Хмелезбір за 10 хвилин
Пропонуємо вашій увазі десять міні-уроків із хмелезбору. Їх вивчення в цілому займе не більше десяти хвилин. Зате, освоївши «хмільний» курс, підприємець гарантовано знатиме не тільки основи (повинен він сплачувати хмелезбір чи ні, скільки, як і в які терміни), а й конкретні вирішення спірних питань (як розрахувати збір при торгівлі алкогольними коктейлями чи при здійсненні бартерних операцій). Крім того, розповімо, як зворотна тара може допомогти платнику податків зменшити розмір хмелезбору.
Вважатимемо, що дзвінок пролунав. Починаємо.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про хмелезбір
— Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон № 481
— Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.Закон про оподаткування прибутку
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.Закон № 2505
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.Закон про держподатслужбу
— Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції Указу від 28.06.99 р. № 746/99.Декрет № 13-92
— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.ДСТУ 4303-2004
— Державний стандарт України 4303:2004 «Роздрібна і оптова торгівля. Терміни і визначення понять».Положення № 614
— Положення про форму і зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Порядок № 133
— Порядок заповнення і подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений наказом ДПАУ від 28.03.2003 р. № 133.Правила № 15
— Правила використання, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні, затверджені наказом Міндержресурсів України від 16.06.92 р. № 15.Податкове роз’яснення № 416
— Податкове роз’яснення щодо сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджене наказом ДПАУ від 02.09.2003 р. № 416.
Рівень I — Загальні питання
Урок 1 — хто зобов’язаний сплачувати хмелезбір
Відповідно до
статті 1 Закону про хмелезбір сплачувати збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — хмелезбір) повинні ті підприємці, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво довідка1 (навіть якщо воно безалкогольне ).Тут звернемо увагу на такі моменти:
—
оскільки відповідно до ДСТУ 4303-2004 як оптова, так і роздрібна торгівля є діяльністю, яка охоплює купівлю-продаж товарів, то збір повинні сплачувати тільки ті суб’єкти, які займаються купівлею-продажем алкогольних напоїв та пива. Отже, виробники зазначеної продукції хмелезбір не сплачують, і наявність у них ліцензії на оптовий продаж алкоголю ніякого значення не має довідка 2 (аналогічна думка міститься в листі Міністерства аграрної політики України від 10.08.2004 р. № 37-21-1-8/9619 та в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 13.04.2007 р. № 06-10/10-289);—
єдиноподатники та підприємці на фікспатенті, які торгують алкогольною продукцією або пивом довідка 3, а також імпортери (при наступному продажі) і експортери відповідної продукції збір сплачують у загальному порядку (ніяких звільнень щодо цього чинне законодавство для них не передбачає);— за договорами комісії на продаж алкоголю або пива ситуація така. Донедавна вважалося, що
сплатити хмелезбір комітент зобов'язаний однозначно. А от з комісіонером ситуація була складнішою. ДПАУ тривалий час дотримувалася думки, що комісіонер не повинен сплачувати хмелезбір. Однак після скасування Податкового роз'яснення № 416, яке містило норму про відсутність у комісіонера необхідності сплачувати хмелезбір, податківці раптом заявили, що така необхідність все ж таки є (листи ДПАУ від 12.10.2006 р. № 19003/7/21-0117 і від 11.04.2007 р. № 3479/6/21-0115) довідка 4.Сьогодні податківці знову змінили свою позицію. Так, в одному з останніх своїх
листів щодо сплати хмелезбору при договорах комісії (лист ДПАУ від 19.03.2008 р. № 5359/7/21-0117) податківці зазначили таке:«…При реалізації алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі за договором комісії об'єктом оподаткування є виручка торговельного обороту від зазначеної продукції. У разі коли таку виручку
отримує на свій рахунок комісіонер, то він подає звіт до податкового органу за місцем реєстрації та сплачує його до бюджету, а в разі отримання виручки на свій рахунок комітентом, то в цьому випадку комітент (крім виробників алкогольних напоїв) подає звіт та сплачує збір до бюджету…»Тобто, схоже, тепер податківці дотримуються такої думки: у разі якщо виручку від реалізації алкогольних напоїв і пива
отримує на свій рахунок комітент (тобто виручка минає комісіонера), то хмелезбір сплачує комітент (комісіонер хмелезбір не сплачує). Якщо ж виручку від реалізації алкоголю та пива отримує комісіонер, то хмелезбір сплачує комісіонер, а комітент уже нічого сплачувати не повинен.
Урок 2 — чи потрібно реєструватися платником хмелезбору
Обов’язок сплатити хмелезбір виникає автоматично, при отриманні виручки від продажу алкогольних напоїв або пива
. Так само автоматично він зникає в тому місяці, в якому відповідну виручку не отримано. При цьому якоїсь спеціальної реєстрації платнику податків проходити не потрібно.
Урок 3 — як визначити суму збору
Сума хмелезбору визначається так: виручка, одержана від продажу алкоголю та пива (включаючи ПДВ і акцизний збір), множиться на 1 %
. Причому сам збір у ціну реалізації не включається і не враховується при розрахунку торговельної націнки. Він нараховується на весь розмір виручки «зверху» і сплачується до бюджету за рахунок продавця.До речі, сплачену суму хмелезбору підприємець має право включити до валових витрат
на підставі підпункту 5.2.5 Закону про оподаткування прибутку. У Книзі ф. № 10 такі витрати відображаються на дату перерахування коштів до бюджету.Тепер докладніше про визначення суми хмелезбору. На практиці підприємець може продавати разом з алкогольними напоями й іншу продукцію. У такому разі «
вивудити» з Книги ф. № 10 інформацію про виручку від продажу тільки алкоголю (пива) може бути дещо проблематично. У цьому випадку порадимо діяти так, як показано в таблиці.
| Особливості діяльності | Оптимальний спосіб визначення виручки від продажу алкогольних напоїв і пива |
| 1 | 2 |
| Підприємець торгує алкоголем оптом (тобто продає товар суб’єктам господарювання, хоч і в одиничній кількості) | Краще виписувати одному й тому ж покупцю дві окремі накладні: одну — на суму придбаних алкогольних напоїв та пива, а другу — на решту товару, причому попросити покупця провести оплату окремими платіжками. До речі, на цьому ж наполягають і податківці (лист ДПАУ від 14.01.2000 р. № 526/7/16-2317). І хоча це всього лише рекомендації (виконувати їх необов’язково), але чинити так — краще для самого продавця: і з податковою проблем менше, і виручку для нарахування хмелезбору порахувати простіше
|
| Підприємець торгує алкоголем уроздріб | Без РРО такому підприємцю не обійтися (навіть якщо він єдиноподатник або на фікспатенті). У такому разі краще проводити продаж алкогольних напоїв і пива через спеціальний відділ РРО
|
| Для єдиноподатників і підприємців на фікспатенті довідка 5
| |
| Пиво продається на розлив (крім пива більше нічого не продається) | Ніяких особливостей немає. Загальна сума виручки від продажу пива — це вся виручка з Книги ф. № 10 (іншої виручки в Книзі просто немає) |
| Пиво продається на розлив (крім пива реалізується інша непідакцизна продукція) | Виручку від продажу пива краще фіксувати в окремому регістрі (хоча б у зошиті), щоб уникнути претензій податківців |
| Пиво продається в бляшанках і скляних пляшках (крім пива більше нічого не продається) | Хоча на кожен продаж виписується розрахункова квитанція, але загальну суму «пивної» виручки найпростіше взяти з Книги ф. № 10 (підсумок графи 6) («непивної» виручки в Книзі просто немає) |
| Пиво продається в бляшанках і скляних пляшках (крім пива реалізується інша непідакцизна продукція) | 1 спосіб — зазначати в корінці розрахункової квитанції (не плутати з відривною частиною), що від продажу пива коштів отримано на таку-то суму. Проте цього можна і не робити, оскільки пиво не належить до алкогольних напоїв, а вимога відображати в корінці квитанції найменування і вартість товару стосується тільки алкогольних напоїв та тютюнових виробів (підпункт 5.4 Положення № 614) |
| 2 спосіб — якщо варіант із записами в корінці квитанції підприємця не влаштовує, можна просто відображати суму виручки від продажу пива в окремому регістрі | |
Урок 4 — як відзвітувати за хмелезбір
Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
(далі — Звіт) щомісячно подається до податкового органу за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця. Але, якщо підприємець в якомусь місяці алкогольні напої (або пиво) не продавав і виручку не отримував, Звіт за цей місяць можна не подавати (пункт 8 Порядку № 133). Проте важливо не помилитися в таких ситуаціях:1) якщо у звітному місяці алкогольна продукція та пиво не продавалися, але надійшла оплата за продукцію, відвантажену раніше, —
Звіт подається і хмелезбір сплачується;2) якщо у звітному періоді алкогольна продукція та пиво продавалися (відвантажувалися), але оплата не надходила —
Звіт подається з прокресленнями, хмелезбір не сплачується (сплатити його потрібно буде в тому місяці, в якому надійде оплата);3) і лише якщо протягом місяця «хмільна» продукція не відвантажувалася і виручка від її продажу не надходила,
Звіт можна не подавати і збір не сплачувати.Заповнюється
Звіт у гривнях без копійок відповідно до загальноприйнятих правил округлення. Нічого складного в заповненні Звіту немає. Але для наочності наведемо приклад.Приклад.
Приватний підприємець Гребінник А. Л. придбав партію алкогольних напоїв на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Протягом квітня 2008 року частину їх було реалізовано, і виручка склала 7200 грн. (у тому числі ПДВ — 1200 грн.). У її складі аванси, отримані від покупців, — 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).Розрахуємо суму хмелезбору за квітень 2008 року: (7200 - 1200) х 1 : 100 = 60,00 грн.
Саме цю суму потрібно сплатити за підсумками квітня. Причому
розмір хмелезбору зовсім не залежить від того, є підприємець платником ПДВ чи ні (усе одно збір нараховується на всю суму виручки, включаючи ПДВ). Заповнений Звіт має такий вигляд:
Урок 5 — як заплатити суму збору
Отже, суму збору розрахували,
Звіт до податкового органу подали. Тепер хмелезбір потрібно сплатити до бюджету.Сплачується хмелезбір щомісячно протягом 10 календарних днів
, наступних за останнім днем граничного терміну подання звіту за хмелезбором. При цьому, якщо термін сплати припадає на вихідний або святковий день, граничний термін сплати переноситься на наступний робочий операційний (банківський) день.Проте, якщо підприємець одержав аванс, а товар іще не відвантажив, не потрібно поспішати сплачувати хмелезбір із суми одержаного авансу. Річ у тім, що
зобов’язання заплатити хмелезбір виникає за останньою подією:—
якщо товар спочатку відвантажено, то сплачувати хмелезбір потрібно тільки після одержання оплати;—
якщо за товар спочатку отримано передоплату, сплачувати хмелезбір треба тільки після відвантаження товару (такої доволі ліберальної думки ДПАУ дотримується вже давно — лист ДПАУ від 14.01.2000 р. № 526/7/16-2317).
Урок 6 — як виправити помилку
Якщо підприємець подав
Звіт із хмелезбору, а потім виявив, що в ньому було допущено помилку, він може її виправити. Для цього необхідно скласти уточнений Звіт. Форма його така сама, як і у звичайного Звіту, з тією лише різницею, що в шапці знак «Х» ставиться навпроти рядка «Уточнений звіт». Дані в уточненому Звіті наводяться правильні, без помилки.Разом з уточненим
Звітом слід подати довідку, в якій розшифровується зміст помилки, її сума, звітний період, за який проводиться виправлення. Форма такої довідки регламентована законодавством і наведена в Порядку № 133.Якщо помилка, що виправляється, у минулому занизила податкове зобов’язання, платник податків зобов’язаний самостійно нарахувати штраф у розмірі 5 % від суми недоїмки і сплатити його до бюджету разом з недоїмкою до подання в податковий орган уточненого
Звіту. У такому разі при перевірці ніякі штрафні санкції підприємцю не загрожуватимуть.Якщо ж навпаки — у зв’язку з помилкою збір було сплачено надмірно, суму переплати можна повернути, подавши разом з уточненим
Звітом заяву про повернення надмірно сплаченого збору. Але таке право анулюється, якщо з моменту здійснення переплати минуло більше 1095 днів (підпункт 15.3.1 Закону № 2181).
Урок 7 — яку відповідальність передбачено за несплату хмелезбору і неподання за ним
ЗвітуТепер розглянемо випадок, коли підприємець алкогольною продукцією (або пивом) торгує, а про хмелезбір забув: тобто збір не сплачував і звітність не подавав. У цьому разі можна порадити тільки одне: не чекати податкової перевірки, «здатися» самому, подавши до податкового органу
Звіти за всі місяці, в яких він продавав алкоголь та пиво. І чим швидше це зробити, тим менше доведеться платити штрафів.Тепер докладніше.
Штраф, який загрожує в цьому разі підприємцю, передбачений
підпунктом 17.1.1 Закону № 2181 — 170 грн. за кожен неподаний Звіт (адже він подається щомісячно).Якщо підприємець сам (до перевірки) заплатить суми хмелезбору, штраф — 170 грн. за кожен факт неподання
Звіту і здасть Звіти, то решти всіх штрафних санкцій він уникне. І ось чому.Оскільки
Звіти підприємець не подавав (податківці на перевірку ще не приходили), зобов’язання зі сплати хмелезбору вважається неузгодженим. А це означає, що:—
штраф за підпунктом 17.1.2 Закону № 2181 (10 % від суми податкового зобов’язання за кожен місяць прострочення подачі Звіту ) до підприємця застосований бути не може, оскільки він застосовується тільки тоді, коли порушення виявить контролюючий орган;—
пеня нараховуватися також не повинна (пеня нараховується тільки після закінчення термінів погашення узгодженого податкового зобов’язання — підпункт 16.1.1 Закону № 2181), а в нас зобов’язання не узгоджене.У цьому разі не застосовуватимуться й інші штрафи, передбачені за несплату узгодженого податкового зобов’язання
.Перевіряючий податковий інспектор не має права
змусити підприємця сплатити і 5-відсотковий штраф при самостійному виявленні помилки (підпункт 17.2 Закону № 2181): цей штраф не може бути застосований, оскільки в самому підпункті 17.2 Закону № 2181 зазначено, що такий механізм виправлення помилок не застосовується, якщо платник податків не подавав декларацію (у цьому випадку — Звіт).Адміністративна відповідальність
за порушення порядку ведення податкового обліку і неподання платіжних доручень на перерахування податків (зборів) передбачена статтями 1631 і 1632 КУпАП тільки для посадових осіб підприємств, установ і організацій, тому до підприємців штраф за цими статтями не застосовується.І ще один момент. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки служить факт неподання платником податків декларації або розрахунку (
пункт 2 статті 111 Закону про Держподатслужбу). Тому, якщо підприємець не подавав Звіти за хмелезбором, він, цілком імовірно, може чекати позапланового візиту податківців. Ось, власне, і все про сплату «хмільного» збору. Тепер перейдемо до проблемних моментів.
Рівень ІІ — проблемні запитання
Урок 8 — як правильно платити хмелезбір при продажу алкогольних коктейлів
Коктейлі, що містять алкогольні напої, самі є напоями алкогольними. Ось і виникає запитання:
виходячи з якої виручки сплачувати хмелезбір — усієї виручки від продажу коктейлю чи тільки її частини, рівній виручці від продажу алкоголю у складі коктейлю? У чинному законодавстві прямої відповіді на це запитання немає. Головне податкове відомство теж уперто мовчить. Тому, на наш погляд, для підприємця найбезпечніше хмелезбір сплачувати з усієї вартості коктейлю.Проте
податківці ще у 2005 році висловлювалися у своїх консультаціях на користь того, що хмелезбором обкладається тільки вартість алкогольної складової коктейлю («Вісник податкової служби України», 2005, № 41 (371), с. 45). Зовсім недавно таку ж думку висловило Мінекономіки в листі від 27.06.2007 р. № 91-28/165.Звичайно, подібний підхід більш справедливий і логічний, проте слід враховувати, що Мінекономіки не є контролюючим органом зі справляння податків і зборів. Тому
краще уточнити це питання з податківцями на місцях (найліпше — отримавши від них письмову відповідь).
Урок 9 — як правильно сплачувати хмелезбір при продажу кондитерських виробів, до складу яких входять алкогольні напої
Ситуація, на перший погляд, схожа на попередню, оскільки до складу
багатьох кремів, десертів, кондитерських виробів і кави входять алкогольні напої. Проте такі вироби, на відміну від алкогольних коктейлів, все одно алкогольними напоями не стають. Виходить, що хмелезбір сплачувати при їх продажу взагалі не потрібно?ДПАУ
в листі від 18.09.2006 р. № 10428/6/21-0115 на це запитання відповіла дуже ухильно. З листа можна зробити висновок про те, що хмелезбором потрібно обкладати виручку від реалізації алкоголю у складі цих виробів тільки в тому разі, коли вона обліковується окремо. Звичайно, навряд чи підприємець почне окремо відображати виручку від продажу кожної з численних складових десерту, крему тощо.І взагалі в цій ситуації ніякої реалізації алкогольних напоїв не відбувається, адже вони не продаються кінцевому споживачу в початковому вигляді, а піддаються кулінарній обробці у складі інших страв. Тому
підстав сплачувати хмелезбір у цьому разі, на наш погляд, немає (немає об’єкта нарахування збору).
Урок 10 — як сплачувати хмелезбір при бартерних операціях
Ключовий момент цієї ситуації:
алкоголь не продається, а обмінюється на іншу продукцію. Чи виникає при цьому виручка?На жаль, поняття «Виручка від реалізації алкогольних напоїв та пива» в самому
Законі про хмелезбір не визначене. Крім того, Податкове роз’яснення № 416, що діяло раніше, зараз уже втратило чинність. Тому залишається тільки звернутися до спеціальних законів, що регулюють підприємницьку діяльність.Підприємець на загальній системі або на фікспатенті
. Стаття 13 Декрету № 13-92 називає доходом підприємця виручку, одержану як у грошовій, так і в натуральній формі. Виходить, що, реалізуючи алкоголь (пиво) за бартером, потрібно нарахувати 1% хмелезбору на суму продажу.Єдиноподатник.
А ось для підприємців-спрощенців виручкою є тільки сума, фактично одержана на розрахунковий рахунок або в касу (стаття 1 Указу № 727). Проте це поняття «виручки» застосовується лише для єдиного податку. Тому єдиноподатникам при здійсненні бартерної операції, на наш погляд, треба нараховувати хмелезбір на суму продажу.Звертаємо увагу підприємців-платників ПДВ
на таке: відповідно до статті 15 Закону № 481 при продажу алкогольних напоїв (пива ця вимога не стосується, оскільки воно не є алкогольним напоєм) за бартером продавець все одно повинен отримати ПДВ і акциз виключно у грошовій формі. Оскільки платниками акцизу є тільки виробники алкопродукції, які хмелезбір не сплачують (див. урок 1), на ньому ми зупинятися не будемо.Що ж до ПДВ, то ситуація з ним така:
1) цей податок є складовою частиною виручки;
2) при бартері частина виручки, що дорівнює розміру ПДВ (1/6 вартості відвантаженого, але не оплаченого готівкою алкоголю), надходить на рахунок або в касу підприємця. Отже, на цю суму нарахувати і заплатити 1 % хмелезбору зобов’язані всі підприємці, зареєстровані платниками ПДВ в окремому порядку.
Якщо ж підприємець як платник ПДВ не зареєстрований
, то цей податок він не сплачує і у виручці окремо не виділяє. Тобто вимога отримати ПДВ грошима на нього не поширюється, отже, сплачувати хмелезбір при бартері такий підприємець буде у загальному порядку із суми продажу.
Рівень III — податкове планування
Урок 11 — зменшити суму хмелезбору допоможе зворотна тара
Відповідно до
статті 2 Закону про хмелезбір збір нараховується на виручку, одержувану від реалізації алкогольних напоїв та пива. Усі такі напої реалізуються в тарі. Але для того, щоб вартість тари не потрапила під обкладення хмелезбором, вона повинна мати статус зворотної. Для цього потрібно:
| У разі торгівлі оптом | У разі торгівлі уроздріб |
| У договорі поставки передбачити умову про те, що тара, яка поставляється разом з товаром, підлягає поверненню постачальнику в певний термін довідка 6 | Розмістити в магазині (на видному місці або в Куточку покупця) оголошення про те, що товар, розлитий в багатооборотну тару (пляшку), реалізується покупцям за умови повернення склотари протягом певного терміну, а вартість склотари при її поверненні повертається покупцю |
| — у первинних документах обліковувати окремо обороти за алкогольними напоями та пивом і окремо — обороти за тарою; — у цінниках і накладних на товар виділити окремо вартість напою і окремо — вартість зворотної тари; — запрограмувати в РРО напій (наприклад «Пиво «Оболонь» 0,5 л») під одним артикулом, а пляшку (наприклад «Пляшка пивна 0,5 л») — під іншим. Таким чином, у касовому чеку на продаж алкогольного напою або пива будуть зазначені артикули і напою, і пляшки | |
За допомогою таких нескладних дій можна вивести з-під обкладення хмелезбором вартість зворотної тари і обкладати тільки чисту виручку від реалізації алкогольних напоїв і пива, яка дійсно підлягає оподаткуванню.
Висновки
Хмелезбір сплачують усі підприємці (у тому числі і єдиноподатники), які продають в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, навіть якщо вони виступають як експортери, комітенти або комісіонери. Не сплачують його тільки виробники зазначеної продукції.
Сума хмелезбору, що підлягає сплаті, визначається так: 1 % множиться на суму «алкоголепивної» виручки (включаючи ПДВ і акциз).
Обов’язок сплати хмелезбору виникає автоматично, при одержанні виручки від продажу алкоголю або пива (якщо одержано аванс — після відвантаження продукції), при цьому якоїсь спеціальної реєстрації платнику податків проходити не потрібно.
Подавати до податкової
Звіт про хмелезбір потрібно щомісяця, протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця. Але, якщо в якомусь місяці алкогольні напої (або пиво) не продавалися і виручка не надходила, Звіт за цей місяць можна не подавати.Якщо підприємець зазначеною продукцією торгує, а
Звіт не подавав і збір не платить, йому загрожуватиме штраф — 170 грн. за кожен неподаний Звіт. Уникнути решти санкцій він зможе, якщо встигне до перевірки здати ці Звіти й заплатити хмелезбір та суму штрафу.При продажу алкоголевмісних коктейлів хмелезбором обкладається тільки вартість алкогольної складової коктейлю, але все-таки краще буде уточнити це питання з податківцями на місцях. А ось реалізуючи кондитерські вироби, креми, десерти, каву, до складу яких входять алкогольні напої, сплачувати хмелезбір не потрібно (оскільки такі вироби алкогольними напоями не стають).
Довідкова інформація (довідка)
1
Пиво алкогольним напоєм не є.2
Якщо ж виробник алкогольної продукції придбаває або продає алкоголь, виготовлений іншими суб’єктами підприємницької діяльності, за такою виручкою хмелезбір він зобов’язаний буде сплатити в загальному порядку.3
Єдиноподатники можуть продавати алкогольні напої тільки уроздріб і лише ті, які не належать до лікеро-горілчаних: вино, вермут, шампанське, коньяк, бренді (пункт 7 Указу № 727, пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505). Докладніше про це див. «ВД», 2007, № 24, с. 17.4
Комісіонерам, що продавали алкоголь і пиво, до скасування Податкового роз’яснення № 416 (до 27.06.2006 р.), вимоги сплатити хмелезбір і штрафні санкції податківців висунути не можуть. У цьому періоді платники податків діяли відповідно до Податкового роз’яснення № 416, тому вважається, що вони діяли правильно і покарати їх не можна (підпункт 4.4.2 Закону № 2181).5
Для підприємців-спрощенців (єдиноподатників і на фіксподатку), які торгують тільки пивом та непідакцизною продукцією, способи визначення «пивної» виручки особливі. Це зумовлено тим, що, продаючи пиво, вони мають право не застосовувати РРО (пункти 5, 6 статті 9 Закону про РРО).6
Терміни повернення скляної та супутньої їй транспортної тари з-під вина, горілки тощо наведені у Правилах № 15.
