Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Орієнтири для тих, хто бажає розпочати ЗЕД

Редакція ВД
Власне Діло Серпень, 2008/№ 15
В обраному У обране
Друк
Стаття

Орієнтири для тих, хто бажає розпочати ЗЕД

 

Зовнішньоекономічна діяльність — це, так би мовити, окрема республіка, яка живе за своїми правилами та законами. Потрапити туди економічно вигідно, престижно і, як виявляється, нескладно. Потрібно тільки дотримуватися орієнтирів-покажчиків: куди піти, що принести, що отримати, про що пам’ятати та знати заздалегідь.

От про це і буде наша сьогоднішня розмова — стисла інструкція підприємцю, який має намір вирушити в «зовнішньоекономічні мандри».

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

МКУ

— Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.

Закон про ЗЕД

— Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

Закон № 185

— Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Декрет № 15-93

— Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.

Указ № 567/94

— Указ Президента України «Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.94 р. № 567/94.

Класифікаторінвалют

— Класифікатор іноземних валют і банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34.

Порядок № 237

— Порядок ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах, затверджений наказом Державного митного комітету України від 31.05.96 р. № 237.

Інструкція № 492

— Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Постанова № 1411

— постанова КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, і обсягів квот у 2008 році» від 29.12.2007 р. № 1411.

Положення № 201

— Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201.

Типові рекомендації № 39

— Типові рекомендації щодо базових платіжних умов зовнішньоторговельних контрактів українських суб’єктів господарювання в умовах нестабільних обмінних курсів та обмежень на валютні операції на ринках країн СНД, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 28.01.99 р. № 39.

 

ЗЕД дозволено

Якщо фізична особа хоче щось увезти в Україну або вивезти з України, вона може це зробити:

— як пересічна фізична особа;

— або як суб’єкт ЗЕД.

При цьому, якщо мета ввезення/вивезення має підприємницький характер, потрібно діяти як суб’єкт ЗЕД (за правилами, установленим для суб’єктів ЗЕД).

Відразу зазначимо, що

займатися зовнішньоекономічною діяльністю підприємець має повне право (стаття 5 Закону про ЗЕД).

Спеціальних процедур закріплення за підприємцем статусу суб’єкта ЗЕД сьогодні не існує. Відповідно до

статті 5 Закону про ЗЕД фізичні особи мають право провадити зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності відповідно до законів України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають переважне право, якщо вони зареєстровані як підприємці.

Оскільки йдеться про підприємця, тобто про особу, уже зареєстровану як підприємець, то говорити про необхідність вчинення якихось додаткових дій у цьому випадку не доводиться.

Виходить, якщо підприємець, припустимо, щось увозить для підприємницьких цілей, він діє за правилами, установленим для суб’єктів ЗЕД, якщо той же підприємець щось увозить не для підприємницьких цілей як звичайна фізична особа, тоді він діє як пересічний громадянин.

Від того, в якому статусі виступатиме підприємець, залежатиме порядок митного оформлення: відповідно до

МКУ для фізичних осіб — підприємців і пересічних фізичних осіб передбачено різні процедури митного оформлення (звертаємо увагу, що згідно з МКУ громадяни-підприємці разом з юридичними особами підпадають під формулювання «підприємство»).

Ну а з чого ж починати? Про це й поговоримо.

 

Покажчик № 1 (що рекомендує) — банк

Шлях до ЗЕД краще почати з візиту до будь-якого банку, який має ліцензію на здійснення валютних операцій, для того щоб відкрити там валютний рахунок. Чому? А тому, що

стаття 7 Декрету № 15-93 установлює таке: у розрахунках між резидентами та нерезидентами засобами платежу має використовуватися іноземна валюта, а розрахунки в інвалюті здійснюються виключно через уповноважені банки. У гривнях підприємець зможе розрахуватися з іноземним контрагентом тільки в тому разі, якщо отримає індивідуальну ліцензію НБУ.

Отже,

потрібний валютний рахунок. Якщо підприємець не мав узагалі жодного рахунка в банку, він подає заяву про відкриття поточного рахунка в інвалюті (як правило, краще відкривати рахунок і використовувати при розрахунках з іноземними контрагентами валюту першої групи Класифікатора інвалют австралійські та канадські долари, долари США, євро, японські ієни та швейцарські франки, ісландські крони тощо) довідка 1, а також посвідчені нотаріально копії таких документів:

свідоцтва про держреєстрацію;

— документа, що підтверджує

взяття на облік у податковому органі;

— документа, що підтверджує

реєстрацію в Пенсійному фонді;

картку зі зразками підписів підприємця і його довірених осіб (якщо є печатка, то і з відбитком печатки), причому картку можна посвідчити нотаріально або підписом уповноваженого працівника банку;

— документа, що підтверджує

реєстрацію у Фонді соціального страхування від нещасних випадків (такий документ потрібний тільки в тому випадку, якщо підприємець використовує найману працю), — підпункт 3.4 Інструкції № 492.

Крім того,

при собі слід мати паспорт і довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.

Якщо ж

у цьому банку підприємцю вже відкрито рахунок (наприклад, гривневий), то для відкриття валютного рахунка можна обмежитися тільки заявою та карткою зі зразками підписів і печатки (підпункт 3.9 Інструкції № 492).

На підставі цих документів укладається

договір на відкриття рахунка.

 

Покажчик № 2 (що приписує) — митниця

Щодо необхідності контактувати з митницею, то тут існує два шляхи:

— підприємці, які планують провадити ЗЕД у сфері

експорту/імпорту послуг, жодних стосунків з митницею не матимуть, оскільки до компетенції митних органів належить контроль за переміщенням через кордон України тільки товарів і транспортних засобів — статті 3 і 11 МКУ;

— тим же підприємцям, які

увозитимуть/вивозитимуть товар довідка 2 або транспортні засоби, зареєструватися доведеться. І хоча сьогодні формально акредитацію (реєстрацію) на митниці неначебто скасовано (старий Порядок № 237 уже не діє, а нового ще немає), на практиці нічого не змінилося: акредитацію проходити вимагають і без облікової картки суб’єкта ЗЕД оформити на митниці товар неможливо.

Для того

щоб зареєструватися на митниці, можна або скористатися послугами митного брокера, або зробити все самостійно. Причому складного нічого в цьому немає.

Для початку слід

піти до митного органу та отримати бланки облікової картки суб’єкта ЗЕД. Митний орган знаходиться в місті обласного значення (незалежно від наявності або відсутності фізичного кордону з іншою державою), у своєму складі він має декілька відділів (вантажних відділів), за кожним з яких закріплено один чи більше районів міста. Таким чином, залежно від місця своєї держреєстрації підприємець повинен відвідати відповідний відділ митниці.

Ті ж суб’єкти, які зареєстровані не в самому місті, а в області, обслуговуються в Магістральній митниці

, тому пройти акредитацію (і надалі розмитнювати товар) повинні саме в ній.

Отже, отримавши на митниці бланки карток, їх слід

заповнити (2 примірники) на друкарській машинці або за допомогою комп’ютера (від руки заповнювати не дозволяється).

З цими картками, а також пакетом документів (оригінал і посвідчена копія)

, перелік яких краще уточнити на митниці, підприємець знову йде до митного органу (відповідного вантажного відділу) і стає там на облік. Як правило, пакет потрібних документів формується з урахуванням вимог Порядку № 237 і являє собою:

свідоцтво про держреєстрацію;

довідку про наявність поточного гривневого та/або валютного рахунка (засвідчується самим банком);

паспорт, а також зразки підписів підприємця та його найманих працівників, відповідальних за роботу з митницею, і печатки (зразок її відбитка).

Реєстрація може тривати від 1 до 15 днів.

Свідченням того, що акредитацію на митниці пройдено, буде один примірник облікової картки суб’єкта ЗЕД, який видадуть підприємцю після закінчення реєстрації.

Тільки тепер можна приступати до укладення контрактів з іноземними контрагентами. Однак перед цим не зайвим буде довідатися про основні заборони та обмеження в ЗЕД.

 

Покажчик № 3 (що забороняє) — експорт/імпорт

Деякі товари експортувати або імпортувати заборонено. Такі заборони зустрічаються в різних законах України. Тому,

якщо є сумнів щодо належності товару до заборонених, краще заздалегідь уточнити на митниці, чи можна його ввозити/вивозити. Загальні обмеження наведено в таблиці (стаття 17 Закону про ЗЕД).

 

Товари, експорт/імпорт яких заборонено:

Заборона експорту

Заборона імпорту

— предметів, які становлять національне, історичне, археологічне або культурне надбання; — природних ресурсів, які вичерпуються, якщо обмеження застосовуються й усередині країни; — товарів до деяких держав, на які поширюється ембарго (економічна блокада) за рішенням Ради Безпеки ООН

— товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди суспільній моралі, здоров’ю або життю населення, тваринному світу або навколишньому середовищу; — продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду тощо

Заборонено експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності

 

Покажчик № 4 (що обмежує) — квотування, ліцензування та розрахунки

Ще є деякі категорії товарів, які

ввозити можна тільки в обмежених кількостях (які квотуються), а також ті, для експорту чи імпорту яких потрібна відповідна ліцензія. Перелік таких товарів затверджується щороку, і для 2008 року його наведено в постанові № 1411. Як правило, саме для них для деяких інших товарів) ціна, про яку домовляться сторони, не повинна бути нижчою індикативної (установленої Міністерством економіки України) довідка 3.

Крім того, основним моментом ЗЕД-відносин, який обмежує, є

правило розрахунків, яке діє в разі відстрочення платежу:

при експортігроші за проданий товар потрібно отримати не пізніше ніж через 180 календарних днів після його відвантаження (а точніше, після оформлення ВМД на митниці);

при імпорті — отримати товар потрібно не пізніше ніж через 180 календарних днів після здійснення передоплати (видачі векселя)статті 1, 2 Закону № 185.

За прострочення

отримання виручки або товару передбачено пеню в розмірі 0,3 % від недоотриманої виручки (товару) за кожний день прострочення (але не більше загальної суми недоотриманої виручки/товару).

 

Покажчик № 5 (який приписує) — ЗЕД-контракт

Придбати товар

(так само як і реалізувати) в іноземного контрагента можна тільки за наявності договору (контракту), укладеного в письмовій формі. При цьому структура ЗЕД-договору (істотні умови) не може бути довільною, а має відповідати вимогам довідка 4, застереженим у Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

 

Покажчик № 6 (інформаційний) — митне оформлення

Оформляючи товар на митниці,

і при ввезенні, і при вивезенні необхідно заповнювати вантажні митні декларації — ВМД. Але зробити це без помилок самому підприємцю дуже важко. Тому спочатку краще скористатися послугами спеціалізованих підприємств — митних брокерів (декларантів), які мають свідоцтво декларанта, видане їм Держмитслужбою.

Згодом, набувши первісного досвіду, підприємець зможе й самостійно оформляти товар

. До того ж можна пройти курси митних брокерів, які найчастіше проводяться на митниці (це необов’язково, але в інтересах самого імпортера/експортера). До речі, заповнювати ВМД потрібно тільки з використанням спеціальної митної ліцензійної програми, придбати яку можна на строк від 1 місяця до 1 року (вартість на рік становить приблизно 1500 грн).

Ось, власне, і всі основні моменти, про які варто знати, обираючи шлях ЗЕД. Сподіваємося, наша консультація допоможе вам з найменшими зусиллями досягти бажаного результату.

 

Висновки

Для того

щоб стати повноправним суб’єктом ЗЕД, підприємцю необхідно:

— по-перше, відкрити валютний рахунок у банку

;

— по-друге, зареєструватися

(пройти акредитацію) на митниці за місцем своєї держреєстрації.

Отримавши оформлену на митниці облікову картку суб’єкта ЗЕД, можна приступати до укладення контракту

. При цьому слід ураховувати, що форму зовнішекономконтракту регламентовано законодавством.

Крім того, щодо

окремих товарів існує повна або часткова заборона на їх ввезення/вивезення або для цього може знадобитися ліцензія; ціни щодо деяких товарів регулює держава (не можна призначити ціну, меншу ніж індикативна).

Митне оформлення імпортованих/експортованих товарів спочатку доцільно довірити спеціалізованим підприємствам-декларантам — митним брокерам. Тому,

перш ніж приступити до виконання зобов’язань щодо ЗЕД-контракту, слід укласти договір з митним брокером.

Довідкова інформація (довідка)

1

Типові рекомендації № 39 радять суб’єктам ЗЕД таке: укладаючи експортні контракти, як валюту платежу використовувати саме валюту першої групи класифікатора. До речі, підприємець за бажанням може відкрити один розрахунковий рахунок — загальний — і для гривні, і для інших валют (так званий мультивалютний рахунок).

2

Під товаром МКУ розуміє рухоме майно (у тому числі валютні та культурні цінності), а також електричну, теплову та інші види енергії, транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

3

Накази Мінекономіки про встановлення індикативних цін друкуються щомісяця в газетах «Офіційний вісник України», «Урядовий кур’єр», «Голос України», також з ними можна ознайомитися на офіційному сайті Мінекономіки — http: //www.me.gov.ua (Зовнішньоекономічна діяльність — Індикативні ціни).

4

Зовнішньоекономічний контракт обов’язково має включати:

— назву, номер контракту, дату й місце його укладення;

— преамбулу;

— предмет контракту;

— кількість і якість товару (робіт, послуг);

— ціну та загальну вартість контракту;

— базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт, послуг), застосовуються міжнародні правила ІНКОТЕРМС —

стаття 1 Указу № 567;

— умови платежів;

— умови здавання (приймання) товарів (робіт, послуг);

— опис упаковки й маркування;

— форс-мажорні обставини;

— санкції та рекламації;

— порядок урегулювання спорів;

— місце знаходження (проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць