Теми статей
Обрати теми

Що вигідніше: найманий працівник або підприємець?

Редакція ВД
Стаття

Що вигідніше: найманий працівник або підприємець?

 

Ситуація. Підприємець розширює свою діяльність, тому йому потрібно найняти працівника для торгівлі на ринку. Виникає запитання, як вигідніше це зробити: оформити з громадянином трудовий договір чи зареєструвати його як підприємця на фікспатенті? Який варіант є вигіднішим для підприємця та для самого працівника?

Розбираємося.

Людмила БАЛА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Закон № 129/98

— Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13.02.98 р. № 129/98-ВР.

Закон № 400

— Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Декрет про прибутковий податок

— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

 

Варіанти ситуації

Підприємець, який має намір найняти працівника, може перебувати на загальній системі оподаткування або сплачувати фіксований податок, або бути єдиноподатником. Тому визначимо окремо для кожного варіанта, як же вигідніше оформити найманого працівника: укласти з ним трудовий договір чи зареєструвати його підприємцем на фікспатенті.

 

Підприємець-роботодавець сплачує фіксований податок

З працівником укладено трудовий договір.

Якщо підприємець, який сам працює на фікспатенті, вирішить укласти з громадянином трудовий договір, то йому доведеться:

щомісяця доплачувати за найманого працівника 50 % ставки фіксованого податку (стаття 14 Декрету про прибутковий податок);

сплачувати нарахування до Пенсійного фонду у сумі, не перекритій відрахуваннями від фіксподатку (10 % від 50-відсоткового фіксованого податку, що доплачується за кожного найманого працівника) — пункт 2 Заключних положень Закону № 129/98, лист ПФУ від 19.03.2004 р. № 2645/04;

— сплачувати нарахування на зарплату працівника до фондів «тимчасової непрацездатності», «безробіття» і «нещасного випадку» (відповідно 1,5 %; 1,3 %; відсоток, установлений підприємцю);

подавати щокварталу: Податковий розрахунок за формою № 1ДФ, Розрахунок до Фонду «нещасного випадку», Звіт до Фонду «тимчасової непрацездатності», Розрахункову відомість до Фонду «безробіття», щомісяця: Розрахунок суми страхових внесків за пенсійним страхуванням (додаток 23).

За рахунок самого працівника (з його зарплати) необхідно

сплачувати податок з доходів (15 %), утримання до Пенсійного фонду, а також до фондів «тимчасової непрацездатності» і «безробіття» (відповідно 2 %; 1 % або 0,5 % — залежно від розміру зарплати; 0,5 %).

Працівник — підприємець на фікспатенті.

Якщо працівника зареєструвати підприємцем на фікспатенті та укласти з ним цивільно-правовий договір (наприклад, договір комісії на продаж товару), то в цьому випадку:

— жодних

нарахувань або утримань з доходу у вигляді винагороди працівника-підприємця за цивільно-правовим договором не доведеться здійснювати (від нарахувань його звільнено згідно зі статтею 14 Декрету про прибутковий податок, а утримання не провадяться, оскільки винагорода за цивільно-правовим договором не є зарплатою);

податок з доходів теж сплачувати не потрібно, але замість нього працівник зобов’язаний сплачувати за свій рахунок фіксований податок за встановленою ставкою;

— слід буде подбати, щоб

працівник подавав Декларацію про доходи та інші звіти, якщо виникне потреба.

Тепер розглянемо

приклад. Припустимо, підприємець сплачує фіксований податок за максимальною ставкою — 100 грн. Якщо він оформить працівника та виплачуватиме йому мінімальну зарплату — 545 грн. (варіант 2 — зарплата 1500 грн.) або зареєструє його підприємцем на фікспатенті зі ставкою фіксподатку 100 грн. (і виплачуватиме йому таку ж саму суму як винагороду за договором комісії), то матимемо таке:

 

Показник для порівняння

Варіант 1

Варіант 2

Працівник — найманий

Працівник — підприємець на фікспатенті

Працівник — найманий

Працівник — підприємець на фікспатенті

Витрати підприємця-роботодавця (підприємець на фікспатенті):

Зарплата (винагорода за договором)

545,00

545,00

1500,00

1500,00

Доплата 50 % фіксподатку

100,00 х 50 % = 50,00

100,00 х 50 % = 50,00

Нарахування до:

— Пенсійного фонду

(545,00 х 33,2 %) - (100,00 х 50 % х 10 %) = 175,94

(1500,00 х 33,2 %) - (100,00 х 50 % х 10 %) = 493,00

— Фонду «тимчасової непрацездатності»

545,00 х 1,5 % = 8,18

1500,00 х 1,5 % = 22,50

— Фонду «безробіття»

545,00 х 1,3 % = 7,09

1500,00 х 1,3 = 19,50

— Фонду «нещасного випадку» (умовно 0,7 %)

545,00 х 0,7 % = 3,82

1500,00 х 0,7 % = 10,5

Разом:

790,03

545,00

2095,50

1500,00

Витрати найманого працівника:

Фіксований податок

100,00

100,00

Утримання до:

— Пенсійного фонду

545,00 х 2 % = 10,90

1500,00 х 2 % = 30,00

— Фонду «тимчасової непрацездатності»

545,00 х 0,5 % = 2,73

1500,00 х 1 % = 15,00

— Фонду «безробіття»

545,00 х 0,5 % = 2,73

1500,00 х 0,5 % = 7,50

 

Податок з доходів

(545,00 - 10,90 - 2,73 - 2,73 - 257,50) х 15 % = 40,67

(1500,00 - 30,00 - 15,00 - 7,50) х 15 % = 217,13

Разом:

57,03

100,00

269,63

100,00

 

Отже, що ми бачимо?

Підприємцю-роботодавцю в будь-якому разі вигідніше зареєструвати найманого працівника підприємцем, і чим більшу зарплату офіційно він виплачуватиме, тим більший виграш від цього матиме (порівняємо: якщо зарплата 545,00 грн., то виграш становитиме 790,03 - 545,00 = 245,03 грн., а якщо зарплата 1500,00, то економія: 2095,5 - 1500,00 = 595,50 грн.).

Якщо подивитися

з боку працівника, то при маленькій зарплаті варіант стати підприємцем його навряд чи влаштує, оскільки сплачувати до бюджету йому доведеться більшу суму, ніж ту, яку з нього було б утримано, якби він був просто найманим працівником (непідприємцем). Але в такому разі навіть якщо роботодавець сплатить за свій рахунок за працівника фіксподаток (або частину фіксподатку — як домовляться), щоб працівник не зазнав зайвих витрат, то цей варіант усе одно залишиться вигідним для роботодавця, оскільки, по-перше, буде економія на соцвнесках, а по-друге, не виникне зайвих проблем зі звітністю перед соцстрахівськими фондами.

Ну а

якщо зарплата висока (варіант 2), то обом: і самому працівнику, і роботодавцю вигідніше співробітничати як двом підприємцям, при цьому до бюджету сплачувати їм доведеться набагато менше коштів, ніж у тому разі, коли вони оформлять стандартні трудові відносини, підписавши трудовий договір.

 

Підприємець- роботодавець на загальній системі

Тепер розглянемо, чим відрізняється варіант, коли основний підприємець (роботодавець) застосовує загальну систему оподаткування.

Для самого працівника ця обставина не має ніякого значення, тобто або фіксподаток, або податок з доходів і соцвнески він сплачуватиме так само, як і в попередньому випадку.

Для роботодавця ж дещо зміниться:

— нарахування

до Пенсійного фонду він провадитиме в розмірі 33,2 % від нарахованої зарплати (пункт 1 статті 4 Закону № 400);

— відрахування до інших соцфондів провадитиме в загальному порядку;

доплачувати 50 % фіксподатку за найманого працівника на загальній системі не потрібно.

Розглянемо на

прикладі, що ж вийде. Варіант 1 — найманому працівнику планується сплачувати 545,00 грн; варіант 2 — зарплата, що планується, становитиме 1500,00 грн.

 

Показник для порівняння

Варіант 1

Варіант 2

Працівник — найманий

Працівник — підприємець на фікспатенті

Працівник — найманий

Працівник — підприємець на фікспатенті

Витрати підприємця-роботодавця (загальна система оподаткування):

Зарплата (винагорода за договором)

545,00

545,00

1500,00

1500,00

Нарахування до:

— Пенсійного фонду

545,00 х 33,2 % = 180,94

1500,00 х 33,2 % = 498,00

— Фонду «тимчасової непрацездатності»

545,00 х 1,5 % = 8,18

1500,00 х 1,5 % = 22,50

— Фонду «безробіття»

545,00 х 1,3 % = 7,09

1500,00 х 1,3 % = 19,50

— Фонду «нещасного випадку» (умовно 0,7 %)

545,00 х 0,7 % = 3,82

1500,00 х 0,7 % = 10,50

Разом:

745,03

545,00

2050,5

1500,00

 

Як бачимо, цей випадок від попереднього мало відрізняється, у першому варіанті економія становитиме 745,03 - 545,00 = 200,03 грн., у другому: 2050,50 - 1500,00 = 550,50 грн. Виходить,

підприємцю на загальній системі теж вигідніше реєструвати своїх співробітників як підприємців, які сплачують фіксподаток.

 

Підприємець-роботодавець на єдиному податку

Тепер розглянемо випадок, коли підприємець-роботодавець є єдиноподатником. Для самого працівника, знову ж таки, не має значення: бути йому підприємцем чи працювати за трудовим договором. А от роботодавцю слід знати таке:

1) якщо з працівниками укласти

трудовий договір, то потрібно:

доплачувати за них 50 % єдиного податку (стаття 2 Указу № 746);

— сплачувати відрахування

до Пенсійного фонду в сумі, не перекритій відрахуваннями від доплати єдиного податку (42 % від 50-відсоткового єдиного податку, що доплачується за кожного працівника, спрямовуються до Пенсійного фонду) — стаття 2 Указу № 746, лист ПФУ від 19.03.2004 р. № 2645/04;

— сплачувати відрахування до Фонду «нещасного випадку»;

до фондів «безробіття» та «непрацездатності» нічого сплачувати не потрібно (стаття 6 Указу № 746);

— подавати звітність щодо найманих працівників (див. вище);

2) якщо працівників зареєструвати підприємцями на фікспатенті, нічого цього сплачувати не доведеться. Єдине — сам працівник повинен сплачувати фіксподаток і подавати

Декларацію про доходи.

Визначимо, як же краще діяти підприємцю-єдиноподатнику (припустимо, ставка єдиного податку у нього максимальна — 200,00 грн).

 

Показник для порівняння

Варіант 1

Варіант 2

Працівник — найманий

Працівник — підприємець на фікспатенті

Працівник — найманий

Працівник — підприємець на фікспатенті

Витрати підприємця-роботодавця (єдиноподатник):

Зарплата (винагорода за договором)

545,00

545,00

1500,00

1500,00

Доплата єдиного податку

200,00 х 50 % = 100,00

200,00 х 50 % = 100,00

Нарахування до:

— Пенсійного фонду

(545,00 х 33,2 %) - (200,00 х 50 % х 42 %) = 138,94

1500,00 х 33,2 % - (200,00 х 50 % х 42 %) = 456,00

— Фонду «нещасного випадку» (умовно 0,7 %)

545,00 х 0,7 % = 3,82

1500,00 х 0,7 % = 10,50

Разом:

787,76

545,00

2066,5

1500,00

 

Отже,

незважаючи на те, що єдиноподатники не сплачують внески до деяких соцстрахівських фондів, їм, як і іншим підприємцям, усе одно вигідніше використовувати працівника як підприємця на фікспатенті.

І на закінчення зазначимо, що хоча реєстрація нового підприємця є процедурою оплатною, однак такі витрати — разові, і надалі їх буде компенсовано економією на соцвнесках.

 

Висновки

Якщо в підприємця виникла необхідність залучити найманого працівника для торгівлі на ринку, то, без сумніву, краще будувати такі відносини не як трудові, а як взаємини двох підприємців. Інакше кажучи,

набагато вигідніше зареєструвати працівника підприємцем на фікспатенті. При цьому такий висновок справедливий для будь-якого підприємця-роботодавця, незалежно від того, яку систему оподаткування він застосовує (загальну, фіксований чи єдиний податок).

Самому ж працівнику варіант стати підприємцем буде вигідний, якщо його зарплата хоча б трохи вище мінімальної, інакше роботодавцю доведеться домовитися з працівником, що частину фіксподатку він йому відшкодує (але навіть у такому разі роботодавець усе одно виграє, заощадивши на соцвнесках).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі