Справа № 560/1457/22. Ознайомитися можна за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/103454543
Предмет справи
Отже, Хмельницьким окружним адміністративним судом було розглянуто адміністративну справу за позовом позивача до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.
Судом було встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить:
— зизнати дії протиправними та такими, які мають ознаки бездіяльності, а саме — ненадання відповіді на запит на отримання публічної інформації від 16.01.2022 року старости Котюржинецького старостинського округу;
— зобов’язати виконати запит на отримання публічної інформації від 16.01.2022 року старосту Котюржинецького старостинського округу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 січня 2022 року направив запит на отримання публічної інформації, який адресований до старости Котюржинецького старостинського округу.
Проте відповіді на свій запит від 16 січня 2022 року позивач не отримав, тому звернувся до суду із цим позовом.
Обґрунтування суду
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивач 16 січня 2022 року звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якій просив:
— надати інформаціюю: чи Вами як посадовою особою на відповідній території Котюржинецького старостинського округу вживалися якісь заходи по збереженню дерев полезахисної смуги? Адже зазначені дерева мають особливе призначення;
— надати інформацію: чи Ви як посадова особа на відповідній території Котюржинецького старостинського округу повідомляли сільського голову про те, що на вашій території здійснюється незаконне (самовільне) видалення дерев полезахисної смуги, які знаходяться вздовж земельних ділянок за кадастровими номерами — 6822784400:03:004:0125, 6822784400:03:004:0132, 6822784400:03:004:0131, 6822784400:03:004:0130?
Відповідь позивач просив надати на електронну скриньку.
При цьому жодних доказів того, що відповідач надав відповідь позивачу на вищевказаний запит, у матеріалах справи не міститься.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.11.2011 № 2939-VI (далі — Закон № 2939-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 3 цього Закону право на доступ до публічної інформації гарантується:
1) обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
4) доступом до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Статтею 4 Закону № 2939-VI передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень;
2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно зі ст. 12 Закону № 2939-VI суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації — фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації — суб’єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 ст. 19 цього Закону запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Статтями 20 та 21 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Інформація на запит надається безкоштовно.
Відповідно до ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Враховуючи наведені норми, суд установив, що поданий запит відповідає усім необхідним вимогам визначених вище норм права.
Аналізуючи норми Закону № 2939-VI, маємо підстави констатувати, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилася у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 820/4263/17 (ср. ).
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що оскільки у цьому випадку запити направлені позивачем до відповідача, стосуються отримання останнім публічної інформації, то фактично такий запит є реалізацією наявного у позивача права на отримання доступу до публічної інформації, розпорядником якої є відповідач.
Згідно зі статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем не спростовано, а позивачем, у свою чергу, доведено неналежність розгляду його інформаційного запиту на отримання публічної інформації, тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Рішення суду
Суд вирішив:
Адміністративний позов — задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області у ненаданні позивачу відповіді у визначені законодавством строки на запит на отримання публічної інформації від 16 листопада 2020 року.
Зобов’язати Заслучненську сільську раду Хмельницького району Хмельницької області надати позивачу відповідь на запит на отримання публічної інформації від 16 листопада 2020 року.
