1 Закон № 280.
Про повноваження старости
У ст. 541 Закону № 280 перелічені повноваження старости, які, на перший погляд, у кожного старости мають бути однаковими. Однак на практиці на старост покладають й інші повноваження згідно з чинним законодавством, які значно розширюють коло їх обов’язків (нотаріальні дії, ведення військового обліку тощо). У зв’язку з цим у кожного старости повноваження можуть дещо відрізнятись.
Звичайно, коло таких повноважень має бути окреслене у Положенні про старосту, яке затверджується сільською, селищною, міською радою відповідної територіальної громади. Важливо пам’ятати, що у Положенні визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости. Отут і треба звернути увагу на те, щоб прописати в такому положенні й питання заміщення старости у випадку, коли він іде у відпустку або на лікарняний.
Якщо проаналізувати чинні Положення про старост, то можна побачити, що вони здебільшого містять лише порядок організації роботи старости, а не його права та обов’язки. При цьому повноваження старости відповідно до змін, що виникають у законодавстві, дещо розширились. Це дає змогу говорити про те, що, ймовірно, є сенс розробити на посаду старости посадову інструкцію. Особливо якщо врахувати ті рекомендації, які ми часто надаємо на наших заходах (тут має бути синергія Положення про старосту та посадової інструкції на цю посаду).
Хоча в деяких положеннях про старосту ми зустрічали такі формулювання:
«Повноваження, обов’язки, відповідальність старост викладені в Положенні про старосту, а тому посадова інструкція на цю посаду не складається».
Посадова інструкція — документ, який допомагає деталізувати права та обов’язки конкретного працівника, забезпечує необхідні умови для ефективної праці при виконанні роботи на певній посаді. Наявність посадової інструкції для старости може більш повно розкривати сутність його роботи та надавати відповіді на питання, пов’язані, у тому числі, і з його заміщенням (якщо це питання не врегульоване Положенням про старосту).
Чи потрібно затверджувати посадову інструкцію старости, якщо діє Положення про старосту? Це питання виноситься виключно на розсуд місцевої ради. Однак вирішуючи питання заміщення, треба поміркувати над тим, яким саме документом буде унормовано порядок організації роботи старости в контексті значно більшого обсягу повноважень, які староста здійснює, а в якому буде описано перелік прав та обов’язків старости, у тому числі й порядок його заміщення (це буде, наприклад, лише Положення про старосту чи додатково ще має складатися посадова інструкція, якщо Положення буде мати узагальнений характер).
Зазначимо: у положеннях про старост, які ми аналізували, майже немає конкретики з приводу заміщення старост. Здебільшого формулювання (якщо є) зводяться до того, що «староста може виконувати обов’язки старости іншого старостинського округу на період його тимчасової відсутності (відпустка, відрядження, лікарняний тощо) відповідно до розпорядження міського голови». Але зазначимо, що при цьому Положення про старосту не визначає, які саме повноваження він має виконувати в рамках такого заміщення. А це в корені неправильно. Оскільки у кожного старости є чітка регламентація діяльності, яка навряд чи буде узгоджуватись із діяльністю старости, що піклується про сусідню територію. І тут треба дивитись на повноваження, які можуть бути заміненими, й тими, які не можна перекласти на іншого старосту (наприклад, ведення військового обліку, вчинення нотаріальних дій).
Інколи у Положеннях про старост зустрічали й випадки, коли заміщення старости покладається на діловода або на іншу посадову особу місцевого самоврядування. На нашу думку, такі варіанти можуть мати місце лише у випадку певної паперової або консультаційної роботи старости (збір звернень громадян, надання певних роз’яснень або консультацій тощо). Зауважимо, що староста за посадою далеко не дорівнює посаді діловода і має певні повноваження, які притаманні йому відповідно до чинного законодавства.
Якщо дивитись на процедуру заміщення старости як на таку, то її варто деталізувати: що саме може виконувати інший староста, який порядок передачі або прийняття документів, як саме староста «здає та приймає пост» тому, хто буде його замінювати на час його відсутності. Усі ці нюанси варто обміркувати та прописати, можливо, в тому ж Положенні про старосту.
Крім іншого, на нашу думку, у випадку заміщення старости, можливо, доцільно розглядати й питання про здійснення доплати за заміщення (звичайно, в рамках місцевого бюджету та відповідно до норм трудового законодавства тощо).
Якщо розглядати це питання з фінансової точки зору, обов’язково мають ураховуватись такі аргументи:
| 1 | На який строк відбувається заміщення |
| 2 | Обсяг та характер роботи по заміщенню |
| 3 | Віддаленість до місця заміщення та назад |
Майте на увазі, що людина, яка буде заміщувати старосту, працюватиме на його території, а це означає, що їй треба встигати робити свою роботу та «чужу». Тут, можливо, варто підіймати й питання про забезпечення службовим транспортом, якщо місце заміщення розташоване на значній відстані.
Про довіру до старости
Не забувайте, що староста сприяє інтересам жителів своєї підвідомчої території. Саме він відслідковує проблеми свого старостинського округу та пропонує варіанти їх вирішення. Тому й у разі заміщення староста має попереджати мешканців про те, хто саме буде відповідальним на період його відсутності, з якими проблемами та за якою допомогою вони можуть звертатись до цієї людини.
Крім іншого, старості доцільно попереджати мешканців про дні його відсутності, аби уникнути невдоволення місцевих жителів або певних непорозумінь (під час лікарняного або, наприклад, відпустки). Можливо, тут доцільно розробити графік прийому, за яким місцеві жителі будуть звертатись за допомогою, та оприлюднити його у соціальних мережах, на дошках оголошень тощо.
