Теми статей
Обрати теми

Доплата за військовий облік: бути чи не бути?

Ковшова Олена, заступник головного редактора видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», аналітик
До редакції надходить багато запитань щодо встановлення доплати за військовий облік старостам. З урахуванням чинних норм законодавства спробуємо знайти відповідь на це запитання та окреслити проблеми, які постають в розрізі такої виплати.

Про нюанси ведення військового обліку

Ведення військового обліку та встановлення доплати за цю роботу регламентовано Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних1. Документ затверджено постановою КМУ від 07.12.2016 № 921, він поширюється у тому числі на ОМС (п. 1 Порядку).

1 Порядок.

Зауважимо: на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням mon.gov.ua/storage/app/media/kadry/metodychi-rekomendatsiyi/09-metodichni-rekomendacziyi.pdf можна знайти Методичні рекомендації з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, установах, організаціях, на підприємствах та в навчальних закладах. Документ розроблено ще у 2016 році командуванням сухопутних військ Збройних Сил України. Рекомендуємо ознайомитись із документом, але дивитись на актуальність норм відповідно до чинного законодавства.

Від знань «азів» військового обліку та організаторських здібностей посадових осіб кадрових структур органів місцевого самоврядування та відповідальних за його ведення залежить, перш за все, якість військово-облікової роботи.

Військово-облікова робота – це комплекс заходів, який проводиться постійно, незалежно від стану, в якому перебуває держава, та безпосередньо перебуває у зростаючій залежності від фахової підготовки працівників органів місцевого самоврядування та кадрового персоналу установ, організацій, підприємств і навчальних закладів незалежно від форм власності і підпорядкування.

Чому на цьому наголошуємо?

Перше.

Це величезний обсяг роботи, яку треба виконувати постійно та належним чином відповідно до вимог Порядку. Доведеться взаємодіяти з призовниками та військовозобов’язаними.

До слова, якщо призовники або військовозобов’язані чи резервісти порушуватимуть правила військового обліку, на них може бути накладено адміністративне стягнення. Це, зокрема, визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення2:

2 КпАП.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення:

про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку;

про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності

(статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Зауважуємо, що 23.04.2021 набув чинності Закон України від 30.03.2021 № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку»3.

3 Закон № 1357.

Закон № 1357 удосконалив організаційно-правові засади комплектування ЗСУ високопрофесійним особовим складом як у мирний час, так і в особливий період та посилив відповідальність, у тому числі за ведення військового обліку.

Зокрема, внесено зміни до ст. 2101 КпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

«Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Саме ця стаття буде застосована до старост, якщо вони не будуть належним чином здійснювати військовий облік.

Закон № 1357 вніс зміни до ч. 2 ст. 14 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та визначив, що Міністерство оборони України через Генеральний штаб Збройних Сил України разом із центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Службою безпеки України та Службою зовнішньої розвідки України забезпечує функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

До відома.

За практикою минулих років на в. о. старост та старост, на яких покладається ведення військового обліку, було накладено адміністративні стягнення.

Зокрема, за інформацією Біловодського районного військового комісаріату про стан військового обліку на території Біловодського району Луганської області, що розміщена за посиланням bv.loga.gov.ua/sites/default/files/golova-acts/informvciya_do_rzp_no345_vid_23.12.2019_0.pdf , за незадовільне ведення військового обліку протягом 2019 року були притягнуті до адміністративної відповідальності старости декількох старостинських округів.

Загалом військовим комісаріатом було визначено основні недоліки щодо ведення військового обліку, які вчиняються всіма відповідальними за ведення військового обліку особами:

1

несвоєчасне внесення змін до особових карток військовозобов’язаних і призовників, облікових даних щодо сімейного стану, освіти, місця проживання, місця роботи і займаної посади, стану здоров’я та схеми побудови картотеки не відповідають вимогам

2

повідомлення у встановлені терміни про прийняття (звільнення) на роботу не доводяться до Біловодського районного військового комісаріату

3

оповіщення на вимогу військового комісаріату військовозобов’язаних і призовників про їх виклик до військового комісаріату здійснюється безвідповідально

4

не всі керівники підприємств, установ та організацій перевіряють роботу працівників, відповідальних за військовий облік, щодо повноти та якості військового обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних

Важливим фактором, який негативно впливав на якість роботи працівників відділів кадрів та працівників, відповідальних за ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, є відсутність передбачених доплат за виконання вказаних обов’язків згідно із законодавством про військовий облік.

До речі, вивчаючи та аналізуючи рішення та розпорядження ОМС про покладення на старост обов’язку ведення військового обліку за 2019-2021 роки, дійсно, така доплата не передбачалася.

Друге.

З метою забезпечення персонально-первинного обліку призовників і військовозобов’язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад здійснюють певний перелік повноважень, що міститься у п. 24 Порядку. Зокрема, це:

1

зняття (взяття) з військового обліку, виявлення призовників і військовозобов’язаних, які проживають на території, що обслуговується

2

оповіщення на вимогу районних (міських) військових комісаріатів призовників і військовозобов’язаних про їх виклик

3

ведення картки первинного обліку, яка розміщена на трьох сторінках!

Виникає доречне запитання про те, коли староста має це робити і як без службового транспорту може повноцінно виконувати ці повноваження на підвідомчій території. Окрім цього, у Порядку зазначено, що у разі якщо відсутні дані первинного обліку, вони вносяться до картки під час особистої бесіди з призовником або військовозобов’язаним.

Коли староста буде виконувати інші повноваження, визначені у ст. 541 Закону України «Про місцеве самоврядування», незрозуміло. А в нього їх чимало.

Третє.

Належне ведення військового обліку старостами або іншою особою потребує навчання.

За інформацією військових комісаріатів вони начебто проводили такі навчання, однак за результатами онлайн-семінару зі старостами з приводу військового обліку, організованого в квітні нашим виданням, виявилось, що такі навчання не проводились або старости не володіли інформацією.

Військовий облік має свої особливості, які необхідно знати та розуміти. Це зовсім інша сфера, яка вимагає знань посадових осіб місцевого самоврядування, які будуть займатись цими питаннями. На жаль, чинне законодавство відносить ведення військового обліку до компетенції ОМС, але не визначає, яким чином здійснювати ці повноваження належно.

Що таке доплата за ведення військового обліку?

Доплата за ведення військового обліку передбачена п. 11 Порядку:

За наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях менше 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом, якій установлюється доплата у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, крім державних службовців

До відома: до державних органів віднесено й ОМС, що визначено у п. 1 Порядку.

Роз’яснення про встановлення доплати міститься у витягу з листа Мінсоцполітики від 09.02.2018 № 227/0/101-18/281.

Компетентний орган зазначає таке:

1

Якщо на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом покладаються додаткові обов’язки з ведення військового обліку, які не передбачено посадовою інструкцією, то за їх виконання встановлюється доплата.

Зазначене відповідає функціональному призначенню доплат і надбавок, що є елементами тарифної системи, за допомогою яких компенсують відхилення від нормальних умов роботи, та безпосередньо не враховуються в тарифних ставках і посадових окладах

2

Якщо в посадовій інструкції, наприклад, інспектора з кадрів, визначено завдання з ведення військового обліку, то доплата, передбачена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, не виплачується.

У такому разі фахівець кадрової служби в разі ведення військового обліку виконує свої безпосередні обов’язки й отримує оплату з урахуванням виконання зазначених функціональних обов’язків

На думку редакції, доплата — це додаткова (до основної) плата за більшу, ніж за нормами, кількість праці.

У випадку із старостами дуже дивно називати це доплатою. Оскільки така робота, на нашу думку, підпадає під визначення основної роботи, на виконання якої має відводитись весь робочий час з огляду на складнощі та тонкощі ведення військового обліку.

Якщо аналізувати доплату за ведення військового обліку відповідно до зазначеної норми та роз’яснень, спадає на думку, що вона стосується саме випадків, коли ведення військового обліку здійснюється саме в межах установи або підприємства. Звісно, таких призовників та військовозобов’язаних можуть вести особи, що займаються кадровими питаннями. Їх кількість є невеликою, а необхідні дані завжди під рукою, та й самі призовники та військовозобов’язані також. Наприклад, якщо на підприємстві (в установі) працює 100 призовників та військовозобов’язаних, конкретний розмір доплати визначає керівник залежно від фактичної чисельності таких працівників. Таку роботу в рамках підприємства (установи) виконати набагато легше, ніж поза його межами.

Що стосується старост — обслуговування призовників та військовозобов’язаних як раз і відбувається поза межами — на підвідомчій території, яка може бути завеликою. На нашу думку, це має робити окрема особа, яка буде займатись лише веденням військового обліку та дійсно зможе вести його відповідно до норм Порядку.

Невирішеним питанням залишається й розмір доплати, оскільки Порядком передбачено, що вона може встановлюватись до 50 % посадового окладу. Який саме розмір має бути встановлений старостам за ведення військового обліку (максимальний чи ні)? Чи має розмір такої доплати бути однаковим для всіх старост? Якщо ні, то з яких підстав?

На жаль, чинне законодавство не роз’яснює ці моменти, а отже, це неоране поле для спірних моментів, породження несправедливості в системі виплати такої доплати старостам, на яких покладено чи буде покладено ведення військового обліку.

На нашу думку, якщо старості встановлена така доплата, то він має розуміти й ступінь своєї відповідальності за таку роботу. Доцільно виносити питання до місцевої ради про можливе навчання нюансам ведення військового обліку, яке ОМС може організувати разом із військовими комісаріатами, що в інтересах усіх сторін.

Що стосується розміру доплати — то його необхідно передбачити у певному локальному документі, який буде описувати доцільність установлення саме цієї суми доплати для того чи іншого старости або для всіх старост. Щоб це зробити, варто спочатку провести певний аналіз, зокрема розпочати з повноважень кожного старости, кількості призовників та військовозобов’язаних на його території, особливостей території та її протяжності тощо.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі