1 Закон № 1357.
Резервісти
Головною новиною Закону № 1357 є встановлення нового виду військової служби. Так, ч. 6 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»2, яка визначає види військової служби, доповнено абзацом дев’ятим, який саме і встановлює новий вид військової служби –
2 Закон № 2232.
«військова служба за призовом осіб з числа резервістів в особливий період».
Упровадження нового виду військової служби є достатньо логічним та направлене на удосконалення засад комплектування Збройних Сил України.
До встановлення цього виду військової служби громадяни України проходили службу у військовому резерві. Порядок проходження цієї служби регулювався Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженим Указом Президента України від 29.10.2012 № 618/20123 (на час написання цього матеріалу чинне).
3 Положення № 618.
Положення № 618 визначає порядок добору, умови прийняття громадян України на службу у військовому резерві Збройних Сил України та проходження ними служби у військовому резерві. Але призов резервістів для проходження військової служби передбачався під час мобілізації, а не в особливий період.
Тепер ст. 2 Закону № 2232 доповнено частиною десятою, відповідно до якої на військову службу за призовом осіб з числа резервістів в особливий період призиваються громадяни, які:
уклали контракт про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
Тобто призов резервістів може відбуватися і в особливий період.
Щодо категорії громадян, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві, то питань не повинно виникати. Це працівники, які мають контракт на проходження служби у військовому резерві.
Щодо зарахованих до військового оперативного резерву, то тут поки що є питання, яке потребує проведення певної роботи.
До військового оперативного резерву відповідно до положень постанови КМУ від 12.11.2014 № 607 «Про затвердження структури військового резерву людських ресурсів»4 зараховуються військовозобов’язані (переважно з досвідом участі в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях), призначених для доукомплектування органів військового управління, військових частин та підрозділів бойового складу Збройних Сил, органів управління, військових частин та підрозділів інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв’язку. У військово-облікових документах поки що немає відмітки про те, що військовозобов’язаний зарахований до військового оперативного резерву або включений до Єдиного реєстру військовозобов’язаних.
4 Порядок № 607.
Вважаємо, що це питання буде урегульовано нормативно найближчим часом. Бо відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1357 Кабінету Міністрів України надається шість місяців для прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього закону.
Облік резервістів
Зверніть увагу, що змінами, внесеними до ст. 33 Закону № 2232, окрім обліку призовників та військовозобов’язаних, ще започатковано нову категорію обліку — це облік резервістів.
Працівники, відповідальні за ведення військового обліку та проведення роботи у оборонній сфері, повинні будуть уточнити, при проведенні звірок з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, хто з військовозобов’язаних уключений до військового оперативного резерву.
На час написання цієї статті Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою КМУ від 07.12.2016 № 9215, ще не визначає порядок ведення військового обліку резервістів. Не передбачено, як заповнювати розділ «Відомості про військовий облік працівника» Особової картки П-2 для резервістів. Вочевидь, слід очікувати змін до нормативних документів щодо ведення військового обліку найближчим часом.
5 Порядок № 921.
Порядок призову резервістів
Закон № 1357 доповнює Закон № 2232 статтею 391, яка регулює порядок призову на військову службу осіб з числа резервістів в особливий період і встановлює для них гарантії на час проходження військової служби.
Для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Тобто призов у такому разі відбуватиметься на підставі Указу Президента України у короткі терміни і тільки у особливий період.
Призов громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та їх оповіщення здійснюються:
— командирами військових частин — стосовно громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом та/або зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву,
та
— керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки — стосовно громадян України, які після їх звільнення з військової служби зараховані до військового оперативного резерву.
Центри комплектування та соціальної підтримки
Виконання військового обов’язку громадянами України забезпечують:
— державні органи;
— органи місцевого самоврядування;
— утворені відповідно до законів України військові формування;
— підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом;
— районні (об’єднані районні), міські (районні у містах, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Змінами, внесеними до Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних», установлено, що Єдиний реєстр буде вестись не тільки на військовозобов’язаних, а і на призовників та резервістів.
Органами ведення Реєстру визначені, зокрема, районні (об’єднані районні), міські (районні у місті, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Нагадаємо, що пілотний проєкт щодо створення центрів на базі військкоматів тривав з 1 січня по 31 грудня 2017 року в Чернігівської області на підставі постанови КМУ від 19.07.2017 № 492-р «Про реалізацію пілотного проекту щодо утворення територіального центру комплектування та соціальної підтримки».
За цією постановою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на період реалізації пілотного проекту здійснював повноваження, які покладені відповідно до законодавства на військові комісаріати, та забезпечував дотримання вимог законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території, а начальник територіального центру здійснював повноваження, які покладені відповідно до законодавства на військового комісара.
З початку 2019 року територіальні центри функціонують вже в чотирьох областях – Дніпропетровській, Одеській, Рівненський та Чернігівській, а з листопада 2020-го вже з’явилися в усіх областях.
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України. Водночас наразі статус цих територіальних центрів ще досі не визначений. Але певні повноваження визначені Законом № 1357, зокрема, стосовно відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону.
ОМС, установи та організації
Загалом, як і раніше, персонально-первинний облік призовників, військовозобов’язаних і тепер резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання.
У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності щороку у строки та в порядку, встановлені Кабінетом Міністрів України, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, також беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Нагадуємо про обов’язки органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку:
— зазначені суб’єкти зобов’язані на вимогу, зокрема, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, сповістити призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
— органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб зобов’язані здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов’язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок, відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання;
— органи реєстрації актів цивільного стану зобов’язані в семиденний строк надати, зокрема, відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки відомості про події та дії, що нерозривно пов’язані з призовником, військовозобов’язаним, резервістом, його батьками та членами сім’ї (дружиною (чоловіком), дітьми) та підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (відомості про народження фізичної особи, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну прізвища, власного імені та по батькові, смерть);
— керівники закладів охорони здоров’я під час проведення призову на строкову військову службу зобов’язані у триденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про громадян призовного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні;
— органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов’язані подати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України на їх вимогу відомості про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, військовий облік яких вони здійснюють.
Призовники, військовозобов’язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов’язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідальність
Адміністративна відповідальність
Змінами, внесеними Законом № 1357 до Кодексу України про адміністративні правопорушення6, значно підвищена відповідальність керівників, посадових осіб та громадян України, винних у порушенні правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
6 КпАП.
Територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки надані права розглядати справи про такі адміністративні правопорушення:
— порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку;
— порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
— зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 2101, 211 КпАП (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Працівникам, посадові обов’язки яких пов’язані з виконанням завдань у сфері оборони, необхідно звернути увагу на те, що Законом № 1357 не тільки значно підвищено розміри штрафів, а й відмінено низку правових норм, які передбачали відповідальність за конкретні правопорушення у військовій сфері. Законом № 1357 виключено з КпАП статті 2111, 2112, 2113, 2114, 2115, 2116, які передбачали відповідальність за неявку на виклик у військовий комісаріат, неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників.
Відповідальність тепер передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ст. 2101 КпАП, а відповідно до змін, унесених до ст. 210 КпАП, адміністративна відповідальність наставатиме за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку.
Для кращого сприйняття інформації про відповідальність за порушення військового законодавства узагальнимо її в таблиці.
| Порушення | Підстава | Штраф |
| Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку | Уперше — 30 — 50 нмдг (510 — 850 грн) | |
| Повторно протягом року вчинення порушення, за яке особу вже піддано адміністративному стягненню, а також порушення в особливий період — 50 — 100 нмдг (850 — 1700 грн) | ||
| Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію | Уперше — для громадян —100 — 200 нмдг (1700 — 3400 грн) | |
| Уперше для посадових осіб — 200 — 300 нмдг (3400 — 5100 грн) | ||
| Повторно протягом року вчинення порушення, за яке особу вже піддано адміністративному стягненню, а також порушення в особливий період для громадян — 200 — 300 нмдг (3400 — 5100 грн), для посадових осіб — 300 — 500 нмдг (5100 — 8500 грн) | ||
| Зіпсування або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату | Уперше — 30 — 50 нмдг (510 — 850 грн) | |
| Повторно протягом року вчинення порушення, за яке особу вже піддано адміністративному стягненню, а також порушення в особливий період — 50 — 100 нмдг (850 — 1700 грн) |
Кримінальна відповідальність
Посилюється також кримінальна відповідальність (внесені зміни до статей 335, 336, 337 Кримінального кодексу України). Нормами цих статей передбачена відповідальність за ухилення від:
— призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
— військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаром;
— навчальних (спеціальних) зборів.
| Кримінальне правопорушення | Підстава | Санкція |
| Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу | Обмеження волі на строк до трьох років | |
| Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період | Позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років | |
| Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів служби зовнішньої розвідки України | Штраф від 300 — 500 нмдг (5100 — 8500 грн) або виправні роботи на строк до одного року | |
| Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів | Штраф від 500 — 700 нмдг (8500 — 11900 грн) або виправні роботи на строк до двох років |
Трудове законодавство
Законом № 1357 внесені зміни до КЗпП. Так, частина друга ст. 24 цього Кодексу доповнена словами «відповідний військово-обліковий документ».
Тобто з 23 квітня 2021 року при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та відповідний військово-обліковий документ.
Вимога щодо перевірки, під час укладення трудового договору, військово-облікових документів не нова. Пункт 37 Порядку № 921 встановлював обов’язок державних органів, підприємств, установ та організацій перевіряти у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявність військово-облікових документів.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232 та п. 16 Порядку № 921 військово-обліковими документами є:
— для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
— для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного.
Гарантії
Важливо знати те, що відповідно до п. 10 ст. 391 Закону № 2232 громадяни України, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, користуються гарантіями, передбаченими ч. 3 ст. 119 КЗпП, а також ч. 1 ст. 53 і ч. 2 ст. 57 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» , ч. 2 ст. 44, ч. 1 ст. 54 і ч. 3 ст. 63 Закону України від 06.06.2019 № 2745-VIII «Про фахову передвищу освіту» , ч. 2 ст. 46 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (ср. ).
Це означає, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.
За здобувачами освіти зберігається місце навчання, за педагогічними, науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу, зберігається попередній середній заробіток, гарантується збереження місця навчання та стипендії здобувачам фахової передвищої освіти та вищої освіти.
Крім цього, п. 12 ст. 391 Закону № 1357 встановлено, що громадянам України, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які на день призову на збірні пункти не працюють, на весь строк виконання ними обов’язків служби в особливий період, враховуючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Іншими змінами, внесеними до КЗпП, установлюються пільги та гарантії для працівників, які проходили такий вид військової служби, як військова служба за призовом осіб з числа резервістів в особливий період.
Так, відповідно до п. 9 ст. 42 КЗпП пільга щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці тепер поширюється на вищезазначену категорію осіб.
Змінами, внесеними до ст. 196 КЗпП, для осіб, які звільнені з військової служби за призовом осіб з числа резервістів в особливий період, встановлюються додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Це бланкетна норма, яка направляє нас до Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» , п. 4 ч. 1 ст. 14 якого встановлює, що ці додаткові гарантії має молодь, яка звільнилася з військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу.
Відповідно до ст. 197 КЗпП працездатній молоді — громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення військової служби за призовом осіб з числа резервістів в особливий період надається перше робоче місце на строк не менше двох років.
Необхідно також звернути увагу, що Законом № 1357 внесена зміна до п. 5 ч. 7 ст. 10 Закону України від 15.11.1996 № 504/96 ВР «Про відпустки», якою надано право надавати за бажанням працівника щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи особам, звільненим після проходження військової служби за призовом особам з числа резервістів в особливий період, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання.
