Запитання, які найчастіше виникають, щодо…
заповнення податкових накладних
На сторінках нашого видання ми намагаємося не залишати поза увагою незмінно актуальні запитання, пов’язані із заповненням податкової накладної з ПДВ (див., наприклад, «ВД», 2008, № 4, с. 16, с. 38). Чергову добірку матеріалів на цю тему пропонуємо вашій увазі.
Як правильно нумерувати податкові накладні
ЗАПИТАННЯ. Опишіть порядок нумерації податкових накладних. Чи можна здійснювати нумерацію наростаючим підсумком з початку року?
ВІДПОВІДЬ.
Згідно з підпунктом 7.2.1 Закону про ПДВ одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної, що складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця, є порядковий номер. Як передбачено пунктом 3 Порядку № 165, порядковий номер податкової накладної має відповідати порядковому номеру реєстру отриманих і виданих податкових накладних.Відповідно до форми реєстру, затвердженої
Порядком ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244, нумерація податкових накладних щомісяця починається з першого номера.Разом з тим податківці вважають, що наскрізна нумерація податкових накладних наростаючим підсумком з початку року не є порушенням нормативно-правових актів з питань обкладення ПДВ (див. «Вісник податкової служби України», 2005, № 38,
лист ДПА м. Києва від 04.11.2005 р. № 1009/10/31-106). Отже, суб’єкт господарської діяльності може на свій розсуд використовувати помісячний або річний порядок нумерації податкових накладних. Традиційно на практиці обнуляють нумерацію податкових накладних з початку року.Слід мати на увазі, що при помісячному порядку нумерації досягти збігу номера податкової накладної з номером у реєстрі отриманих і виданих податкових накладних не завжди вдається. Так, нумерація порушується вже при виписуванні Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), дані якого також відображаються в реєстрі.
Якщо податкову накладну виписано за другою подією
ЗАПИТАННЯ. Відповідно до договору купівлі-продажу постачальник реалізував товар на умовах подальшої оплати. Товар відвантажено 10 жовтня 2008 року, а оплату отримано 22 жовтня 2008 року. Чи є помилкою складання податкової накладної на дату отримання оплати?
ВІДПОВІДЬ.
Для відповіді на це питання звернемося до підпункту 7.2.3 Закону про ПДВ. Так, відповідно до зазначеного документа податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Як відомо, податкові зобов’язання виникають за правилом першої події (підпункт 7.3.1 Закону про ПДВ):— або на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків;
— або на дату відвантаження товарів.
У ситуації, що розглядається, першою подією було відвантаження товару, отже, на цю дату слід було скласти податкову накладну. А от оформлення податкової накладної на дату отримання коштів є порушенням податкового законодавства.
Дата складання податкової накладної може не збігатися з моментом виникнення податкових зобов’язань тільки в ситуації, передбаченій
пунктом 17 Порядку № 165. Як випливає із зазначеного документа, у разі здійснення поставки товарів (послуг), що має безперервний або періодичний характер при постійних зв’язках з покупцем, покупцю може бути виписано зведену податкову накладну виходячи з визначеної у договорі періодичності оплати поставленої продукції (один раз на п’ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товарно-транспортних накладних або інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено поставку товарів (послуг). Інакше кажучи, якщо поставка товарів має регулярний характер, а оплата за них надходить з установленою періодичністю, постачальник може виписати одну зведену податкову накладну наприкінці місяця.Порушення постачальником порядку виписування податкової накладної може стати для покупця перешкодою для відображення податкового кредиту з ПДВ. Пояснюється це тим, що дата виписування є обов’язковим реквізитом податкової накладної
(підпункт 7.2.1 Закону про ПДВ), відсутність якого позбавляє покупця права на податковий кредит за такою податковою накладною. Про це йшлося в листі ВГСУ від 23.11.2001 р. № 01-8/1271. У зв’язку з цим у разі виявлення помилки покупцю необхідно звернутися до постачальника з проханням про заміну помилкової податкової накладної. Це дозволить вирішити проблему мирним шляхом.У разі отримання відмови покупець може скористатися нормами
підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ і додати до податкової декларації за звітний податковий період довідка 1заяву зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Разом із заявою надаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що свідчать про факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів.Якщо ж помилку в податковій накладній було виявлено тільки під час податкової перевірки, то покупець може поборотися за податковий кредит, пославшись на позитивні судові рішення щодо цієї проблеми (
постанова ВСУ від 06.12.2005 р. № 21-105сво05; постанова ВГСУ від 03.08.2005 р. № 41/132а). У них суд визнав, що несуттєві помилки в податковій накладній (до яких у принципі можна віднести і несвоєчасне складання податкової накладної) зберігають право на податковий кредит у покупця.І ще один момент. Якщо першою подією було отримання товару, а постачальник виписав податкову накладну тільки після оплати, не поспішайте писати заяву, цілком можливо, що постачальник товарів працює із застосуванням
касового методу виникнення зобов’язань. У цьому випадку дата виникнення податкових зобов’язань постачальника визначається як дата зарахування (одержання) коштів на банківський рахунок (до каси) платника податків або як дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи таких, що підлягають поставці) їм товарів (послуг) (пункт 1.11 Закону про ПДВ). Тому складання податкової накладної на дату отримання оплати відповідає нормам Закону про ПДВ. Щоб уникнути непорозумінь між покупцем і постачальником, рекомендуємо зазначати податковий статус постачальника в договорі купівлі-продажу.
Звичайна ціна перевищує договірну
ЗАПИТАННЯ. Іноді підприємець продає товари за ціною нижче за звичайну. Чи завжди потрібно за базу оподаткування приймати звичайну ціну або тільки в тому випадку, якщо таке перевищення більше 20 %? Як виписати податкову накладну, якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін?
ВІДПОВІДЬ.
В абзаці першому пункту 4.1 Закону про ПДВ викладено загальне правило визначення бази обкладення податком на додану вартість: «...база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни...».В
абзаці другому того ж пункту викладено спеціальну норму (правило визначення бази оподаткування) для окремого випадку, коли договірна вартість нижче звичайної ціни: «...у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами...». Саме цією спеціальною нормою слід керуватися у випадку, для якого її передбачено. Такої ж думки дотримуються податківці (див. консультацію фахівців ДПАУ в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 27).Отже, у разі поставки товарів (послуг), звичайна ціна яких перевищує договірну ціну більш ніж на 20 %, база оподаткування визначається виходячи зі звичайної ціни. Якщо ж звичайна ціна товарів (послуг) перевищує договірну менше ніж на 20 % або договірна ціна вище за звичайну, то база оподаткування визначається виходячи з договірної ціни.
Відповідно до
пункту 19 Порядку № 165, якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін і перевищує суму поставки товарів (послуг), визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну на фактичну ціну (за загальними правилами), другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.У податковій накладній, виписаній на суму перевищення, у графі 3 «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» робиться запис «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, зазначеними в податковій накладній № ________».
Номер такої податкової накладної має містити через дріб знак «ЗЦ», при цьому присвоювати їй наступний після «основного» податкової накладної номер, на наш погляд, нема рації. Тобто якщо основна податкова накладна мала номер «10», то податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, можна присвоїти номер «10/ЗЦ». Вона виписується у двох примірниках, причому обидва примірники залишаються у продавця.
Часткова поставка, що не має відокремленої вартості
ЗАПИТАННЯ. Підприємець поставляє обладнання, що складається з декількох елементів, поставка яких іноді відбувається в різних податкових періодах. У договорі визначено вартість усього комплекту, без зазначення ціни кожного елемента. Як правильно складати податкові накладні, якщо такі поставки є першою подією?
ВІДПОВІДЬ.
Частина 4 підпункту 7.2.3 Закону про ПДВ передбачає, що податкова накладна складається на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі якщо частина товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної в порядку, установленому центральним органом державної податкової служби України, і враховується при визначенні загальних податкових зобов’язань.З наведеної норми
Закону про ПДВ можна зробити висновок, що при поставці частини товару, який не має відокремленої вартості, зобов’язання також повинні виникати частково і порядок визначення такої частини має встановлюватися головним податковим органом України.У
пункті 15 Порядку № 165 установлено, що «...у разі, коли частка товару (послуги) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку № 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов’язаннях...».Тобто ДПАУ встановлено порядок, при якому будь-якій частині товару, що не має відокремленої вартості, відповідає
100 % податкових зобов’язань усього товару!Отже, у разі коли частина відвантаженого товару не має відокремленої вартості, заповнюється додаток № 1 до податкової накладної, у графах 3 — 7 якого зазначаються дані товару, який підлягає поставці та вартість якого визначена в договорі; до графи 8 заносяться найменування частин, що поставляються, (не мають відокремленої вартості), до графи 9 — одиниця виміру, а у графі 10 зазначається кількість кожного найменування; у графах 11 — 13 відображаються аналогічні дані про ще не поставлені частини. Такий додаток складається у двох примірниках, оригінал видається покупцю (разом з податковою накладною), а копія залишається у продавця.
Податкова накладна складається при першому відвантаженні, у ній зазначається повна вартість товару, що передбачається поставити покупцю.
Таким чином,
при поставці частини товару, що не має відокремленої вартості, у продавця виникають податкові зобов’язання на повну вартість товару, а в покупця — право на податковий кредит також на повну вартість.При подальших поставках частин товару, що не мають відокремленої вартості, також складаються додатки № 1 до первісної податкової накладної, в яких до граф 8 — 10 переносяться дані із граф 11 — 13 попереднього додатка в міру поставки. При поставці останньої складової товару графи 11 — 13 додатка № 1 до податкової накладної не заповнюються. Податкові накладні на такі поставки не складаються, оскільки податкові зобов’язання при цьому не виникають.
Продаж неплатнику ПДВ
ЗАПИТАННЯ. Які дані слід зазначати в податковій накладній при продажу товарів неплатнику ПДВ?
ВІДПОВІДЬ.
Якщо поставка здійснюється неплатнику ПДВ, то податкова накладна виписується з позначкою «Поставка неплатнику податку» (пункт 8 Порядку № 165).Крім того, при виписування такої податкової накладної необхідно ураховувати правила
пункту 8.1 Порядку № 165, де зазначено, що в рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» робиться позначка «Х».Обидва примірники такої податкової накладної залишаються у продавця.
Операції, що не є об’єктом оподаткування
ЗАПИТАННЯ. Форма податкової накладної передбачає включення до графи 10 даних за операціями, звільненими від ПДВ. Чи потрібно виписувати податкові накладні за операціями, які не є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 3.2 Закону про ПДВ? Як відображати такі операції в реєстрі податкових накладних?
ВІДПОВІДЬ.
Відповідь на таке запитання однозначна — ні, на таку операцію податкова накладна не виписується. Адже відповідно до підпункту 7.2.3 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця.У цьому випадку податкові зобов’язання у продавця не виникають, отже, податкова накладна не виписується, оскілки вимога про її виписування не міститься як у
Законі про ПДВ, так і в Порядку № 165.Незважаючи на те що за операціями, які не є об’єктом обкладення ПДВ, податкова накладна не складається, інформацію про таку операцію має бути зазначено у графі 10 розділу II реєстру отриманих і виданих податкових накладних.
Пільгові та оподатковувані поставки, що здійснюються одночасно
ЗАПИТАННЯ. Підприємець продає одному покупцю зошити учнівські вітчизняного виробництва (звільнені від оподаткування згідно з підпунктом 5.1.2 Закону про ПДВ) на суму 500 грн. і папки-накопичувачі на суму 600 грн., у тому числі ПДВ — 100 грн. Відвантаження таких товарів провадиться за одною накладною. Чи можна на таку операцію скласти одну податкову накладну?
ВІДПОВІДЬ.
Хоча форма податкової накладної дозволяє одночасно відобразити в одній податковій накладній операції з поставки як оподатковуваних, так і звільнених від обкладення ПДВ товарів (послуг), цього робити не слід.У
пункті 9 Порядку № 165 передбачено, що для операцій, які обкладаються податком або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Тобто при одночасній поставці одному покупцю як оподатковуваних товарів (послуг), так і звільнених від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 10 і граф 7, 8 і 9).Отже, підприємцю потрібно в таких випадках складати дві податкові накладні. В одній необхідно відобразити поставку зошитів на суму 500 грн. У такій накладній відповідно до
підпункту 7.2.2 Закону про ПДВ і пункту 10 Порядку № 165 у розділі VI графи 10 робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний підпункт Закону про ПДВ, у цьому випадку підпункт 5.1.2.В іншій податковій накладній необхідно відобразити поставку папок-накопичувачів, оподатковуваних за ставкою 20 %, у загальному порядку.
Підсумкова податкова накладна
ЗАПИТАННЯ. Підприємець здійснює роздрібну торгівлю канцтоварами з використанням РРО. Як правило, суми покупок не перевищують 100 грн. Іноді покупцями є платники ПДВ, які вимагають видати податкову накладну, решта — кінцеві споживачі. Як правильно складати податкові накладні на реалізований за день товар?
ВІДПОВІДЬ.
Підпункт 7.2.6 Закону про ПДВ передбачає випадки, коли покупець має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого ПДВ без податкової накладної. Отже, за такими операціями постачальнику немає рації виписувати окремі податкові накладні, як того вимагає підпункт 7.2.3 Закону про ПДВ.Для таких операцій
пункт 8.4 Порядку № 165 передбачає можливість виписувати податкову накладну за щоденними підсумками, до якої включаються операції:— з поставки товарів за готівку кінцевому споживачу, який не є платником ПДВ;
— з поставки товарів платникам ПДВ за готівку або з розрахунками картками платіжних систем, банківськими чи персональними чеками в межах 10000 грн., за якими видається товарний чек, інший платіжний або розрахунковий документ, що підтверджує приймання платежу постачальником від отримувача, в якому зазначено загальну суму такого платежу, суму ПДВ і податковий номер постачальника;
— за якими виписано транспортні квитки, готельні рахунки або рахунки, що виставляються за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форму яких установлено міжнародними стандартами;
— за якими платнику ПДВ надано касові чеки, що містять суму поставлених товарів, загальну суму нарахованого податку (із зазначенням фіскального номера постачальника), якщо сума поставлених товарів одному платнику не перевищує 200 грн. на день.
Особливих вимог щодо заповнення підсумкової податкової накладної
Порядок № 165 не містить, тому потрібно застосовувати загальні правила.У такій накладній потрібно зробити позначку «Підсумкова податкова накладна». Її шапку можна заповнити так, як і при виписуванні податкової накладної неплатнику ПДВ: у рядках «Покупець», «Індивідуальний податковий номер покупця», «Місцезнаходження покупця», «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» поставити позначку «Х».
У графі 3 «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» має бути відображено всю номенклатуру проданих товарів (зрозуміло, за винятком тих, щодо яких виписано окремі податкові накладні). Хоч це досить нудний процес, особливо для підприємців, які мають велику номенклатуру товарів, але жодних потурань щодо цього
Порядок № 165 для підсумкової податкової накладної не містить довідка 2. Крім того, таку накладну, як і звичайну, потрібно складати у двох примірниках.
Мова заповнення податкової накладної
ЗАПИТАННЯ. Чи допускається заповнення податкової накладної російською мовою? Чи можна включати до податкового кредиту ПДВ, підтверджений такими накладними?
ВІДПОВІДЬ.
У Законі про ПДВ не згадується, якою мовою заповнюються реквізити податкової накладної, про мову заповнення податкової накладної нічого на зазначено і в Порядку № 165.З тим, що право на податковий кредит не залежить від того, якою мовою (російською чи українською) складено податкову накладну, погодилася ДПАУ (див.
лист від 15.08.2003 р. № 12846/7/15-2317-22).Єдиний момент, на який слід звернути увагу, це вимоги
частин «в» і «є» підпункту 7.2.1 Закону про ПДВ, які передбачають, що податкова накладна має містити повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах як продавця, так і покупця.Отже, якщо назву продавця або покупця в статутних документах зазначено українською мовою, як передбачено
підпунктом 1.1 Вимог № 65, то при заповненні податкової накладної перекладати такі назви іншою мовою небажано. Це може розцінюватися перевіряючими як порушення порядку заповнення податкової накладної і, як наслідок, — відсутність права на податковий кредит за такою накладною.Заповнення інших полів податкової накладної (крім назв постачальника та покупця) російською мовою (повністю або частково) не повинно викликати сумнівів щодо наявності права покупця на податковий кредит.
Заява зі скаргою на постачальника як замінник податкової накладної
ЗАПИТАННЯ. У жовтні 2008 року підприємець придбав товари в постачальника — платника ПДВ на умовах подальшої оплати. При відвантаженні товару постачальник виписав податкову накладну, однак допустив помилку в податковому номері покупця. На прохання про заміну податкової накладної постачальник відповів відмовою. Яким чином у цій ситуації можна зберегти право на податковий кредит, якщо оплату буде здійснено тільки у грудні 2008 року?
ВІДПОВІДЬ.
Згідно з підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ при порушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної отримувач товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.Для того щоб скористатися цим правом, покупцю товарів слід виконати дві умови:
1) додати заяву зі скаргою
тільки до декларації за звітний період, в якому мало бути видано податкову накладну (пункт 7 Порядку № 165);2) подати разом із заявою копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що підтверджують
факт сплати податку (абзац другий підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ).З першою умовою труднощів немає: заяву зі скаргою слід подати разом з
декларацією за жовтень, тобто не пізніше 20 листопада 2008 року. При цьому на зворотному боці декларації необхідно зробити позначку про додану заяву.Що ж стосується другої умови, то з нею виникає проблема. Підприємець не має документів, що підтверджують сплату податку, оскільки відвантаження товару провадилося на умовах подальшої оплати. На наш погляд, у такому випадку разом із заявою необхідно подати
копію договору купівлі-продажу товарів і видаткової накладної постачальника.Найімовірніше, із цим погодяться і представники головного податкового відомства. Так, у консультації, опублікованій в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 40, при розгляді питання про передачу закладеного майна заставоутримувачу в рахунок погашення кредиту вони зазначили: «
У разі відмови з боку постачальника товарів (робіт, послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний період заяву зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що підтверджують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (у цьому випадку — договір та акт передачі)».Нижче наведемо зразок заяви, яку має бути подано разом з декларацією за вересень 2008 року.
Начальнику ДПІ Київського району м. Харкова
ФО-П Петренко П. П.
(ідентифікаційний код 2333333333)
Заява
Доводимо до вашого відома, що 02.10.2008 р. нами було оприбутковано цукор у сумі 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.), що надійшов від ТОВ «Полюс» за договором купівлі-продажу від 29.09.2008 р. Надходження цукру підтверджується накладною № 56 ТОВ «Полюс».
Податкову накладну № 56 ТОВ «Полюс» на суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.) отримано своєчасно. Разом з тим при її заповненні було допущено помилку в податковому номері покупця (обов’язковому реквізиті податкової накладної). На наше прохання замінити податкову накладну постачальник відмовив.
Вважаємо, що відповідно до підпункту
7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР ця заява є підставою для включення сум ПДВ до податкової накладної № 56 ТОВ «Полюс» у розмірі 1000 грн. до складу податкового кредиту.До заяви додаємо:
1) копію договору купівлі-продажу від 29.09.2008 р.;
2) копію накладної № 56 ТОВ «Полюс» від 02.10.2008 р.
| 17.11.2008 р. | Підпис | Петренко П. П. |
Розраховуємо податковий кредит за чеками без номера
ЗАПИТАННЯ. Працівником підприємця було придбано за готівку товарно-матеріальні цінності, необхідні в діяльності підприємця. Як підтверджувальні документи разом з авансовим звітом було надано касові чеки від різних постачальників без зазначення в них податкового номера:
— один чек за 18.10.2008 р. на суму 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.);
— два чеки за 19.10.2008 р. на суму 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн.) і 60 грн. (у тому числі ПДВ — 10 грн.).
Як розрахувати граничну суму, яку можна включити до складу податкового кредиту по цих чеках?
ВІДПОВІДЬ. Як передбачено підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку в межах 10000 грн. є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний або розрахунковий документ, що підтверджує приймання платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг). При цьому в такому документі має бути зазначено:
— загальну сума платежу;
— суму податку;
— податковий номер постачальника.
Незважаючи на те що згідно з пунктом 3.2 Положення № 614 усі ці відомості є обов’язковими реквізитами касового чека, у деяких випадках касові чеки на цілком законних підставах можуть не містити податкового номера постачальника. Так, у пункті 8 наказу ДПАУ «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.12.2000 р. № 614 установлено, що вимоги щодо наявності обов’язкових реквізитів у чеку не поширюються на розрахункові документи, що друкуються РРО, які включено до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем до моменту набуття чинності цим наказом.
Відповідно до абзацу шостого підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ касові чеки без зазначення податкового номера постачальника можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту. Однак сума поставлених за ними товарів не може перевищувати 200 грн. на день без урахування ПДВ.
При розгляді цього запитання заслуговує на увагу консультація представників головного податкового відомства, опублікована в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 28, с. 17. У ній було зазначено, що до податкового кредиту потрапить максимум 40 грн. на день, незалежно від того, скільки чеків було отримано та від якої кількості постачальників. Таким чином, підприємець зможе включити до складу податкового кредиту суму сплаченого ПДВ за кожним із чеків:
1) за чеком за 18.10.2008 р. у податковий кредит потрапить сума ПДВ у розмірі 40 грн.;
2) за чеками за 19.10.2008 р. — уся сума сплаченого ПДВ 30 грн. (20 грн. + 10 грн.).
Зверніть увагу: розрахунок граничної суми податкового кредиту провадиться на дату, зазначену в касовому чеку, а от у реєстрі отриманих і виданих податкових накладних розрахована сума відобразиться на дату складання авансового звіту.
На жаль, не врахована у складі податкового кредиту сума ПДВ, сплачена за першим чеком (60 грн.), не потрапить і до витрат. Нагадаємо, що відповідно до підпункту 5.3.3 Закону про податок на прибуток довідка 3 не включаються до складу валових витрат видатки на сплату податку на додану вартість, уключеного до ціни товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.
Список документів, використаних у консультації
Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Інструкція № 12
— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.Положення № 614
— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Порядок № 165
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.Порядок № 244
— Порядок ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.Вимоги № 65
— Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджені наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України від 09.06.2004 р. № 65.
Довідкова інформація (довідка)
1 Відповідно до
пункту 7 Порядку № 165 заява зі скаргою на постачальника додається до декларації за звітний період, в якому повинна бути видана податкова накладна.2 Як варіант спрощення процедури виписування підсумкової податкової накладної можна порадити у графі 3 зазначати номери виданих за день чеків РРО на продані товари. Але для цього необхідно звернутися до податкового органу за місцем реєстрації із запитом про можливість використання такого способу і в разі отримання позитивної письмової відповіді можна його використовувати.
3 В
Інструкції № 12 визначено, що склад витрат підприємець визначає відповідно до переліку статті 5 Закону про податок на прибуток.
Матеріал підготували: К. Владимирська, консультант газети «Власне Діло»,
М. Ковенко, М. Шпакович, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»
