З чого все почалося
Усе почалося з позивача-спадкоємця.
Ітиметься про справу № 560/9604/21, за результатами розгляду якої Хмельницьким окружним адміністративним судом 15 грудня 2021 було прийнято рішення, з яким можна ознайомитися за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/101919939
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 18-ї чергової сесії 1-го скликання Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об’єднаної територіальної громади від 8 грудня 2016 року № 10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» у частині уповноваження ОСОБА_2 на вчинення нотаріальних дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (батько позивача) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2. При зверненні із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини 24 травня 2021 року позивачу стало відомо про заповіт від 30 листопада 2020 року. Зазначає, що цей заповіт, посвідчений старостою Новоселицького старостинського округу Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області ОСОБА_2 , порушує права позивача як єдиного спадкоємця першої черги спадкування за законом.
Вказує, що повноваження на вчинення нотаріальних дій ОСОБА_2 надано рішенням 18-ї чергової сесії 1-го скликання Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об’єднаної територіальної громади від 8 грудня 2016 року № 10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій». Вважає, що це рішення є протиправним, оскільки в ньому орган місцевого самоврядування вирішив питання, яке відповідно до пп. 5 п. «б» ст. 38 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» належить до делегованих повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.
Зазначає, що виключно виконавчий комітет Полонської міської ради ОТГ Хмельницької області мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема, посвідчення заповітів, і який на момент винесення цього рішення був утворений. Вказує, що спірне рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства — поза межами повноважень міської ради, підлягає до визнання протиправним та скасування, а тому звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Про відзив міської ради
04.10.2021 надійшов відзив Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві відповідач вказав, що рішенням 18-ї сесії Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади № 10 від 08.12.2016 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» уповноважено ОСОБА_2, як посадову особу органу місцевого самоврядування, вчиняти нотаріальні дії, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України «Про нотаріат».
Зазначає, що рішення про розмежування повноважень між Полонською міською радою та виконавчим комітетом щодо уповноваження посадових осіб місцевого самоврядування на вчинення нотаріальних дій не приймалось. Відповідач просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
| Коментар Тут варто було би спробувати міській раді акцентувати увагу не на тому, що рішення про розмежування повноважень між міською радою та виконавчим комітетом щодо уповноваження посадових осіб місцевого самоврядування на вчинення нотаріальних дій не приймалось, а на іншому. Варто нагадати, що в цілому ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає повноваження, які віднесено до ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ РАДИ, а не конкретно до виконавчого комітету. У свою чергу, згідно зі ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Постає логічне запитання, який із цих виконавчих органів ради мав уповноважити посадову особу на вчинення нотаріальних дій. Вирішуватися це питання мало би просто: треба з’ясувати, до повноважень якого саме з них віднесено повноваження щодо вчинення нотаріальних дій (це фіксується у положенні про такий виконавчий орган). Але суд чомусь вирішив так глибоко не занурюватися, а діяти за практикою «давно минулих днів», коли дійсно у своїй більшості ради не мали розгалуженої ситсеми виконавчих органів, а були лише виконавчі комітети. Це ще раз підтверджує, що судам варто було би більш глибинно ставитися до тих справ, які вони розглядають. Також тут нагадаю, що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) у межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. В ідеальному варіанті, саме таким би рішенням мало бути визначено, до повноважень якого саме з виконавчих органів ради віднесено вчинення нотаріальних дій. Усе це детально описати на той випадок, якщо так станеться, що і вашій раді доведеться «захищатися» в суді відносно рішення про уповноваження старост на вчинення нотаріальних дій. Ми ж вами розуміємо, що наступним позовом за тим, який наведений у цій справі, буде позов про нікчемність заповіту, який посвідчила посадова особа, яка, як з’ясується, була уповноважена на вчинення нотаріальних дій не тим суб’єктом. |
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Зазначає, що виключно виконавчий комітет Полонської міської ради ОТГ Хмельницької області мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема посвідчення заповітів, і який на момент винесення цього рішення був утворений. Просить задовольнити позовні вимоги.
| Коментар На моє глибоке переконання, за таких тверджень позивача суд мав би запросити документ, який містить перелік повноважень виконавчого комітету, для того, щоб з’ясувати, чи дісно вчинення нотаріальних дій належить саме до повноважень виконавчого комітету. |
Про висновки суду
Отже, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв’язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 24 травня 2021 року, звернувшись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, дізнався про заповіт від 30 листопада 2020 року за № 108 від імені ОСОБА_3 (батька позивача), ОСОБА_4.
Заповіт від 30 листопада 2020 року за № 108 посвідчений старостою Новоселицького старостинського округу Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області ОСОБА_2.
Повноваження на вчинення нотаріальних дій ОСОБА_2 надано рішенням 18-ї чергової сесії 1-го скликання Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об’єднаної територіальної громади від 8 грудня 2016 року № 10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій».
Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним, оскільки в ньому орган місцевого самоврядування вирішив питання, яке відповідно до п.п. 5 п. «б» ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить до делегованих повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування. Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
| Коментар Звертаю увагу вкотре: суди завжди наводять ст. 19 Конституції України, доводячи, що діяти необхідно саме на підставах, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зрозуміло, що в цій справі суд, наводячи цю норму, ацентує вже увагу на тому, що міська рада діяла в порушення названих принципів, щонайменше з перевищенням своїх повноважень. Вкотре на цьому зупиняюся, щоб ви також пам’ятали: здійснюючи свої повноваження, також завжди пам’ятайте про ст. 19 Конституції України. Не перевищуйте своїх повноважень. |
Згідно з положеннями частини другої ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з положеннями ст. 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За змістом ст. 1247 Цивільного кодексу України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 — 1252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України від 02.09.93 № 3425-XII «Про нотаріат» (у редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень) у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють у тому числі таку нотаріальну дію, як посвідчення заповітів (крім секретних).
Підпунктом 5 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських рад належать делеговані повноваження щодо вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів цивільного стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад).
Виконавчим органом сільської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень (ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
| Коментар Свою думку з приводу того, що суд все ж таки не в повній мірі дослідив питання статусу та діяльності виконавчих органів ради, я написала вище. |
Частиною 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виконавчий комітет сільської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Враховуючи приписи п.п. 5 п. «б» ч. 1 ст. 38, а також ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно виконавчий комітет Полонської міської ради ОТГ Хмельницької області мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема посвідчення заповітів, і який на момент прийняття цього рішення був утворений, оскільки на виконання вимог ухвали від 10.11.2021 про витребування доказів у Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади останньою надано архівну копію рішення від 29 грудня 2015 року № 9 про визначення кількісного та затвердження персонального складу виконавчого комітету Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади.
Також відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року № 607/15112/17-ц, в якій зазначено, що виключно виконавчий комітет сільської ради мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема посвідчення заповітів.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 520/11935/18.
Суд не бере до уваги наведену відповідачем у відзиві на позов постанову Верховного Суду у справі № 323/3359/17 від 11.12.2019, оскільки остання не є аналогічною щодо вчинення нотаріальних дій з перевищенням повноважень у зв’язку з рішенням органу влади і не містить конкретних висновків щодо рішення ради та виконкому.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення 18-ї чергової сесії 1-го скликання Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об’єднаної територіальної громади від 8 грудня 2016 року № 10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» прийнято з порушенням норм чинного законодавства — поза межами повноважень міської ради, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Рішення суду
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення 18-ї чергової сесії 1-го скликання Полонської міської ради Полонського району, Полонської міської об’єднаної територіальної громади від 8 грудня 2016 року № 10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» у частині уповноваження ОСОБА_2 на вчинення нотаріальних дій.
