення факту зламу дверей можна класифікувати за трьома типами:
| 1 | нічого не зникло |
| 2 | зникли певні матеріальні цінності |
| 3 | з’явилось щось нове у робочому кабінеті (підкинуто) |
Ситуація перша — нічого не зникло
Навіть у такому випадку слід викликати поліцію, щоб зафіксувати цей факт. Після приїзду поліції повідомити працівникам правоохоронного органу про те, коли і ким було виявлено факт зламу дверей. Далі за процедурою поліцейські мають скласти протокол огляду місця події, в якому стисло викладаються виявлені обставини та робиться схема місця злочину. Вказаний протокол мають підписати два свідки.
І навіть якщо нічого не викрадено, але були зламані двері — це так само збитки. Тому для початку слід усе зафіксувати, а далі вирішувати питання про відновлення цілісності замків/дверей, і вже після — про стягнення збитків з винних осіб. Після завершення роботи поліції слід запитати про те, де можна дізнатись про хід досудового розслідування та чи можна вже працювати у цьому кабінеті.
Окрім акта поліції, доречно й самим скласти акт про виявлене псування майна. Зразок № 1 додається. Про виявлений факт слід повідомити власника цього майна — відповідну раду, оскільки й адмінбудівля, й усі її частини (двері також) є власністю територіальної громади в особі її органу місцевого самоврядування. Для вирішення питання про фінансування та здійснення ремонтних робіт дивіться зразок повідомлення № 2.
Ситуація друга — зникли певні матеріальні цінності
Усі кроки такі ж, як і раніше, але наслідки набагато серйозніші. До матеріальних цінностей належать речі й документи, які є комунальною власністю та були ввірені, передані чи створені старостою під час здійснення ним своїх повноважень, та його особисті речі.
Як мінімум, такі дії винних осіб поліцією будуть кваліфіковані як крадіжка.
Якщо вартість збитків становить не більше ніж 192,10 грн. (у 2019 році), у такому випадку — це становитиме склад адміністративного правопорушення.
Стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна»
Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати —
тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.
Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Зверніть увагу, що у випадках крадіжки сума неоподаткованого мінімуму доходів громадян рахується не у розмірі 17 грн., а за правилами п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України — на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV цього Кодексу для відповідного року.
За правилами п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку, тобто у 2019 році — це 960,5 грн. Відповідно 0,2 х 960,5 = 192,1 грн.
Якщо ж вартість викраденого буде більшою — йдеться вже про кримінальний злочин, передбачений ст. 185 «Крадіжка» Кримінального кодексу України, покарання буде більш серйозним, як і правила проведення розслідування.
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) —
карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, —
карається арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, —
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах, —
карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, —
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Попередня вартість майна буде встановлена зі слів старости, а от далі потрібно буде надати відповідні документи, що підтверджують розмір збитків: бухгалтерські відомості, товарні накладні, чеки, балансову вартість тощо.
Якщо документально не вийде підтвердити вартість викраденого майна, скоріше за все, буде проведена товарознавча експертиза.
Що ж має відбуватись після того, як поліція поїхала з місця скоєння злочину?
Ви маєте почекати 24 години з моменту виклику наряду поліції, адже це встановлений законодавством строк для початку здійснення процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України1 слідчий прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним із будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань2. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
1 Далі за текстом — КПК України.
2 Далі за текстом — витяг з ЄРДР.
Отже, оскільки саме ви виступали у нашій уявній ситуації заявником кримінального правопорушення, то не пізніше 24 годин вам мають надати витяг з ЄРДР.
Витяг з ЄРДР буде виглядати приблизно так:
У разі якщо вам видадуть документ за такою формою, можна не хвилюватись — ваше повідомлення про кримінальне правопорушення зареєстровано та почато досудове розслідування. Отже, на цій стадії ви зробили все необхідне. Копію такого витягу з ЄРДР слід направити голові відповідної ради для відома та вирішення питання про представництво юридичної особи в рамках кримінального провадження.
Якщо через 24 години на вашу вимогу надати витяг з ЄРДР ви отримуєте відмову та усне повідомлення про те, що заява не зареєстрована, доречно подати письмове повідомлення про кримінальне правопорушення, оскільки трапляється, що наряд поліції не вважає за потрібне вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а слідчий відділ про те, що у вас трапилось, нічого навіть і не знає. Пропоную вашій увазі зразок такого повідомлення (зразок № 3).
Якщо і на це повідомлення не буде належної реакції — передавайте всі документи до вашої ради для вирішення питання про оскарження бездіяльності слідчого.
Після того, як досудове розслідування буде розпочато, через деякий час, скоріше за все, слідчий вас викличе на допит як свідка.
Важливо! Такий виклик може відбуватись як телефоном (навіть мобільним), так і поштою. Нічого боятися не варто, оскільки слідчий захоче офіційно задокументувати ті факти, які вам стали відомі. Якщо ви не можете прибути за викликом у встановлений час — повідомте про це слідчого та домовтесь про іншу дату.
Якщо викраденими є лише речі комунальної власності та офіційні документи — ваша роль на цьому буде завершена, оскільки потерпілою особою буде визнана відповідна рада як власник викраденого майна.
Якщо ж серед викраденого були і ваші особисті речі — ви також виступатимете потерпілим.
Згідно зі ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно із зазначеною нормою якщо ви повідомили про злочин та стали його жертвою (викрадені ваші особисті речі), ви автоматично набуваєте статусу потерпілої особи, але в житті іноді доводиться відстоювати цей статус. Тому надаю наступний зразок документя — заяви про визнання потерпілим (зразок № 4).
Якщо в провадженні вас визнано потерпілим, відповідно вас у подальшому допитають як потерпілого. Усю іншу роботу зроблять за вас слідчі. Головне тільки — «тримати руку на пульсі» та бути в курсі того, що відбувається в рамках цього кримінального провадження.
Ситуація третя — виявлено підкинуті предмети
Остання ситуація найбільш неочікувана та неприємна. У разі якщо ви бачите невідомі предмети (коробки, сумки, папки, маленькі пакуночки) з невідомим вмістом — нічого не чіпайте.
Проведіть своє власне маленьке розслідування та дізнайтеся, чи не належить цей предмет іншим співробітникам. Якщо власник такий речей невідомий — чекайте поліцію. Нехай саме правоохоронні органи займаються далі такими предметами. Адже там можуть знаходитись вибухові чи отруйні речовини, які є небезпечними для життя чи здоров’я або спеціально підкинуті вам речі з метою «повісити» на вас певний злочин (помічені гроші чи наркотичні речовини).
Головний ваш обов’язок у такому випадку — викликати поліцію та повідомити про наявність речей невідомого походження, які стовідсотково не є вашими.
Така ситуація, скоріше, рідкість, аніж звичайна річ, проте практика показує, що подібного роду випадки все ж таки іноді трапляються. Посадовим особам підкидають помічені гроші, а потім звинувачують у вимаганні неправомірної вигоди; чи наркотичні речовини — з метою прибрати «зайву» особу зі шляху.
Якщо на таких предметах не буде виявлено ваших відбитків пальців чи слідів (залишків поту) звинуватити вас у такому буде важче.
І наостанок, якщо ситуація розвивається як у закордонному блокбастері: тільки-но ви знайшли прикру «знахідку» й одразу вриваються люди у формі, відбувається затримання, слід констатувати — ви стаєте «головним героєм» цього поганого фільму. Нічого не торкайтесь, краще тримайте руки в кишенях, одразу телефонуйте або просіть інших зателефонувати до поліції й вимагайте адвоката.
Якщо у вас ще немає адвоката, — вам мають його надати за першим викликом за рахунок держави шляхом залучення адвоката із системи безоплатної правової допомоги. Такий адвокат до вас може їхати до 2 годин.
Головне правило на ці години — нічого не казати та користуватись нормою статті 63 Конституції України, яка наголошує: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом». Лише після спілкування із адвокатом та з’ясування тактики та позиції вашого захисту вас зможуть допитати слідчі у присутності вашого адвоката.
