1 Закон № 280.
2 Закон № 1700.
Розбираємося з дефініціями
Досить часто до редакції надходять запитання, які стосуються помилкових визначень корупції, неправомірної вигоди, порушення обмежень.
Для того, щоб розібратися з цим, пропоную звернутися до визначень (дефініцій), які містяться у ст. 1 Закону № 1700.
Корупція – це використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою:
— одержання неправомірної вигоди;
— прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки (пропозиції) такої вигоди для себе чи інших осіб.
Корупцією також визнається:
– обіцянка (пропозиція) чи надання неправомірної вигоди особам, зазначеним у частині першій ст. 3 Закону № 1700;
— здійснення на вимогу осіб, зазначених у ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, обіцянки (пропозиції) чи надання неправомірної вигоди іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити зазначених осіб до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Головною складовою корупції є неправомірна вигода: її отримання чи пропонування! Іншою складовою корупції є службові повноваження (їх використання для отримання неправомірної вигоди).
Що є неправомірною вигодою?
Неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
З урахуванням цих визначень маємо третє — корупційне правопорушення!
Корупційне правопорушення — діяння, що містить ознаки корупції (використання службових повноважень і отримання чи надання неправомірної вигоди), за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Неправомірна вигода є метою корупційного діяння!
Відповідно до норми ч. 1 ст. 22 Закону № 1700 посадовим особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Службові повноваження — це офіційно покладені на певну особу обов’язки здійснювати будь-яку службову діяльність, а також окремі переваги, надані їй для максимально ефективного здійснення зазначених обов’язків. Службові повноваження повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: Конституцією, законом, міжнародним договором, указом, постановою, статутом, положенням, правилами, інструкцією тощо. При цьому межі повноважень посадових осіб, підстави та спосіб їх здійснення повинні також бути передбачені законодавчими актами та можуть бути розвинуті у підзаконних актах.
Якщо ж ми будемо розглядати чи казати про інші норми і вимоги антикорупційного законодавства, то йтиметься про обмеження, пов’язані з корупцією.
Якщо порушення норм Закону № 1700 не мало на меті і не було пов’язано з отриманням чи пропозицією неправомірної вигоди через використання службових повноважень, то це будуть правопорушення, пов’язані з корупцією.
Правопорушення, пов’язане з корупцією, — діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом № 1700 вимоги, заборони та обмеження, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Далі і йтиметься саме про обмеження.
Обмеження щодо одержання подарунків
Забороняється нормами ст. 24 Закону № 1700 безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки від юридичних або фізичних осіб для себе чи близьких осіб:
| 1 | у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування |
| 2 | якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи |
Подарунок — це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають (одержують) безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Увага! Подарунок — це не завжди щось матеріальне. Подарунок може мати і нематеріальний характер!
Посадові особи можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
Обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:
| 1 | даруються близькими особами |
| 2 | одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси |
Подарунки, одержані як подарунки державі, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у порядку, визначеному постановою КМУ від 16.11.2011 № 1195 (ср. ).
Перелік близьких осіб, подарунки яких не обмежуються у вартості, знаходимо у ст. 1 Закону № 1700.
Отже, близькі особи:
| 1 | члени сім’ї старости |
| 2 | а також: — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка; — рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка; — дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка; — зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки); — усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта |
Особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:
| 1 | відмовитися від пропозиції |
| 2 | за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію |
| 3 | залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників |
| 4 | письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції |
Обмеження спільної роботи близьких осіб
Стаття 27 Закону № 1700, зауважуємо, шановні наші старости:
забороняє мати у прямому підпорядкуванні близьких осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким особам. Перелік таких осіб ми з вами розглянули у попередньому розділі.
Особи, які претендують на зайняття посад, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.
Водночас зазначене обмеження не поширюються, зокрема, на:
| 1 | близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним із них статусу виборної особи |
| 2 | осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах |
пряме підпорядкування — відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.
Якщо в п’ятнадцятиденний строк зазначені вище обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування. У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
Як правило, із спільною роботою в одному ОМС близьких осіб пов’язаний так званий конфлікт інтересів, про врегулювання якого ми поговоримо ще раз у наступному випуску нашого видання.
Обмеження щодо сумісництва та суміщення
Забороняється посадовим особам відповідно до норм ст. 25 Закону № 1700:
| 1 | займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України |
| 2 | входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України |
Відповідно до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.1993 № 43...
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві,
в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Як правило, посадові особи суміщають основну роботу з викладацькою чи творчою діяльністю. Давайте згадаємо їх визначення, які містяться у профільних законах.
| Викладацька діяльність (відповідно до Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту») | діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору |
| Творча діяльність (згідно із нормами Закону України від 07.10.1997 № 554/97 «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» ) | індивідуальна чи колективна творчість, результатом якої є створення або інтерпретація творів, що мають культурну цінність |
У наступному випуску «Радника старости» ми розглянемо питання відповідальності за порушення обмежень та ще раз пройдемося шляхами урегулювання конфлікту інтересів.
