Теми статей
Обрати теми

Удалині від рідної торговельної точки: виставки, ярмарки, виїзна торгівля

Редакція ВД
Стаття

Удалині від рідної торговельної точки: виставки, ярмарки, виїзна торгівля

 

Хорошим рекламним заходом, який допомагає в реалізації товарів, є участь у ярмарках і виставках. Це дозволяє себе показати та на інших подивитися. Найбільше запитань, як правило, виникає в тих, хто має намір брати участь у ярмарках уперше. Крім того, у розпал літнього сезону зазвичай зростає мережа «вуличних» виїзних торговельних точок.

На запитання, пов’язані з виставково-ярмарковою та виїзною торгівлею, ми дамо відповіді в цій статті.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Концепція ярмаркової діяльності

Концепція розвитку виставково-ярмаркової діяльності, затверджена постановою КМУ від 22.08.2007 р. № 1065.

Закон про патентування

Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Указ № 761

— Указ Президента України «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» від 28.06.99 р. № 761/99.

Декрет про місцеві податки та збори

— Декрет КМУ «Про місцеві податки та збори» від 20.05.93 р. № 56-93.

Постанова № 1336

— постанова КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 р. № 1336.

Положення № 1077

— Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.

Порядок реєстрації КОРО та РК

— Порядок реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Правила роботи дрібнороздрібної мережі

Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом МЗЕЗторгу України від 08.07.96 р. № 369.

Правила торгівлі на ринках

— Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Мінекономіки, МВС, ДПАУ, Держстандарту від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105.

 

Що являють собою виставки та ярмарки?

Сьогодні визначення таких понять, як «виставка» та «ярмарок», можна знайти в

Концепції ярмаркової діяльності.

Виставка

— це захід, пов’язаний з демонстрацією продукції, товарів і послуг, який сприяє просуванню їх на внутрішній і зовнішній ринок з урахуванням його кон’юнктури, створенню умов для проведення ділових переговорів з метою укладення договорів про постачання або протоколів про наміри, створення спільних підприємств, отримання інвестицій.

Ярмарок

— це захід, пов’язаний з роздрібною або оптовою торгівлею, який проводиться регулярно в певному місці та в певний строк.

Виставки та ярмарки класифікуються за місцем проведення, статусом, тематикою. За місцем проведення вони поділяються на ті, що проводяться в Україні, і ті, що проводяться за кордоном.

За статусом виставки та ярмарки поділяються на міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні (місцеві), а виставки також і на всесвітні.

На практиці часто організовують змішані заходи, такі як виставка-ярмарок, виставка-продаж, де провадиться як демонстрація товару, так і його реалізація.

 

Які документи необхідні для підтвердження витрат на участь у ярмарку, виставці-продажу?

Як правило, спеціалізація виставки-продажу (ярмарку) збігається з основним видом діяльності учасника. Тому достатньою підставою для обґрунтування витрат може бути договір про участь у виставці.

Крім того, підприємець для обґрунтування витрат може затверджувати кошториси витрат з підготовки до виставки, призначати відповідальних осіб, визначати асортимент та обсяг товару, що виставляється, рекламного матеріалу, що роздається, тощо. Основні моменти підготовки до виставки бажано закріпити наказом (розпорядженням).

Про понесені витрати також свідчать договори, акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні, акти приймання-передачі тощо. Це стосується витрат на виготовлення рекламного матеріалу, виставкового обладнання, транспортних витрат тощо, крім того, потрібно правильно оформити витрати на відрядження на найманого працівника, якщо виставка проходитиме в іншому місті.

Після закриття виставки також бажано скласти звіт про проданий товар і кількість розданого рекламного матеріалу.

 

Який патент потрібно отримувати в разі участі в ярмарку?

При проведенні

ярмарків, виставок-продажів та інших короткострокових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, підприємцю на загальній системі оподаткування потрібно отримати короткостроковий торговий патент. Причому, що важливо, патент потрібно отримати в податковому органі за місцем провадження зазначеної діяльності, тобто за місцем проведення виставки-ярмарку (виставки-продажу) (пункт 16 Положення № 1077).

Короткостроковий патент придбавається на строк від 1 до 15 днів. Скільки днів поспіль підприємець планує щось продавати за готівку, на стільки днів і потрібно придбати патент. Вартість короткострокового торгового патенту на провадження торговельної діяльності встановлено у фіксованому розмірі — 10 грн. за кожний день торгівлі.

Оплата його вартості провадиться одноразово не пізніше ніж за один день до початку провадження торговельної діяльності .

Нагадаємо, що без придбання торгового патенту можна торгувати такими видами товарів вітчизняного виробництва (узагалі, а не тільки на виставках та ярмарках): хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова та кукурудзяна; молоко та молочна продукція, крім молока та вершків згущених з добавками та без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди та фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля та плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню.

Також

без придбання торгового патенту можуть торгувати на ярмарку підприємці — платники єдиного податку.

 

Чи потрібно застосовувати РРО при розрахунках готівкою на виставці-ярмарку підприємцями на загальній системі?

Підприємець на загальній системі має право не застосовувати РРО, якщо на нього поширюється дія

статті 9 або 10 Закону про РРО (у разі дії статті 10 Закону про РРО підприємець звільняється від застосування РРО, але повинен застосовувати Книгу обліку розрахункових операцій з видачею кожному покупцю розрахункової квитанції).

Під дію

статті 9 Закону про РРО підприємець, який торгує на ярмарку, не підпадає. Для того щоб установити, чи може підприємець скористатися звільненням за статтею 10 Закону про РРО, слід звернутися до переліку з постанови КМУ № 1336.

Відповідно до цієї

постанови, провадячи роздрібну торгівлю за готівку, можна не використовувати РРО, якщо йдеться про торгівлю на ярмарках. Однак звільнення не діє, якщо торгівля здійснюється в розташованих на території ярмарків магазинах, кіосках, палатках, павільйонах або приміщеннях контейнерного типу.

Підприємцю на загальній системі, який має намір провадити готівкові розрахунки на виставці-продажу (ярмарку) у зазначених вище точках (конструкціях), доведеться використовувати РРО, а без РРО можна торгувати, наприклад, з лотка.

Нагадаємо, якщо РРО планується використовувати на території іншої адміністративно-територіальної одиниці (не за місцем реєстрації), то його необхідно до початку використання взяти на облік в органі держподатслужби за місцем

використання (в органі держподатслужби за місцем розташування виставочного залу, господарської одиниці — павільйону). Узяття на облік здійснюється в день звернення безоплатно. Для цього підприємцю потрібно пред’явити реєстраційне свідоцтво на РРО, на якому працівник податкового органу зробить відповідну позначку. Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) на РРО та розрахункову книжку (РК) у разі використання їх на території іншої адміністративно-територіальної одиниці брати на облік не потрібно.

Зазначимо, що не взятий на облік за місцем використання РРО прирівнюється до незареєстрованного, а це тягне за собою штрафні санкції.

Дозволена

постановою № 1336 роздрібна торгівля без застосування РРО на ярмарках можлива тільки з обов’язковим виписуванням розрахункових квитанцій і веденням КОРО, якщо, як зазначалося, вона не провадиться в магазинах, кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу.

Водночас є інше обмеження. Річ у тім, що граничний розмір

річного доходу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) при торгівлі на ярмарку, у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, становить 200 тис. грн. на одного суб’єкта господарської діяльності. Але тут ураховується тільки обсяг розрахункових операцій, тобто обсяг продажів за готівку, а не весь річний обсяг торговельних операцій підприємця, і тільки проведених відповідно до пункту 3 постанови № 1336, тобто на ярмарку. При перевищенні зазначеного обсягу (сукупно на рік) підприємець не має права торгувати на ярмарку без РРО.

Обов’язкове застосування розрахункової книжки зобов’язує підприємця до початку ярмарку зареєструвати в податковому органі за своїм місцезнаходженням КОРО та РК

. Реєстрація провадиться не пізніше двох робочих днів з дня подання документів. Далі відповідно до пункту 2.10 Порядку реєстрації КОРО та РК необхідно взяти на облік КОРО в податковому органі за місцем проведення ярмарку. Для цього до податкового органу за місцем проведення ярмарку подається довідка про реєстрацію КОРО, і посадова особа податкового органу робить відповідну позначку в КОРО, а також у довідці про реєстрацію КОРО.

 

Чи можна використовувати на ярмарку зареєстрований резервний РРО для торгівлі в павільйоні?

Підприємець має право в цьому випадку використовувати резервний РРО.

Однак у такому разі слід ураховувати деякі особливості реєстрації та взяття на облік таких РРО. У пункті 2.2 Порядку реєстрації РРО зазначено: у разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік у податковому органі за місцем використання, крім РРО, які застосовуються на об’єктах виїзної торгівлі (надання послуг), і резервних РРО. Суть цієї норми полягає в такому.

У реєстраційному посвідченні на резервний РРО робиться позначка «Резервний», зазначаються адреса та назва господарської одиниці, де він зберігатиметься, а також назви та адреси всіх господарських одиниць, де він використовуватиметься. Так, у реєстраційному посвідченні зазначаються, наприклад, адреси всіх магазинів підприємця. У разі виходу з ладу РРО в одному з таких магазинів, навіть якщо він розташований на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, замість цього РРО встановлюється резервний без будь-якого попереднього взяття на облік у податковому органі за місцезнаходженням такого магазину.

Що стосується виставки-продажу, то адресу, де вона проводитиметься, природно, не зазначено в реєстраційному посвідченні резервного РРО, тому її слід туди внести. Для цього до своєї податкової потрібно подати письмову заяву про внесення додаткової адреси та подати договір на участь у виставці-продажу, в якому зазначено точну адресу її проведення. Після внесення цих доповнень підприємець безперешкодно може використовувати резервний РРО в іншому місті за зазначеною в його реєстраційному свідоцтві адресою.

 

Чи потрібно отримувати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, торгуючи на ярмарку?

Відповідно до

статті 17 Декрету про місцеві податки та збори за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях справляється збір. Граничний розмір збору не може перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) для суб’єктів, які постійно здійснюють торгівлю у відведених для цього місцях, і 1 нмдг на день — за одноразову торгівлю.

Отже,

Декрет про місцеві податки та збори пропонує отримувати дозвіл і справляти за це збір з усіх торговельних точок.

Оскільки цей збір є місцевим збором, то його розміри (у межах, визначених

Декретом), пільги, порядок сплати встановлюються положеннями місцевих органів виконавчої влади.

Зауважимо, що

підприємців — платників єдиного податку звільнено від сплати збору за розміщення об’єкта торгівлі. Однак отримати дозвіл їм усе ж таки необхідно. Підставою для несплати збору (навіть у тому разі, коли інші суб’єкти повинні сплачувати збір за торгівлю на ринку) є копія Свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку, яка подається разом з іншими документами.

 

Як відображається в обліку підприємця на загальній системі оплата участі у виставці (ярмарку)?

За участь у виставках (ярмарках) підприємець уносить плату. Фактично це оплата послуг, які надаються організатором виставки відповідно до умов договору. Таку оплату підприємець у повному обсязі включає до складу своїх витрат як рекламні витрати (

підпункт 5.4.4 статті 5 Закону про податок на прибуток) у загальному порядку, тобто за наявності документів, що підтверджують витрати, і на дату отримання доходу, з яким ці витрати пов’язані, тобто в тому періоді, в якому було реалізовано на виставці-продажу (ярмарку) ці товари.

Якщо організаторами ярмарку (виставки) у розрахункових документах виділено суму ПДВ, то за наявності податкової накладної підприємець — платник цього податку відображає її у складі податкового кредиту.

Зазначимо, що вартість участі у виставці, де проводиться рекламна демонстрація товарів, є об’єктом обкладення податком з реклами. Цей податок нараховується і сплачується до бюджету організатором виставки. Однак учасник виставки сплачує цей податок організатору виставки на підставі виписаного рахунка у складі загальної вартості послуги.

Підкреслимо, що базою для нарахування податку з реклами є вартість послуг без урахування ПДВ. При цьому ПДВ не нараховується на податок з реклами. У податковій накладній суму податку з реклами відображають у розділі III «Зворотна тара», де зазначають «Податок з реклами».

Також підприємцю на виставці (ярмарку) може знадобитися спеціальне обладнання. Якщо він його орендуватиме в організатора виставки, то сума витрат вважатиметься сумою, пов’язаною з оплатою послуг таких орендарів (витрати на рекламні заходи).

Якщо підприємець виготовляє виставкове обладнання (самостійно або в підрядників), то фактично він придбаває основні фонди, витрати на придбання яких згодом підлягають амортизації.

 

Що належить до виїзної (виносної) торгівлі, чи включає вона торгівлю на ярмарках?

Чіткого визначення виїзної торгівлі сьогодні нормативні документи не містять, по суті — це торгівля

за межами основного торговельного приміщення (магазину або іншої торговельної точки). Причому, на відміну від ярмаркової торгівлі, яка здійснюється періодично та протягом декількох днів, виїзна торгівля здійснюється постійно або протягом якогось певного періоду (сезону тощо). Фактично це торгівля за межами торговельного приміщення і є різновидом торгівлі через дрібнороздрібну торговельну мережу. Продаж товарів у дрібнороздрібної торгівлі здійснюється через:

— пункти некапітальної забудови (кіоски, ятки, рундуки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати);

— засоби пересувної торгівлі (автомагазини, автокафе, автозаправки, автоцистерни, крамниці-автопричепи, візки, розноски, столики, прилавки, спеціальне технологічне обладнання: низькотемпературні лотки-прилавки).

При виїзній торгівлі, крім основних правил торгівлі, підприємцям потрібно дотримуватися і спеціальних

Правил роботи дрібнороздрібної мережі.

При цьому існує перелік товарів, які

заборонено реалізовувати «на виїзді». Відповідно до пункту 8 Правил роботи дрібнороздрібної мережі це:

— продовольчі товари, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для температурних режимів, умов зберігання та продажу цих товарів;

— нефасовані та неупаковані продовольчі товари з розносок, лотків, столиків, кошиків і неспеціалізованого транспорту, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур у період сезонного продажу, а також морозива, квітів;

— алкогольні напої;

— тютюнові вироби через засоби пересувної мережі;

— тютюнові вироби через стаціонарні пункти, якщо стан приміщень не відповідає вимогам нормативних документів щодо їх зберігання;

— технічно складні та великогабаритні товари;

— тканини, взуття (крім домашнього та робочого), швейні вироби (крім робочого одягу та головних уборів для літнього сезону) і вироби верхнього трикотажу, які потребують примірки;

— дорогоцінні метали, дорогоцінні камені та вироби з них;

— вогненебезпечні товари побутової хімії, піротехнічні іграшки, пально-мастильні матеріали;

— об’єкти санітарних заходів, вимоги щодо обігу яких заборонено законодавчими актами; товари, вільну реалізацію яких заборонено, а також ті, що не мають відповідного маркування, належного товарного виду, на яких не зазначено строк придатності або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також ті, які надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема тих, що підтверджують їх якість і безпеку.

Крім того, місцеві органи самоврядування можуть доповнювати цей перелік заборонених товарів на власний розсуд.

 

Чи потрібно придбавати торговий патент при виїзній торгівлі?

Забігаючи наперед, відзначимо, що питання патентування взагалі не стосується єдиноподатників, оскільки їх звільнено від його придбання. Питання патентування зацікавлять платника фіксованого податку лише в тому випадку, якщо його діяльність провадитиметься за межами території ринку. Нагадаємо, що в такому разі діяльність поза ринком оподатковуватиметься на загальних умовах (відповідно може знадобитися й торговий патент — на діяльність поза ринком).

Закон про патентування

припускає патентувати діяльність, яка провадиться в пунктах продажу товарів , у тому числі об’єктах виїзної торгівлі:

— кіосках, палатках та інших малих архітектурних формах, які займають окремі приміщення, але не мають убудованого торговельного залу;

— автомагазинах, розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі;

— на відкритих літніх майданчиках, у кіосках та інших видах пересувної торговельної мережі.

Таким чином, якщо при виїзній торгівлі

розрахунки з покупцями провадяться в готівковій формі, то патент необхідний.

При виїзній (виносній) торгівлі патент придбавається

на кожне торговельне місце, де провадяться розрахунки за готівку. Якщо планується здійснення виносної торгівлі, то торговий патент видається за місцезнаходженням торговельної точки. Якщо планується здійснення виїзної торгівлі, то торговий патент (з позначкою «виїзна торгівля» для транспортного засобу) видається за місцем реєстрації підприємця та діє на всій території України.

Крім того, слід пам’ятати про товари, якими можна торгувати без патенту (див. с. 20).

 

Чи необхідний дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі?

Дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі при виїзній торгівлі отримати потрібно. Він видається як на стаціонарні, так і на пересувні об’єкти торгівлі в органах місцевого самоврядування відповідно до встановлених правил.

Додамо, що більшість дрібнороздрібних пунктів торгівлі належить до малих архітектурних форм (МАФ) — невеликих споруд, які виконуються з полегшених конструкцій і встановлюються тимчасово без фундаменту. Дозвіл на розміщення МАФ видається місцевим органом містобудування та архітектури, за умови виникнення права на земельну ділянку (у тому числі й на правах оренди).

 

Який порядок застосування РРО при виїзній торгівлі, чи можна обійтися без РРО?

Для того щоб з’ясувати, чи потрібно при виїзній торгівлі застосовувати РРО, КОРО, розрахункові книжки, звернемося до

Закону про РРО та постанови № 1336.

Відразу зазначимо, що

ні РРО, ні КОРО не потрібно застосовувати при продажу товарів за готівку:

— приватним підприємцям на єдиному податку, за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив);

— приватним підприємцям, які торгують за пільговим торговим патентом і не є платниками ПДВ;

— приватним підприємцям — платникам фіксованого податку, за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив).

Крім того, ні РРО, ні КОРО не потрібні, зокрема при продажу:

— у кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообороту за відсутності продажу алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів і проїзних квитків у касах метрополітену;

— води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Щодо випадку, коли підприємець не може скористатися зазначеним вище звільненням, наприклад тому, що є підприємцем на загальній системі оподаткування, то тут слід звернутися до

постанови № 1336: якщо вид та умови провадження діяльності підприємця зазначено в цьому документі, РРО він зможе не застосовувати, але повинен буде застосувати КОРО.

Відповідно до

постанови № 1336 без РРО, але обов’язково із застосуванням КОРО та РК, зокрема, може здійснюватися:

— роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), які розташовані за межами стаціонарних приміщень;

— роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);

— роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюються підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.

Слід зазначити: якщо під час провадження видів діяльності, визначених зазначеною вище

постановою, річний обсяг розрахункових операцій перевищить 200 тис. грн., то застосовувати РРО вже буде необхідно. Звертаємо увагу, що межа в розмірі 200 тис. грн. розраховується на одного суб’єкта господарювання, а не на кожну торговельну точку. Відповідно до роз’яснень ДПАУ (лист від 23.12.2004 р. № 11643/6/23-2119) при перевищенні такої межі протягом будь-якого періоду, що становить 12 календарних місяців, підприємцю потрібно перейти на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО протягом місяця після перевищення такої межі.

Тепер про реєстрацію та взяття на облік РРО та КОРО в податкових органах.

Якщо підприємець здійснює виїзну торгівлю та при цьому розрахунки зі споживачами він повинен проводити через РРО, слід мати на увазі таке.

Зазвичай реєстрація РРО здійснюється в податковому органі за місцем знаходження (місцем проживання) суб’єкта підприємництва. Для тих РРО, які використовуються на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, реєстрації РРО за місцем знаходження недостатньо. До початку роботи такого РРО його ще потрібно взяти на облік в органі податкової служби за місцем використання. Однак РРО, які використовуються на об’єктах виїзної торгівлі, становлять виняток —

їх брати на облік за місцем використання не потрібно.

Якщо підприємець, який здійснює виїзну торгівлю при розрахунках зі споживачами, повинен застосовувати розрахункові квитанції та вести КОРО, то потрібно мати на увазі таке. За загальним правилом реєстрація КОРО здійснюється за місцем знаходження (місцем проживання) СПД. У разі використання КОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі податкової служби за місцем провадження підприємницької діяльності.

Однак якщо КОРО спочатку реєструється на об’єкт виїзної торгівлі або на транспортний засіб за місцем проживання підприємця, то більше ніде її реєструвати не потрібно (реєстрація КОРО на об’єкт виїзної торгівлі, транспортний засіб має на увазі, що реєстрації за місцем проживання достатньо для того, щоб підприємець «курсував» з цією КОРО, здійснюючи виїзну торгівлю і в інших адміністративно-територіальних одиницях).

 

Як здійснюється виїзна торгівля на території ринку?

При здійсненні виїзної торгівлі на території ринку слід керуватися місцевими правилами торгівлі на ринках, а якщо такі не затверджено, то «загальними»

Правилами торгівлі на ринках.

Для виїзної торгівлі на території ринку не потрібно отримувати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі. Суб’єкти підприємництва, які бажають отримати торговельне місце на певний строк, укладають з адміністраціями ринків відповідні угоди в письмовому вигляді.

За право зайняття торговельного місця на ринку справляється ринковий збір, який належить до місцевих податків і зборів.

Ринковий збір

— це плата за торговельні місця на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що стягується з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільгосппродукцію і продукцію промислового виробництва та інші товари.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі на ринку. Сплатити ринковий збір продавці зобов’язані до початку торгівлі. За окрему плату підприємцю також можуть надаватися додаткові послуги. Ціни на такі послуги встановлюються адміністраціями ринків. Справляння ринкового збору і плати за додаткові послуги здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням РРО та видачею касових чеків. Якщо під час перевірки податковими органами продавець не матиме чека, що підтверджує сплату ринкового збору, то на нього можуть накласти штраф у п’ятикратному розмірі ринкового збору. Це передбачено

Указом № 761.

На торговельному місці продавця (фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, ім’я та по батькові, номера Свідоцтва про державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, ім’я, по батькові його продавця, а також розміщується копія фікспатенту або копія Свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Платнику фіксованого податку потрібно мати на увазі, що для здійснення торгівлі на іншому ринку (в іншому місті) він повинен мати фіксований патент, який діє на всій території України, тобто той, що коштує 100 грн. на місяць.

 

Висновки

Виставки та ярмарки — це короткострокові заходи, на яких відбувається демонстрація і продаж товарів. Як правило, на виставках товари тільки демонструються, а реалізуються на ярмарках і виставках-ярмарках, виставках-продажах.

Виїзна торгівля являє собою довгострокову торгівлю товарами поза основною торговельною точкою, у тому числі й за допомогою пересувних засобів.

При торгівлі за готівкові кошти на ярмарку підприємцям на загальній системі оподаткування потрібно придбати короткостроковий торговий патент. При виїзній торгівлі придбавається звичайний торговий патент на торговельну точку.

Порядок застосування РРО на ярмарках та об’єктах виїзної торгівлі здійснюється відповідно до

Закону про РРО та є аналогічним порядку торгівлі у звичайній торговельній точці.

Витрати, пов’язані з участю у виставці, підприємець на загальній системі має повне право врахувати при визначенні чистого доходу.

У разі з ярмарком і виїзною торгівлею потрібно буде отримати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі