Перш ніж відповісти на запитання, пропоную взагалі пригадати хоча б основні положення законодавства, яке регулює питання запобігання та протидії домашньому насильству. До речі, хто ще його не вивчав, рекомендую не зволікати, бо органи місцевого самоврядування відіграють тут не останню роль, власне, як і старости.
Базові положення законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
Варто почати з самого профільного законодавчого акта — це Закон України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству»1.
1 Закон № 2229.
Чому важливо з ним ознайомитися? Тому що він:
| Визначає суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству | Ознайомлення з ними вам стане у пригоді для розуміння повної картини, оскільки всі суб’єкти між собою взаємодіють. Якщо стисло, то такими суб’єктами є: 1) спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (ОМС належать до цієї категорії, йдеться про сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству). Також до цієї категорії належать Міністерство соціальної політики України, Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству 2) інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (до цієї категорії віднесено служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратуру; уповноважені органи з питань пробації); 3) загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб (сюди, зокрема, віднесено територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам); 4) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах |
| Наводить перелік повноважень кожного суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству | До повноважень, зокрема, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці2; 2) забезпечення надання соціальних послуг на території відповідної АТО, у тому числі шляхом соціального замовлення у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 3) визначення потреби у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, забезпечення їх створення та функціонування, здійснення контролю за їхньою діяльністю; 4) участь у підготовці фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі фахівців, які реалізують програми для кривдників; 5) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, забезпечення застосування заходів для його припинення, надання допомоги постраждалим особам; 6) забезпечення координації діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та їх взаємодії на території відповідної АТО; 7) інформування постраждалих осіб про права, заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 8) збір, аналіз і поширення відповідно до законодавства інформації про домашнє насильство на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці тощо. Особливості здійснення виконавчими органами сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад повноважень, передбачених вище, визначаються КМУ. Окремо Законом № 2229 визначено повноваження: — органів опіки та піклування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини (наприклад, влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі); — служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей (наприклад, прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей; порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником); — органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції; — навчальних закладів та установ системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, повідомлення не пізніше однієї доби служби у справах дітей уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень); — установ і закладів охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, повідомлення уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини — також служби у справах дітей). Це, звісно, не всі органи і не всі їх повноваження. Тож вам доведеться самостійно доопрацювати ці питання. Навела вам деякі з них, щоб ви розуміли, що і знання їх повноважень вам буде корисне для того, щоб збагнути, де саме ваша зона відповідальності. Про це трохи далі |
| Надає визначення термінам, без знання яких старостам важко буде здійснювати свою частину заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству | Для початку взагалі важливо розуміти, що є домашнім насильством, які його форми та види існують, на яку категорію осіб розповсюджується дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству. Так, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Отже, маєте розумітися на кожному виді домашнього насильства, тобто що вважається фізичним, економічним, сексуальним, психологічним або економічним насильством. Крім того, пам’ятайте, що домашнє насильство може проявлятися як у формі дії, так і бездіяльності. Чому так багато пишу про це та акцентую вашу увагу на цьому, спитаєте ви. А тому що, як вже зазначила ваша колега у своєму запитанні, що старости є саме тими особами, які забезпечують виявлення фактів насильства та повідомляють про них не пізніше однієї доби відповідним уповноваженим особам. Повторю, що таке завдання за вами закріплено в Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженому постановою КМУ від 22.08.2018 № 6583. А як розумієте, щоб забезпечувати виявлення домашнього насильства, то треба розуміти, що це таке |
2 АТО.
Ще один важливий момент. Пам’ятайте, що всі суб’єкти у сфери запобігання та протидії домашньому насильству мають взаємодіяти між собою, особливо коли ми говоримо про межі певної АТО. Зміст такої взаємодії розкритий у ст. 15 Закону № 2229. Наприклад, згідно з цією нормою взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, передбачає в тому числі і взаємне інформування не пізніше однієї доби про виявлені факти домашнього насильства у випадках, передбачених цим Законом, з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом.
Норми Порядку № 658 та завдання старости
Тепер, власне, поговоримо про сам Порядок № 658, бо саме він деталізував завдання старости. У Законі № 2229 щодо цього нічого не вказано.
Почнемо з того, що взаємодія суб’єктів координується, зокрема, на території відповідної АТО — районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Також передбачається, що координацію заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та моніторинг їх реалізації на місцевому рівні здійснюють уповноважені особи (координатори) в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на яких покладено функції щодо забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.
Так (далі цитую норму мовою оригіналу, як то кажуть, тож не дивуйтеся, що тут і досі згадуються об’єднані територіальні громади), «міський голова, голова виконавчого органу ради об’єднаної територіальної громади, міської (у місті обласного значення), районної у місті (у разі її утворення) ради визначає заступника голови (за наявності), який є координатором з питань здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на території відповідної АТО, та в межах своїх повноважень організовує роботу у сфері запобігання та протидії домашньому насильству».
Координатор є персонально відповідальним за забезпечення своєчасного та ефективного вжиття заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі.
Також передбачається, що виконавчі органи рад об’єднаних територіальних громад, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з метою забезпечення здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі визначають відповідальних працівників виконавчого комітету (структурний підрозділ), які (який) проводять (проводить) роботу:
| 1 | з прийому та реєстрації заяв і повідомлень про вчинення насильства |
| 2 | координації заходів реагування на факти вчинення насильства, надання допомоги і захисту постраждалим особам, а також роботу з кривдниками відповідно, зокрема, до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та цього Порядку |
Ну і нарешті... А що ж про старост?
Як вже вказала запитувачка, Порядком № 658 визначено, що у селах, селищах староста (у разі його обрання) забезпечує виявлення фактів насильства та повідомляє про них не пізніше однієї доби уповноваженим особам, зазначеним у пункті 22 та абзаці першому пункту 23 цього Порядку (ср. ). Йдеться про координатора та відповідального працівника (вище я про них писала).
Ну і на цьому етапі трохи зупинюся. Якщо з таким обов’язком старости, як повідомляти про факти насильства, все більш-менш зрозуміло, то що мається на увазі під «забезпечує виявлення фактів насильства», мені особисто не зовсім зрозуміло. Якщо звернутися до Академічного тлумачного словника, то там слову «забезпечує» надається, наприклад, одне з таких значень: «створювати надійні умови для здійснення чого-небудь; гарантувати щось».
Рухаємося далі.
У цьому ж Порядку зазначається, що староста/сільський, селищний голова є персонально відповідальним за забезпечення своєчасного та ефективного вжиття заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі на території села, селища.
Виникає логічне запитання щодо старости: за своєчасне та ефективне вжиття яких саме заходів він несе персональну відповідальність?
Тобто маємо два невідомих:
— що мається на увазі під тим, що староста забезпечує виявлення фактів насильства;
— за своєчасне та ефективне вжиття яких саме заходів він несе персональну відповідальність?
Аналізуючи в цілому і Закон № 2229, і Порядок № 658, враховуючи обов’язки, якими наділяються ті ж самі координатор та відповідальний працівник, а також інші суб’єкти у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, я все ж таки зрозуміла ці норми так.
Староста однозначно має сприяти (створювати умови) іншим суб’єктам у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, які можуть з ним взаємодіяти в межах старостинського округу, він може отримувати від них також повідомлення про факти насильства та передавати їх далі координатору та відповідальному працівнику, і староста несе персональну відповідальність, якщо не буде повідомляти про відомі йому факти домашнього насильства. Це лише моя особиста думка.
А ви, шановні колеги, знову ж таки, з’ясуйте у своїх громадах, які заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству маєте здійснювати саме ви. Як правило, такі заходи є складовою відповідної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на певний період. Обов’язково це зробіть!
