Сміття & найпоширеніший міф
Часто можна почути від жителів, що «у нас немає сміття», «ми все спалюємо» або «вивозимо самі» (виникає доречне запитання — куди?) або «все закопуємо в землю». І, відповідно, з ними проблематично укласти договір про вивезення побутових відходів. Як би там не було насправді, кожен із нас розуміє: твердження про те, що в них немає побутових відходів, є безпідставними. У сучасному побуті доволі багато сполук, без яких не можна обійтись, є такими, які не можна ані спалювати, ані закопувати, тим більше викидати. Кожного дня в нас утворюються побутові відходи і в чималій кількості. Якщо говорити про приватний сектор, дійсно, у сільській або селищній садибі більші можливості щодо утилізації органічних відходів (від городів, садів, кухонь). Звичайно, в них є можливість скидувати органічні сполуки в компостну яму та використовувати їх у подальшому як добрива для вирощуваних рослин. Однак у них немає можливості зробити те ж саме з різноманітною тарою (пластиковою, полімерною), засобами гігієни, електронікою, фарбою та іншими твердими побутовими відходами. Усі такі відходи треба збирати та кудись вивозити. Найкращий варіант — на сміттєзвалище (спеціально обладнане для цього місце в цьому або в іншому населеному пункті). Погодьтесь, усі мешканці (як у селах і селищах, так і в містах) поволі чи мимоволі є користувачами сміттєзвалищ.
Усі ці аргументи староста має використовувати в напрямку роботи з тими мешканцями, які ухиляються від укладення договорів на вивезення сміття. За європейською практикою, за відходи платить той, хто їх породжує. Це справедливо. Доречно проводити періодичну роз’яснювальну роботу з мешканцями з приводу питань благоустрою підвідомчої території. Вирішити питання сміття також допомагають періодичні суботники з прибирання окремих («нічийних» територій). Організація громадських слухань з питань вивезення сміття з приватного сектору також не буде зайвою. Якщо окремі мешканці не слухають, що говорить староста, нехай із ними говорять самі мешканці. Це може виявитись більш дієвим інструментом. До речі, на громадських слуханнях або зборах громадян можна готувати короткі доповіді про вартість вивезення сміття, час його вивезення, зачитувати та обговорювати перелік тих, хто уклав договори, та тих, хто й досі не бажає цього робити, запитати, чому так відбувається. Нехай мешканці самі пошукають відповідь, замисляться, чому так, а не навпаки. Варто сказати, що громадська думка має інші важелі впливу на конкретну людину (певне коло людей), аніж думка представника будь-якої гілки влади. А відтак і проблему можна буде зрушити з місця. Якщо немає часу проводити громадські слухання (збори громадян), виносьте питання на обговорення на своїй сторінці у Фейсбуку або у соціальні спільноти (телеграм- або вайбер-канали). Надавайте приклади того, як діють із цього питання в інших громадах та яким чином там змінюється ситуація на краще. Можна запросити представників громад до обговорення, аби вони висловили свої думки щодо впроваджених у них успішних практик із цього питання. Також говоріть про те, що саме робить у цьому напрямі місцева влада, та про те, яка роль старости у цьому, яка роль належить ОМС, а яку частину роботи має робити саме громада. Вчіть їх бути відповідальними. Якщо місцева влада спільно зі старостою не залишається осторонь «сміттєвих» проблем, очікуваний відгук від громади також буде не за горами.
Практика інших громад
Могилівська сільська територіальна громада Дніпропетровської області
У 2019 році громада підняла питання з вивезенням сміття у приватному секторі, активно взаємодіючи з населенням. Зокрема, вони порівняли для мешканців власні тарифи на вивезення сміття із тарифами інших громад. Такий приклад із порівняннями працює якнайкраще. Інформацію щодо вивезення сміття поширювали усіма каналами комунікацій з мешканцями (будьте готовими до того, що це тривало у часі, але має позитивні результати). Зокрема, розмістили відповідне оголошення на офіційному сайті громади за посиланням mogylivskaotg.gov.ua/news/borotba-iz-smittyam-u-mogilivski-gromadi:
| <...> Проблема поводження з відходами в об’єднаних територіальних громадах постає останнім часом не менш гостро, ніж у містах. У Могилівській ОТГ немає облаштованих та визначених місць для складування відходів. У результаті лісові масиви, узлісся, узбіччя доріг, ярів, території сільських садиб перетворюються у неорганізовані сміттєзвалища. 28 контейнерів для збирання сміття придбало керівництво Могилівської сільської ради, які розташовуються по всій території громади. Надалі кількість контейнерів буде збільшуватись. Виготовленням цих контейнерів та їх обслуговуванням займається комунальне підприємство «Джерело». Також незабаром по всій території Могилівської громади курсуватиме трактор, який буде збирати сміття по всіх вулицях, таким чином буде охоплена вся територія і кожен мешканець зможе централізовано викидати ТПВ. У школах громади будуть організовані відповідні навчальні заняття щодо того, як потрібно утилізувати сміття. Виготовимо також спеціальні демонстраційні плакати, щоб школярі на практиці побачили, як викидати сміття за видами матеріалів. Договір на вивезення сміття з 1 серпня має підписати кожен власник домоволодіння. За його непідписання передбачений штраф. Штрафуватимуть також за несанкціоноване вивезення відходів. Збір ТПВ (сміття) буде проводитись згідно з укладеними договорами з КП «Джерело», тому закликаємо Вас не залишатись осторонь! Тариф на вивезення сміття у Могилівській ОТГ: 11 грн — для приватного сектору з особи; 70 грн — для бюджетних установ; 70 — 110 грн — для приватних підприємців та інших. Для порівняння ціна за вивезення сміття у Петриківській ОТГ: 31,77 грн — для приватного сектору; 170,28 грн — для бюджетних установ; 173,34 грн – для приватних підприємців та інших. Нам потрібно вчитися обходитися зі сміттям цивілізовано. Лише у цьому випадку вулиці населених пунктів громади виглядатимуть так, як кожен із нас цього хоче, — по-європейськи чисто. Отже, впровадження системи збирання сміття дозволить зменшити кількість відходів, які підлягають захороненню, сприятиме розв’язанню екологічних і соціальних проблем, а також сприятиме ресурсозбереженню. |
Подібну інформацію розмістила на своєму офіційному сайті й Лисянська селищна територіальна громада Черкаської області наприкінці грудня 2020 року. Наприкінці січня 2021 року подібний заклик на своєму офіційному сайті розмістила Сновська міська територіальна громада Чернігівської області. У цій громаді є можливість для мешканців, які проживають у приватному секторі, самостійно вивезти тверді побутові відходи (якщо є транспортний засіб) на сміттєзвалище цілком безкоштовно. Для тих, хто не має такої можливості, вивезення твердих побутових відходів від приватних осель здійснюють за встановленим графіком раз на два тижні за умови укладення відповідної угоди на вивезення сміття з комунальним підприємством. Деталі можна знайти за посиланням snovmr.gov.ua/prybraly-styhijne-smittyezvalyshhe-navkolo-poligonu-tverdyh-pobutovyh-vidhodiv-ta-rozchyshhayetsya-proyizd-na-samomu-poligoni/.
Пирятинська міська територіальна громада Полтавської області
У 2018 році громада стала переможцем конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» за темою «Формування безпечного життєвого середовища». Практика Пирятинської територіальної громади «Система збору і вивезення твердих побутових відходів на території Пирятинської міської ОТГ та п’яти сільських рад — партнерів – основа для формування безпечного життєвого середовища в громадах». У місті в частині приватного сектору та в деяких довколишніх селах складування твердих побутових відходів завжди залишалось проблематичним. Восени і навесні в прилеглих лісових масивах, на узбіччі доріг, в ярках з’являлись несанкціоновані купи сміття, спершу невеликі, сяк-так приховані під старим гіллям, які дуже швидко переростали в сміттєзвалища. Люди масово вивозили власний непотріб до найближчої лісосмуги під прикриттям вечірніх сутінків, незважаючи на існування на території громади комунального підприємства. Щоб вирішити проблему, Пирятинська міська рада запропонувала сусідам – Білоцерківській, Дейманівській, Каплинівській, Харківецькій, Сасинівській, Олександрівській сільським радам взяти участь у спільному проєкті «Об’єднання зусиль громад заради чистого довкілля Пирятинського краю», підписавши угоду про співробітництво територіальних громад. Одночасно місцева влада і освітяни спільно почали сприяти вихованню екологічної культури в усіх навчальних закладах на території Пирятинської територіальної громади. Завдяки консолідації коштів міського бюджету, міжнародних донорів, Полтавської обласної ради, внесків громад-партнерів придбали сучасні сміттєвози. На місцевому підприємстві відповідно до технічних вимог виготовили контейнери з кришкою, які виявились удвічі дешевшими, ніж закордонні, та пройшли випробування. Важливою складовою проєкту стали облаштування в усіх населених пунктах майданчиків для збирання ТПВ, налагодження чіткої системи їхнього вивезення, ліквідація стихійних звалищ. Наступним кроком була розробка проєкту реконструкції міського сміттєзвалища і перетворення його в полігон ТПВ. Ініціатором практики був голова, який зазначав, що під час реалізації цієї практики було створено і налагоджено мережу збирання сміття в усіх населених пунктах. Люди погодились брати участь у нашому проєкті. Після комунікаційної роботи з ними вони почали розуміти, що краще організовано вивозити непотріб. Потім виникла проблема привчання мешканців платити за цю послугу. Було вирішено встановити єдиний тариф для всієї зони – він був набагато нижчим від того, який довелось би сплачувати кожній сільраді за вивезення сміття самотужки. У селах, що входили на той час до територіальної громади, діяли старости, які збирали оплату з громадян. У решті сільрад-партнерів спочатку нікому було проводити таку роботу, їм було легше заплатити комунальникам з місцевого бюджету. Але такий опосередкований платіж не сприяв виробленню екологічної культури серед населення, не додавав усвідомлення, що кожна послуга має свою ціну. У Німеччині, приміром, діє цільовий державний податок, тому в них культ чистоти в підсвідомості. Незабаром Пирятинська територіальна громада перемогла в обласному конкурсі із впровадження роздільного збирання пластику, є регіональна фірма, яка переробляла цю сировину. На черзі – запровадження роздільного збирання скла. За час, що минув з початку реалізації проєкту, пирятинці зібрали і перезахоронили на реконструйованому полігоні майже 60 % твердих побутових відходів, якими була «багата» земля. Також завдяки громадським обговоренням піднімалось та розглядалось питання про спорудження заводу з переробки сміття. Після вивчення європейського досвіду та після закордонних поїздок до Польщі у 2019 році було вирішено будувати власний завод завдяки коштам місцевого бюджету та екологічного фонду Полтавської обласної ради. Крім того, планувалось долучення зацікавлених у такому заводі кількох районів Полтавщини, колег із сусідніх територій Київської, Черкаської, Чернігівської областей.Практика Пирятинської територіальної громади красномовно довела, що завдяки продуманим інформаційно-роз’яснювальним заходам місцева влада може істотно підвищити рівень культури та самосвідомості громадян у поводженні з твердими побутовими відходами1.
1 Інформація отримана за посиланням decentralization.gov.ua/news/11238.
Смідинська сільська територіальна громада Волинської області
У громаді розробили місцевий план дій з управління твердими побутовими відходами. План дій створено робочою групою місцевих жителів, депутатів, керівників установ, активом громади. З цією метою вони кілька разів збирались для обговорення та постановки цілей, для розподілу обов’язків між ними та інформування про результати виконаних завдань. Крім того, громадські активісти відвідали кілька тематичних заходів, які стосувалися поводження з твердими побутовими відходами. Метою документа є покращення інформованості та рівня життя населення у поводженні з відходами, які утворюються щодня у кожній домівці, кожним мешканцем. Цей план є «гнучким», тобто в процесі виконання прописаних тут дій можна проводити коригування для забезпечення максимально ефективного поводження з відходами. Вільний доступ до цього документа громаді та усім бажаючим (розміщено на офіційному сайті громади за посиланням: smidynotg.gov.ua) та щорічний звіт про виконання цього плану – це кроки до відкритості та прозорості перед громадою. У документі прописані нюанси поводження та вивезення твердих побутових відходів, у тому числі з приватного сектора, оскільки у житловій забудові громади основну частку складають одноосібні домогосподарства. Основний обсяг відходів, що утворюються в громаді, складають полімери (одноразові пакети, пляшки/упаковки з мийних засобів та засобів гігієни, скло, аерозольні балончики, металеві кришки від консервації). Інші компоненти наявні в незначній кількості, але їх вивезення є необхідним. Мешканцями у громаді вже достатньо добре організовано домашнє компостування органічної складової. Папір населення зазвичай використовує для розтоплення печей у приватних домогосподарствах, оскільки населені пункти громади не газифіковані. Закладами освіти та культури організоване збирання використаних батарейок, а саме встановлено відповідні контейнери. Активно ведеться пошук спеціалізованого підприємства/організації, з яким можна укласти договір про передачу зібраних елементів живлення. Одяг, взуття та інші вживані речі, котрі не втратили своєї споживчої цінності, мешканці можуть приносити до «Соціальної шафи», яка розташована у Центрі культури, дозвілля, спорту та туризму с. Смідин. Крім того, на уроках праці учні шиють екосумки з метою мінімізації використання поліетиленових пакетів.
Петриківська селищна ОТГ Дніпропетровської області
Громада за сприяння на виконання завдання від Global Communities та в рамках проєкту «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (ДОБРЕ)» за фінансової підтримки USAID розробила План покращення послуги поводження з твердими побутовими відходами на 2019 — 2023 роки. Завдяки реалізації цього плану всі села громади матимуть змогу користуватись послугою роздільного збору сміття та його утилізації, забезпечити ефективне управління в громаді шляхом визначення послідовних зв’язків між її громадянами, органами місцевої влади та надавачами послуг.
Документ вирішує проблему вивезення твердих побутових відходів з території громади, основна кількість яких утворюється за рахунок саме приватного сектору (на території громади є лише декілька багатоповерхівок). З негативних ознак ситуації, що склалась: на початку громада мала лише 10 % охочих платити за вивезення сміття. Великим недоліком було й збиткове комунальне підприємство, яке надавало низьку якість послуги з вивезення за високим тарифом. У ході реалізації плану з громадою були проведені обговорення та побудоване бачення цієї послуги очима мешканців. Потім розроблено план заходів з утілення бачення та етапи його реалізації. Ознайомитись із документом можна за посиланням:
Наостанок...
Будь-яка практика може успішно запрацювати, якщо обирати розумні підходи з урахуванням особливостей певної місцевості. Крім того, підходи треба обирати спільно з мешканцями, ОМС та старостами.
