Запитання, які найчастіше виникають щодо…
застосування РРО
Усіх, хто у своїй діяльності використовує РРО, постійно бентежать різні запитання. Як правильно діяти в тому чи іншому випадку? Як оформити? Як запрограмувати? Як виправити помилку? Відповіді на найрізноманітніші та завжди актуальні запитання, пов’язані із застосуванням РРО, можна знайти в цьому матеріалі.
Про застосування РРО в іншому районі
ЗАПИТАННЯ. Підприємець планує відкрити торговельну точку на території іншого району. Як правильно зареєструвати РРО?
ВІДПОВІДЬ.
Для використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці (району) його необхідно зареєструвати в податковій інспекції за місцем знаходження платника (місцем податкового обліку) і поставити на облік у податковій інспекції за місцем застосування (крім РРО, які використовуються на об’єктах виїзної торгівлі (надання послуг), і резервних РРО).Процедури реєстрації та взяття на облік визначено
в розділі 2 Порядку застосування РРО.Реєстрація здійснюється на підставі письмової заяви довільної форми, в якій має бути зазначено сферу застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виробництва).
Для реєстрації необхідно подати такі документи та їх копії, посвідчені підписом підприємця
(п. 2.3 Порядку застосування РРО) :— копію Свідоцтва про державну реєстрацію СПД (тільки для реєстрації в цій інспекції першого РРО або Книги обліку розрахункових операцій);
— документ, що підтверджує право власності або користування РРО;
— паспорт (формуляр) на РРО;
— дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (свідоцтво про право власності, договір оренди або користування), а для реєстрації резервного РРО такі документи слід надати на кожну господарську одиницю, де використовуватиметься РРО;
— для СПД, який надає послуги з перевезення пасажирів і багажу, — ліцензію на право провадження зазначеного виду діяльності;
— у разі реєстрації РРО, який раніше було зареєстровано іншим СПД, — довідку про скасування реєстрації.
Не пізніше двох днів
з моменту подання документів відповідальна особа податкової інспекції приймає рішення щодо можливості реєстрації РРО. У разі позитивного рішення складається довідка про резервування фіскального номера РРО, один примірник якої видається підприємцеві.Протягом п’яти
робочих днів з моменту отримання довідки про резервування фіскального номера РРО СПД зобов’язаний забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи, унести фіскальний номер РРО до фіскальної пам’яті та опломбувати РРО в центрі сервісного обслуговування.Посвідчену копію довідки про опломбування РРО та один примірник акта введення в експлуатацію РРО, виданого центром сервісного обслуговування, необхідно подати до податкової інспекції до закінчення строку дії довідки про резервування фіскального номера. Після отримання зазначених документів орган податкової служби видає платнику реєстраційне посвідчення РРО.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках — назви та адреси всіх господарських одиниць, де він використовуватиметься
(п. 2.7 Порядку застосування РРО).Слід зауважити, що в реєстрації РРО може бути відмовлено в разі відсутності модифікації РРО в
Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій довідка 1 або її невідповідності до сфери застосування, зазначеної в заяві СПД, закінчення строку служби РРО або подання не всіх, передбачених у Порядку, документів. Про відмову податковий орган також зобов’язаний повідомити платника не пізніше двох робочих днів з моменту подання документів.Для взяття РРО на облік у податковій інспекції за місцем знаходження господарської одиниці, в якій він застосовуватиметься, необхідно подати реєстраційне посвідчення. У реєстраційному посвідченні робиться відмітка про взяття на облік
(п. 2.8 Порядку застосування РРО). Узяття на облік здійснюється в день надання СПД необхідних документів.Тільки після взяття на облік РРО за місцем використання відповідно до
пункту 2.10 Порядку застосування РРО процедура реєстрації вважається завершеною і його можна застосовувати для проведення розрахунків.Слід пам’ятати про необхідність зареєструвати на кожний РРО Книгу обліку розрахункових операцій відповідно до
розділу 2 Порядку ведення КОРО.Для цього до податкової інспекції за місцем реєстрації РРО необхідно подати письмову заяву довільної форми, реєстраційне посвідчення на РРО та саму книгу, яку має бути прошнуровано, аркуші пронумеровано, на ній потрібно встановити засоби контролю (спеціальну наклейку) і заповнити титульну сторінку.
Книга обліку розрахункових операцій, зареєстрована на РРО, на облік у податковій інспекції за місцем застосування не береться.
Про програмування знижок
ЗАПИТАННЯ. Підприємець має намір запровадити дисконтні картки для постійних клієнтів, яким надаватиметься знижка на товари. Як правильно запрограмувати РРО?
ВІДПОВІДЬ.
Існує два шляхи вирішення цього завдання.По-перше, якщо кількість товарів, що реалізуються (послуг, що надаються), незначна, то можна кожне найменування товару запрограмувати декілька разів за різними цінами з різними кодами. При цьому в найменуванні товару можна передбачити ознаку знижки.
По-друге, сучасні моделі РРО дозволяють програмувати знижки на товари. Причому фіксовані націнки та знижки можуть нараховуватися не тільки у відсотках, але й у фіксованих сумах, і до того ж вони можуть установлюватися на артикул, певну суму, відділ, період часу тощо.
Залежно від конкретної ситуації (кількості найменувань реалізованих товарів, кваліфікації продавців тощо) підприємець має право обрати потрібний саме для нього шлях.
Рішення про реалізацію товарів за різними цінами потрібно оформити наказом (розпорядженням), в якому слід чітко застерегти розмір знижок і порядок їх надання покупцям.
Коли робити Z-звіт при цілодобовому режимі роботи
ЗАПИТАННЯ. Підприємець здійснює роздрібну торгівлю із застосуванням РРО. Режим роботи магазину — цілодобовий. Як правильно виконувати Z-звіт при такому режимі роботи: у 0 год. 00 хв або наприкінці кожної зміни?
ВІДПОВІДЬ.
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону про РРО суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані щодня друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні чеки (Z-звіти) і забезпечувати їх зберігання у книгах обліку розрахункових операцій.Яким чином забезпечити виконання цієї вимоги при цілодобовому режимі роботи?
Звернемося до
Вимог № 199. Зокрема, у пункті 2 наведено таке визначення зміни: «…це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту». Виходить, що початок відліку тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту.Крім того, у
додатку до Вимог № 199 міститься важливе уточнення: максимальна тривалість зміни не має перевищувати 24 години. Це обмеження запроваджено з метою запобігання переповненню оперативної пам’яті і втрати поточних даних. Фіскалізацію підсумкових даних слід проводити за період, що не перевищує тривалість зміни РРО, оскільки при виконанні Z-звіту підсумкова інформація про розрахункові (фіскальні) операції переноситься з оперативної пам’яті до фіскальної пам’яті. Відповідна область оперативної пам’яті обнуляється.Таким чином, при цілодобовій роботі магазину Z-звіт необхідно виконувати
не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції (лист ДПАУ від 07.11.2002 р. № 7501/6/23-2119).У зв’язку з тим, що при цілодобовому режимі роботи діяльність підприємства має безперервний характер, для виконання вимог про щоденне виконання Z-звіту необхідно враховувати таке.
Так,
якщо персонал магазину працює цілодобово (так звану добу — троє), то Z-звіт доцільно виконувати під час перезмінки (технологічної перерви). При цьому перезмінку можна проводити в будь-який зручний час, не обов’язково в 0 год. 00 хв, а, наприклад, з 23 год. 45 хв до 23 год. 55 хв, про це слід зазначити у внутрішньому розпорядженні (наказі). Інформацію про технологічну перерву має бути розміщено на доступному для огляду клієнтів (покупців) місці.Якщо в магазині застосовується дво- або тризмінний режим роботи персоналу, то Z-звіт доцільно виконувати наприкінці кожної робочої зміни
. Більше того, можливість роздрукування декількох фіскальних чеків протягом дня прямо передбачено пунктом 7.7 Порядку ведення КОРО. При роздрукуванні на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються на відповідній сторінці КОРО. При цьому записи в розділі 2 КОРО виконуватимуться окремо щодо кожного фіскального звітного чека (Z-звіту).Отже, при цілодобовому режимі роботи Z-звіт можна виконувати як після закінчення кожної зміни, так і один раз на день.
Головне, щоб інтервал між роздрукуванням Z-звітів не перевищував 24 години.
Про застосування РРО єдиноподатником при торгівлі підакцизними та непідакцизними товарами на різних торговельних точках
ЗАПИТАННЯ. Підприємець на єдиному податку має дві торговельні точки. В одній з них здійснюється реалізація підакцизних товарів (алкогольних напоїв, що не належать до лікеро-горілчаних виробів), а в іншій — реалізація непродовольчих товарів. Потрібно в такій ситуації застосовувати РРО в обох торговельних точках чи тільки в одній (де продаються підакцизні товари)?
ВІДПОВІДЬ.
Закон про РРО дає можливість підприємцям при провадженні готівкових та/або безготівкових розрахункових операцій з продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не застосовувати РРО або РК у разі виконання певних умов.Так, відповідно до
пункту 6 статті 9 Закону про РРО приватні підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, можуть не застосовувати РРО (РК і КОРО), якщо вони не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).У наведеній нормі, яка звільняє, ідеться про обмеження торгівлі підакцизними товарами взагалі, а не в межах конкретного торговельного місця. У зв’язку із цим можемо дійти висновку, що приватний підприємець, який здійснює продаж підакцизних товарів довідка 2, повинен застосовувати РРО в кожній торговельній точці, незалежно від того, чи реалізуються в ній підакцизні товари. Отже, підприємець-єдиноподатник при торгівлі підакцизними товарами повинен застосовувати РРО при реалізації всіх товарів, що є у продажу. Про це йшлося в
Податковому роз’ясненні від 14.01.2002 р. № 20, у листах ДПАУ від 31.03.2004 р. № 5534/7/23-2117 і від 25.07.2005 р. № 6961/6/17-3116.
Підприємець-виробник і РРО
ЗАПИТАННЯ. Приватний підприємець, який працює на загальній системі оподаткування, займається виробництвом. Чи можна продавати продукцію власного виробництва за готівкові кошти без РРО?
ВІДПОВІДЬ.
Сфери діяльності, розрахунки за готівкові кошти в яких можуть проводитися без РРО, установлюються Законом про РРО. Пункт 1 статті 9 зазначеного Закону передбачає, що реєстратори розрахункових операцій і розрахункових книжок не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і посвідчених печаткою в установленому порядку.На жаль, зазначена пільга встановлена для юридичних осіб і не поширюється на фізичних осіб — підприємців. До того ж підприємець не може виписувати прибутковий ордер при отриманні готівки за продані товари (
лист НБУ від 30.10.2006 р. № 25-113/2453-11507 і лист Держкомпідприємництва від 16.03.2005 р. № 1679).Для деяких форм та умов провадження діяльності, передбачених
постановою № 1336 в окремих сферах торгівлі, громадського харчування та послуг, дозволено проводити розрахунки без РРО з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій. Такі кошти контролю також підлягають обов’язковій реєстрації в органах податкової служби.Отже, приватний підприємець на загальній системі оподаткування при продажу товарів за готівкові кошти, у тому числі й продукції власного виробництва, зобов’язаний використовувати належним чином зареєстрований РРО або розрахункову книжку.
За порушення зазначених вимог передбачено фінансові санкції в п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).
Порядок повернення товарів через РРО
ЗАПИТАННЯ. Підприємець здійснює продаж непродовольчих товарів із застосуванням РРО. Трапляються випадки, коли покупці відмовляються від раніше придбаного товару та просять повернути їм гроші. Як документально оформляються такі операції? В якому порядку вони проводяться через РРО та записуються у Книгу обліку розрахункових операцій?
ВІДПОВІДЬ.
1. Документальне оформлення повернення товару та видачі коштів
Почнемо з того, що видача готівкових коштів за повернений покупцем товар або оформлення при цьому розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця вважається розрахунковою операцією
(ст. 2 Закону про РРО). Тому особи, які здійснюють відповідні розрахункові операції (зокрема, видачу готівкових коштів за повернений товар), повинні згідно зі статтею 3 Закону про РРО проводити такі операції через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, які підтверджують виконання розрахункових операцій (або з використанням розрахункових книжок у випадках, передбачених цим Законом).Відповідно до
пункту 4.7 Порядку застосування РРО реєстрація видачі коштів у разі повернення товару здійснюється у видатковому чеку, надрукованому РРО, що забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті додатних і від’ємних сум, шляхом відображення перед сумою виданих коштів знака «-» (мінус).Якщо ж РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, замість реєстрації від’ємної суми допускається реєстрація видачі коштів за допомогою операції «Службова видача».
Пам’ятайте, що
застосування операції «Сторно» не допускається.Невиконання зазначеної вимоги може призвести до накладення штрафу в п’ятикратному розмірі суми операції
(п. 1 ст. 17 Закону про РРО).При поверненні коштів покупцю слід ураховувати важливий момент, застережений у
пункті 4.8 Порядку застосування РРО.Так, якщо
сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа підприємця або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки (як правило, продавець-касир), обов’язково повинна скласти акт про видачу коштів. У ньому слід зазначити:— дані документа, що посвідчує особу покупця, який повертає товар;
— відомості про товар;
— суму виданих коштів;
— номер, дату та час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару.
Такий акт зберігається протягом трьох років (підклеюється на останній сторінці КОРО або зберігається в бухгалтерії).
Декілька слів про документи, які повинен пред’явити покупець при поверненні товару.
На жаль,
Закон про РРО та Порядок застосування РРО не містять будь-якої конкретної інформації з цього приводу. Однак, звернувшись до пункту 30 Правил № 104, можна дійти висновку, що при поверненні неякісного товару покупець повинен подати продавцю письмову заяву про задоволення своїх вимог. А в пункті 37 цих Правил зазначено про необхідність пред’явлення розрахункового документа (чека). Якщо ж повертаються товари, на які встановлено гарантійні строки, слід пред’явити технічний паспорт або інший документ, що його заміняє.2. Відображення в КОРО повернення готівки
Наприкінці робочого дня касир складає денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО (Z-звіт), в якому має бути відображено інформацію про операцію «Службове внесення» або «Службова видача».
На підставі даних фіскального звітного чека (Z-звіту) касир наприкінці робочого дня заповнює розділ 2 Книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Зупинимося докладніше на порядку заповнення його граф 5 — 8.
Нагадаємо, що відповідно до
пункту 7.7 Порядку ведення КОРО, якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції «Службове внесення» і «Службова видача», то графи 3 і 4 розділу 2 КОРО можуть не заповнюватися. Однак на практиці багато хто все ж таки заповнює графи 3 і 4 незалежно від того, містить фіскальний звітний чек інформацію про такі операції чи ні. У такому випадку у графі 4 «Службова видача» відображаються суми, проведені через РРО за допомогою операції «Службова видача». Отже, у цій графі показується сума виручки, вилучена зі скриньки РРО наприкінці робочого дня.Зауважте: до графи 5 потрапляє вся сума виручки за день, а не та сума, що фактично перебуває у скриньці РРО на кінець дня. Причому сума коштів, отриманих за день, не повинна зменшуватися на суму коштів, виданих покупцям за повернений товар.
У графі 6 зазначається сума операцій, що обкладаються ПДВ за повною ставкою (20 %). Таким чином, різниця між сумами у графах 5 і 6 становитиме обсяг поставки товарів (послуг), звільнених від оподаткування, що не є об’єктом оподаткування та оподатковуваних по нульовій ставці. Якщо здійснювалися тільки операції з продажу оподатковуваних товарів (робіт, послуг) за ставкою 20 %, то суми у графах 5 і 6 збігатимуться.
У графі 7 відображаються суми ПДВ (1/6 суми, записаної у графі 6).
У графі 8 зазначаються суми, видані покупцю при поверненні товару.
Приклад.
На початок робочого дня розмінну монету в сумі 100 грн. унесено в РРО шляхом проведення операції «Службове внесення». Загальна сума виручки, отриманої за день, становила 9600 грн. Протягом дня покупцю було видано кошти за повернений товар у розмірі 420 грн. (у тому числі ПДВ за ставкою 20 % — 70 грн.) шляхом проведення операції «Службова видача». Наприкінці робочого дня всю готівкову виручку, за винятком розмінної монети (100 грн.), було вилучено зі скриньки РРО та здано до каси підприємця.
Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків
| Дата | Номер Z-звіту (номер розрахункової книжки) | Сума готівки | Сума розрахунків | Сума ПДВ | Видано при поверненні товару | ||
| службове внесення | службова видача | загальна | за ставкою ПДВ 20 % | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... |
| 28.07.2008 р. | 2649 | 100 | 9600 | 9600 | 9600 | 1600 | 420 |
| ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... |
Якщо у скриньці РРО не вистачає коштів для повернення покупцю
ЗАПИТАННЯ. Підприємець здійснює роздрібний продаж взуття та аксесуарів через магазин. Трапляються випадки, коли покупець хоче повернути придбану напередодні пару взуття та наполягає на поверненні йому коштів, сплачених за цей товар, однак у цей момент у скриньці РРО недостатньо готівки. Яким чином можна розв’язати ситуацію, що склалася?
ВІДПОВІДЬ.
У ситуації, що розглядається, потрібно дотримуватися норм пункту 7 статті 8 Закону про захист прав споживачів. Згідно з цими нормами кошти, сплачені за товар, продавець повинен повернути покупцю в день розірвання договору (тобто в день повернення товару). Якщо продавець не має можливості повернути гроші цього дня, то їх можна повернути в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше семи днів.Керуючись цим правилом, продавець має право переконати покупця перенести строки повернення грошей, сплачених їм за товар, на інший день (у межах семи днів).
Якщо покупець усе ж таки продовжує наполягати на видачі йому грошей за повернений товар того ж дня, касиру доведеться звернутися з проханням до підприємця або до бухгалтерії підприємця видати йому певну суму готівки для повернення її покупцю.
Унесення готівки до скриньки РРО касир здійснить за допомогою операції «Службове внесення». Тоді того ж дня необхідну суму буде повернено покупцю з обов’язковим застосуванням РРО.
Безпосередньо видача грошових коштів покупцю за повернений товар провадиться відповідно до
пункту 4.7 Порядку застосування РРО :— або шляхом реєстрації від’ємної суми (на помилково вибиту суму роздруковується фіскальний чек видачі коштів), якщо РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків;
— або шляхом реєстрації видачі коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «Службова видача», якщо РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків.
А от реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «Сторно»
пункт 4.7 Порядку застосування РРО не дозволяє.Аналогічні рекомендації надано представниками ДПАУ в консультації, опублікованій в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 14.
Приклад.
На початок робочого дня розмінну монету в сумі 100 грн. унесено до РРО шляхом проведення операції «Службове внесення». Загальна сума виручки, отримана за день, становила 450 грн. Покупець повернув товар вартістю 600 грн. При видачі грошових коштів за повернений товар зі скриньки РРО виплачено 600 грн., з них 150 грн. — за рахунок коштів, отриманих з каси підприємства.На підставі цих даних наведемо зразок заповнення розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій (КОРО).
Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків
| Дата | Номер Z-звіту (номер розрахункової книжки) | Сума готівки | Сума розрахунків | Сума ПДВ | Видано при поверненні товару | ||
| службове внесення | службова видача | загальна | за ставкою ПДВ 20 % | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... |
| 28.07.2008 р. | 5683 | 250 | 600 | 450 | 450 | 75 | 600 |
| ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... |
Майте на увазі: коли сума коштів, що повертаються покупцю, перевищує 100 грн., продавець-касир
зобов’язаний скласти акт про видачу коштів, в якому має бути зазначено таку інформацію:— дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар;
— відомості про товар;
— суму виданих коштів;
— номер, дату та час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару.
Акт про видачу коштів має зберігатися протягом трьох років (підклеюється на останню сторінку КОРО або зберігається в бухгалтерії підприємця).
Якщо касир вибив чек не на той товар: як виправити помилку
ЗАПИТАННЯ. Підприємець здійснює роздрібний продаж будівельних матеріалів через магазин. Продавець-касир помилково вибив чек РРО не на той товар, який було продано. Яким чином виправити таку помилку?
ВІДПОВІДЬ.
У ситуації коли чек вибито помилково, касиру необхідно скасувати проведену через РРО суму розрахунків.Відповідно до
пункту 4.7 Порядку застосування РРО скасування помилкової операції відбувається так:— шляхом реєстрації від’ємної суми (на помилково вибиту суму роздруковується фіскальний чек видачі коштів), якщо РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків;
— шляхом реєстрації видачі коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «Службова видача», якщо РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Необхідність здійснення такої операції пов’язана із забезпеченням відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків до суми коштів, зазначеної в денному звіті РРО (Z-звіті).
Слід мати на увазі, що незалежно від того, який зі варіантів застосовується суб’єктом господарювання, забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «Сторно».
Відповідно до вимог
пункту 4.8 Порядку застосування РРО скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передбачає необхідність складання акта про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків. У цьому акті зазначаються дані про помилково проведену суму та реквізити помилково вибитого розрахункового документа (чека). На це звертають увагу і представники податкових органів у консультації, опублікованій в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 30.Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків
зберігається протягом трьох років (підклеюється на останній сторінці КОРО або зберігається в бухгалтерії підприємця). Зауважимо, що представники податкових органів рекомендують акт разом із помилково відбитим чеком підклеювати в КОРО в будь-якому разі, при цьому для бухгалтерії доцільно зробити копію акта.Після закінчення робочого дня касир складає денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО (Z-звіт), в якому має бути відображено інформацію про операцію «Службове внесення» або «Службова видача».
Зауважимо, що в цій ситуації операція «Службова видача» проводиться виключно з метою скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків і не пов’язана з вилученням готівки зі скриньки РРО. До того ж при реєстрації через РРО суми продажу (яка згодом виявилася помилковою операцією) готівка до скриньки РРО фактично не вносилася та відповідно при виправленні допущеної помилки за допомогою операції «Службова видача» зі скриньки РРО не вилучалася.
Таким чином,
якщо виходити з того, що у графах 5 — 8 КОРО помилково проведена сума не відображається (тут наводиться правильна сума розрахунків), то і в інших графах КОРО не потрібно відображати суму, пов’язану з виправленням допущеної помилки. Отже, у графі 4 слід відображати тільки суми, які було фактично вилучено зі скриньки РРО, наприклад, при проведенні інкасації, а результат коригування допущеної помилки не відображається.Приклад.
На початок робочого дня розмінну монету в сумі 100 грн. було внесено до РРО шляхом проведення операції «Службове внесення». Загальна сума виручки, отриманої за день, становила 12000 грн. Протягом дня продавець-касир помилково провів через РРО 300 грн. Скасування помилково проведеної суми було здійснено за допомогою операції «Службова видача». Наприкінці дня зі скриньки РРО було вилучено виручку в сумі 12000 грн. і здано до каси підприємця.
Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків
| Дата | Номер Z-звіту (номер розрахункової книжки) | Сума готівки | Сума розрахунків | Сума ПДВ | Видано при поверненні товару | ||
| службове внесення | службова видача | загальна | за ставкою ПДВ 20 % | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... |
| 28.07.2008 р. | 7862 | 100 | 12000 | 12000 | 12000 | 2000 | — |
| ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... | ... |
Нагадуємо, що помилково введені через РРО суми не відображаються у графах 4 — 7 Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 (див.
п. 5 Інструкції № 614). За бажанням ви можете додати до Звіту пояснювальну записку щодо помилково проведених через РРО сум.
Чи можна торгувати алкоголем через резервний РРО
ЗАПИТАННЯ. У магазині, який торгує алкоголем у роздріб, вийшов з ладу РРО. Чи можна в такому разі реалізовувати алкогольні напої через резервний РРО, не внесений до ліцензії?
ВІДПОВІДЬ.
На жаль, продавати алкогольні напої через резервний РРО (не внесений до ліцензії) у цьому випадку не можна. Справа в тому, що дійсно, згідно зі статтею 5 Закону про РРО на період виходу з ладу РРО та проведення його ремонту або в разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. Таким чином, у загальному випадку резервний РРО саме й призначено для забезпечення безперебійності торгівлі та вирішення можливих непередбачуваних ситуацій, замінюючи собою РРО, що вийшов з ладу.Однак це правило, яке здебільшого завжди працює, не діє в ситуації з алкоголем. Причиною є особливості ліцензування, установлені для продажу алкогольних напоїв
Законом № 481. Так, відповідно до статті 15 Закону № 481 усі РРО, розташовані в місці торгівлі алкогольною продукцією, має бути внесено до додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (зауважимо, що від кількості зазначених у ліцензії РРО, у свою чергу, залежить плата за ліцензію). Про те, що робити з резервним РРО та чи потрібно його також зазначати в додатку до ліцензії, у Законі № 481 не йдеться. Разом із тим роз’яснення з цього приводу наводилися в листі ДПАУ від 18.06.2007 р. № 1359/32-0415. У ньому зазначалося, що в додатку до ліцензії відображаються всі діючі РРО, за допомогою яких відбувається реалізація алкогольної продукції. А от зареєстровані належним чином в органах ДПС резервні РРО в додатку до ліцензії не зазначаються. У листі також пояснювалося, що в разі встановлення додаткових або заміни раніше встановлених РРО суб’єкту підприємництва потрібно внести відповідні зміни до додатку до ліцензії. Відповідальність за недотримання цих правил установлено в частині 2 статті 17 Закону № 481, де зазначено, що за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через не зазначений у ліцензії РРО суб’єкту господарювання загрожує штраф у розмірі 200 % вартості реалізованого через такий РРО алкоголю, але не менше 1000 гривень.Таким чином, як бачимо,
у разі виходу з ладу РРО при торгівлі алкоголем застосувати резервний РРО, не зазначений у ліцензії, не можна.Тому в ситуації, що склалася, суб’єкт господарювання може обрати такі шляхи:
1) припинити торгівлю алкоголем на час ремонту РРО, що вийшов з ладу;
2) унести зміни до додатку до ліцензії, відобразивши заміну РРО та зазначивши там відомості про резервний РРО (як про діючий);
3) під час ремонту РРО, що вийшов з ладу, торгувати алкоголем, виписуючи розрахункові квитанції.
Список документів, які використовуються в консультації
Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.Закон № 481
— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 18.12.95 р. № 481/95-ВР.Постанова № 1336
— постанова КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 р. № 1336.Порядок застосування РРО
— Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Порядок ведення КОРО
— Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Інструкція № 614
— Інструкція щодо заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1 (додаток 2 до Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614).Правила № 104
— Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 104.Вимоги № 199
— Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.Довідкова інформація (довідка)
1
Наказом ДПАУ від 01.07.2008 р. № 430 Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій викладено в новій редакції.2
Якщо пиво в пляшках і бляшанках, то КОРО й РК.Матеріал підготували: К. Владимирська, консультант газети «Власне Діло»,
Н. Білова, Н. Шпакович, В. Матвєєва, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»
