Так-от, тут хотілося б нагадати, що раніше органів місцевого самоврядування, як і посадових осіб, було більше, тепер їх стало значно менше, а отже, уваги ОМС тепер можна приділяти більше (особливо з боку тих органів, делеговані повноваження яких виконують ОМС).
Нагадаю, що здійснення реєстрації актів цивільного стану згідно зі ст. 38 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон № 280), яка наводить повноваження виконавчих органів рад, є саме делегованим повноваженням.
Згідно зі ст. 1 Закону № 280 делеговані повноваження — повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Як бачите, Закон № 280 передбачає можливість делегування повноважень не окремим посадовим особам органів місцевого самоврядування (якими є старости), а саме органам місцевого самоврядування.
Статтею 11 цього законодавчого акта також визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
У свою чергу, питання реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України від 01.07.2010 № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі — Закон № 2398). У ньому зазначається, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є:
1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі — відділи державної реєстрації актів цивільного стану);
3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.
Знову ж таки про окремих посадових осіб ОМС не йдеться, отже, суб’єктом, який може здійснювати реєстрацію актів цивільного стану, можуть бути саме виконавчі органи рад, а не просто посадові особи ОМС (якщо ми говоримо про місцеве самоврядування). Посадові ж особи ОМС отримують це право вже в силу того, що вони перебувають у структурі того чи іншого виконавчого органу (зазвичай підтвердженням цього є штатний розпис у тому числі).
Якщо ж говорити про старосту, то часто старости структурно перебувають у штаті апарату ради та її виконавчого комітету, який не є за своєю природою виконавчим органом. Зверніть увагу: щоб якесь повноваження могло належати тому чи іншому органу, необхідно, щоб це було дозволено на законодавчому рівні і зафіксовано відповідно в положенні про такий орган. Як розуміємо, у положенні про апарат ради та її виконавчого комітету жодного слова про те, що до повноважень апарату належить здійснення реєстрації актів цивільно стану, немає (там цього й не може бути).
Отже, виходить така ситуація:
— маємо старосту, якому «навантажено» здійснення такого делегованого повноваження, як здійснення реєстрації актів цивільного стану (яке є делегованим повноваженням і має належати виконавчому органу ради);
— староста перебуває в штаті апарату ради та її виконавчого комітету, який не є виконавчим органом (отже, йому не може належати таке делеговане повноваження, як здійснення реєстрації актів цивільного стану);
— маємо ще виконавчий комітет ради, який є виконавчим органом ради і членом якого є староста, який знову ж таки «навантажений» таким повноваженням, як реєстрація актів цивільного стану.
Отримуємо в сухому залишку: староста може здійснювати реєстрацію актів цивільного стану як член виконавчого комітету ради (як виконавчого органу ради), якщо в положенні про виконавчий комітет буде наведено таке повноваження, як реєстрація актів цивільного стану.
Що маємо в перспективі?
Якщо старосту колись виключать з членів виконавчого комітету, ставиться під сумнів можливість здійснення ним означеного вище «функціоналу».