Про «пожежні» перевірки
Не секрет, що «пожежні» перевірки належать до найбільш штрафонебезпечних, тому нашим читачам буде, безумовно, корисно дізнатися, що ж змінилося в порядку їх проведення і які реальні можливості перевіряючих з органів держпожежнагляду на сьогодні.
Обов’язок підприємців при організації своєї діяльності — забезпечувати пожежну безпеку, передбачений
статтею 5 Закону № 3745. При цьому суб’єкти господарювання повинні керуватися Правилами № 126 та аналогічними галузевими документами. Контроль за належним виконанням підприємцями вимог пожежної безпеки здійснюють державні інспектори з пожежного нагляду (далі — пожежники), які мають право:— проводити перевірки приміщень у присутності власника або його законного представника, який зобов’язаний давати інспекторові пояснення і надавати необхідні документи, що стосуються пожежної безпеки;
— видавати обов’язкові для виконання розпорядження та приписи;
— контролювати стан пожежної безпеки згідно з чинними стандартами;
— якщо існує загроза пожежній безпеці, зупиняти виробничий процес до усунення виявлених і зафіксованих в окремому протоколі недоліків;
— притягувати до адміністративної відповідальності посадових осіб та працівників суб’єкта господарювання в разі порушення ними правил пожежної безпеки і невиконання розпоряджень пожежної служби;
— застосовувати до суб’єкта господарювання штрафні санкції за порушення правил пожежної безпеки та невиконання розпоряджень пожежної служби.
У своїй діяльності, зокрема при перевірках, пожежники керуються
законами № 3745, № 877 та Інструкцією № 59.Пожежники можуть проводити як планові, так і позапланові перевірки.
Для здійснення перевірки керівник органу держпожежнагляду видає спеціальний наказ. На підставі цього наказу оформляється посвідчення (направлення) на перевірку, яке підписується керівником органу держпожежнагляду і засвідчується печаткою. Звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до вимог Закону № 877 посвідчення на перевірку має містити низку обов’язкових реквізитів, серед яких:— найменування і місцезнаходження суб’єкта господарювання, що перевіряється;
— номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
— перелік посадових осіб, які беруть у ній участь;
— дата початку та дата закінчення перевірки.
Посвідчення діє виключно впродовж зазначеного в ньому строку.
Перед початком перевірки пожежники зобов’язані пред’явити керівнику направлення на перевірку, а також службові посвідчення учасників перевірки. Під час перевірки мають право бути присутні лише особи, зазначені в направленні.
Підприємцю перевіряючі зобов’язані надати копію направлення. Якщо направлення на перевірку або службові посвідчення не були пред’явлені, не було надано копію направлення, або зазначені документи виписані з істотними порушеннями встановленого порядку (порушено строки, відсутні обов’язкові реквізити тощо), підприємець має всі підстави не допускати таких «перевіряючих» до перевірки.Звернемо також увагу, що в
Законі № 877 є норма, відповідно до якої перевіряючі повинні розписатися в журналі перевірок (якщо такий є). Водночас зауважимо, що норми, згідно з якою можна було б не допускати перевіряючих до перевірки, якщо вони не розписалися в журналі, Закон № 877 не містить.
Що перевіряють пожежники
У ході перевірки аналізується протипожежний стан об’єкта; якою мірою виконуються протипожежні заходи; наявність актів приймання в експлуатацію засобів протипожежного захисту, договорів на технічне обслуговування засобів протипожежного захисту, сертифіката відповідності на продукцію протипожежного призначення. Огляду підлягають територія об’єкта, установки та обладнання, стан під’їзних шляхів, забезпеченість і технічний стан пожежної техніки, наявність і працездатність автоматичних установок пожежогасіння та пожежної сигналізації, стан і надійність функціонування зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопостачання.
Особливо до вподоби пожежникам такі об’єкти: нагрівальні побутові прилади (електрочайники, кип’ятильники, плити), яким у робочих приміщеннях не місце. Подобається їм перевіряти і вогнегасники, які мають розміщуватися на пожежних щитах з таким розрахунком, щоб відстань від підлоги до нижнього торця вогнегасника не перевищувала 1,5 м. У тих приміщеннях, в яких люди не працюють постійно, вогнегасники розміщують зовні біля входу. Вогнегасники, як і всі інші засоби пожежогасіння, повинні мати державний сертифікат відповідності.
Планові перевірки
Згідно із
Законом № 877 періодичність планової перевірки залежить від такого поняття, як ризик господарської діяльності. При цьому під «ризиком» розуміють ступінь імовірності виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності (у нашому випадку — пожежі) і можливий розмір втрат. Критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності визначає Кабмін. Зокрема, постановою КМУ від 14.11.2007 р. № 1324 було затверджено Порядок розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки (див. «ВД», 2008, № 1, с. 6).Ось деякі критерії, які визначають ризики пожежної небезпеки:
— наявність вогненебезпечних речовин;
— кількість людей, що постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об’єкті;
— висота будівель;
— рівень складності ліквідації можливої пожежі тощо.
Відповідно до встановлених критеріїв усі суб’єкти господарювання незалежно від форми власності та виду діяльності належать до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім або незначним.
Суб’єктами з високим ступенем ризику
вважаються суб’єкти господарювання, що використовують промислові та складські будівлі, які належать до категорій «А» або «Б» за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі, а також промислові і складські будівлі категорії «В» площею 500 кв. м та більше, об’єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, вокзали, станції метрополітенів, підприємства, які мають стратегічне значення для економіки, висотні будинки (вище 47 м), підземні споруди різного призначення тощо.До суб’єктів із середнім ступенем ризику належать
суб’єкти господарювання, що використовують промислові та складські будівлі категорії «В» площею менш як 500 кв. м, об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням у них менш як 50 осіб, зокрема об’єкти торгівлі, громадського харчування, підприємства побутового обслуговування (крім малих архітектурних форм), будівлі з підвищеною поверховістю (заввишки від 26,5 м до 47 м включно).До суб’єктів з незначним ступенем ризику належать
державні, відомчі та кооперативні житлові будинки (крім будинків підвищеної поверховості та висотних); невеликі одноповерхові пересувні споруди, які не мають закритого приміщення для тимчасового перебування людей, або стаціонарні споруди, які мають закрите приміщення для тимчасового перебування людей і за зовнішнім контуром мають площу до 30 кв. м, що виготовляються із полегшених конструкцій і встановлювані тимчасово без улаштування фундаментів; інші суб’єкти господарювання, які не ввійшли до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.Планові перевірки суб’єктів з високим ступенем ризику проводяться щороку, з середнім ступенем ризику — один раз на три роки, з незначним — один раз на п’ять років.
Строк здійснення планової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а
для суб’єктів малого підприємництва, у тому числі приватних підприємців, — 5 робочих днів.Органи держпожежнагляду можуть отримати право на проведення планової виїзної перевірки лише в тому разі, якщо вони
не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки письмово повідомлять про перевірку суб’єкта господарювання. Якщо такого попередження не було, підприємець має повне право не допускати перевіряючих до перевірки.
Позапланові перевірки
Позапланові перевірки повинні мати певні підстави. Зокрема, позапланові перевірки пожежної безпеки можуть проводитися, якщо:
— має місце заява самого суб’єкта господарювання про намір добровільно пройти перевірку;
— у ході планової перевірки було виявлено порушення (тобто в перевіряючих є необхідність перевірити, чи усунено такі порушення);
— до органів держпожежнагляду надійшло звернення фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог пожежної безпеки.
Періодичність позапланових перевірок відповідно до
Інструкції № 59 не може перевищувати одного разу на рік. Але це стосується лише випадку, коли під час перевірки контролюється виконання раніше зроблених розпоряджень. Що ж до інших випадків, то періодичність позапланових перевірок для них не встановлено. Тобто пожежники залишили за собою право прийти на позапланову перевірку в будь-який зручний для них момент за наявності підстав для її проведення.Позапланові перевірки суб’єктів господарювання не проводяться за умови укладення договорів добровільного страхування відповідальності перед третіми особами.
Строк здійснення позапланової перевірки не повинен перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва, у тому числі
приватних підприємців, — 2-х робочих днів.Звертаємо увагу, що зазначені вище строки проведення планових і позапланових перевірок є граничними і
не підлягають продовженню.
Що ще потрібно пам’ятати
Планові та позапланові перевірки здійснюються
лише в робочий час, причому встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, і у присутності приватного підприємця або уповноваженої особи суб’єкта господарювання.Хід планової або позапланової перевірки можна фіксувати засобами аудіо- та відеотехніки за умови, що це не заважає її здійсненню. З цілком зрозумілих причин згадана можливість може бути для підприємця вельми корисною.
До функцій органів пожежного нагляду входить проведення експертизи щодо пожежної безпеки. Така експертиза проводиться на прохання підприємця, що звернувся до органу держпожежнагляду.
За результатами її проведення складається експертний висновок протипожежного стану об’єкта.
Проведення експертизи прирівнюється до планової перевірки.
Штрафні санкції
За створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, використання не за призначенням пожежної техніки та засобів пожежогасіння для громадян і посадових осіб передбачено адміністративну відповідальність.
У разі порушення правил пожежної безпеки пожежники мають право припиняти або забороняти роботу суб’єкта господарювання, окремих виробництв, експлуатацію будівель, окремих приміщень, ділянок електричної мережі, дію виданих дозволів на право проведення робіт (
стаття 7 Закону № 3745). До підприємців-порушників застосовуються також фінансові санкції (стаття 35 Закону № 3745). Юридичні та фізичні особи зобов’язані також відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення протипожежних правил.Якщо внаслідок виникнення пожежі, викликаної порушенням вимог пожежної безпеки, заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, до винних осіб може бути застосовано кримінальну відповідальність, що передбачає великий штраф або навіть позбавлення волі.
Якщо ви не згодні
В останній день перевірки перевіряючі складають акт перевірки. Два примірники акта перевірки підписуються інспектором і приватним підприємцем. Якщо підприємець не згодний з результатами перевірки, акт підписується з відповідними зауваженнями. За наслідками перевірки інспектор може винести постанову про адміністративне стягнення або про вжиття попереджувальних заходів. У разі незгоди зі стягненнями їх можна оскаржити або в органі держпожежнагляду вищого рівня, або в суді. Проте слід зауважити, що подання скарги не скасовує дії самої постанови до моменту прийняття відповідного рішення судом.
Матеріал підготувала Олена Кедрус
Документи консультації
Закон № 3745
— Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 р. № 3745-XII.Закон № 877
— Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.Правила № 126
— Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС України від 19.10.2004 р. № 126.Інструкція № 59 — Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду, затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.02.2006 р. № 59.
