Володимир Чоботарь, староста в Глибоцькій селищній раді Чернівецької області
Робота старости полягає у нібито чітко прописаній для нього інструкції, якби не один важливий момент:
«Староста — це людина, якому люди висловили свою довіру, віддавши за нього свій дорогоцінний (на погляд його виборців) голос. Дві речі, які завжди борються одна з іншою — «Хто кому винен?»: староста людям за те, що вони його обрали, чи люди старості за те, що вирішив стати Месією».
Процес «Дій зараз» має працювати завжди!
За час своєї роботи на посаді старости зауважив важливі речі, які, на мою думку, формують ситуацію в тих населених пунктах, які стали старостинськими округами, які втратили власний бюджет (якщо вони, звісно, його мали) та перестали «напряму» керувати процесом власного розвитку. Тут хочу сказати про села, які були дотаційними та не мали можливості розвитку як в інфраструктурному, так і в іншому напрямі. Водночас усе ж вони мали якісь невеликі кошти на вирішення дрібних, але важливих для населення питань (наприклад: грейдерування доріг, благоустрій, обкосити узбіччя вулиць, пальне, елементарне вивезення сміття з кладовища, розчищення вулиць від снігу в зимовий період чи навіть «купити камаз» гравію та засипати в яму, яку зранку на дорозі розмило дощем). На жаль, ці всі питання залишилися поза увагою, але вони завжди є важливими для людей! Процес «Дій зараз» має працювати, але він часто не працює. І часто саме старости за власні кошти вирішують такі питання. Громада водночас займається нібито великими проєктами, які досі були недосяжними для малих сіл, — освітлення вулиць, капітальний ремонт доріг, ремонт комунальних установ тощо.
Як на мене, на старостинські округи має бути передбачений такий собі «Бюджет старости» — це кошти, які мають використовуватися на швидке вирішення дрібних, але, повторю вкотре, важливих для населення питань. Як їх урегулювати, щоб можна було контролювати такі кошти, це вже інше питання, адже тут, як завжди, треба враховувати ризик «дерибану» коштів. На мою думку, це питання, яке не має відповіді, окрім як, напевне, здійснення чіткого контролю та звітування як перед населенням, так і радою.
Хто ж такий староста?
Також проблема, з якою, на мою думку, зіштовхнулися майже всі старости — це те, що посада нова і більшість людей навіть за цих п’ять років не розуміє: хто ж він такий цей староста, за що він відповідає, яка його функція та для чого він взагалі. Якщо, скажімо, функцію сільського голови чітко розуміли всі люди, то з появою старости на заміну сільському голові кардинально змінилися як обов’язки, так і відповідальність. Водночас у більшості людей існує думка, що просто змінилася назва посади. Про що можна говорити, якщо часто люди вважають, що в старости (чи сільського голови) в сейфі лежать кошти й, у разі потреби, він їх звідти може взяти та вирішити саме те питання, яке їм треба.
«Штат» для старости — шлях до досягнення великих цілей
Одним із важливих моментів у роботі старости — це є «його штат». Здебільшого трапляються випадки, коли староста працює сам, не маючи поряд діловода, через що він поринає з головою у паперову роботу, не маючи часу виконувати належно ту роботу, яка забезпечує як розвиток, так і загалом життєдіяльність свого старостинського округу. Часто ставлять запитання: «Навіщо старості діловод, якщо село має 200 людей?» Я взагалі не розумію, як може бути старостинський округ із села, де 200 людей? У такому випадку слід об’єднати малі села в один округ, на кожне село призначити діловода для видачі довідок, а староста хай займається господарчою роботою. Звісно, такі речі потрібно добре продумувати, враховуючи всі деталі. Маючи помічників, у цьому випадку йдеться про діловода, посилаючись на власний досвід, особисто мені вдалося реалізувати кілька чудових проєктів для розвитку як свого старостинського округу, так і громади загалом. Тому дуже важливо, щоб у своїй роботі ми мали розв’язані руки та могли працювати.
Про новий статус старост
Забігаючи трохи наперед, варто проаналізувати ситуацію з новим законом, який змінює правила, за якими будуть «обиратися» старости. А саме: наразі старост будуть затверджувати, а не обирати, як раніше. Давайте спробуємо розібратися, хто від цього виграє та чи це взагалі правильне рішення.
По-перше, щодо жителів старостинського округу це несправедливо і неправильно, адже в них забрали можливість обрати саме ту людину, яку вони хочуть бачити своїм представником, своїм лідером, зараз їм просто призначать того, кого вважають за потрібне голова ради та рада. У цьому випадку багато чого залежить саме від голови! Багато хто скаже: «Так, але ж голову ми обираємо!» Але погодьтеся: досить часто в невеликих селах голосують зовсім не за того, хто виграє вибори. У цьому випадку староста буде виключно людиною голови і є ризик, що замість представляти інтереси своєї громади староста буде діяти в інтересах голови. Але є інший бік медалі: часто обрана особа переймається наступними виборами і намагається бути доброю зі своїм електоратом, м’яко кажучи, кожному догодити; заплющити очі там, де треба виписати штраф; бути більш вимогливим тощо. А будучи призначеним, така особа не буде перейматися зазначеними речами. До речі, питання штрафів взагалі мало бути поставлено на незалежний орган, але аж у жодному разі на обраних осіб, тільки тоді ця система буде працювати. Навіть у форматі затвердження не варто покладати на старосту такі речі, як штраф за спалювання листя, трави, сміття, правила дотримання благоустрою (людина, яка є вихідцем зі свого села, має як родичів, так і близьких людей, тому це та частина, яку він ніколи не буде досконало здійснювати).
Також один із важливих моментів те, що люди часто обирають того, хто потім відбуває свій термін: ніби нормальна людина, саме та, яка нам потрібна, а обрали — і тут усе навпаки. «Добра людина — це не професія», тому не завжди це правильне рішення, а за вдалого збігу обставин голова може запропонувати гарного менеджера, який буде відповідно працювати та робити якісно свою роботу. Тому сказати, добре це чи погано, важко, адже ми бачимо, що все залежить від того, хто стане головою громади. Погодьтеся, й до цього багато чого залежало від голови: староста міг бути чудовим менеджером, господарником, а йому просто не давали змоги працювати. Такі випадки є досить частими, як показує результат.
Мої висновки
Якщо зробити аналіз, чи змінилося щось за ці п’ять років реформи децентралізації, то важко сказати, напевно, все ж таки, що так. Але в різних громадах по-різному: багато змін на краще, багато ні. На жаль, основної ідеї, якої мала досягти реформа, — покращення життєдіяльності та розвитку малих сіл — усе-таки не досягнуто. Реформа потребує подальшої кропіткої роботи і розуміння, що «об’єднана громада» — це насамперед людський фактор, а вже потім юридичний момент.
Наталія Панашій, староста сіл Лимани та Лупареве Галицинівської об’єднаної територіальної громади Миколаївської області
Стисло про головне
Мій шлях до ОМС розпочався в далекому 2010 році, коли я була впевнена, що вже час!
На виборах до Лиманівської сільради я впевнено набираю 93 % голосів і починаю роботу. На других виборах у 2015 році — 91 % виборців доручили мені села. Але у 2016 році розпочалась реформа децентралізації — і 18 грудня 2016 року я «нечесно» програю виборчі перегони своєму сусіду. Але як є… і від 05.01.2017 р. — я залишаюсь старостою на своїй території.
Робота — одна й та ж, як раніше. Єдине — немає тепер доступу до бюджету. Ну й нічого, переживемо. Спочатку в мене поступово забрали робочий автомобіль — я придбала мопедик. Тому в будь-яку хвилину буваю там, де необхідно.
Сьогодні мені допомагає соціальна сторінка у Facebook — маю з території ОТГ майже 1,5 тис. підписників. Інформую їх про все, а найбільше — про життя громади.
Завдяки робочим поїздкам по Україні (у рамках навчання старост) маю змогу багато спілкуватися зі старостами. Тож завжди переймаю в них кращий досвід.
На роботі я вже о 7:30. Номер мого телефону знає кожен житель села і телефонувати мені можна будь-коли.
Моя порада
Тим, хто збирається вже сьогодні до органів місцевої влади, пам’ятайте: правда — завжди для виборців!
Змиріться з тим, що догодити всім неможливо!
Робіть свою роботу відповідально, з радістю та повагою! Будьте відкритими й простими!
