Теми статей
Обрати теми

«Енциклопедія перетворень» підприємця (загальна система — спрощена система (єдиний податок) — загальна система)

Редакція ВД
Стаття

«Енциклопедія перетворень» підприємця
(загальна система — спрощена система (єдиний податок) — загальна система)

 

Напередодні Нового року багато що бачиться інакше, хочеться змін та віриться, що вони принесуть успіх. Так і буде, адже новорічні перетворення завжди чудові.

Мабуть, хтось вирішив «перетворитися» з підприємця на загальній системі на єдиноподатника? Чудово! Для нього — І частина енциклопедії: про те, як змінити систему оподаткування та як бути з перехідними операціями.

А якщо хтось із єдиноподатників планує зайнятися новим видом діяльності або торгувати іншим товаром, то йому варто прочитати ІІ частину (чим не можна займатися на спрощеній системі, а також що можна, а що не можна продавати, будучи єдиноподатником).

І нарешті, тим, хто вирішив (добровільно або внаслідок ситуації, що склалася) «перетворитися» на солідного підприємця на загальній системі оподаткування, але не знає, як і що робити з перехідними операціями, пропонуємо ІІІ частину сьогоднішньої статті.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

 

Частина І. Із загальної системи на єдиний податок

 

Таблиця 1.1

 

Процедура «перетворення»

(підприємець на загальній системі —
платник ПДВ стає єдиноподатником — неплатником ПДВ)

Предмет обговорення

1 — загальна система (платник ПДВ)

2 — єдиний податок
(неплатник ПДВ)

Примітка

1

2

3

4

Документи

Основні документи
з обліку доходів
і витрат

Інструкція № 12, Декрет № 13-92 (IV розділ)

Указ № 746,
Порядок № 599

Критерії

Виручка, отримана
за попередній календарний рік

Немає обмежень

Менше або дорівнює 500 тис. грн.

Стаття 1 Указу № 746

Чисельність працівників на момент подання заяви про перехід на спрощену систему

Немає обмежень

Менше або дорівнює
10 осіб, включаючи членів сім’ї, які допомагають підприємцю

Стаття 1 Указу № 746

Види діяльності

Усі дозволені законодавством

Не можна займатися діяльністю, на яку не поширюється спрощена система

Заборону встановлено Указом № 746, Законом № 2505 та Законом № 535. Заборонені види діяльності й товари, якими не можна торгувати на єдиному податку,
див. у II частині цієї статті (табл. 2.1 і 2.2)

Свідоцтво єдиноподатника і Довідки на найманих працівників

Свідоцтво про сплату єдиного податку

Немає

Необхідно отримати
в податковій

Підприємець може прийняти рішення про перехід на спрощену систему тільки один раз на рік, і не в будь-який час, а з початку кварталу

довідка 1. Для цього за 15 календарних днів до початку кварталу, в якому планується перейти на єдиний податок, необхідно подати до податкового органу за місцем проживання заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, додавши платіжний документ про сплату єдиного податку (наперед) хоча б за місяць (якщо у трудових відносинах із підприємцем перебувають наймані працівники, ставка єдиного податку за кожного з них збільшується на 50 %)

Примітки

:
1) якщо в минулому році підприємець працював на єдиному податку та перевищив обмеження щодо виручки (понад 500 тис. грн.), то як мінімум весь наступний рік стати єдиноподатником він не зможе (докладніше
див. «ВД», 2008, № 19, с. 36);
2) якщо в минулому році підприємець працював на єдиному податку та перевищив обмеження щодо найманих працівників (понад 10 осіб), то, звільнивши «надлишок», він може перейти на єдиний податок з початку наступного року;
3) Свідоцтво про сплату єдиного податку видається строком до кінця року, тобто з нового року єдиноподатник автоматично опиниться на загальній системі оподаткування, якщо своєчасно (у 2008 році —
до 17 грудня, тобто останній термін — 16 грудня) не подасть:
заяву про застосування спрощеної системи в наступному році
— і документ про сплату єдиного податку хоча б за січень.

Довідки на найманих працівників

Немає

Необхідно отримати
в податковій

Одночасно з видачею Свідоцтва про сплату єдиного податку підприємцю видадуть Довідки на кожного найманого працівника

Заборгованість

Заборгованість за податками та обов’язковими платежами

На дату подання заяви про застосування спрощеної системи є заборгованість за податками та обов’язковими платежами (строк сплати вже настав)

Неможливо перейти на єдиний податок

Пункт 4 Указу № 746, пункт 2 Порядку № 599

Примітка: під податками та обов’язковими платежами розуміються податки та платежі, перелічені у статтях 14 і 15 Закону про систему оподаткування.

Розстрочене податкове зобов’язання або розстрочений податковий борг, адміністративне чи судове оскарження донарахованого в результаті перевірки податкового зобов’язання

Податкове зобов’язання і податковий борг (тобто не сплачене вчасно погоджене податкове зобов’язання) не анулюються, але переноситься строк їх погашення

Якщо на дату подання Заяви про застосування спрощеної системи строк погашення розстроченого зобов’язання (або частини податкового боргу) не настав, отже, підстав для відмови у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку немає. Те саме й щодо адміністративного чи судового оскарження — до остаточного рішення податкового органу чи суду податкове зобов’язання не є погодженим, отже, строк його сплати ще не настав (відмовити у видачі Свідоцтва не можна)

Податківці заперечують, вважаючи, що власне факт наявності податкового боргу (все одно, розстрочено його чи ні) вже є перешкодою для переходу на спрощену систему. У разі судового розгляду вони погоджуються видати Свідоцтво тільки після рішення суду, що скасовує неправомірно донараховане податкове зобов’язання

Штрафні санкції та пеня

Несплачений штраф або пеня щодо податкового боргу (власне податковий борг розстрочено, а також дотримано решти умов переходу на єдиний податок)

Немає підстав для відмови у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку на підставі несплати тільки штрафу чи пені

Законом про систему оподаткування штрафні санкції та пеню не віднесено до податків чи зборів (лист Держкомпідприємництва від 27.02.2002 р. № 2-221/1166)

Заборгованість перед працівниками щодо заробітної плати

На момент переходу на єдиний податок
є заборгованість щодо зарплати

Заборгованість щодо заробітної плати — не перешкода для переходу на єдиний податок

Усі соцвнески (у тому числі до Пенсійного фонду (ПФ)) на зарплату, нараховану в період перебування на загальній системі, нараховуються і сплачуються за правилами, що діють для підприємців на загальній системі оподаткування (лист Держкомпідприємництва від 12.12.2001 р. № 1-221/7334, лист ПФУ від 25.06.2002 р. № 04/3579)

Заборгованість
за внесками до ПФ

Є заборгованість
за внесками до ПФ та інших фондів, строк сплати яких на дату подання Заяви настав

Внески до ПФ не включаються до складу податків чи обов’язкових платежів (не згадані в Законі про систему оподаткування), тому наявність заборгованості за ними не є підставою для відмови у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку

У листі ДПАУ від 06.07.2006 р. № 12769/7/15-0417 зазначено, що заборгованість щодо внесків до ПФ не є перешкодою для переходу на єдиний податок, але саме ці аргументи можна застосувати й до заборгованості за внесками до інших фондів — її наявність значення не має

Заборгованість
за внесками до інших соцстрахівських фондів («непрацездатності», «безробіття», «нещасного випадку»)

Заборгованість щодо збору до ПФ з окремих операцій

Несплачений збір до ПФ з операцій продажу ювелірних виробів, продажу автомобілів, купівлі-продажу нерухомості, з надання послуг мобільного зв’язку тощо, строк сплати якого настав

Не можна перейти на єдиний податок

У частині 16 статті 14 Закону про систему оподаткування згадано збір до ПФ (мається на увазі заборгованість саме щодо збору — не плутати із внесками, що нараховуються чи утримуються із заробітної плати найманих працівників, див. вище) — лист ДПАУ від 06.07.2006 р. № 12769/7/15-0417

Штрафи щодо РРО

Заборгованість зі сплати штрафних санкцій

Не є підставою для відмови у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку

Лист ДПАУ від 28.03.2007 р. № 2963/6/15-0416, лист Держкомпідприємництва від 06.05.2003 р. № 2762

Адмінштрафи

Є заборгованість щодо адміністративного штрафу

Не є підставою для відмови у видачі Свідоцтва про єдиний податок

Адмінштраф стягується за адміністративне правопорушення і не належить до податків та платежів (не зазначено в Законі про систему оподаткування)

ПДВ

Зняття з реєстрації як платника ПДВ

Був платником ПДВ

Добровільно прийнято рішення не бути платником ПДВ (на свій розсуд підприємець може залишитися в лавах платників)

Зняття з реєстрації здійснюється на підставі підпункту «в» пункту 9.8 Закону про ПДВ. Для цього необхідно подати до податкового органу заяву про анулювання ПДВ-реєстрації і здати ПДВ-свідоцтво

Патент

Торговий патент

При наданні послуг у сфері грального бізнесу, побутових послуг чи торгівлі за готівку патент мати потрібно

Звільнений від необхідності мати патент (пункт 6 Указу № 746)

Відмовитися від використання патенту можна шляхом письмового повідомлення податкової про припинення використання патенту (до 15-го числа місяця, що передує звітному). При цьому патент потрібно здати, а надмірно сплачену суму має бути повернено підприємцю (пункт 3 статті 2 Закону про патентування)

Звітність і Книга ф. № 10

Книга ф. № 10

Ведеться за формою, затвердженою місцевим податковим органом для відповідного виду діяльності. Заповнюються всі графи

Може вестися за формою, затвердженою Інструкцією № 12, а може й за тією формою, яку використовують підприємці на загальній системі.
У будь-якому випадку обов’язковому заповненню підлягають лише чотири графи (назви можуть дещо відрізнятися): «Період обліку», «Витрати на виготовлення продукції», «Сума виручки (доходу)», «Чистий дохід» (пункт 8 Порядку № 599)

Замінювати Книгу
ф. № 10 сенсу немає. Тому, перейшовши на єдиний податок, підприємець може продовжувати використовувати колишню Книгу, поки вона не закінчиться. При цьому заповнювати в ній єдиноподатник може лише «свої» чотири графи, нічого більше податківці вимагати від нього не мають права

Звіт єдиноподатника

Не має значення, скільки часу підприємець працював на загальній системі: увесь рік або його частину

Не має значення, коли відбувся перехід на єдиний податок: після закінчення року чи протягом року

Звіт подається щокварталу, протягом 5 календарних днів після закінчення звітного кварталу (перший Звіт — після закінчення першого кварталу роботи на єдиному податку). Зауважимо, що при збігу з вихідним днем граничний строк подання Звіту не переноситься. Разом зі Звітом за IV квартал здаються Свідоцтво про єдиний податок і Довідки на працівників, що діяли в минулому році

Декларація про доходи

Підприємець працював на загальній системі весь рік

Перехід на єдиний податок відбувся з початку нового року (з 1 січня)

За підсумками року податківці вимагають подати декларацію про доходи (лист ДПАУ від 20.01.2007 р. № 971/7/31-0017). При цьому якщо перехід на спрощену систему відбувся із середини року, то декларацію за півріччя або 9 місяців вони не вимагатимуть

Підприємець працював на загальній системі протягом 1-го, 2-х або 3-х кварталів

Єдиноподатником підприємець став протягом року (у 2-му, 3-му або 4-му кварталі)

Звітність щодо персоніфікації

 

Підприємець працював на загальній системі весь рік

Перехід на єдиний податок відбувся з початку нового року (з 1 січня)

За підсумками року підприємець зобов’язаний подати за себе форму «ІНДАНІ» (код типу ставки внеску «14» — «підприємець на загальній системі»)

Підприємець працював на загальній системі протягом 1-го, 2-х або 3-х кварталів

Єдиноподатником підприємець став протягом року (у 2-му, 3-му або 4-му кварталі)

За підсумками року підприємець зобов’язаний подати за себе дві форми:
1) першу — з кодом «14» — за період роботи на загальній системі оподаткування;
2) другу — модифіковану «ІНДАНІ-СПД» з кодом «8» («платник єдиного податку») — за період роботи на єдиному податку.
Стосовно звітності про доходи найманих працівників змін немає

 

Таблиця 1.2

 

Перехідні операції

(підприємець на загальній системі — платник ПДВ
стає єдиноподатником — неплатником ПДВ)

Предмет обговорення

1 — загальна система (платник ПДВ)

2 — єдиний податок
(неплатник ПДВ)

Примітка

1

2

3

4

Доходи і витрати

Надійшла оплата
за товар

Відвантажено товари

Отримано оплату за товари, відвантажені в період роботи на загальній системі

Отримана оплата включається до виручки, а витрати на придбання проданого товару — до витрат підприємця. Факт відвантаження товару на загальній системі значення не має, оскільки дохід відображається на дату отримання грошових коштів, а витрати — лише після отримання доходу. Однак для відображення витрат необхідно мати платіжний документ, що підтверджує факт їх здійснення довідка 2

Примітка:

на місцях податківці дозволяють підприємцям записувати до Книги ф. № 10 витрати в момент сплати грошей, не чекаючи отримання пов’язаного з ними доходу. Наприклад, купив товар — і відразу записав до витрат (до того, як отримав виручку від продажу цього товару). Однак такий варіант передбачає, що наприкінці кварталу підприємець перевірить усі записані витрати і зменшить квартальний дохід лише на ті з них, що пов’язані з цим доходом. Якщо має місце саме цей варіант, тобто витрати записано до Книги
ф. № 10 ще в періоді роботи на загальній системі, але їх не було враховано (оскільки дохід за ними надійшов пізніше — на єдиному податку), то в періоді роботи на єдиному податку врахувати такі витрати теж можна. При цьому якщо Книгу ф. № 10 підприємець не заміняє, то запис про них можна не повторювати. Разом з тим сума витрат для підприємця-єдиноподатника — величина довідкова і ніяк не впливає на розмір єдиного податку
.

Відвантажено товар, оплата за який надійшла раніше

Отримано аванс від покупця

Відвантажено товар

Дохід від продажу виник і був записаний до Книги ф. № 10 у періоді роботи на загальній системі (на дату отримання авансу). Відповідно саме тоді було відображено витрати і сплачено податок з доходів. Те, що товар відвантажено на єдиному податку, значення
не має

Оплачено товар

Перераховано передоплату постачальнику

Отримано товар

Витрати на придбання товару можна буде врахувати лише в момент отримання доходу від його продажу (див. примітку до графи «Надійшла оплата за товар»). На якій системі оподаткування працював підприємець у момент придбання товару (його оплати чи отримання), значення не має. Основна умова відображення витрат — наявність документа, що підтверджує факт їх здійснення, і, звичайно, отримання пов’язаного з ними доходу

Отримано товар

Отримано товар

Перераховано оплату постачальнику

ПДВ довідка 3

Товарні залишки, щодо яких було відображено податковий кредит (ПК)

Придбано товари,
відображено ПК з ПДВ

Залишки придбаних на загальній системі товарів (щодо яких було відображено ПК) продано на єдиному податку, тобто після анулювання ПДВ-реєстрації (податкове зобов’язання (ПЗ) щодо них не нараховувалося)

Відповідно до пункту 9.8 Закону про ПДВ при знятті з ПДВ-реєстрації товарні залишки чи основні фонди, щодо яких було нараховано ПК, потрібно умовно «продати» за звичайними цінами, тобто нарахувати ПЗ з ПДВ довідка 4 у тому періоді, протягом якого відбувається зняття з ПДВ-реєстрації. Про те, як це зробити, див. «ВД», 2007, № 22, с. 17

Отримання раніше проданих товарів (повернення від покупців)

Товари продано, відображено ПЗ з ПДВ

Після анулювання ПДВ-реєстрації раніше продані товари повернено покупцем (наприклад, виявлено дефект тощо)

ПЗ зменшити не можна, оскільки підприємець, виключений з Реєстру платників ПДВ, втрачає право на коригування (лист ДПАУ від 29.07.2004 р. № 6347/6/15-2415-26)

Повернення раніше придбаних товарів (повернення постачальникам)

Товари придбано,
відображено ПК з ПДВ

Після анулювання ПДВ-реєстрації раніше куплені товари повернено продавцю (наприклад, виявлено дефект тощо)

ПК зменшувати не потрібно, оскільки підприємець, виключений з Реєстру платників ПДВ, втрачає право на коригування (лист ДПАУ від 29.07.2004 р. № 6347/6/15-2415-26)

Помилки з ПДВ

Допущено помилку
в декларації з ПДВ

Виявлено помилку, однак підприємець уже не є платником ПДВ

Податківці вважають, що покарати за помилку вони можуть (якщо має місце недоплата податку), а от подати уточнюючий розрахунок (тобто виправитися самому) підприємцю — неплатнику ПДВ не дозволяють (листи ДПАУ від 18.07.2007 р. № 8838/5/15-0316, від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117)

Податки та внески

Внесок до Пенсійного фонду (ПФ) «за себе»

Сплачувався за ставкою 33,2 % довідка 5 від чистого доходу

Не сплачується (42 % від ставки єдиного податку автоматично відраховуються до ПФ)

Єдиноподатник має право за бажанням доплатити внески до ПФ до мінімального розміру, щоб до стажу було зараховано повний рік (мінімальний розмір внеску дорівнює 33,2 % довідка 5 від мінімальної зарплати)

Податок на землю (орендна плата за землю)

Якщо підприємець використовує в господарській діяльності власну земельну ділянку чи землю, щодо якої має право постійного користування, він зобов’язаний сплачувати земельний податок. Якщо земля орендується в місцевих органів влади, підприємець зобов’язаний сплачувати орендну плату за землю

Якщо в господарській діяльності використовується власна земельна ділянка або земля, щодо якої є право постійного користування, земельний податок сплачувати не потрібно (пункт 6 Указу № 746). Якщо землю взято в оренду в місцевих органів влади, єдиноподатник зобов’язаний сплачувати за неї орендну плату (звільнення немає)

Існує нюанс зі здаванням землі в оренду (окремо чи разом з нерухомістю). Податківці вважають, що здавання землі (приміщень) в оренду не належить до господарської діяльності підприємця-орендодавця, тому в такому разі вимагають навіть від єдиноподатників сплати податку на землю. Погодитися з цим не можна, тому якщо у Свідоцтві про сплату єдиного податку зазначено такий вид діяльності, як здавання в оренду нерухомості (землі), то єдиноподатник має повне право не сплачувати податок на землю (докладніше про це див. «ВД», 2008, № 17, с. 29)

 

 

Частина II. Чим не можна займатися або торгувати підприємцю на єдиному податку

 

Таблиця 2.1

Товари, якими не можна торгувати на єдиному податку


з/п

Товар

Опт

Роздріб

Примітка

1

2

3

4

5

1

Алкогольні напої, що належать до лікеро-горілчаних (алкогольні напої міцністю від 1,2 до 60 %, виготовлені шляхом змішування спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інгредієнтами та підготовленою водою, насичені або ненасичені діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв)). Зокрема, це: лікери, лікери емульсійні, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, десертні напої, джин, віскі, ром, напої слабоалкогольні (наприклад, «Джин-тонік, «Бренді-кола» тощо), а також горілка

Не можна

Не можна

Пункт 7 Указу № 746, ДСТУ 3297:95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять»

2

Алкогольні напої, що не належать до лікеро-горілчаних: вино, вермут, шампанське, коньяк, бренді

Не можна

Можна

Лист «Укрспирту» від 19.01.2000 р. № 22-10-1/5, лист Держкомпідприємництва від 30.10.2002 р. № 5-532/5791

3

Пиво (неалкогольний напій у розумінні Закону № 481, але підакцизний товар)

Не можна

Можна

Пункт 7 Указу № 746, пункт 1 Закону № 313/96

4

Тютюнові вироби (сигарети з фільтром чи без фільтра, цигарки, сигари, сигаріли, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для паління, нюхання, смоктання чи жування). Отже, сюди ж входить розкурювання кальяну в кафе, ритуальне паління тощо

Не можна

Не можна

Пункт 7 Указу № 746, стаття 1 Закону № 481; «Вісник податкової служби України», 2005, № 47 (377), с. 49

5

ПММ (паливо, мастила, оливи тощо): паливо — загальне поняття, яким позначають матеріали, що використовуються як джерело енергії. Паливо (пальне) використовують для двигунів внутрішнього згоряння. Мастило — пластичний матеріал, що являє собою структурований загусник оливи, застосовуваний для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації тріщин. У законодавстві конкретизації терміна «ПММ» ніде немає. У свою чергу, контролюючі органи схильні відносити сюди продукти нафтопереробки, що використовуються як паливо (пальне), а також деякі хімічні речовини у вигляді мастил (коди за УКТ ЗЕД):
— 2707: бензол, толуол, ксилол, оливи креозотові;
— 2710: бензини, газойлі, мазут, оливи моторні, рідини для гідравлічних передач, білі масла, вазелінове масло, оливи трансмісійні та редуктори;
— 3811: загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки до нафтопродуктів (у тому числі до бензину), присадки до мастил;
— 3817: алкілбензоли, алкілнафталіни;
— 3819: гальмівні рідини гідравлічні та інші готові суміші проти обледеніння для гідравлічних трансмісій, антифризні препарати

Не можна

Не можна

Пункт 7 Указу № 746, лист Держкомпідприємництва від 06.02.2007 р. № 850, лист ДПАУ від 10.02.2005 р. № 819/Д/31-0015

6

«Тосол» (він же антифриз), мастило «Літол»
(належать до ПММ)

Не можна

Не можна

Лист Держкомпідприємництва від 21.06.2004 р. № 4123

7

Використання оливи СТО при наданні послуг технічного обслуговування автомобіля (зокрема, заміна оливи)

Можна

«Вісник податкової служби України», 2005, № 41, с. 51;
лист ДПАУ від 15.12.2003 р. № 6295/Л/17-0515

8

Уайт-спірит (не належить до ПММ, оскільки застосовується як розчинник, а не як паливо; але підакцизний товар)

Не можна

Можна

Лист Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики від 21.01.2002 р. № 18/7-207, пункт 1 Закону № 313/96

9

Стиснений газ у балонах для побутового використання (використовується не як паливо)

Можна

Можна

Лист ДПАУ від 10.02.2005 р. № 819/Д/31-0015

10

Автомобілі для перевезення людей: легкові (кількість місць для сидіння не більше 9, включаючи водія), вантажопасажирські, фургони, гоночні. Підакцизні товари

Не можна

Можна

Пункт 7 Указу № 746, пункт 1 Закону № 216/96

11

Транспортні засоби, призначені для переміщення по снігу; мотоцикли (у тому числі з коляскою), мопеди, велосипеди з мотором, коляски; причепи та напівпричепи масою понад 3,5 т, крім тих, що складаються; кузови для моторних транспортних засобів. Підакцизні товари

Не можна

Можна

Пункт 7 Указу № 746, пункт 1 Закону № 216/96

12

Автомобілі моторні, призначені для перевезення 10 та більше осіб (включаючи водія). Непідакцизні товари

Можна

Можна

Пункт 1 Закону № 216/96

13

Промислові вироби з дорогоцінних металів та каміння (дріт, пластини, фільєри тощо)

Не можна

Не можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505, пункт 1.4 Ліцензійних умов № 82/350

14

Ювелірні вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Можна

Можна

Телеграма ДПАУ від 18.07.2005 р. № 14106/7/31-0017

15

Побутові вироби з дорогоцінних металів та каміння, у тому числі корпуси годинників

Можна

Можна

Телеграма ДПАУ від 18.07.2005 р. № 14106/7/31-0017

16

Обмін брухту дорогоцінних металів на ювелірні
вироби

Можна

Можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505 обмежень не встановлює

17

Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння

Можна

Можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505 обмежень не встановлює

18

Перепродаж предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату:
картини, малюнки та пастелі, повністю виконані вручну, за винятком креслень, планів, рукописних текстів, фоторепродукцій на сенсибілізованому папері, копій, виконаних за допомогою копіювального паперу та інших готових виробів, розфарбованих або декорованих уручну; колажі та аналогічні декоративні зображення;
оригінали гравюр, естампів та літографій;
оригінали скульптур і статуеток з будь-якого матеріалу;
марки поштові чи гербові марки, знаки поштової оплати гашені, у тому числі першого дня гашення, поштовий папір (гербовий папір) та подібні предмети, використані чи не використані, за винятком негашених поштових марок, гербових марок чи аналогічних марок поточного або нового випуску в державі, в якій вони мають або матимуть певну вартість; гербового паперу; банкнот; чекових книжок; акцій, облігацій та аналогічних видів цінних паперів;
колекції та предмети колекціонування із зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, історії, археології, палеонтології, етнографії чи нумізматики;
— предмети антикваріату віком понад 100 років

Не можна

Не можна

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 535

19

Організація торгів (аукціонів) предметами
мистецтва, колекціонування та антикваріату

Не можна

Не можна

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 535

20

Продаж власних культурних цінностей

Можна

Можна

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 535 обмежень не встановлює

21

Усі інші товари

Можна

Можна

Обмежень немає

 

Примітки

:

Оптова торгівля

— це вид економічної діяльності у сфері товарообороту, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг (ДСТУ 4303:2004). Договір поставки являє собою договір купівлі-продажу, укладений лише між суб’єктами господарювання (стаття 712 ЦКУ).

Роздрібна торгівля

— це вид економічної діяльності у сфері товарообороту, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг (ДСТУ 4303:2004).

Обсяг партії товару жодного значення не має

, тобто продаж навіть однієї штуки товару суб’єкту господарювання розцінюється як оптова торгівля і навпаки: продаж великої партії товару звичайному громадянину (непідприємцю) залишається тією самою роздрібною торгівлею.

 

Таблиця 2.2

 

Види діяльності, займатися якими на єдиному податку (не)заборонено


з/п

Вид діяльності

Можна чи не можна

Норма, якою встановлено заборону

Примітка

1

2

3

4

5

Алкоголь і тютюн

1

Діяльність із торгівлі лікеро-горілчаними виробами (оптом чи вроздріб)

Не можна

Пункт 7 Указу № 746

Див. пункт 1 табл. 2.1

2

Діяльність з продажу пива та алкогольних напоїв, що не належать до лікеро-горілчаної продукції (оптом)

Не можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Не можна з урахуванням заборони на оптову торгівлю
підакцизними товарами
(див. пункт 20 цієї таблиці)

3

Діяльність із роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що не належать до лікеро-горілчаної продукції, а також пивом

Можна

Див. пункти 2 — 3 табл. 2.1

4

Діяльність із торгівлі (оптом чи вроздріб) тютюновими виробами

Не можна

Пункт 7 Указу № 746

Див. пункт 4 табл. 2.1

5

Діяльність із рекламування алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Можна

Рекламувати заборонену продукцію єдиноподатники можуть. Однак слід урахувати: у статті 8 Закону про рекламу зазначається, що рекламувати (бути рекламодавцем) продукцію, продаж якої підлягає ліцензуванню, може лише той суб’єкт, який має ліцензію на торгівлю цією продукцією

ПММ

6

Діяльність із торгівлі (оптом чи вроздріб) пально-мастильними матеріалами (ПММ)

Не можна

Пункт 7 Указу № 746

Див. пункти 5 — 9 табл. 2.1

7

Діяльність СТО із техобслуговування автомобілів, включаючи заміну оливи

Можна

Див. пункт 7 табл. 2.1

Гральний бізнес, ігри-розваги, лотереї та розіграші

8

Діяльність у сфері грального
бізнесу

Не можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Гральний бізнес згідно із

Законом про патентування — «діяльність, пов’язана з облаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій чи майновій формі» (частина 2 статті 5)

9

Організація ігор у кеглі (кегельбан, боулінг)

Можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Організація боулінга та більярда не є облаштуванням гральних місць, тобто не належить до грального бізнесу, оскільки гральний заклад за визначенням — це приміщення, в якому проводяться саме азартні ігри (пункт 2 постанови № 1800). А кегельбан і більярд до азартних ігор не належать (

пункт 1.1 Ліцензійних умов № 40/374*: «азартними іграми не вважаються: гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без отримання гравцем призу (виграшу) <…>»)

10

Надання послуг із гри в більярд

Можна

Примітка: податківці заперечують проти здійснення подібної діяльності на єдиному податку. Останнім часом цю позицію підтримав і ВАСУ, зокрема щодо кегельбану (рішення від 02.09.2008 р. у справі № А-5/2659-2/419, к/с № К-22938/06). Хоча раніше були позитивні рішення з цього питання на користь єдиноподатників (наприклад, постанова ВГСУ від 16.10.2003 р. у справі № 6/217а).

11

Використання гральних автоматів із грошовим виграшем

Не можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Гральний автомат — механічне, електричне, електронне обладнання чи пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання, і сума виграшу нараховується обладнанням автоматично (пункт 1.2 Ліцензійних умов № 40/374)

12

Діяльність з утримання гральних автоматів з речовим або майновим виграшем

Не можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Приз (виграш) — кошти, інше майно чи майнові права, які безоплатно передаються у власність гравцю внаслідок виграшу в азартну гру (пункт 1.2 Ліцензійних умов № 40/374). Отже, якщо гра на автоматі є платною, а результат її визначається випадковістю, то автомат з речовим виграшем теж належить до грального бізнесу. Здійснювати таку діяльність на єдиному податку не можна

13

Використання автомата типу «кран-машина»

Не можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Це гральний автомат з майновим виграшем, тому його використання належить до грального бізнесу

14

Комп’ютерний клуб

Можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

По-перше, гра на комп’ютерах не відповідає визначенню азартної гри (відсутній виграш, крім того, результат комп’ютерних ігор залежить не від випадковості, а від уміння гравців). По-друге, комп’ютери — не гральні автомати (див. пункт 11 цієї
таблиці). Відповідно комп’ютерний клуб — не гральний заклад, тому на спрощеній системі займатися такою діяльністю можна

15

Діяльність із випуску та проведення лотерей (у тому числі державних)

Не можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Випуск та проведення лотерей — господарська діяльність операторів, що включає в себе прийняття оплати участі в лотереї, проведення розіграшів, виплату призів (виграшів) та інші господарські операції, які прямо або опосередковано забезпечують проведення лотерей, та здійснюється на підставі ліцензії (пункт 1.2 Ліцензійних умов № 128/1037)

16

Розповсюдження (продаж) лотерейних білетів

Можна

Розповсюджувачі лотерейних квитків — особи, які на підставі укладеного з оператором договору здійснюють розповсюдження білетів лотереї та/або прийняття оплат участі в лотереї, що проводиться оператором, а також здійснюють виплату переможцям лотереї належних їм виграшів (призів)пункт 1.2 Ліцензійних умов № 128/1037. Отже, розповсюджувачі не здійснюють діяльність із проведення розіграшів (лотерей), а отже, можуть працювати на єдиному податку

17

 

Діяльність із проведення рекламних розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій чи майновій формі, на безкоштовній основі (участь гравців — безкоштовна)

 

Можна/не можна

 

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

 

Якщо розіграш проводиться на безкоштовній основі з рекламною метою, то він не є гральним бізнесом. Однак податківці можуть стверджувати, що навіть такі розіграші позбавляють підприємця права працювати на спрощеній системі. Тому в цій ситуації варто діяти вкрай обережно:
— уникати всіляких рекламних акцій, що передбачають розіграш призів (їх краще замінити подарунками покупцям);

— не згадувати в оголошеннях чи первинних документах слова «розіграш», «лотерея»;
— забезпечувати безкоштовну участь покупців у рекламній акції. Це дозволить уникнути ліцензійних нюансів; не утримувати «подвійний» (30 %) ПДФО з осіб, які отримали приз, а також уникнути претензій податківців і водночас привернути клієнтів

18

Проведення конкурсів (ігор, вікторин) із розіграшем, умови якого передбачають безкоштовну участь і отримання виграшів тим учасником, який виявив найкращі особисті знання

Можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Така діяльність не належить до азартних ігор відповідно до пункту 1.2 Ліцензійних умов № 40/374, навряд чи її можна вважати і гральним бізнесом, оскільки в цьому випадку організатор розіграшу не одержує будь-якого доходу

19

Безкоштовні розіграші для розважальних, благодійних чи пізнавальних цілей

Підакцизні товари

20

Операції з підакцизними товарами:
— виробництво (виготовлення);
— експорт/імпорт;
— оптовий продаж

Не можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Підакцизні товари на сьогодні — це:
— усі алкогольні напої (Закон № 178/96);
— пиво солодове (Закон № 313/96);
— усі тютюнові вироби (Закон № 30/96, див. пункт 4
табл. 2.1);
— деякі транспортні засоби, автомобілі, мотоцикли, кузови для моторних транспортних засобів (див. пункти 10 — 12 табл. 2.1);
— нафтопродукти: уайт-спірит, легкі та середні дистиляти, бензини моторні та спеціальні, дизпаливо (важкі дистиляти), високооктанові кисневмісні домішки до бензинів (Закон № 313/96)

Дорогоцінні метали та каміння, ювелірні прикраси, антикваріат

21

 

Операції з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного походження:
— видобування та виготовлення

 

Не можна

 

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Дорогоцінні метали — золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння — природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (у виробах).

Дорогоцінне каміння органогенного походження — перли і бурштин у сировині, необробленому та обробленому вигляді (стаття 1 Закону про дорогоцінні метали та каміння)

— експорт/імпорт;
— оптова чи роздрібна торгівля;
— обмін брухту на ювелірні вироби

Можна

Торгувати, увозити або вивозити дорогоцінні метали чи каміння, а також обмінювати на них ювелірні вироби на спрощеній системі можна (за наявності ліцензії)

22

Оптова чи роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню

Не можна

Пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Промислові вироби з дорогоцінних металів та каміння в Ліцензійних умовах № 82/350 зазначено як дріт, пластини, фільєри тощо

23

Оптова або роздрібна торгівля ювелірними виробами чи побутовими виробами, що містять дорогоцінні метали/каміння

Можна

Див. пункт 14 табл. 2.1

24

Операції з виготовлення виробів з дорогоцінних металів та каміння, що підлягають ліцензуванню (ювелірні, побутові вироби, зубні протези, інструменти, державні нагороди, монети)

Можна

Заборону не встановлено, але необхідно мати ліцензію (пункт 1.3 Ліцензійних умов № 82/350)

25

Операції з предметами мистецтва, колекціонування та антикваріату:
— перепродаж (купівля і подальший продаж), тобто діяльність дилерів у розумінні підпункту 82.2 Закону про ПДВ

Не можна

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 535

1. Що входить до заборонених культурних цінностей, див. у пунктах 18 — 20 табл. 2.1.
2. У розумінні Закону про ПДВ:

«дилер — платник податків, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом імпорту, вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату (далі — культурні цінності) з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, чи діє такий платник податку від свого імені або від імені іншої особи за винагороду». Тут слід виділити два моменти:
по-перше, дилери — особи, які займаються перепродажем товарів. Отже, на єдиному податку можна продавати (у тому числі на експорт) власні культурні цінності;

по-друге, у цьому випадку дилери — це платники ПДВ. Чи означає це, що підприємець — неплатник ПДВ має право
займатися на єдиному податку перепродажем культурних цінностей?

— продаж власних культурних цінностей;
— експорт власних культурних цінностей;
— імпорт з метою використання у власній діяльності або з метою безоплатної передачі музеям тощо

Можна

26

Діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (тобто діяльність дилерів у розумінні підпункту 82.2 Закону про ПДВ)

Не можна

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 535

 

 

 

 

Навряд чи податківці з цим погодяться

Інша діяльність

27

Бартерні операції, у тому числі отримання векселя

Можна

Стаття 1 Указу № 746

Заборону встановлено тільки для юридичних осіб. При цьому вексель не є виручкою, оскільки:
— вексель — не грошові кошти;
— він не надходить на розрахунковий рахунок або до каси. Тому відображати його у Книзі ф. № 10 не потрібно.
Однак податківці вважають навпаки
(лист ДПАУ від 13.11.2003 р. № 9335/6/17-0516 // «Вісник податкової служби України», 2007, № 10, с. 55)

28

Торгівля забороненими видами товарів у статусі посередника

Можна

За умови, що він здійснює тільки юридичні дії без фактичних (торгує не від свого імені, а від імені поручителя). Аргументи:
єдиноподатник діє тільки як представник, тому сам заборонені операції не здійснює;
— грошові потоки йдуть повз нього;
— він тільки виконує певні юридичні дії, тобто надає послуги з посередництва. Виняток: не можна посередничати в торгівлі культурними цінностями (антикваріатом), див. пункти 25 — 26 цієї таблиці

Не можна

Не можна за договором комісії та іншими договорами, в яких посередник-єдиноподатник укладатиме угоди від свого імені

29

Заняття видом діяльності, щодо якої прямої заборони немає, але в місцевому переліку видів діяльності та ставок єдиного податку він відсутній

Можна

Якщо в місцевому переліку видів діяльності та ставок єдиного податку наявна позиція «інші види діяльності», то, указавши її у Свідоцтві про єдиний податок, можна спокійно працювати

Не можна

Якщо в місцевому переліку видів діяльності і ставок єдиного податку немає позиції «Інші види діяльності», займатися вибраним видом діяльності, на жаль, не вийде, навіть якщо законодавством його прямо не заборонено (лист Держкомпідприємництва від 22.04.2008 р. № 3528)

 

 

Частина III. З єдиного податку на загальну систему

Таблиця 3.1

 

Процес «перетворення»

(єдиноподатник — неплатник ПДВ
стає платником ПДВ на загальній системі)

Предмет
обговорення

1 — єдиний податок (неплатник ПДВ)

2 — загальна система (платник ПДВ)

Примітка

1

2

3

4

Документи

Основні документи з обліку доходів і витрат

Указ № 746, Порядок № 599

Інструкція № 12, Декрет № 13-92 (IV розділ)

Свідоцтво єдиноподатника і Довідки на найманих працівників

Свідоцтво про сплату єдиного податку

Має бути

Необхідно здати до податкової

Підприємець може перейти на загальну систему тільки з початку кварталу (незалежно від того, чи добровільне це рішення, чи внаслідок порушення критеріїв перебування на спрощеній системі). Якщо перехід здійснюється добровільно, то необхідно подати до податкової за 15 календарних днів до початку кварталу, в якому планується перехід на загальну систему оподаткування, заяву про відмову від застосування спрощеної системи (лист Держкомпідприємництва від 16.11.2006 р. № 8255). Крім того, за підсумками останнього кварталу роботи на єдиному податку потрібно здати: Звіт єдиноподатника, Свідоцтво і Довідки на найманих працівників. Якщо перехід здійснюється у зв’язку з перевищенням виручкою 500 тис. грн. або кількістю працівників 10 осіб, то заяву можна не подавати, достатньо здати Свідоцтво, Довідки та Звіт єдиноподатника (лист ДПАУ від 14.01.2005 р. № 323/6/17-3116, лист Держкомпідприємництва від 17.08.2007 р. № 6129). Набагато простіше наприкінці року: усі єдиноподатники, які за 15 днів до початку нового року не подали заяву про застосування спрощеної системи у наступному році, з 1-го січня автоматично опиняться на загальній системі оподаткування. Отже, заяву про відмову подавати не потрібно, але Звіт єдиноподатника, Свідоцтво і Довідки на найманих працівників здати необхідно

Довідки
за найманих працівників

Мають бути

Необхідно здати до податкової

ПДВ

ПДВ-реєстрація

Виручка за рік перевищує 500 тис. грн.

Починаючи з кварталу, наступного за кварталом перевищення, підприємець зобов’язаний перейти на загальну систему

Обов’язково слід зареєструватися платником ПДВ. Заяву про реєстрацію потрібно подати не пізніше ніж за 15 днів до початку того кварталу, з якого підприємець перейде на загальну систему (підпункт «г» пункту 13 Положення № 79)

Виручка за рік менше (або дорівнює) 500 тис. грн., але за попередні 12 календарних місяців перевищує 300 тис. грн.

Підприємець прийняв рішення перейти на загальну систему оподаткування добровільно або у зв’язку з перевищенням максимально допустимої кількості працівників (понад
10 осіб)

Виручка за попередні 12 календарних місяців менше (або дорівнює) 300 тис. грн.

Підприємець прийняв рішення перейти на загальну систему добровільно або у зв’язку з перевищенням максимально допустимої кількості працівників (понад 10 осіб)

Реєструватися як платник ПДВ можна за бажанням (не обов’язково)

Книга ф. № 10

Книга ф. № 10

У Книзі мають заповнюватися лише 4 графи: «Період обліку», «Витрати на виготовлення продукції», «Сума виручки (доходу)», «Чистий дохід»

У Книзі ф. № 10 потрібно заповнювати всі графи. З урахуванням того, що податкові органи на місцях можуть додавати до Книги додаткові колонки, форма Книги ф. № 10 для підприємця на загальній системі може бути набагато
повнішою від наведеної в Інструкції № 12. Однак вести потрібно саме «розгорнену» Книгу та заповнювати в ній кожну колонку

Якщо на єдиному податку Книга велася за формою згідно з Інструкцією № 12, то її, найімовірніше, доведеться замінити: стару — здати до податкової, а нову (з усіма додатковими колонками) — зареєструвати (там же). Якщо на єдиному податку використовувалася Книга з усіма «додатковими» колонками (розроблена податківцями для підприємців на загальній системі з урахуванням специфіки виду діяльності), але заповнювалися в ній тільки 4 основні графи, то Книгу замінювати не потрібно. Після переходу на загальну систему достатньо буде заповнювати всі графи Книги

Книги ф. № 10 найманих працівників — реалізаторів

Необхідно вести (пункт 3 постанови № 507)

Вести вже не потрібно

Після переходу на загальну систему Книги працівників потрібно подати до податкової для отримання відмітки «анульовано», а потім забрати і зберігати протягом трьох років (лист ДПАУ від 06.05.2000 р. № 6304/7/17-0217)

РРО

Готівкові операції

Підприємець мав право не застосовувати РРО (крім торгівлі підакцизними товарами, не враховуючи пива на розлив)

Виникає обов’язок застосовувати РРО

РРО потрібно зареєструвати в податковій за місцем проживання підприємця

Патент

Торговий патент

Звільнений від необхідності мати (пункт 6 Указу № 746)

При наданні послуг у сфері грального бізнесу, побутових послуг або торгівлі за готівку патент мати потрібно

Придбати патент можна в податковій за місцем проживання, подавши відповідну заявку. Плата за патент уноситься щомісяця авансом (у грудні — за січень, у січні — за лютий і тощо)
до 15-го числа відповідного місяця. Якщо 15-те число збігається з неробочим днем, то заплатити можна на наступний робочий день (лист ДПАУ від 23.03.2001 р. № 3904/7/15-1317). За «гральний» патент плата вноситься щокварталу

Звітність

Декларація про доходи

Підприємець працював на єдиному податку протягом усього року

Перехід на загальну систему оподаткування відбувся з 1 січня нового року

Першу декларацію потрібно буде подати за підсумками 1-го кварталу нового року

Підприємець працював на єдиному податку протягом 1-го, 2-х або 3-х кварталів

Перехід на загальну систему оподаткування відбувся протягом року (з 2-го, 3-го або 4-го кварталу)

Декларація подається щокварталу (першу потрібно подати протягом
40 днів після переходу на загальну систему)

Розрахунок з Пенсійним фондом (ПФ) за підсумками року

Підприємець працював на єдиному податку протягом усього року

Перехід на загальну систему оподаткування відбувся з 1 січня нового року

До 1 травня нового року необхідно подати розрахунок авансових сум страхових внесків («додаток 24» до Інструкції № 21-1). Теоретично слід подати «додаток 26» до Інструкції № 21-1 з прокресленнями, оскільки єдиноподатники внесок до ПФ поки що не сплачують. Практично — з дозволу Пенсійного фонду цей звіт можна не подавати

Підприємець працював на єдиному податку протягом 1-го, 2-х або 3-х кварталів

Перехід на загальну систему оподаткування відбувся протягом року (з 2-го, 3-го або 4-го кварталу)

До «додатка 24» і «додатка 26» додається ще й «додаток 25», що подається за період роботи на загальній системі оподаткування

Звітність до ПФ щодо персоніфікації

Підприємець працював на єдиному податку протягом усього року

Перехід на загальну систему оподаткування відбувся з 1 січня нового року

За підсумками року підприємець зобов’язаний подати за себе модифіковану форму «ІНДАНІ-СПД», код типу ставки внеску — «8» («платник єдиного податку»)

Підприємець працював на єдиному податку протягом 1-го, 2-х або 3-х кварталів

Перехід на загальну систему оподаткування відбувся протягом року (з 2-го, 3-го або 4-го кварталу)

За підсумками року підприємець зобов’язаний подати за себе дві форми:
першу з кодом «8» — за період роботи на єдиному податку;
другу з кодом «14» (підприємець на загальній системі) — за період роботи на загальній системі оподаткування довідка 6

Звіт єдиноподатника

Не має значення, протягом якого періоду підприємець працював на єдиному податку: увесь рік або його частину

Не має значення, з якого моменту підприємець перейшов на загальну систему: з 1 січня або із середини року

Останній Звіт подається протягом
5 календарних днів після закінчення останнього кварталу
перебування на єдиному податку. Перенесення граничного строку в разі збігу з вихідним не передбачено. Разом зі Звітом здаються Свідоцтво про сплату єдиного податку і Довідки на найманих працівників

 

Таблиця 3.2

 

Перехідні операції

(єдиноподатник — неплатник ПДВ
стає платником ПДВ на загальній системі)

Предмет обговорення

1 — єдиний податок (неплатник ПДВ)

2 — загальна система (платник ПДВ)

Примітка

1

2

3

4

Доходи/витрати

Виручка

довідка 7

Протягом року перевищила 500 тис. грн.

Необхідно перейти на загальну систему з кварталу, наступного за кварталом перевищення

Із суми перевищення виручкою
500 тис. грн. податок з доходів не утримується, хоча ДПАУ вважає інакше (докладніше див. «ВД», 2008, № 21, с. 42)

Надійшла оплата за товар

Відвантажено товари

Отримано оплату за товари, відвантажені в період роботи на спрощеній системі

Отримана оплата включається в дохід, а витрати на придбання проданого в цей час товару — до витрат підприємця (лист ДПАУ від 29.11.2001 р. № 7646/6/15-1316, щоправда, написаний для єдиноподатників — юридичних осіб, однак цілком підходить і підприємцям — фізичним особам). Система оподаткування, на якій перебував підприємець у момент відвантаження товару, значення не має. Однак для відображення витрат необхідно мати платіжний документ, що підтверджує факт їх здійснення довідка 8

Відвантажено товар, оплата за який надійшла раніше

Отримано аванс від покупця

Відвантажено товар

Факт відвантаження товару в період роботи на загальній системі оподаткування значення не має, і витрати щодо такого товару відображати не можна. Справа в тому, що дохід від продажу відвантаженого товару вже було відображено за період роботи на єдиному податку, тому на загальній системі дохід не виникає, відповідно
і зменшити його на суму витрат
неможливо

Оплачено товар

Перераховано передоплату постачальнику

Отримано товар

Витрати на придбання товару можна буде врахувати тільки в момент отримання доходу від його продажу. На якій системі оподаткування працював підприємець у момент придбання товару (оплати чи отримання), значення не має. Головне, щоб був документ, який підтверджує факт здійснення витрат на купівлю товару

Отримано товар

Отримано товар

Перераховано оплату постачальнику

ПДВ та внески на соціальне страхування

Податкове зобов’язання і податковий кредит з ПДВ

Отримано товар (роботи, послуги) від покупця

Оплачено отриманий товар (роботи, послуги)

ПЗ та ПК за завершальною
операцією (друга подія) не виникають, оскільки відсутній об’єкт оподаткування

Перераховано передоплату за товар (роботи, послуги)

Отримано раніше оплачений товар (роботи, послуги)

Товар (роботи, послуги) відвантажено покупцю

Отримано оплату від покупця за раніше відвантажений товар (роботи, послуги)

Отримано аванс від покупця

Відвантажено покупцю оплачений ним товар (роботи, послуги)

Придбано товар (роботи, послуги), підприємець — неплатник ПДВ

Продано товар (роботи, послуги), підприємець — платник ПДВ. Отже, після ПДВ-реєстрації відбувся продаж товару (і відвантаження, і отримання оплати), який було куплено ще в періоді роботи на єдиному податку (коли підприємець платником ПДВ не був)

ПК щодо товару, який підприємець придбав, ще не будучи платником ПДВ, відобразити він не має права.
А от ПЗ при продажу товару нарахувати доведеться, оскільки обидві операції (і перша, і друга подія — відвантаження та отримання оплати) відбуваються в той час, коли підприємець уже зареєструвався платником ПДВ. Виходом могли б бути такі дії, здійснені до переходу на загальну систему і до реєстрації платником ПДВ: повернення товарів постачальнику, а потім (уже після ПДВ-реєстрації) — їх повторна купівля (зрозуміло, з правом на ПК) та подальший продаж покупцям

Увезено імпортний товар, при розмитненні сплачено ПДВ

Імпортний товар продано (після ПДВ-реєстрації здійснено його відвантаження та оплату)

ПЗ при продажу виникає в загальному порядку. ПК відобразити не можна

Внески за соціальним страхуванням на зарплату працівників

 

Є заборгованість щодо заробітної плати, не виплаченої своєчасно

Виплачено на загальній системі заборгованість щодо зарплати, яку було нараховано в періоді роботи на єдиному податку

Внески до фондів сплачуються за правилами, що діють для єдиноподатників (лист ПФУ від 25.06.2002 р. № 04/3579)

Використовується праця найманих працівників в останній місяць роботи на єдиному податку (наприклад, у грудні)

Виплачено зарплату, нараховану до переходу на загальну систему (наприклад, підприємець перейшов на загальну систему з 1 січня і на початку січня виплатив працівникам зарплату за грудень, тобто за працю, що використовувалася в періоді роботи на єдиному податку)

Внески до фондів сплачуються за правилами, установленими для підприємців на єдиному податку

Внесок до Пенсійного фонду (ПФ) «за себе»

Не сплачується (42 % від ставки єдиного податку автоматично відраховуються до ПФ)

Сплачувався за ставкою 33,2 % довідка 5 від чистого доходу

Чистий дохід визначається як різниця доходу і документально підтверджених витрат, пов’язаних із цим доходом

Податок на землю

За власні земельні ділянки не сплачується

Сплачується за загальними правилами

При переході протягом року на загальну систему оподаткування слід подати до податкової за місцем розташування земельної ділянки Податковий розрахунок земельного податку (за аналогією з придбанням права на нову земельну ділянку) — протягом місяця після переходу на загальну систему

 

Список документів, що використовуються в консультації

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про систему оподаткування

— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Закон № 481

— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

Закон № 2505

— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.

Закон № 535

— Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування виробів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату» від 22.12.2006 р. № 535-V.

Закон № 313/96

— Закон України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі види товарів (продукцію)» від 11.07.96 р. № 313/96-ВР.

Закон № 216/96

— Закон України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та
кузови до них» від 24.05.96 р. № 216/96-ВР.

Закон № 178/96

— Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 07.05.96 р. № 178/96-ВР.

Закон № 30/96

— Закон України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» від 06.02.96 р. № 30/96-ВР.

Закон про рекламу

— Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.

Закон про дорогоцінні метали та каміння

— Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.97 р. № 637/97-ВР.

УКТ ЗЕД

— Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), затверджена Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Декрет № 13-92

— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

Постанова № 507

— постанова КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507.

Постанова № 1800

— постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб’єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами» від 20.11.2003 р. № 1800.

Порядок № 599

— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.

Інструкція № 12

— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ДПАУ від 21.04.93 р. № 12.

Ліцензійні умови № 82/350

— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 26.12.2000 р. № 82/350.

Ліцензійні умови № 40/374

— Ліцензійні умови провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18.04.2006 р. № 40/374.

Ліцензійні умови № 128/1037

— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 12.12.2002 р. № 128/1037.

Положення № 79

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.

ДСТУ 4303:2004

— ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять».

Довідкова інформація (довідка)

1 Це не стосується «новеньких» підприємців, які можуть перейти на єдиний податок не з початку кварталу, а відразу після держреєстрації.

2 До речі,

єдиноподатники обліковувати витрати за нормами, наведеними в Інструкції № 12, не мають права, оскільки положеннями цієї Інструкції можуть керуватися лише підприємці на загальній системі оподаткування.

3 Якщо підприємець був і залишається платником ПДВ, перехідні операції з ПДВ у нього не виникнуть. ПЗ та ПК з ПДВ відображатимуться у звичайному порядку.

4 Податківці вважають, що

умовно «продати» потрібно навіть ті товарні залишки, які ще не отримано, але вже оплачено постачальникам (зрозуміло, якщо при оплаті було відображено ПК з ПДВ) — лист ДПАУ від 14.06.2008 р. № 5977/6/16-1515-20.

5 Ставки внесків до Пенсійного та інших фондів установлюються щороку законом про держбюджет на відповідний рік, тому у 2009 році ставка внеску може змінитися.

6 Звітність щодо персоніфікації, яка подається стосовно доходів

найманих працівників, залишається такою самою і від системи оподаткування, на якій працює підприємець, не залежить.

7 Нагадаємо: на думку податківців, до виручки включається вся вартість проданих товарів (робіт, послуг) за договором комісії, а не лише комісійна винагорода (

листи ДПАУ від 18.06.2003 р. № 348/2/17-0510, від 28.01.2008 р. № 1803/Г/17-0415). На наш погляд, це неправильно, оскільки відповідно до пункту 1 Указу № 746 виручка єдиноподатника — це сума коштів, отриманих від продажу товарів (робіт, послуг). У свою чергу, договір комісії передбачає надання послуг комітенту з продажу його товару, отже, до виручки має включатися лише комісійна винагорода, отримана за такі послуги. Однак відстояти своє право на неврахування транзитної виручки, отриманої для комітента, можна, найімовірніше, тільки в суді.

8

Якщо документів немає, витрати можна відобразити за нормами, наведеними в Інструкції № 12. Однак такий варіант часто є невигідним. При цьому слід пам’ятати, що підприємець може використовувати лише один метод обліку витрат: або за нормами, або за документами. Поєднувати їх не можна.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі