<…>
Відповідно до статті 6 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III “Про службу в органах місцевого самоврядування” (далі – Закон № 2493-III) консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань державної служби з урахуванням вимог чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні.
Частинами першою, третьою статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – Закон № 280/97-ВР) встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно із пунктом 6-1 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, затвердження на посаду та звільнення з посади старости відповідно до закону вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Статтею 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до статті 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування, зокрема є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Статтею 10 Закону № 2493-III передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, зокрема на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою.
Також відповідно до статті 54-1 Закону № 280/97-ВР староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.
Староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету – у виконавчому комітеті ради.
Порядок організації роботи старости визначається Законом № 280/97-ВР та іншими законами України, а також Положенням про старосту.
Крім того, частиною третьою статті 7 Закону № 2493-III передбачено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України “Про запобігання корупції” та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом № 2493-III.
Статтею 105 Кодексу законів про працю України визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Також зазначаємо, що статтею 21 Закону № 2493-III передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
Частиною четвертою статті 42 Закону України № 280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова, зокрема є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” (далі – Постанова № 268) надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 Постанови № 268, у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати, зокрема, спеціалістам і службовцям (крім заступників керівників органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів, керівників структурних підрозділів та їх заступників) доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу (у разі відсутності внаслідок тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами, у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку) – до 50 відсотків посадового окладу за основною роботою з використанням для цього до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника.
Пунктом 6 Постанови № 268 передбачено, що преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови.
Отже, на думку НАДС, врегулювання питання щодо виконання обов’язків тимчасово відсутнього старости та доплата за виконання цих обов’язків можуть бути вирішені у Положенні про старосту, яке затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради.
Статтею 22 Закону № 2493-III передбачено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія Закону № 2493-III, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” (далі – Закон № 889-VIII) та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (ср. ).
Крім того, пунктом 8 Розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі – Порядок № 283), додатка до нього та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до інформації, <…> особа працювала на посадах:
– з 18 серпня 1989 року по 01 січня 1994 року головного бухгалтера при виконкомі сільської ради народних депутатів,
– з 01 січня 1994 року до 2002 року головного бухгалтера сільської ради,
– з 2002 року спеціаліста II категорії сільської ради (просування по службі через конкурс, складення Присяги посадової особи місцевого самоврядування).
З 01 січня 2021 року перебуває на посаді головного спеціаліста сільської ради об’єднаної територіальної громади.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховувалася робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Вказане означає, що до стажу державної служби зараховувалася робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в управліннях, відділах, які згідно з затвердженою структурою належали до апарату виконкомів.
Також пунктом 2 Порядку № 283 визначалося, що до стажу державної служби зараховувалася робота (служба), зокрема на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу” (далі – Закон № 3723-XII), а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідних категорій посад державних службовців; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону № 2493-III, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідних категорій посад в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 3 Порядку № 283 передбачалося, що до стажу державної служби включався також час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 Порядку № 283 і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони займали посади державних службовців. Разом з тим Закон № 3723-XII набрав чинності 28 грудня 1993 року. Відповідно із зазначеної дати віднесено посади державних службовців до відповідних категорій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 1994 року № 239, яка діяла на той час та втратила чинність 26 жовтня 2001 року, були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів. Посада головного бухгалтера не була передбачена вказаною постановою.
Водночас у вказаній постанові перелічені посади, які відносилися до відповідної категорії посад державних службовців, та зазначено, що до кожної категорії посад належали також й прирівняні до них посади.
04 липня 2001 року набрав чинності Закон № 2493-III, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Статтею 14 Закону № 2493-III віднесені посади до відповідних категорій посад в органах місцевого самоврядування. Посада спеціаліста виконавчого органу сільської ради віднесена до сьомої категорії посад в органах місцевого самоврядування. Посада головного бухгалтера сільської ради у вказаній статті не передбачена.
Лише з 04 червня 2008 року посада головного бухгалтера сільської ради була віднесена до сьомої категорії посад органів місцевого самоврядування розпорядженням Кабінету Міністрів України № 794-р “Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад”.
Крім того, статтею 17 Закону № 3723-XII було передбачено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймали Присягу державного службовця. Відповідно до статті 26 Закону № 3723-XII їм присвоювалися ранги державних службовців.
Отже, статус державного службовця особа набувала з прийняттям Присяги державного службовця.
Враховуючи викладене, до стажу державної служби та стажу служби в органах місцевого самоврядування може бути зараховано період роботи з 18 серпня 1989 року по 01 січня 1994 року на посаді головного бухгалтера при виконкомі сільської Ради народних депутатів за умови, що посада, яку обіймала особа, згідно з затвердженою структурою належала до апарату виконкому. Вказане має бути підтверджене відповідними архівними документами.
Період роботи з 01 січня 1994 року до 2002 року може бути зараховано до стажу державної служби та стажу служби в органах місцевого самоврядування за умови, що особа у цей період набула статусу державного службовця.
Період роботи особи спеціалістом II категорії, головним спеціалістом сільської ради зараховується до стажу державної служби та стажу служби в органах місцевого самоврядування.
Окремо повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише роз’яснювальний (інформаційний) характер і не встановлюють правових норм.
Голова Наталія АЛЮШИНА
