Теми статей
Обрати теми

Наслідки недійсності нікчемного правочину: староста діяв правильно

Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», юрист
Нотаріальні дії, правочини, посвідчення заповітів тощо. Як правило, старости стають чи не єдиними, хто є наближеним до населення, і можуть виконувати цю функцію. І тут важливо робити все правильно та з дотриманням вимог законодавства, інакше постраждалими сторонами можуть стати і сам староста, і спадкоємці. Ну і давайте будемо відвертими, коли справи доходять до «поділу майна» заповідача, одразу з’являється багато тих, хто хотів би стати його власником, а тут уже всі способи будуть задіюватися, у тому числі й звернення до суду щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Нижче наведу одну цікаву справу. Читайте, знайомтеся, беріть на озброєння норми та обґрунтування, які там є. Це така собі підказка вам, яка, сподіваюся, в реальному житті не знадобиться, але знати про неї зайвим не буде.

Ітиметься про справу № 171/1395/18, за результатами розгляду якої було прийнято позитивне для ради та відповідно старости рішення.

Отже, у відкритому судовому засіданні розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до <...> міської ради <...> області, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у <...> області, <...> державна нотаріальна контора, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Зокрема, у позовній заяві позивачі просили суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину – заповіту ОСОБА_6 від 01.02.2017, посвідченого старостою села <...> за реєстровим № 1-1 та скасувати державну реєстрацію заповіту від 01.02.2017, посвідченого старостою села <...> ОСОБА_8 за реєстровим № 1-1.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя ним було складено заповіт від 01.02.2017, посвідчений старостою села <...> ОСОБА_8 за реєстровим № 1-1. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина за вказаним заповітом на майно: трактор, автомобіль, земельні ділянки.

При зверненні до приватного нотаріуса <...> із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва у зв’язку з тим, що заповіт посвідчено особою, яка не мала на це повноважень. Обґрунтовано таку думку було тим, що рішенням 15-ї сесії VІІ скликання <...> міської ради від 26.08.2016 № __ на старосту с. <...> покладено обов’язки із вчинення нотаріальних дій, проте рішенням <...> міської ради № ____ від 30.07.2015 створено <...> територіальну громаду з центром у м. <...>, до складу якої ввійшло у тому числі с. <...>, при цьому у м. <...> знаходиться державна нотаріальна контора, а тому посвідчення заповіту старостою села <...> на території села <...>, яке входить до складу <...> об’єднаної територіальної громади, суперечить вимогам чинного законодавства, а тому заповіт, посвідчений ним, є нікчемним у силу прямого застереження ст. 1257 ЦК України.

Із цих підстав просили застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та скасувати державну реєстрацію заповіту.

21.01.2019 р. завідувачкою <...> державної нотаріальної контори надано пояснення на позовну заяву, згідно з якими вона вважає, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні ОМС, якими, у свою чергу, є сільські, селищні, міські ради, розміщені в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади, в якому є державна нотаріальна контора, отже, нотаріальні дії посадовими особами місцевого самоврядування вчинятись не можуть.

У свою чергу, у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 <...> позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши докази, надані сторонами, доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 була дружиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження.

21.02.2017 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6, виданим 21.02.2017. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на майно: трактор, автомобіль, земельні ділянки.

За життя <...> ОСОБА_6 склав письмовий заповіт, яким усе своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також усе те, на що він за законом буде мати право, він заповів своїм дітям: сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочці ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Цей заповіт посвідчено старостою села <...> району <...> області <...>. У зв’язку з хворобою заповідача ОСОБА_6 заповіт прочитаний до підписання уголос та підписаний заповідачем ОСОБА_6 за місцем проживання за АДРЕСОЮ_1 у присутності ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14. Заповіт зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 1-1.

При цьому рішенням <...> міської ради 15-ї сесії VІІ скликання від 26.08.2016 №____ «Про покладення обов’язків із вчинення нотаріальних дій» уповноважено старосту села <...> ОСОБА_8, як посадову особу органу місцевого самоврядування, вчиняти на території села <...> нотаріальні дії, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України «Про нотаріат».

З матеріалів спадкової справи № ___ встановлено, що при зверненні позивачів до приватного нотаріуса <...> із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва. Підставою слугувало те, що заповіт посвідчено особою, яка не мала на це повноважень, адже рішенням 15-ї сесії VІІ скликання <...> міської ради від 26.08.2016 № ____ на старосту с. <...> покладено обов’язки із вчинення нотаріальних дій, проте рішенням <...> міської ради № ___ від 30.07.2015 створено <...> територіальну громаду з центром у м. <...>, до складу якої ввійшло у тому числі с. <...>. При цьому у м. <...> знаходиться державна нотаріальна контора, а тому посвідчення заповіту старостою села <...> на території села <...>, яке входить до складу <...> об’єднаної територіальної громади, суперечить вимогам чинного законодавства. Тому заповіт, посвідчений ним, є нікчемним у силу прямого застереження ст. 1257 ЦК України.

Позивачі, як спадкоємці, просять визнати заповіт недійсним як такий, що був посвідчений неповноважною особою.

Однак суд вважає, що при посвідченні заповіту було дотримано вимоги щодо його форми — заповіт складений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання та посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного ОМС.

Так, у ст. 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до вимог ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 — 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (ср. ).

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені ст. 1247 ЦК України, згідно з якою загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, а саме що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься й у ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного ОМС.

Отже, заповіт, як односторонній правочин, підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти:

1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі;

2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту);

3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Із змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону, є заповіт, який:

— посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону;

— відсутні порушення його форми та посвідчення;

— волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Згідно з п. 2.1 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5, нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою ОМС, за винятком:

— випадків, передбачених ст. 9, 55, 60, 65, 66, 70 — 73, 85, 93 і 103 цього Закону;

— інших випадків, передбачених законодавством України.

Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні ОМС. В окремих випадках, коли громадянин не може з’явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.

Відповідно до п. 1.4 розд. ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5, заповіт має бути складений:

— у письмовій формі;

— із зазначенням місця і часу складення заповіту;

— дати та місця народження заповідача;

— підписаний особисто заповідачем.

Посадова особа ОМС посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа ОМС може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписанням.

Оскільки спірний заповіт посвідчено старостою села <...> за місцем проживання заповідача, при цьому староста села був уповноважений на здійснення нотаріальних дій на території села <...> рішенням <...> міської ради 15-ї сесії VІІ скликання від 26.08.2016 №____ «Про покладення обов’язків із вчинення нотаріальних дій», яке ніким не оспорено та не визнано протиправним, суд вважає, що доводи позивачів про те, що заповіт посвідчено неуповноваженою особою, не є підтвердженими належними і допустимими доказами у справі. Підстави, зазначені у ч. 1 ст. 1257 ЦК України, для визнання такого заповіту нікчемним — відсутні.

Тому суд доходить висновку, що при посвідченні <...> старостою села <...> ОСОБА_8 заповіту ОСОБА_6 були дотримані вимоги:

— щодо його форми — заповіт складений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання;

— заповіт посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного ОМС,

а тому відсутні підстави вважати заповіт нікчемним та застосовувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом скасування державної реєстрації.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі