Про головне
Кожна держава вирішує питання сортування побутових відходів по-різному: захоронення, переробка, будування заводів, впровадження нових законів та правил. Однак перший пункт, з якого завжди починається свідоме поводження з відходами, — це сортування сміття, проведення якого залежить саме від громадян.
Роздільний збір сміття для європейців та мешканців інших розвинених країн — повсякденна справа, як похід до магазину за продуктами. В Україні дуже маленький відсоток людей дійсно сортують відходи, хоча мають для цього можливості. Дехто не знає, з чого почати, а дехто просто не розуміє важливість сортування сміття.
Найперша та найважливіша причина для сортування сміття — зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.
Деякі види відходів (наприклад, батарейки або енергозберігаючі лампи), які люди бездумно кидають у смітник, надто небезпечні для навколишнього середовища. Адже вони токсичні і забруднюють повітря, ґрунти, поверхневі та підземні води.
Викидати у контейнер з іншими відходами батарейку, лампочку або термометр — справжній злочин. Уявіть, лише одна батарейка, потрапляючи на смітник, забруднює близько 20 кв. м. землі або 400 л. води. А якщо вони ще й горять, що в основному і трапляється на смітниках, то їх шкода для здоров’я людини збільшується в десятки разів.
Сортування допомагає зменшити кількість відходів, які знаходяться на сміттєзвалищі, завдяки їх подальшій утилізації. Без цього сміття буде тільки накопичуватись, адже для його розкладання потрібно надто багато часу.
Наприклад, картонні коробки розкладаються протягом 3 місяців, офісний папір — 2 років, консервні банки — 10 років, пластикові пляшки — 180 — 200 років, алюмінієві банки — 500 років.
Важливість роздільного збору сміття важко переоцінити з екологічної точки зору, проте і з економічної також.
Відходи — цінний матеріал, який може приносити країні великий прибуток, адже потенціал його використання величезний. Насамперед це генерація електричної та теплової енергії за допомогою спалювання відходів, яка набула великої популярності у розвинених країнах.
Проте без сортування сміття повноцінне втілення світового досвіду неможливе, оскільки спалюються тільки ті відходи, які не піддаються переробці. Якщо туди потрапляє пластик, скло, метал або папір, при горінні вони виділяють у атмосферу важкі метали, канцерогени та гази, які шкодять здоров’ю людини.
Більшість відходів, які потрапляють на смітник, придатні для повторного використання: папір, пластик, метал, скло та органічні відходи.
З макулатури виготовляють нові паперові вироби, а також туалетний та пакувальний папір.
До того ж переробка макулатури зупиняє знищення лісів (1 т газетного паперу економить 1 т дерев). Київський картонно-паперовий комбінат щомісяця переробляє близько 30 тис. т макулатури. При цьому значну частину вторсировини він щомісяця змушений купувати за кордоном, оскільки в Україні практично не сортують сміття.
Скло — унікальний матеріал, який обертається в замкнутому циклі. Інакше кажучи, його можна переробляти нескінченну кількість разів без втрати якості. Зі скла виготовляють будь-які скляні вироби (пляшки, банки, посуд, будівельне скло), дрібний пісок для будівництва, навіть добриво.
У 2009 році повторне використання скла в Європі дозволило заощадити 13,8 млн тонн первинної сировини.
Роздільний збір відходів — справа легка, проте чи достатньо однієї людини, яка вирішила зайнятися сортуванням, щоб почалися кардинальні зміни? Виявляється, що так.
Про світовий досвід
Багато країн, які зараз є лідерами у переробці та утилізації сміття, мали подібні проблеми, що й ми зараз.
| Швейцарія | У 2000 році Швейцарія офіційно відмовилась від захоронення відходів на полігонах, за винятком інертних (наприклад, будівельних) відходів, тих, що не можуть бути спалені, та залишків після спалювання. Тому в цій країні використовуються два основних способи — ресайклінг та спалювання. Сьогодні Швейцарія — серед лідерів у Європі щодо роздільного збирання та ресайклінгу. Ресайклінгу передує роздільне збирання або сортування твердих побутових відходів. Після сортування вилучені компоненти переробляють, виготовляючи товарний продукт. Що ж стосується спалювання сміття, то у Швейцарії працює більше 30 сміттєспалювальних заводів, які виробляють електро- та теплоенергію як для забезпечення власних потреб, так і для зовнішніх потреб. Частина органічних відходів (перш за все, зелені відходи — гілки, листя, інше) у Швейцарії піддається компостуванню, що дуже популярно в країні |
| Німеччина | У 80-ті роки про сортування відходів навіть не йшлося — їх тільки закопували або спалювали. Ситуація змінилася у 1991 році, коли уряд країни розробив закон, який зобов’язує виробників випускати упаковку для товарів, яка розкладається або є придатною для вторинної переробки |
| Франція | На кожному контейнері з відходами встановлений чіп, який вимірює рівень відходів. Ця інформація дає змогу більш ефективно скласти маршрут сміттєвозів: куди поїхати в першу чергу, а куди — в останню |
| Швеція | Переробляє 99 % відходів, більша частина яких використовується як паливо для електростанцій. Шведи навіть купують сміття в інших країнах (Ірландія, Італія, Норвегія), оскільки свого їм замало |
| Австрія | Активно використовує біотехнологію: грибковий фермент, який розщеплює пластик та поліестер. Таким чином, у країні забезпечується так званий «колообіг пластику»: відходи від одного продукту використовується для створення іншого |
| Індія | Жителі країни винайшли незвичайний спосіб боротьби з деякими відходами. Пластик, поліетиленові пакети, обгортки шоколадок індійці використовують у будівництві доріг. Цей метод винайшов професор хімії, за технологією якого близько 15 % бітуму (вуглевод, що використовується у виробництві асфальту) можна замінити на пластикові відходи |
| Фінляндія | Батарейки, лампочки та інші шкідливі відходи можна здати в будь-який магазин, де ці речі продаються. У супермаркетах розташовані автомати, які приймають банки й пляшки та видають за них чек із сумою, яку покупець може отримати на касі |
Про досвід України
У селі Ободівка Тростянецького району Вінниччини вирішили запровадити роздільний збір сміття.
Ідея вирішити проблему зі сміттям прийшла давно. У 2008 році придбали трактор та причіп. Почали їздити селом, забирати відходи. Але на той момент люди не були готові платити за вивіз сміття.
Завдяки проекту, який подали до обласного екологічного фонду, виділили 1 мільйон 100 тисяч гривень на придбання спецтехніки. А саме — сучасного сміттєвоза. До речі, взимку вони використовують його як бульдозер для очищення вулиць від снігу. «Доклали на нього ще 245 тисяч із сільського бюджету», — зазначає сільський голова.
Потім визначили 10 місць, де будуть стояти майданчики для збору сміття: 9 — в Ободівці та 1 — в Бережанці (це село, яке належить до сільради). Придбали також 30 євроконтейнерів на 700 літрів для роздільного збору твердих побутових відходів (пластик, скло) та 28 пластикових євроконтейнерів на 120 літрів.
Сортується сміття в селі на скло, пластик та змішані відходи (крім органіки). Папір же місцеві мешканці використовують для розпалу дров у печах та грубках.
Сільський голова зазначав, що не дуже охоче приносять сміття люди. Хоча контейнери стоять у зручних місцях: біля магазинів, клубу, школи. Тобто там, де люди постійно ходять. Сільський голова переконаний, що поступово люди привчаться розділяти сміття. Зараз проводять активну просвітницьку роботу. А головне — займаються із дітьми. Щоб вони змалку привчались до правильного поводження з відходами.
Постійно проводять заняття та ігри з дітьми на екологічну тематику. Особливо в старшій групі є гра, де вони самі себе контролюють. Є ведучі, які показують зелену картку в разі правильної дії або червону, якщо, наприклад, пластик кинули не в коробку для пластику.
Найголовніше досягнення роботи із дітьми — це не лише їх поводження із відходами, а й те, що діти навчають своїх батьків.
Іноді діти скаржаться сільському голові, що бачать, як дехто із селян своє сміття в парк викидає. Або ж помічають, що дорослі кидають у контейнери пластикові пляшки не скрученими. Таким кроками діти мають більшу екологічну свідомість, ніж батьки. А це — майбутнє нашої країни.
Важливо в процесі впровадження подібних програм сформувати у дітей екологічне мислення. За словами сільського голови, цей екологічний світогляд у дорослих мешканців села потрібно ще розвивати.
Проте усі, хто опікується проблемами охорони довкілля, впевнені, що поступово всі селяни правильно поводитимуться з відходами і село зможе навіть заробляти на проданому склу та пластику.
Крім того, у селі випускають брошури, буклети й листівки, які пояснюють, що стихійні сміттєзвалища отруюють воду. Адже через ґрунтові води після дощів забруднюючі речовини потрапляють у криниці. Також розташовані білборди в селі. Планують випустити ще календарі про охорону довкілля.
Крім того, наприклад, у Бару давно поставили сміттєсортувальну лінію, але не врахували, що з одного міста їм не вистачить відходів для повноцінної роботи лінії. Підписали угоду із сусідніми районами на вивіз сміття.
У Могилів-Подільському запроваджений роздільний збір (пластик, скло).
У Гайсині теж проводять сортування сміття на полігоні.
У Тульчині облаштували новий полігон і мають придбати сміттєсортувальну лінію за підтримки Швейцарсько-українського проекту DESPRO.
Також сучасні сміттєсортувальні лінії з’явились у Хмільнику та Мурованих Курилівцях.
Дуже ефективно робота з відходами ведеться в Іллінецькій об’єднаній громаді за підтримки швейцарсько-українського проекту DESPRO. Там дуже швидко знайшли можливості придбати сучасний прес для пластику. Адже, за європейськими технологіями, пластик поділяють на 10 фракцій. Відіграє роль навіть колір.
Наприклад, прозора пляшка дорожче ціниться, відрізняється вартість пляшки і кришечки. Наявність букв на пляшці знецінює пластик.
Для прикладу: у Біляївській міській об’єднаній громаді, що на Одещині, вирішили запровадити преміювання мешканців за сортування сміття. Така ідея виникла у керівництва громади після організованого Програмою «U-LEAD з Європою» візиту до Австрії, де представники п’яти ОТГ Одещини вивчали практики поводження з побутовими відходами.
До пункту прийому вторсировини люди можуть самостійно привозити відсортоване сміття та віддати його на вторинну переробку. Кожен, хто здаватиме сміття, стане учасником своєрідної програми лояльності. Кількість сміття, що здаватимуть жителі, будуть фіксувати. Якщо людина здасть сміття певної ваги, отримає винагороду від комунального підприємства: екосумку, цікаву книгу, сучасний гаджет або побутову техніку.
Нову конструкцію пересувного сміттєсортувальника розробили полтавські інженери. Веселівська громада в Запорізькій області стала першою в Україні, хто його придбав. Нову лінію для сортування твердого сміття розмістили на Веселівському полігоні для побутових відходів.
Бачимо, що правильне поводження із відходами поступово запроваджується й у селах нашої країни, а саме правильне ставлення до сортування сміття. Далі поговоримо про роботу старости саме у цьому напрямку. Як староста може вплинути на свідоме поводження із побутовими відходами.
Про роботу старости
Перш за все слід звернути вашу увагу на Директиву Ради № 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 року «Про захоронення відходів». Цей документ містить положення стосовно діяльності ОМС щодо сортування побутових відходів.
Повноваження ОМС у сфері поводження з відходами закріплено ст. 21 Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР № 187 «Про відходи», у якій зазначено, що ОМС у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема: роз’яснення законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини.
Отже, староста який входить до системи ОМС, має повноваження на інформування жителів населеного пункту щодо поводження з відходами.
Таким чином, перші кроки ОМС щодо діяльності, пов’язаної із сортуванням побутових відходів, є:
1) затвердження Правил сортування відходів у своєму населеному пункті;
2) затвердження Заходів щодо впровадження сортування побутових відходів у своєму населеному пункті.
На основі вищезазначених документів староста може здійснювати просвітницьку роботу. Оскільки там будуть прописані правила сортування, правильне поводження з відходами та відповідальність.
Проте якщо ОМС не прийняв відповідних документів, то староста, не чекаючи їх, може самотужки розпочати просвітницьку діяльність.
Зокрема, у наказі Мінрегіону від 01.08.2011 № 133 «Про затвердження Методики роздільного збирання побутових відходів» містяться основні моменти щодо сортування побутових відходів. Ви можете взяти його за основу для просвітницької роботи.
Старості слід інформувати населення про правила сортування побутових відходів, а також про відповідальність, яка настає за невиконання відповідних правил.
1. Про правила
Нижче коротко наведемо правила сортування побутових відходів.
Роздільне збирання побутових відходів (сортування відходів) — збирання побутових відходів за окремими компонентами, включаючи сортування побутових відходів, з метою подальшого перероблення та утилізації.
1. Сортування відходів здійснюється на чотири фракції в окремі контейнери:
Жовтий сміттєвий контейнер призначений для металу і пластикових виробів. Сюди можна викидати: пластикові пляшки з-під різноманітних напоїв, пластикові коробки та інші упакування, кришечки, пакети з-під молока та соку; упакування з-під засобів для миття та чищення (наприклад, тара, в якій був гель для прання, посуд чи зубна паста), а також з-під косметичних засобів, поліетиленові пакети, алюмінієві банки з-під напоїв, консервів, алюмінієву фольгу, металеві кришки та ковпачки, кольорові метали, пластикові іграшки.
Заборонено викидати в цей контейнер: пластикову тару, якщо у ній ще є хоч якийсь вміст; небезпечні відходи, такі як банки з-під лаків, фарб чи автомобільного масла, лікарські засоби та їх упакування, автомобільні запчастини, побутова техніка, батарейки тощо.
Синій сміттєвий контейнер призначений для паперових відходів: упакування з паперу; картон (в тому числі гофрований); каталоги; листівки; брошури; газети і журнали; офісні та шкільні паперові відходи; зошити; книги; візитки; обгортковий папір; паперові торбинки.
Заборонено викидати в синій контейнер: паперові рушники та гігієнічні серветки; лаковані чи покриті фольгою паперові вироби; картонні упакування з-під молока та соку; упакування з-під будівельних матеріалів (гіпсу, цементу); шпалери; дитячі підгузки; дуже забруднені паперові вироби.
Зелений сміттєвий контейнер призначений для викидання скла і виробів з нього. У зелений контейнер можна викидати скляні пляшки і банки з-під води, напоїв, алкоголю, олії чи навіть парфумів та іншої косметики у скляній тарі.
До зеленого баку суворо забороняється викидати: відходи з кераміки, порцеляни, кришталю, фаянсу; глиняні вазони; окулярне скло; термостійкі скляні вироби; лампи; дзеркала; віконні шибки; монітори; скляну тару з-під розчинників та масел, ліків; термометри та шприци.
Коричневий сміттєвий контейнер призначений для харчових та інших біовідходів. У коричневий контейнер можна викидати: залишки їжі чи лушпиння; скошену газонокосаркою траву; тирсу, кору, листя і квітки.
Не мають права опинитися в коричневому сміттєвому контейнері: кістки тварин; відходи тваринництва; зола; каміння та сміття з землею; плити МДФ та ДСП; гілля дерев та кущів, а також трава, які не вміщаються в контейнер.
Всі інші відходи, які не можна викинути в коричневий, жовтий, синій або зелений контейнери, а саме: великогабаритні відходи; ремонтні відходи; несправну побутову техніку; електроприлади; батарейки; акумулятори; лампи; упакування з-під хімікатів; ліки; рідини; усі небезпечні та інші відходи здаються у спеціально облаштовані пункти утилізації.
Форма контейнерів для роздільного збору побутових відходів та написи на них затверджуються Департаментом житлово-комунального господарства та Департаментом благоустрою.
2. Про відповідальність
1. Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення (ст. 821 Кодексу України про адміністративні правопорушення) тягне накладення штрафу на громадян — від 20 до 80 нмдг2.
1 Далі за текстом — КпАП.
2 Далі за текстом — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Передача відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій (ст. 825 КпАП), — тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1 до 3 нмдг.
3. Захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів (ст. 828 КпАП) тягне за собою накладення штрафу: на громадян — від 20 до 80 нмдг. За вчинення повторного протягом року порушення штраф становитиме: для громадян: від 80 до 100 нмдг.
3. Де інформувати
Про те, де інформувати, ви як староста свого населеного пункту знаєте якнайкраще.
Ми наведемо декілька місць для інформування:
Онлайн-платформи:
1) веб-сайт ОМС;
2) веб-сайт школи за наявності.
Оффлайн-інформування:
1) дошки оголошень;
2) білборди;
3) інформаційні плакати, брошури;
4) лекції для дітей у школах;
5) попереджувальна просвітницька робота із мешканцями.
Найкраще, що можна зробити для планети, — знизити споживання і відмовитися від непотрібного. Якщо це поки складно, починайте із малого. Головне — починайте. Починайте із себе! Показуючи таким чином приклад усім іншим жителям свого населеного пункту. Сортуйте сміття і здавайте на переробку.
Роздільний збір відходів — справа легка, проте чи достатньо однієї людини, яка вирішила зайнятися сортуванням, щоб почалися кардинальні зміни? Відповідь однозначна: «Так!»
Зміни починаються саме з кожного українця, який любить свою країну та готовий боротися за неї та її майбутнє.
