Теми статей
Обрати теми

Як вигідніше продати автомобіль підприємцю на єдиному податку

Редакція ВД
Стаття

Як вигідніше продати автомобіль підприємцю на єдиному податку

 

Ситуація

. Підприємець на єдиному податку використовував у господарській діяльності легковий автомобіль, зареєстрований на нього. Однак цей транспортний засіб потрапив у ДТП і став непридатним для використання в діяльності підприємця. У результаті було прийнято рішення продати автомобіль. Як доцільно здійснити такий продаж? Докладніше це питання буде розглянуто у статті.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Правила № 1388

— Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок та моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджені постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388.

 

Можливі варіанти

Отже, у цій ситуації підприємцю-єдиноподатнику потрібно продати автомобіль, причому зробити це бажано з якнайменшими втратами — максимально заощадивши на супутніх обов’язкових платежах (податках, держмиті тощо).

У цьому випадку приділимо увагу двом основним варіантам продажу автомобіля:

— у межах підприємницької діяльності у статусі єдиноподатника;

— звичайної фізичної особи (не підприємця).

При цьому різновидом другого варіанта часто виступає не договір купівлі-продажу, а оформлення генеральної довіреності, про що ми також поговоримо нижче.

Зауважимо: перш ніж виконувати дії, пов’язані з реалізацією автомобіля (укладати, засвідчувати договір, звертатися до посередника тощо), його потрібно зняти з обліку в ДАІ (крім передачі за гендовіреністю) (

пункт 43 Правил № 1388).

 

Продаж у статусі підприємця-єдиноподатника

На перший погляд, продаж автомобіля, що використовувався в підприємницькій діяльності, є пересічною господарською операцією. Причому розмір єдиного податку, як відомо, залежно від отриманих доходів не збільшується. Єдине — слід контролювати річний обсяг виручки (500 тис. грн.). Тому якщо продавцем за договором купівлі-продажу виступає підприємець-єдиноподатник, то власне податкових втрат у нього не буде.

Однак тут не все так просто. Ми знаємо, що особливість роботи підприємця на єдиному податку полягає в тім, що в його

Свідоцтві про сплату єдиного податку (далі — Свідоцтво) зазначається певний вид діяльності і відповідно до нього сплачується єдиний податок за встановленою ставкою. Якщо ж підприємець здійснюватиме інший вид діяльності, не зазначений у Свідоцтві, то такі доходи вже вважатимуться непідприємницькими та оподатковуватимуться за правилами, передбаченими Законом про податок з доходів.

Викладене вище підтверджується і роз’ясненням ДПАУ в

листі від 28.04.2007 р. № 2125/ч/17-0715, де вказується, що доходи, отримані протягом року від не зазначених у Свідоцтві видів діяльності, підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та в порядку, установленими Законом про податок з доходів (підпункт 9.12.2 статті 9).

Таким чином, якщо вид діяльності, зазначений у

Свідоцтві, допускає торгівлю автомобілями, то продати автомобіль у статусі єдиноподатника підприємець зможе без проблем. Те, що спочатку він придбавав автомобіль як звичайна фізична особа (у договорі купівлі-продажу підприємницький статус не зазначався), ролі не відіграє, бо стаття 320 ЦКУ допускає використання особистого майна громадянина в підприємницькій діяльності.

Зауважимо: наприклад, наявність у

Свідоцтві таких видів діяльності, як «роздрібна, оптова торгівля», «торговельно-закупівельна діяльність», для продажу автомобіля не підійдуть.

Якщо ж відповідного виду діяльності у

Свідоцтві немає, то дохід від продажу автомобіля доведеться оподатковувати за правилами статті 12 Закону про податок з доходів за аналогією зі звичайними громадянами. А це означає, що додатково доведеться доплатити податок з доходів за ставкою 15 %.

Однак існує спосіб, який може допомогти цього уникнути. Так, підприємець, у якого у

Свідоцтві не зазначено діяльність з торгівлі автомобілями, може відкласти надходження виручки від його реалізації до того моменту, коли в його Свідоцтві буде дописано такий вид діяльності. Зробити це можна з початку будь-якого кварталу, подавши до податкового органу відповідну заяву за 15 днів до його початку і на строк не менше одного кварталу (лист від 11.07.2006 р. № 3756/Ю/17-0415).

Але це може призвести до збільшення ставки єдиного податку плюс збільшення доплат за найманих працівників, і все це — на весь квартал. Нагадаємо: якщо підприємець здійснює кілька видів діяльності з різними ставками, то податок сплачується за найбільшою з них. Ще один не зовсім утішний момент — наближення до граничного обсягу річної виручки (500 тис. грн.).

Крім викладеного вище, слід пам’ятати і про деякі інші особливості. Наприклад, якщо єдиноподатник у своїй діяльності застосовує РРО і за автомобіль із підприємцем розраховуватимуться готівкою, то такі кошти слід проводити через РРО (раніше ДПАУ дотримувалася іншої думки, але останнім часом вона змінилася — див.

лист ДПАУ від 26.07.2006 р. № 14109/7/23-8017).

Як бачимо, продаж автомобіля у статусі підприємця підійде фізичним особам, у яких:

— обсяг виручки далекий від 500 тис. грн.;

— збільшення ставки єдиного податку (у тому числі й за працівників) не перевищить суми податку з доходів, яку потрібно заплатити при продажу звичайному громадянину.

Далі поговоримо про продаж автомобіля у статусі звичайної фізичної особи довідка1.

 

Продаж автомобіля у статусі звичайного громадянина

У разі продажу легкового автомобіля від імені звичайного громадянина слід керуватися нормами

статті 12 Закону про податок з доходів. Оскільки автомобіль придбаватиметься у фізичної особи, то сторонам необхідно відвідати нотаріуса чи укласти договір через посередника (товарну біржу, магазин) довідка 2.

У загальному випадку до отриманого від продажу автомобіля доходу застосовуватиметься

ставка 15 %, причому без зменшення на суму витрат, пов’язаних з його придбанням. Однак при продажу саме легкового автомобіля за певних умов ставка податку може бути меншою. Так, згідно з пунктом 12.2 статті 12 Закону про податок з доходів, якщо фізична особа продає вперше за поточний рік і лише один з таких об’єктів рухомого майна: легковий автомобіль, мотоцикл, моторолер чи моторне (парусне) судно, то замість 15-відсоткової ставки податку застосовується ставка податку 1 % за умови або сплати державного мита, або плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до його посвідчення.

Розмір держмита за нотаріальне посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів залежить від того, кому вони відчужуються, і становить:

— дітям, одному з подружжя, батькам — 1 % суми договору, але не нижче дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму;

— іншим особам — 5 % суми договору, але не нижче дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму.

Ще раз зауважимо, що для застосування «зниженої» ставки податку з доходів (1 %) необхідне нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу (хоча воно не є обов’язковим). При цьому не має значення, приватний це нотаріус чи державний.

Потрібно звернути увагу ще на один момент. Згідно зі

статтею 12 Закону про податок з доходів для розрахунку податку при продажу слід орієнтуватися на договірну вартість. Але, на думку ДПАУ, податок з доходів при продажу автомобіля (рухомого майна) розраховується виходячи з договірної вартості, але не нижче за оцінну (лист ДПАУ від 19.02.2007 р. № 3200/7/17-0116). Отже, якщо вартість автомобіля буде «занижено» в договорі, податок усе одно розрахують за оцінною вартістю.

 

«Продаж» за генеральною довіреністю

На практиці досить поширеним є варіант, коли замість договору купівлі-продажу потенційному покупцю оформляється генеральна довіреність на право користування та розпорядження транспортним засобом. Згідно з

частиною 3 статті 244 ЦКУ довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до законодавства в цьому випадку сторони матимуть справу з

правовідносинами представництва. Так, згідно зі статтею 237 ЦКУ представництвом є правовідносини, за яких одна сторона (представник) зобов’язана або має право здійснювати правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє. У представництві завжди задіяно три суб’єкти:

— особа, яку представляють (у нашому випадку — фізична особа);

— представник (одна або кілька фізичних та (або) юридичних осіб);

— третя особа, стосовно якої здійснюються дії представником.

Видача довіреності не спричинює переходу права власності на автомобіль, у чому й полягає відмінність довіреності від договору купівлі-продажу, на підставі якого право власності на автомобіль переходить від продавця до покупця. У разі оформлення довіреності особі передаються широкі права, пов’язані з використанням автомобіля: можливість не лише користуватися і розпоряджатися автомобілем, а також від імені власника контактувати з держорганами (ДАІ тощо).

Генеральна довіреність оформляється в нотаріуса, вартість нотаріальних послуг на сьогодні становить приблизно 100 грн.

Формально будь-яких інших платежів, крім тих, що входять до нотаріального посвідчення, не вимагається.

Однак існує норма

підпункту 1.2 статті 1 Закону про податок з доходів, де зазначено таке:

«З метою оподаткування до доходів платника податку також включаються:

звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі,

якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

Якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю

у майбутньому, то:

сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного

;

позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду…».

Це насторожує, оскільки це можна трактувати так, що при передачі автомобіля в користування

за довіреністю, що передбачає право на відчуження, потрібно сплатити податок з доходів з його звичайної вартості. А якщо згодом автомобіль таки буде продано і господарю буде передано гроші від його реалізації, оподаткуванню у представника підлягатиме сума перевищення «виручки» над звичайною вартістю (якщо, звичайно, таке перевищення буде).

Однак у процитованій вище нормі

Закону про податок з доходів ідеться саме про повіреного, тобто про правовідносини в межах договору доручення. Дійсно, на підставі такого договору може бути видано довіреність, але в такому разі в договорі доручення або у виданій на його підставі довіреності має бути чітко визначено юридичні дії, які зобов’язаний вчинити повірений (стаття 1003 ЦКУ).

Водночас у цій ситуації за своїм змістом довіреність на автомобіль має на меті надати особі додатковий обсяг прав та повноважень, якими він може користуватися на свій розсуд, не будучи при цьому пов’язаним жодними зобов’язаннями стосовно особи, яка видала довіреність. Причому обов’язок виконувати будь-які конкретні юридичні дії в ній не застерігається (представник не зобов’язаний продавати, міняти автомобіль тощо).

Генеральна довіреність на право користування та розпорядження транспортним засобом, видана фізичною особою на користь іншої особи, не пов’язується з договором доручення. Видача такої довіреності є одностороннім правочином.

Таким чином, не можна однозначно стверджувати, що передача за довіреністю автомобіля підпадає під норму

підпункту 1.2 статті 1 Закону про податок з доходів і що при цьому потрібно утримувати податок з доходів.

Зауважимо:

представники податкових органів також дотримуються ліберальної позиції в цьому питанні (лист ДПАУ від 02.03.2004 р. № 1547/6/17-3116), тому можна говорити, що на сьогодні оподаткування передачі автомобіля за гендовіреністю поки що заморожено довідка 3.

Тепер що стосується оподаткування, якщо представник надалі продасть автомобіль фізичній особі. Оскільки в цьому випадку буде укладено договір купівлі-продажу та відбудеться перехід права власності, то продавець (власник автомобіля) повинен буде сплатити податок з доходів, як це належить зробити при продажу. Як відбудеться таке стягнення, не зовсім зрозуміло, адже зв’язок між первісним власником автомобіля та представником може перерватися. Тому, як правило, для подальшого відчуження користуються тим самим способом — оформляють генеральну довіреність на потенційного покупця.

Таким чином, на сьогодні передача автомобіля за генеральною довіреністю — один з найвигідніших способів відчуження автомобіля. Він дає можливість уникнути як сплати податку з доходів, так і відвідування ДАІ та перерахувань відповідних супутніх платежів. Однак стосовно цього способу існують певні неясності з приводу оподаткування, але, як зазначалося, поки що податківці на справлянні податку з доходів не наполягають.

Зауважимо, що небезпечний момент при видачі довіреності замість укладення договору купівлі-продажу полягає в тім, що власник автомобіля має право в будь-який момент в односторонньому порядку скасувати довіреність (

стаття 249 ЦКУ).

Що стосується побоювань, пов’язаних з можливою несумлінною експлуатацією автомобіля (ДТП, заподіяння шкоди тощо), то в такому разі шкода відшкодовуватиметься винною особою (представником), а не власником легкового автомобіля. Те ж саме стосується протилежної ситуації: представник має право вимагати відшкодування від інших осіб шкоди, пов’язаної з переданим йому автомобілем (такі висновки зроблено в

пунктах 8 і 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6).

 

Висновки

Для продажу легкового автомобіля, що використовувався підприємцем-єдиноподатником у господарській діяльності, існує кілька варіантів.

Варіант 1.

Реалізація в межах підприємницької діяльності. Для цього вид діяльності, зазначений у Свідоцтві підприємця, має передбачати торгівлю автомобілями. Якщо цей вид діяльності до Свідоцтва не внесений, у підприємця є можливість додати (замінити) вид діяльності у Свідоцтві, однак слід ураховувати, що зробити це можна з початку будь-якого кварталу, подавши до податкового органу відповідну заяву за 15 днів до його початку і на строк не менше одного кварталу.

При цьому не можна забувати про граничний обсяг виручки за рік (500 тис. грн.), а також про те, що може збільшитися ставка єдиного податку.

Варіант 2.

Продаж автомобіля може здійснюватися від імені звичайного громадянина. Дохід від продажу в загальному випадку оподатковується за ставкою 15 %, але якщо договір посвідчується нотаріально і продається саме легковий автомобіль, то застосовується пільгова ставка 1 %.

Варіант 3.

Передати автомобіль за гендовіреністю. Цей варіант найвигідніший з точки зору економії на супутніх платежах, але містить безліч запитань щодо оподаткування. Однак, поки що позиція податківців щодо такого способу відчуження досить лояльна, у зв’язку з цим витрати підприємця обмежаться тільки вартістю нотаріального посвідчення (близько 100 грн.).

Довідкова інформація (довідка)

1

Докладніше про нюанси продажу рухомого майна див. у «ВД», 2008, № 5.

2

Нотаріус або посередник — юридична особа є податковим агентом.

3

Докладніше див. «ВД», 2008, № 5.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі