Ми всі знаємо, що гігієна важлива для здоров’я. Колись давно регулярне миття рук, чистка зубів та навіть регулярне купання було незвичним явищем, а наявність каналізації та нормального доступу до води в помешканні були фантастикою. Втім, людство розвивається і, зрозуміло, що рівень захворюваності серед населення знижується, якщо люди дбають про власну гігієну. З роками ці речі стали настільки звичними та буденними, що з початком пандемії COVID-19 довелося знову запускати масштабні рекламні кампанії про важливість миття рук.
Але людина — істота соціальна. Тому в епоху інформатизації банальні правила особистої гігієни переходять на вищий рівень — на рівень гігієни інформаційної. Чому це важливо? Давайте подивимось на страшні та болісні приклади.
Ця подія сталася 29 серпня 2018 року в маленькому мексиканському містечку Акатлан з населенням майже 3 тисячі осіб. 21-річний Рікардо Флорес приїхав провідати рідних і його разом з 43-річним дядьком Альберто відправили за будматеріалами. На вулиці їх затримує поліція. Ні, вони нічого протиправного не зробили, просто йшли за цементом. Втім, чоловіків затримали за підозрою в порушенні громадського порядку після того, як до них стали чіплятися жителі. Поліція повезла Рікардо і Альберто до місцевого відділку, а натовп, який слідував за машиною і згодом юрбився біля будівлі поліції, все збільшувався.
Такий інтерес людей був викликаний тим, що в той день у місті через месенджер WhatsApp був запущений слух, що в місті орудують викрадачі дітей:
«Будь ласка, будьте напоготові, в країну прийшов бич — викрадачі дітей», — говорилося в повідомленні, яке люди пересилали один одному.
«Схоже, що злочинці замішані в торгівлі органами... За останні кілька днів зникли діти віком 4, 8 і 14 років. Тіла деяких із них знайшли зі слідами видалених органів. Їм розкрили і випотрошили животи», — повідомляли невідомі.
Рікардо і Альберто помітили біля початкової школи в сусідньому поселенні Сан-Вісенте Бокерон і помилково прийняли за викрадачів дітей. Новина про їх арешт поширилася так само швидко, як і чутки про викрадення. Натовп, що прийшов до поліцейського відділку, вже був «підігрітий».
За даними поліції, серед поширювачів брехливих повідомлень про Рікардо і Альберто в Фейсбуці і WhatsApp був житель Акатлану Франциско Мартінес, відомий на прізвисько Ель-Текуаніто. Він почав у Фейсбуці пряму трансляцію того, що відбувалося біля відділку, за допомогою свого смартфона.
«Люди Акатлану, підтримайте мене, підтримайте, — говорив Мартінес на камеру. — Повірте, викрадачі зараз тут».
Поки Мартінес пробував зібрати городян, інший чоловік, якого, за інформацією поліції, звали Мануель, заліз на дах собору по сусідству з поліцейським відділком і почав дзвонити в дзвони, щоб оповістити місцевих жителів, що поліція планує відпустити Рікардо і Альберто. Третій чоловік, Петроній Кателан на прізвисько Ель-Паїса в гучномовець закликав натовп скинутися на бензин, щоб спалити двох затриманих, і пішов збирати гроші з людей.
Скінчилося все тим, що натовп проломив вузькі ворота на вході до поліцейського відділку. Рікардо і Альберто Флорес витягли назовні. Поки одні знімали все на свої мобільні телефони, інші стягнули чоловіків по кам’яних сходах і почали бити. Потім їх облили бензином, який заздалегідь принесли на площу.
Очевидці стверджують, що Рікардо був уже побитий до смерті, але його дядько Альберто був ще живий, коли чоловіків підпалили. На записі видно, що його руки і ноги повільно рухаються, охоплені полум’ям, — пише служба новин ВВС.
Декількома місяцями раніше, у червні 2018 року ВВС повідомляла про схожий випадок в Індії. Індійська поліція заарештувала 16 осіб за вбивство двох чоловіків — натовп побив їх до смерті через чутки про викрадення дітей.
Загиблі відвідували село в північно-східному штаті Ассам. Чутки про викрадення дітей поширювалися через месенджер WhatsApp. Загалом, спалах подібних чуток в Індії призвів до смертей шістьох інших людей за місяць. Влада заявила про те, що докладе всіх зусиль для того, щоб у регіоні припинилася паніка через чутки. Безпосередньо чутки були викликані поширюваними через соцмережі відео, на яких видно, як дітей викрадають прямо на вулицях. Через це місцеві спільноти стали налаштовані вкрай агресивно до незнайомців і людей, які не знають регіональної мови.
На цих прикладах можна легко побачити, як анонімні повідомлення у месенджерах, які вірусно поширюються користувачами, можуть призводити до жахливих наслідків. Особливо зараз, в умовах спалаху коронавірусу, важливо розуміти, що інформацію потрібно перевіряти. Одразу ж згадується прикрий випадок у Нових Санжарах, коли розлючений та дезінформований натовп накинувся на автобуси з евакуйованими з Китаю українськими громадянами, хоча ніякої загрози, по-суті, не було. Саме тому потрібно всіляко протистояти фейкам.
Фейк — це подання фактів у викривленому вигляді або подання завідомо неправдивої інформації.
Як протистояти таким фейковим інформаційним вірусам? Фейсбук-портал «По той бік новин» радить:
| 1 | Не працюй на вірусмейкерів: не поширюй, не лайкай, не коментуй сумнівну інформацію |
| 2 | Фільтруй своє оточення: хто у тебе в друзях, на кого ти підписаний, які медіа читаєш |
| 3 | Сформуй короткий список і стоп-список медіа — це ті ЗМІ, де треба брати інформацію, бо вони її перевіряють і керуються стандартами професії, і ті ЗМІ, які зазвичай маніпулюють, поширюють фейки або брехню |
| 4 | Сумнівайся! |
Інформацію треба завжди перевіряти і ніколи не вірити чуткам. Не можна вірити інформації, якщо:
— невідомо, хто сказав і поширив інформацію або автор — анонімне джерело;
— інформація з акаунтів соціальних мереж, які неверифіковані або маловідомі;
— заголовок емоційний;
— однобоке подання інформації (без подання думки іншої сторони);
— у матеріалі слова та фрази (не факти), які викликають позитивні або негативні емоції;
— цифри, які ніде не можна перевірити;
— матеріал навішує ярлики та поширює стереотипи;
— подію або явище коментують невідомі експерти або заангажовані політологи;
— де є цитати «вчені або експерти вважають» без посилань на конкретних вчених та їх дослідження;
— реальні факти перемішують із власними судженнями та брехнею;
— новина про одне, а фото або відео про інше;
— інформацію розміщено в групах та на сторінках у соціальних мережах, які яскраво підтримують або навпаки «топлять» якусь політичну силу або кандидата.
Перевіряти потрібно не тільки інформацію в ЗМІ, але й нормативно-правові акти, адже специфіка роботи в органах місцевого самоврядування полягає і в аналізі правового поля. Отже, завжди користуйтеся офіційними джерелами — сайти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України тощо.
Не радимо користуватися невідомими сайтами, на яких розміщені законодавчі акти (вони можуть бути банально застарілими), а також відповідні науково-практичні коментарі.
Окрім того, нашою командою було неодноразово помічено, що деякі українські журналісти без відповідної юридичної освіти некоректно можуть передавати інформацію про новели законодавства.
Ми наполягаємо — лише якісна, перевірена інформація, без маніпуляцій та пересмикувань може зробити вашу комунікацію ефективною. Тому…
Підвищуйте свою медіагігієну та спонукайте інших.
Фільтруйте інформацію, не бійтеся критично оцінювати.
Підвищуйте власну цифрову грамотність та обізнаність.
Якщо ви втомилися від фейків, то радимо вам знайти сторінки «По той бік новин» https://www.facebook.com/behindtheukrainenews/, StopFake https://www.facebook.com/stopfakeukraine/, де ви з легкістю покращите свої навички та станете більш обізнаними в інформаційному полі.
Наостанок ми покажемо вам цікавий алгоритм, створений командою «По той бік новин», як створюються маніпулятивні повідомлення у месенджерах під час пандемії.
Матеріал підготовлений із використанням матеріалів ВВС https://www.bbc.com/ukrainian/news-russian-44438890, https://www.bbc.com/russian/features-46180341. Зображення належить порталу «По той бік новин».
