Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Підприємець змінює місце діяльності (торговельна точка «переїжджає» до іншого району)

Редакція ВД
Власне Діло Листопад, 2008/№ 22
Друк
Стаття

Підприємець змінює місце діяльності (торговельна точка «переїжджає» до іншого району)

 

Продовжуючи тему про зміну «місць», розпочату в попередньому номері (див. «ВД», 2008, № 21, с. 33), сьогодні ознайомимо підприємців з особливостями зміни місця діяльності: переїзд торговельної точки, відкриття нової торговельної точки, нюанси організації та розміщення пунктів виїзної торгівлі, проведення виставок/ярмарок тощо.

Отже, про обов’язки підприємця, які виникають у зв’язку зі зміною місця діяльності, читайте у статті.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ККУ

— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про благоустрій населених пунктів

— Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV.

Закон про дозвільну систему

— Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Закон про ліцензування

— Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про плату за землю

— Закон України «Про плату за землю» від 25.10.2001 р. № 2768-III.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Декрет № 56-93

— Декрет КМУ «Про місцеві податки та збори» від 20.05.93 р. № 56-93.

Декрет № 13-92

— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

Положення № 1077

— Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.

Порядок реєстрації РРО

— Порядок реєстрації, опломбування та використання реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Порядок реєстрації КОРО

— Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Порядок № 33

— Порядок заповнення торгового патенту, затверджений наказом ДПАУ від 25.04.96 р. № 33.

Порядок № 599

— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.

Інструкція про Книгу відгуків

— Інструкція про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та в закладах ресторанного господарства, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 24.06.96 р. № 349.

Перелік № 1336

— Перелік окремих форм і умов провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без використання реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Правила № 369

— Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.96 р. № 369.

 

«Переїзд» стаціонарної торговельної точки/відкриття нової

Для того щоб змінити місце діяльності або відкрити нову торговельну точку, підприємцю зовсім

не потрібно проходити перереєстрацію в податковій або в соцстрахівських і Пенсійному фондах . Реєстрація в таких органах здійснюється тільки за місцем проживання, тому якщо місце проживання не змінюється, то й перереєстрації немає. Причому місце розташування території, на якій суб’єкт господарювання вирішить працювати (торгувати, виробляти продукцію, надавати послуги), не має значення.

Однак існують деякі особливості, пов’язані з оформленням деяких документів і сплатою податків. Про їх і йтиметься.

 

Дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі

Перед тим, як почати торговельну діяльність через

власний стаціонарний торговельний об’єкт (магазин, павільйон, кіоск, намет, лоток, рундук, товарний склад, магазин-склад), побудований після 05.06.93 р., підприємець зобов’язаний отримати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі (абзац 4 статті 17 Декрету № 56-93). Вартість дозволу — не більше 340 грн., видають його в сільській, селищній або міській раді за місцем знаходження торговельного об’єкта (стаття 10 Закону про благоустрій населених пунктів).

Немає винятку і для єдиноподатників

 — дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі вони теж повинні отримати, просто їм він видається безоплатно (стаття 6 Указу № 746).

Щоправда, з прийняттям

Закону про дозвільну систему (з 06.10.2006 р.) у всіх підприємців з’явився шанс відбитися від необхідності мати цей дозвіл, але вибороти свою позицію вони зможуть хіба що в суді. Докладно про те, що потрібно зробити для отримання дозволу або як аргументувати роботу без нього, див. у «ВД», 2008, № 11, с. 10.

 

РРО (КОРО)

Необхідність використання РРО (КОРО) виникає тільки в разі проведення готівкових розрахунків. При безготівковій формі платежів РРО не потрібен.

Отже, якщо РРО (КОРО) потрібен, то попередньо його реєструють у податковій за місцем проживання підприємця. Причому при використанні РРО в торговельній точці, розташованій не за місцем проживання, його

необхідно додатково взяти на облік у ДПІ за місцем фактичного використання (пункт 2.2 Порядку реєстрації РРО). Реєстрація та узяття на облік РРО (КОРО) здійснюється безоплатно.

Підприємець, який

відкриває нову торговельну точку (не за місцем проживання) і придбаває для неї РРО, зобов’язаний спочатку зареєструвати його в ДПІ за місцем проживання, а потім — узяти на облік у ДПІ за місцем знаходження торговельної точки .

Реєстрація РРО триватиме 2 дні з моменту подання всіх документів (про документи див. у «ВД», 2008, № 21, с. 39). Після закінчення реєстрації підприємець отримає реєстраційне посвідчення на РРО.

Узяття на облік відбувається протягом одного дня. Для цього достатньо відвідати податкову за місцем фактичного використання РРО, маючи при собі реєстраційне посвідчення на РРО

(пункт 2.8 Порядку реєстрації РРО) .

Якщо підприємець

переміщує торговельну точку до іншого району (сам не переїжджає), то природно він перевозить і зареєстрований РРО. Але перед тим, як почати використовувати такий РРО, його потрібно перереєструвати:

— якщо РРО використовувався не за місцем проживання підприємця, спочатку він

знімається з обліку в ДПІ за місцем попереднього використання;

— потім до

податкової за місцем проживання подається заява довільної форми про зміну території, на якій використовується РРО, із зазначенням сфери його застосування. До заяви додається реєстраційне посвідчення (з позначкою про зняття РРО з обліку — за необхідності), а також документи, що подаються при реєстрації РРО (див. у «ВД», 2008, № 21, с. 39). Після закінчення перереєстрації до реєстраційного посвідчення РРО буде внесено нову адресу торговельної точки;

— якщо нова торговельна точка розташована не в тому районі, в якому проживає підприємець, то після перереєстрації РРО його додатково потрібно

взяти на облік у ДПІ за місцем розташування торговельної точки (пункт 2.9 Порядку реєстрації РРО) . Тільки після цього РРО вважатиметься зареєстрованим, і можна починати торгівлю.

Ті підприємці, які мають право не застосовувати РРО, але зобов’язані вести

КОРО з РК, при переміщенні торговельної точки за новою адресою (незалежно від того, де знаходиться нова адреса: у тому ж районі, що й колишня, або в іншому) зобов’язані:

— якщо КОРО використовувалася не за місцем проживання підприємця —

зняти її з обліку у ДПІ за місцем попереднього використання;

— потім до

податкової за місцем проживання подати заяву довільної форми про зміну господарської одиниці, на яку зареєстровано КОРО, із зазначенням сфери застосування КОРО. До заяви додається довідка про реєстрацію КОРО (з позначкою про зняття КОРО з обліку — за необхідності), а також усі не повністю використані КОРО та РК, плюс ті документи, що подавалися при реєстрації КОРО (див. у «ВД», 2008, № 21, с. 41). Після закінчення перереєстрації до довідки про реєстрацію КОРО буде внесено дані про перереєстрацію;

— якщо нова торговельна точка розташована не в тому районі, в якому проживає підприємець, то потрібно додатково

поставити КОРО на облік у ДПІ за місцем знаходження торговельної точки. Після цього КОРО вважається зареєстрованою належним чином.

За проведення операцій через незареєстрованний належним чином РРО (КОРО) передбачено

штраф у сумі 340 грн. (стаття 17 Закону про РРО).

Єдиноподатники та підприємці на фікспатенті мають право взагалі не застосовувати ні РРО, ні КОРО з РК

за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (пиво на розлив не враховється) — частина 6 статті 9 Закону про РРО.

 

Торговий патент

У разі здійснення торгівлі за готівку, надання побутових послуг або послуг у сфері грального бізнесу підприємці зобов’язані придбати патент.

Від патенту звільнено тільки підприємців на фіксподатку (працюють на ринку) і єдиноподатників (стаття 14 Декрету № 13-92, стаття 6 Указу № 746).

На кожний пункт торгівлі або пункт надання побутових послуг потрібно отримати окремий патент.

Видається він у ДПІ за місцем розташування такого пункту (пункт 2 Порядку № 33), причому в самому патенті зазначається адреса пункту, для якого його видано (передавати патент іншим суб’єктам або іншим торговельним точкам заборонено). Тому при зміні адреси торговельної точки до патенту необхідно внести нову її адресу. Для цього слід обов’язково звернутися до податкової, яка видала патент, з письмовою заявою про зміну місця розташування торговельної точки протягом трьох днів з дати переміщення (пункт 14 Положення № 1077). На підставі заяви до патенту буде внесено зміни. Однак, на наш погляд, така процедура може застосовуватися тільки в тому разі, якщо нова адреса торговельної точки перебуває в межах того ж адміністративного району, що й колишня. При цьому плату за патент слід продовжувати вносити на рахунки тієї ж ДПІ, що й раніше.

Якщо ж підприємець переніс пункт торгівлі (послуг) до іншого району міста (або взагалі до іншого міста), то в цій ситуації ні

Порядок № 33, ні Положення № 1077 не передбачають жодних застережень. Однак у Законі про патентування зазначено, що торговий патент дійсний тільки на території тієї ДПІ, що його видала (частина 2 статті 7). Виходить, при «переїзді» торговельної точки на територію іншої ДПІ наявний патент буде недійсним. Тому цей патент потрібно повернути до тієї ДПІ, що його видала, а замість нього отримати новий у ДПІ за новою адресою пункту торгівлі. Сплачувати вартість нового торгового патенту потрібно буде вже до нової податкової.

Підприємець, який вирішив відкрити

додаткову торговельну точку, повинен придбати для неї окремий патент.

За роботу

без патенту у разі обовязкової його наявності передбачено штраф у розмірі подвійної вартості патенту за весь строк роботи без нього (стаття 8 Закону про патентування).

 

Свідоцтво про єдиний податок

У принципі спрощена система надає підприємцю право провадити діяльність без прив’язки до конкретної місцевості, тобто на всій території України. Прямо про це в

Указі № 746 не йдеться, але такий висновок можна зробити з пункту 3 Порядку № 599: «Якщо платник єдиного податку здійснює кілька видів… діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, то ним придбавається одне Свідоцтво і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем його державної реєстрації… незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації».

Проте такий реквізит, як місце діяльності, у Свідоцтві про єдиний податок зазначено, хоча його роль, як бачимо, довідкова. При цьому ні

Указ № 746, ні Порядок № 599 не передбачають ніякої відповідальності за невнесення змін до Свідоцтва єдиноподатника при переміщенні торговельної точки, відкритті нової точки або іншому розширенні території, на якій працює підприємець. І все ж таки в ідеалі (щоб уникнути жодних непорозумінь) зміну місця діяльності до Свідоцтва єдиноподатника краще внести, подавши до податкової за місцем реєстрації (тобто за місцем проживання) заяву про таку зміну за 15 календарних днів до початку найближчого кварталу.

 

Фікспатент (торгівля на ринку)

Фікспатент

придбавається у ДПІ за місцем проживання підприємця. У ньому обов’язково зазначається інформація про місце діяльності (конкретний ринок), оскільки вартість фікспатенту залежить саме від місця розташування ринку. Видається фікспатент строком від 1 до 12 календарних місяців, а потім може продовжуватися за умови подальшої передоплати його вартості (плата здійснюється до ДПІ за місцем проживання).

Процедуру внесення змін до фікспатенту (у тому числі щодо місця діяльності) не передбачено, оскільки в цьому випадку

необхідно просто придбати інший фікспатент (подати до тієї ж ДПІ заяву із зазначенням нового місця діяльності). При цьому якщо вже було сплачено наперед вартість старого фікспатенту, то підприємцю, найімовірніше, переплату не повернуть.

Разом з тим підприємці, які планують розширюватися та торгувати на ринках різних міст із застосуванням фікспатенту, можуть діяти так: придбати

один фікспатент за максимальною ставкою (100 грн. на місяць) і отримати право працювати на всій території України (стаття 14 Декрету № 13-92).

 

Книга ф. № 10

Книгу ф. № 10 ведуть як підприємці на загальній системі, так і єдиноподатники. Реєструється така Книга в податковій за місцем проживання підприємця, причому місце діяльності в ній не зазначається. Отже,

при зміні місця діяльності з Книгою ф. № 10 нічого робити не потрібно.

 

Ліцензія

Якщо підприємець провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, то питання про необхідність переоформлення ліцензії вирішується так:

— ліцензія,

видана центральним органом виконавчої влади (міністерства та інших органів), є дійсною на всій території України (стаття 14 Закону про ліцензування), тому переоформляти її у зв’язку зі зміною місця діяльності не потрібно;

— ліцензія,

видана місцевим органом виконавчої влади або спеціально вповноваженим органом виконкомів, є дійсною тільки на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (переважно області). Тому при зміні місця діяльності в межах тієї ж області ліцензію міняти не потрібно, а от якщо планується провадити діяльність в інших областях, потрібно додатково отримати таку ж ліцензію у відповідній області.

Нагадаємо, що

робота без ліцензії у разі обов’язкової її наявності тягне за собою не тільки накладення штрафів, але й застосування кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі строком до двох років (стаття 202 ККУ).

 

Книга відгуків і пропозицій

У кожному пункті дрібнороздрібної торгівлі (крім лотків, столиків тощо) і в пунктах ресторанного господарства повинна на видному місці знаходитися Книга відгуків і пропозицій. На титульному аркуші цієї Книги обов’язково зазначається адреса відповідної торговельної точки, однак про те, що робити при зміні адреси, в

Інструкції про Книгу відгуків нічого не зазначено.

На наш погляд,

у невикористаній Книзі можна виправити адресу коректурним способом: закреслити стару, написати нову і завірити підписом підприємця.

Відсутність Книги або недотримання порядку її ведення є порушенням правил торгівлі та штрафується за

статтею 155 КУпАП у розмірі від 17 до 170 грн. (від 1 до 10 нмдг), а при повторному протягом року порушенні — від 85 до 459 грн. (від 5 до 27 нмдг).

 

ПДФО орендодавцю

Підприємець, який орендує приміщення для провадження госпдіяльності у фізичної особи (непідприємця) або в єдиноподатника, у Свідоцтві якого не зазначено вид діяльності «здавання нерухомості (майна) в оренду», зобов’язаний із суми виплачуваної орендної винагороди утримати податок з доходів (ПДФО) і перерахувати його до бюджету

(підпункти 9.1.2 і 16.3.3 Закону № 889).

Часто

орендований торговельний об’єкт перебуває в одному адміністративному районі, а підприємець-орендар зареєстрований в іншому. У такому разі податківці можуть вимагати сплачувати ПДФО до ДПІ за місцем перебування орендованого приміщення. Відразу зауважимо, що ця вимога є незаконною. Відповідно до підпункту 16.3.3 Закону № 889 податковий агент (у цьому випадку — орендар) утриманий ПДФО зобов’язаний сплачувати до ДПІ за місцем своєї реєстрації.

 

Податок на рекламу

Підприємці, які займаються установкою та розміщенням реклами для замовників (крім соціальної реклами), зобов’язані сплачувати податок на рекламу

(стаття 11 Декрету № 56-93). Цей податок належить до місцевих податків і надходить до місцевого бюджету. Тому, якщо підприємця зареєстровано в одному місті, а місце розміщення реклами перебуває в іншому, виникає запитання, куди сплачувати податок на рекламу: до ДПІ за місцем реєстрації чи до ДПІ за місцем розміщення реклами?

На жаль, однозначно відповісти на це запитання неможливо, оскільки порядок сплати місцевих податків у кожній області свій і визначається місцевим органом самоврядування. Може трапитися, що і в одній, і в іншій області від підприємця вимагатимуть сплати податку на рекламу, що призведе до подвійного оподаткування. Тому краще заздалегідь

погодити це питання з ДПІ за місцем реєстрації підприємця та з ДПІ за місцем розміщення реклами .

 

Земельний податок

Для тих підприємців, які торговельне приміщення придбавають (разом із земельною ділянкою під ним) або орендують приміщення, що є комунальною власністю, актуальним є питання сплати податку на землю. Податок на землю та орендну плату за землі державної та комунальної власності

сплачуються до ДПІ за місцем перебування земельної ділянки (стаття 17 Закону про плату за землю).

При цьому якщо підприємець переміщує торговельну точку, купуючи нове приміщення або орендуючи його в місцевої ради, то:

протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, в якому виникло право власності (користування) на нову земельну ділянку, потрібно подати декларацію про податок на землю до ДПІ за новою адресою торговельного об’єкта (за місцем перебування нової земельної ділянки);

— протягом 30 календарних днів після закінчення місяця, в якому отримано право власності (користування) на землю, слід сплатити податок на землю (орендну плату за землю) до ДПІ за місцем перебування нової земельної ділянки;

— за земельні ділянки, право власності на які втрачено (або їх використання призупинено), податок на землю (або орендна плата) не сплачується. Якщо є надміру сплачені суми, то податкова зобов’язана їх повернути на підставі письмової заяви платника податків

(статті 16 і 17 Закону про плату за землю).

Ті підприємці, які

орендують приміщення у громадян або в суб’єктів господарювання , за землю під приміщенням сплачують своїм орендодавцям, причому плата ця згідно із законодавством «сидить» у сумі орендної плати за саме приміщення (окремого застереження в договорі оренди не потребується — стаття 797 ЦКУ). Тому до бюджету земельний податок такі орендарі не сплачують і декларацію не подають, оскільки це є обов’язком орендодавців.

Увага: єдиноподатники

за власні земельні ділянки під будівлею, що використовується в підприємницькій діяльності, податок на землю не сплачують (стаття 6 Указу № 746), але від орендної плати за землю під приміщенням державної або комунальної власності (при оренді такого приміщення) їх не звільнено.

 

Торгівля без постійного місця та разова торгівля

Тепер розглянемо особливості оформлення документів і сплати податків у разі торгівлі без стаціонарного місця, тобто:

— через засоби пересувної мережі, які розташовані поза торговельними приміщеннями: автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, холодильники-прилавки, візки, розноски, лотки, столики, тощо;

— на виставках, ярмарках тощо.

 

Дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі

Навіть у разі розміщення пересувних торговельних об’єктів або участі у виставках

дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі отримати потрібно (якщо, звичайно, підприємець не обере шлях судової відмови від дозволу, про що йшлося вище).

Щоправда є винятки:

холодильне та інше обладнання, що перебуває поруч із малою архітектурною формою (наприклад, холодильник з морозивом або водою біля кіоску), не потребує наявності дозволу на його розміщення (лист Держкомпідприємництва від 14.03.2007 р. № 06-11/14-112/51340).

Розміщення точок пересувної мережі не обмежено конкретним вузько обкресленим місцем, а допускається в межах вулиць, площ та інших орієнтирів, що зазначені в дозволах, за умови дотримання правил безпечного руху транспорту та пішоходів

(пункт 16 Правил № 369).

Вартість дозволу, виданого для постійної торгівлі в певному місці, — не більше 340 грн. (у принципі має справлятися одноразово, але на практиці справляється щорічно). А от дозвіл для одноразової торгівлі (наприклад, участь у виставках і ярмарках) коштуватиме 17 грн. за кожний день торгівлі.

Єдиноподатників від плати за дозвіл звільнено.

 

РРО (КОРО)

При здійсненні пересувної торгівлі так само, як і при участі у виставках (ярмарках), підприємці на загальній системі можуть

не застосовувати РРО, якщо обсяг розрахункових операцій з продажу товару (послуг) не перевищує 200 тис. грн. на рік. Однак замість РРО потрібно мати зареєстровану КОРО з розрахунковою книжкою (РК)пункти 2 і 3 Переліку № 1336.

КОРО з РК реєструються в податковій за місцем проживання підприємця

на конкретний об’єкт виїзної торгівлі. Тому КОРО не потрібно ставити на облік у ДПІ за місцем розміщення торговельної точки, в якому б районі вона не була. Реєстрація КОРО відбувається протягом двох днів з моменту подання до податкової необхідних документів довідка 1.

Якщо надалі підприємець прийме рішення щодо

переміщення пункту виїзної торгівлі в інше місце, то перереєструвати КОРО з РК не потрібно. Необхідність перереєстрації виникне тільки тоді, коли КОРО використовуватиметься в іншому торговельному пункті. Для перереєстрації КОРО слід подати до ДПІ за місцем проживання заяву та ті самі документи, які подавалися для її реєстрації (пункт 2.12 Порядку реєстрації КОРО).

Єдиноподатники та підприємці на фікспатенті

можуть здійснювати пересувну або ярмаркову торгівлю навіть без КОРО за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив).

 

Торговий патент

Для торгівлі через

пересувні пункти патент підприємцю потрібно придбавати в податковій за місцем своєї реєстрації (тобто за місцем проживання). Такий патент є дійсним на всій території України (частина 2 статті 7 Закону про патентування). Тому навіть при переміщенні за межі адміністративно-територіальної одиниці не доведеться ні придбавати новий патент, ні вносити зміни до існуючого.

А от

для участі у виставках (ярмарках) потрібен короткостроковий торговий патент, придбавають його у ДПІ за місцем проведення виставки (пункт 16 Положення № 1077). Строк дії такого патенту — за вибором підприємця — від 1 до 15 днів, вартість — 10 грн. на день.

Нагадаємо, що

єдиноподатникам і підприємцям на фікспатенті (на ринку) торговий патент не потрібен узагалі, у тому числі й короткостроковий.

 

Це основні особливості виїзної та ярмаркової торгівлі. Усі інші нюанси, пов’язані з переміщенням торговельної точки (Свідоцтво єдиноподатника, фікспатент, Книга ф. № 10, ліцензії, податки тощо), аналогічні тим, які зазначено для стаціонарних об’єктів.

 

Висновки

При зміні місця діяльності проходити перереєстрацію в податковому органі, а також соцстрахівських або Пенсійному фондах не потрібно.

Однак зміна місця торгівлі призведе до

необхідності:

— оформити

новий дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі (якщо він не є орендованим);

перереєструвати РРО;

— унести

зміни до старого патенту або отримати новий;

— унести зміни до Свідоцтва єдиноподатника;

— за певних умов —

отримати ліцензію в тій області, де планується провадити діяльність;

— унести

виправлення до Книги відгуків і пропозицій тощо.

У разі здійснення

виїзної торгівлі або торгівлі на ярмарках (виставках) можна застосовувати не РРО, а КОРО, причому при зміні місця розташування торговельної точки КОРО перереєструвати не потрібно.

Торговий

патент для пересувної торгівлі є дійсним на всій території України, а от для участі в ярмарках і виставках потрібно придбавати короткостроковий торговий патент на строк від 1 до 15 днів вартістю 10 грн. на день.

Довідкова інформація (довідка)

1 Документи для реєстрації КОРО:

— заява довільної форми із зазначенням сфери діяльності підприємця;

— Свідоцтво про держреєстрацію (оригінал і копія, підписана підприємцем);

— дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі (оригінал і копія, підписана підприємцем);

— ліцензія на перевезення пасажирів і багажу (оригінал і копія, підписана підприємцем) у разі провадження діяльності з перевезення (пункт 2.5 Порядку реєстрації КОРО).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць