З чого все починалося
Як-то кажуть: справа була така...
Справа за № 300/48/21 розгладалася Івано-Франківським окружним адміністративним судом, рішення за результатами розгляду було прийняте 17 січня 2022 року. Тобто майже «свіжа». Зі справою можна ознайомитися за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/102876421
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новицької сільської ради об’єднаної територіальної громади про:
— визнання протиправним та скасування рішення № 1389/14 від 16.10.2020;
— поновлення на посаді;
— виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказав на те, що 28 вересня 2020 року ним подана заява до Новицької сільської ради ОТГ про звільнення з посади виконуючого обов’язки старости Середньоугринівського старостинського округу у зв’язку зі станом здоров’я та складними сімейними обставинами.
Ця заява відповідачем (тобто сільською радою) розглянута 16.10.2020 на сесії. Пунктом першим вищевказаного рішення відмовлено у звільненні на підставі зазначеної заяви.
Натомість, п. 2 цього рішення позивача звільняють за прогул на підставі актів, складених посадовими особами Новицької сільської ради ОТГ «Про відсутність на роботі в. о. старости Середньоугринівського старостинського округу...».
Також зазначив, що про скликання позачергової сесії з винесенням на обговорення питання «Про звільнення в. о. старости Середньоугринівського старостинського округу ОСОБА_1», а також про відмову у задоволенні заяви про звільнення з 28 вересня 2020 року позивача не було повідомлено.
Про відзив відповідача
Отже, від Новицької сільської ради об’єднаної територіальної громади надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначив, що при прийнятті Новицькою сільською радою ОТГ рішення від 16.10.2020 № 1389/14 «Про звільнення в. о. старости Середньоугринівського старостинського округу ОСОБА_1 » депутатським корпусом комплексно та уважно розглядалося питання щодо звільнення в. о. старости ОСОБА_1.
Зваживши на:
— відсутність доказів поважності причин невиходу на роботу;
— невиконання рішень ради, розпоряджень голови;
— притягнення до дисциплінарної відповідальності — догана;
— порушення вимог норм чинного законодавства,
прийнято саме таке рішення.
Заключним фактором при прийнятті рішення було самовільне залишення робочого місця посадовою особою під час робочого дня (днів), без підтвердження поважності причин відсутності, чим допущено грубе порушення законодавства, зокрема норм Кодексу законів про працю України. Відповідач вважає таке рішення правомірним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм чинного законодавства. Також звертає увагу суду, що в матеріалах справи не міститься жодного документа, який би свідчив про неможливість подальшого виконання роботи позивачем за період з моменту подання заяви про звільнення 29.09.2020 до дати звільнення 27.10.2020.
Дослідження справи судом
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив таке.
ОСОБА_1 свого часу було обрано головою Середньоугринівської сільської ради.
10.01.2019 на ОСОБА_1 покладено виконання обов’язків старости Середньоугринівського старостинського округу.
Згідно з розпорядженням Новицької сільської ради об’єднаної територіальної громади від 18.09.2019 № 128 позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни.
| Коментар Сподіваюся, всі пам’ятають, що притягнення старости, як тоді, так і нині, можливе лише місцевою радою, яка є роботодавцем по відношенню до старости. Аж ніяк не голова мав право це робити, видаючи своє розпорядження. Але, напевно, в.о. старости не оскаржував розпорядження голови, хоча стовідсотково виграв би цю справу і вже під час цієї судової справи такий «інцидент» не згадувався б. |
Позивачем 29.09.2020 подано до Новицької сільської ради об’єднаної територіальної громади заяву про звільнення у зв’язку зі станом здоров’я та складними сімейними обставинами.
Відповідачем 05.10.2020 ОСОБА_1 надано відповідь щодо поданої заяви, в якій:
— було вказано, що зазначена заява буде розглядатись на сесії Новицької сільської ради об’єднаної територіальної громади;
— запропоновано позивачу надати підтверджуючі документи, які свідчать про неможливість виконувати свої посадові обов’язки;
— з’явитись до Новицької сільської ради об’єднаної територіальної громади для обговорення усіх невирішених питань, які виникли в процесі трудових відносин.
Посадовими особами Новицької сільської ради об’єднаної територіальної громади 30.09.2020, 01.10.2020, 02.10.2020, 05.10.2020, 06.10.2020, 07.10.2020, 08.10.2020, 09.10.2020, 12.10.2020, 13.10.2020, 15.10.2020, 16.10.2020, 19.10.2020, 20.10.2020, 21.10.2020, 22.10.2020, 23.10.2020, 26.10.2020, 27.10.2020 складено Акти про відсутність на роботі ОСОБА_1 протягом робочого дня.
Пунктом 1 рішення Новицької сільської ради об’єднаної територіальної громади від 16.10.2020 № 1389/14 у задоволенні заяви позивача про звільнення у зв’язку зі станом здоров’я та складними сімейними обставинами відмовлено.
Пунктом 2 зазначеного рішення в. о. старости Середньоугринівського старостинського округу ОСОБА_1 з 27.10.2020 звільнено із займаної посади на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України — прогул.
Відповідно до пункту 3 рішення Новицької сільської ради об’єднаної територіальної громади від 16.10.2020 № 1389/14 ОСОБА_1 надано 10-денний термін з моменту прийняття рішення для оформлення відповідних актів приймання-передачі документів, майна та забезпечення проведення інвентаризації по Середньоугринівському старостинському округу.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
Висновки суду
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, при вирішенні справи по суті суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим — також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
<...>
Згідно з ч. 5, 6 ст. 541 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (при здійсненні наданих повноважень староста є відповідальний і підзвітний раді та підконтрольний сільському, селищному, міському голові. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед радою, а на вимогу не менш як третини депутатів — у визначений радою термін. Повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Отже, після поданої заяви про звільнення за станом здоров’я та складними сімейними обставинами позивач зобов’язаний здійснювати свої посадові обов’язки до моменту прийняття рішення відповідачем про дострокове припинення його повноважень, а відтак відсутні підстави вважати, що днем звільнення позивача є день подання ним заяви до відповідної сільської ради.
| Коментар На момент подання заяви в. о. старости була ще редакція Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що діяла до тієї, яку ми маємо тепер, після прийняття Закону України від 14.07.2021 № 1638-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост». На той момент, треба нагадати, діяла і ст. 791 «Дострокове припинення повноважень старости», яка перелічувала випадки, за настання яких повноваження старости припинялися достроково. Крім того, ця ж стаття визначала момент, з якого такі повноваження вважалися припиненими. Власне передбачалося, що у разі звернення старости з особистою заявою до сільської, селищної, міської ради про складення ним повноважень старости, повноваження вважалися припиненими з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт. |
Як установлено судом, підставою для звільнення позивача із займаної посади слугували неодноразові прогули (відсутність його на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, які встановлені відповідними актами. Посилання позивача на те, що його обов’язки не передбачають перебування старости постійно на робочому місці, не спростовують факт відсутності його на роботі, оскільки ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів та пояснень, які б підтверджували виконання ним обов’язків старости поза межами робочого місця. Також позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували поважність причин відсутності його на роботі, чи документів, які б підтверджували втрату працездатності чи тимчасову втрату працездатності у робочі дні: 30.09.2020, 01.10.2020, 02.10.2020, 05.10.2020, 06.10.2020, 07.10.2020, 08.10.2020, 09.10.2020, 12.10.2020, 13.10.2020, 15.10.2020, 16.10.2020, 19.10.2020, 20.10.2020, 21.10.2020, 22.10.2020, 23.10.2020, 26.10.2020, 27.10.2020.
| Коментар До речі, на своїх тренінгах, які ми проводимо, ми завжди акцентуємо увагу, щоб старости були в будь-який момент готові обґрунтувати свою відсутність на робочому місті та підтвердити факт того, що здійснювали в цей час свої повноваження поза межами свого робочого місця. Хто його знає, що може статися і кому заманеться підняти питання про ймовірний прогул старости. |
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відтак, враховуючи неодноразові прогули позивача без поважних причин, відповідач правомірно прийняв рішення про його звільнення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (ср. ).
Водночас суд також погоджується з рішенням відповідача про відмову у звільненні позивача за станом здоров’я та сімейними обставинами, оскільки до поданої заяви не долучено документа, який підтверджує неможливість подальшого виконання трудових обов’язків (наприклад, висновок ЛКК). Також із матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинялися безрезультатні спроби отримати від позивача підтверджуючі документи, які б свідчили про неможливість здійснювати ним свої повноваження. Крім того, в позовній заяві позивача міститься позовна вимога про поновлення його на посаді, що свідчить про можливість подальшого виконання ОСОБА_1 трудових обов’язків.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
| Коментар Предмет цієї судової справи, на мою особисту думку, залишається актуальним і сьогодні. Особливо в ситуації, коли староста захоче звільнитися за власним бажанням. Нагадаю, що відповідно до п. 61 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання звільнення з посади старости згідно із законом належить до виключної компетенції місцевої ради. Тож є над чим поміркувати. Ми, у свою чергу, також спробуємо сформувати ймовірний алгоритм дій для всіх учасників трудових відносин на той випадок, якщо староста забажає звільнитися з власної ініціативи. |
