Про комарівську громаду
Гиренко Віктор Васильович опікується Комарівською громадою починаючи з 2010 року — спочатку на посаді голови сільської ради, а з 2016 року, коли утворилася однією з перших в Україні Вороновицька ОТГ, — на посаді старости.
З грудня 2020 року пан Віктор очолює Комарівський старостинський округ. Під час візиту до с. Комарів нам вдалося поспілкуватись і з старостою, і з головою Вороновицької селищної ради Ковіньком Олександром Геннадійовичем, і з мешканцями громади.
Об’єднання та співпраця голови громади зі старостами
Від початку існування Вороновицької об’єднаної громади і до сьогоднішнього дня як будувалась співпраця голови зі старостою, які переваги та недоліки?
— Об’єднання, безперечно, пішло на користь — вдалось зробити те, на що не вистачало ресурсів раніше. Я вважаю, що село лише виграло — у нас з’явилися асфальтовані дороги, за короткий час вдалося збудувати водогін, освітлено вулиці. Раніше про це лише мріяли, бо не було таких можливостей, коли ми були окремо, — зазначає Віктор Гиренко.
— Практично кожного дня я бачу всіх старост, — розповідає Олександр Ковінько, — в кабінеті багато не висидиш. У нас є 4 старостинські округи, зараз я в Комарівському старостинському окрузі — потім в іншому. Або я збираю старост в себе, або їду на округи, бо ж є робочі моменти, які необхідно вирішувати на місцях. Щодо, безпосередньо, Комарова, то за роки існування об’єднаної громади селу приділялася велика увага — заасфальтували велику частину доріг, почали ставити сучасні зупинки, освітлили 95 % села, збудували 4 свердловини і проклали 28 км водогону — всі 100 % помешкань мають доступ до питної води. Також організовано систему централізованого збору та вивозу твердих побутових відходів. Усе це вдалось зробити завдяки співпраці та взаєморозумінню. Жодних проблем у комунікації та співпраці зі старостами не виникало. Всі старости Вороновицької громади мають великий досвід роботи та чітко розуміють потреби мешканців.
Безпека в громаді, медицина та соціальні послуги
За словами голови, у Вороновицькій громаді активно працюють над забезпеченням безпеки мешканців і центру, і приєднаних сіл; своїми силами вирішують проблемні питання медичної галузі та вже розвинули широкий спектр соціальних послуг.
Віктор Григоренко зазначає:
Вороновицька громада перемогла в конкурсі «Поліцейський громади». Наразі є два поліцейських, але буде три. Ми купили поліцейський автомобіль ще у 2018 році — перерахували 400 тис. грн на рахунок обласного управління поліції і вони закупили для нас автомобіль, оснащений технічно, який відповідає сучасним вимогам. Але будемо закуповувати ще один автомобіль, щоб забезпечити транспортом майбутнього поліцейського громад.
Наша громада користується послугами державної пожежної станції. Кожен рік на сесії затверджуємо програми — від 50 до 150 тис. грн на рік виділяється з бюджету громади на підтримку діяльності пожежної частини — це і ремонт приміщення, і кімнати відпочинку, їдальня. Також ми створили газодимозахисну службу, бо наша служба раніше не була укомплектована необхідними засобами. Зараз ми закупили компресор за 150 тис. грн, 6 балонів, 6 масок — це теж близько 150 тис грн. І в результаті 6 пожежників, це теж наші місцеві хлопці, мають можливість безпечно виконувати свої обов’язки.
Через місяць після утворення ОТГ, ще у 2016 році, ми створили і запустили ЦНАП, який наразі надає близько 160 послуг. Далі запустимо послуги з реєстрації автомобілів та видачі ID-карток. Працюємо над тим, щоб доступ до адміністративних послуг мали і мешканці нещодавно поєднаних громад.
Що стосується медицини в нашій громаді, то це надзвичайно важливе і актуальне питання. Нам вдалося створити у громаді Комунальне некомерційне підприємство «Вороновицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини». Наразі вжито усі заходи щодо отримання закладом ліцензії на надання медичної допомоги, а допоки процес ще не завершився, то амбулаторія перебуває на повному утриманні місцевого бюджету. Загалом медицина складається з 4 амбулаторій і 12 ФАПів.
У багатьох населених пунктах ФАПів немає — з 12 працює лише 4. Тобто проблема, дійсно, кричуща. У доєднаних селах немає аптек, ми працюємо над тим, щоб вирішити це питання якнайшвидше.
Якщо говорити про соціальні послуги, то тут теж ми проробили велику роботу. Вже четвертий рік діє програма зі страхування дітей — за цією програмою страхуються діти від 0 до 18 років, без залучення коштів батьків. Також діє програма страхування АТОвців-добровольців. Є ще програма з надання матеріальної допомоги особам, що опинилися в складних життєвих обставинах. Ще в нас кожен депутат може видавати щомісячно допомогу на округах і діє фонд старости.
Перспективи для молоді
Однією з найгостріших проблем є відтік молоді з сільської місцевості. Як із цією проблемою борються у Вороновицькій громаді?
— Ми багато чого робимо, ми створили велику кількість робочих місць — це і відділ освіти, і соціальний відділ, і прозорий ЦНАП. Перевага при працевлаштуванні, безперечно, надається місцевим мешканцям, — зазначає Олександр Ковінько.
Він додає:
— Також у нас є молодіжний виконком, який займається питаннями розвитку молоді. Крім того, створили Вороновицький центр культури та дозвілля, який через карантинні обмеження не має змоги працювати на повну потужність. У перспективі, після зняття обмежень, ми знову будемо насолоджуватися діяльністю центру.
— Велику роль також відіграє і асфальтний завод, який збудований в Комарові, — це велика кількість робочих місць і повернулися навіть ті люди, що раніше працювали за кордоном, — додає комарівський староста Віктор Гиренко.
Окрім того, нам удалось відвідати комарівський будинок культури, де нас вразив якісний сучасний ремонт приміщень, та поспілкуватись із його завідувачем — Мальованим Олександром Олександровичем, молодим, усміхненим, у вишиванці, якого вдалося застати під час робочого процесу.
За словами пана Олександра, культурне життя у Комарові на високому рівні, що є рідкістю для маленьких сіл:
У нашому будинку культури щоденно кипить робота, адже діє 6 гуртків для молоді, 2 вокально-інструментальних ансамблі для людей від 45 до 80 років, 2 дитячі колективи. Крім того, в нас відбуваються художні читання, маємо ще хореографічний гурток та гурток із сольного співу. Таким чином, залучені всі вікові категорії — від дітей до людей поважного віку. Наш будинок культури працює 5 днів на тиждень, ми активно представляємо нашу громаду на районному і обласному рівнях, маємо низку нагород за призові місця в конкурсах.
Далі прямуємо до школи, де під час канікул весь педагогічний колектив на місці та дотримані всі карантинні заходи. Про те, як працює, комарівська школа, розповідає її директор Мураховський Віктор Іванович:
Зараз школа на канікулах, а до того була на дистанційному навчанні. Незважаючи на те, що Комарів — маленьке село, у нас немає жодних проблем із дистанційним освітнім процесом, адже і вчителі, і учні мають доступ до високоякісної інтернет-мережі.
Найближчі плани
Завершив нашу розмову Олександр Ковінько:
— Якщо говорити про Комарів, то в першу чергу необхідно завершити ремонт доріг та освітлення. Щодо решти населених пунктів нашої громади, у кожному з них я був особисто, вже є напрацювання щодо їх розвитку. Тому на нашу спільну справу розвитку я дивлюсь із великим оптимізмом та вірою, що нам вдасться втілити задуми та проєкти, незважаючи на те, що є села, де 30 — 50 мешканців, а люди зневірені. Але ми і власними силами, і співпрацюючи, і залучаючи додаткові ресурси, забезпечуватимемо послідовний розвиток громад та підвищуватимемо якість життя населення — це і є наша основна мета.
