Єдиноподатник перевищив 500-тисячну межу: як залишитися на спрощеній системі?
Більша частина року вже позаду, виручка багатьох єдиноподатників-підприємців упевнено наближається до 500-тисячної межі. У зв’язку з цим вони запитують: чи можна щось зробити для того, щоб залишитися в лавах єдиноподатників? Розглянемо дві реальні ситуації, щодо яких виникли запитання у наших читачів:
1) підприємць-єдиноподатник уклав з фірмою договір поставки декількох партій товару. Чи можна здійснити повернення деяких партій в межах цього договору та виключити з виручки гроші, раніше отримані за них? Як правильно все оформити?
2) на рахунок підприємця помилково надійшли гроші (зараховано 30 червня, а повертатимуть їх у липні), чи можна цю суму виключити з виручки?
Безумовно, відповіді на ці запитання цікаві для будь-якого єдиноподатника, оскільки допоможуть уникнути забороненого перевищення навіть тоді, коли «завдяки випадку» воно вже відбулося.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Порядок № 165
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.Положення № 79
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.
Операції з товаром
Почнемо з першої ситуації. Щоб утримати виручку в межах 500 тис. грн. і не позбутися можливості працювати на єдиному податку наступного року, єдиноподатник-продавець:
| Що робить? | У якому випадку? |
| Відсуває дату надходження виручки до каси або на поточний рахунок до наступного (нового) року | Якщо отримання виручки от-от повинно відбутися |
| Узагалі відмовляється від виручки, тобто відмовляється від продажу партії товару і від грошей, що належать за неї
| Якщо отримання виручки от-от має відбутися;якщо її вже отримано до каси або на поточний рахунок
|
Причому для кожного способу можливі варіанти. Розберемося детальніше.
Товар ще не відвантажено і виручку ще не отримано.
Головна проблема цих обставин полягає в тому, що договір поставки вже укладено, деякі партії товару поставлено та сплачено, і тепер обидва контрагенти зобов’язані завершити виконання договору: єдиноподатник — передати партії товару, що залишилися, покупець — оплатити їх. Водночас продаж решти партій (а точніше — отримання оплати за них) призведе до того, що виручка єдиподатника-продавця перевищить межу 500 тис. грн. Що ж робити?По-перше, можна подбати про відстрочення отримання виручки до початку наступного 2010 року.
Для цього використовуються такі способи:— приймання від покупця
векселя в оплату переданих товарів (детальніше див. «ВД», 2007, № 19, с. 14);— новація боргу, тобто заміна грошового боргу покупця позикою, строк погашення якої можна встановити на початок 2010 року
(стаття 1053 ЦКУ). Угода про новацію, після підписання якої борг за декількома партіями товару перетворюється на позику, може мати орієнтовно такий вигляд (за необхідності зразок угоди можна змінювати):
— зміни в договорі поставки, а саме: продовження строку сплати за товар до початку наступного року. Ці зміни вносяться шляхом укладення додаткової угоди до договору поставки (у додатковій угоді встановлюється новий строк оплати за товар; зразок такої додаткової угоди наведено далі).
Якщо немає бажання відкладати момент отримання виручки, можна взагалі відмовитися від виконання решти зобов’язань за договором (звичайно, за умови, що покупець не заперечує).
Для цього сторонам достатньо укласти додаткову угоду до договору поставки, в якій зазначити, що до основного договору вносяться зміни (наприклад, замість 10 партій товару продавець зобов’язався передати, а покупець оплатити — лише 8 партій товару). Орієнтовний вигляд додаткової угоди до договору поставки такий:
Товар вже відвантажено, виручку ще не отримано.
За цих обставин потрібно або постаратися відстрочити надходження виручки (як це зробити, див. вище), або взагалі відмовитися від неї та оформити повернення партії товару.Якщо продавець-єдиноподатник і покупець мають дружні стосунки, немає сенсу використовувати процедуру відмови від договору. Достатньо обрати такий шлях:
Крок 1
— покупець надсилає продавцю-єдиноподатнику лист з проханням прийняти партію товару назад. Зміст листа — довільний, орієнтовно він може мати такий вигляд:
Крок 2
— Покупець і продавець підписують Додаткову угоду до договору, відповідно до якої поставка зазначеної партії скасовується (специфікація товару викладається в новій редакції, при цьому зазначається менша кількість партій товару, ніж було встановлено спочатку). Зразок додаткової угоди наведено вище.Крок 3
— на підставі Додаткової угоди покупець повертає отриманий раніше товар, а продавець (єдиноподатник) не отримує дохід від продажу цієї партії товару, утримуючи тим самим свою річну виручку в межах 500 тис. грн.Крок 4
— продавець і покупець здійснюють коригування податкового зобов’язання (ПЗ) і податкового кредиту (ПК) з ПДВ у зв’язку з поверненням товару (пункт 4.5 Закону про ПДВ, пункти 20 — 25 Порядку № 165):— продавець виписує розрахунок коригування (2 примірники: оригінал і копію) і надсилає оригінал покупцю (копія залишається у продавця), одночасно зменшуючи своє ПЗ з ПДВ на вартість повернених товарів;
— покупець підписує розрахунок коригування, уносить його до реєстру прийнятих і виданих податкових накладних і зменшує свій ПК;
— у реєстрі отриманих і виданих податкових накладних розрахунок коригування відображатиметься за тими ж рядками, що й саме податкове зобов’язання або податковий кредит, лише зі знаком «-»;
— у декларації з ПДВ покупець відобразить зменшення ПК за рядком 16.2 зі знаком «-», а продавець (зменшення ПЗ) — за рядком 8.3 теж зі знаком «-». Коригування здійснюється у ПДВ-декларації того звітного періоду, в якому було виписано розрахунок коригування та повернено товари. До декларації додається додаток 1, в якому розшифровуються показники цих рядків. У додатку 5 ці суми не зазначаються.
Товар ще не відвантажено, а виручку (передоплату) за нього вже отримано.
За цих обставин стримати виручку вже не вийшло — вона єдиноподатнику надійшла. Утім, урятувати ситуацію можна. Достатньо скористатися раніше описаною схемою — укласти додаткову угоду до договору поставки, в якій зазначити, що до основного договору вносяться зміни, зокрема скасовується поставка певних партій товару (або однієї партії).Перед підписанням такої додаткової угоди
бажано, щоб покупець надіслав продавцю лист з проханням повернути надміру перерахований аванс, не відвантажувати товари та внести зміни до Договору поставки. Орієнтовний зразок цього листа такий:
Після того як аванс буде повернено покупцю, продавець-єдиноподатник зможе відкоригувати
(зменшити) свою виручку, зазначену у Книзі за формою № 10. Звичайно, такий механізм, як зменшення виручки, для єдиноподатників не встановлено, однак записувати повернений покупцю аванс до графи «Витрати» тим більше нелогічно. Тому залишається здійснити виправлення у графі «Виручка» Книги за формою № 10 (закреслити суму раніше отриманого авансу, поставити підпис підприємця, можна дописати дату та номер додаткової угоди і номер листа, відповідно до якого повернено передоплату). Природно, що для підтвердження факту повернення грошей єдиноподатник зобов’язаний мати квитанцію, банківську виписку або інший документ, який підтверджує повернення авансу покупцю.Якщо обидва підприємці — платники ПДВ, вони повинні відкоригувати податкове зобов’язання та податковий кредит.
Однак непоодинокими є випадки, коли податківці на місцях заперечують проти коригувань в разі повернення авансу (без поставки товару). Вони посилаються на те, що в «коригуючому» пункті 4.5 Закону про ПДВ не згадується повернення передоплат. Водночас сама ДПАУ вважає такі коригування цілком припустимими (лист від 08.12.2006 р. № 23025/7/16-1517-05, його фрагмент наведено в кінці статті).При цьому ПЗ і ПК коригуються в тому ж порядку, що і при поверненні товарів. Але хоча в цьому випадку немає підстав виписувати розрахунок коригування (достатньо скласти документ в довільній формі), однак ДПАУ наполягає на необхідності з боку продавця не лише виписати розрахунок коригування, а ще й переконатися в тому, що покупець зменшив свій ПК (що згідно із законом продавець робити зовсім не зобов’язаний).
Товар відвантажено, виручку за нього вже отримано.
Це єдиний з усіх варіантів, при якому договір поставки повністю виконано, тому укладати додаткову угоду до нього та скасовувати частину зобов’язань немає необхідності.Однак для того, щоб зменшити виручку єдиноподатника-продавця, сторони можуть домовитися про повернення товару (і плати за нього). Для цього потрібна лише їх взаємна згода.
Документально таке повернення оформляється листом з боку покупця з проханням прийняти партію товару назад.
Орієнтовний вигляд листа такий:
Після одержання листа продавець отримує назад свій товар і повертає гроші покупцю. При цьому він коригує (зменшує) виручку, зазначену у Книзі за формою № 10, за наявності документа про повернення грошей (про це див. вище «Товар ще не відвантажено, а виручку (передоплату) за нього вже отримано»).
Якщо покупець і продавець є платниками ПДВ
, то після повернення товару вони зобов’язані зменшити:—
покупець — ПК з ПДВ;—
продавець — ПЗ з ПДВ.Коригування ПК і ПЗ з ПДВ здійснюється у звичайному порядку, з виписуванням розрахунку коригування (див. «Товар вже відвантажено, виручку ще не отримано»).
Операції з помилково отриманими сумами
Тепер розглянемо іншу ситуацію, коли єдиноподатнику надійшли грошові кошти від невідомої особи, тобто помилково (наприклад, платник переплутав реквізити поточного рахунка, сплатив не за тим договором тощо). Зазвичай підприємці записують такі суми до Книги за формою № 10, аби уникнути суперечок з перевіряючими.
Але у тому разі, коли показник виручки критичний: тобто з помилково отриманою сумою він перевищує 500 тис. грн., а без неї — ні, є сенс поборотися.
Насамперед
потрібен документ, який підтверджує той факт, що гроші дійсно надійшли помилково:— якщо помилка сталася з вини банку, сам банк зобов’язаний надіслати підприємцю письмове пояснення про помилку;
— якщо помилка сталася через неувагу платника коштів, саме платник повинен написати підприємцю лист з проханням повернути помилково перераховані гроші.
Орієнтовно лист може мати такий вигляд:
Після того як документ отримано, можна рухатися далі. Оскільки «помилкові» гроші не є власністю підприємця (він зобов’язаний їх повернути законному власнику), ця операція не може класифікуватися як отримання доходу від продажу товарів, робіт, послуг. Таким чином,
помилково отримані суми до виручки єдиноподатника не включаються (до речі, подібні висновки наведено в листі Держкомпідприємництва від 28.10.2004 р. № 7488, і хоча їх адресовано єдиноподатникам — юридичним особам, але вони повністю поширюються і на підприємців).Тепер такий нюанс. У нашому випадку єдиноподатник отримує «помилкові» гроші в останній день кварталу, і повернути їх платнику того ж дня неможливо. При цьому:
— оскільки він того ж дня зрозумів, що суму отримано помилково,
до Книги за формою № 10 він її може не записувати і у звіті єдиноподатника за перше півріччя не відображати;— якби він не відразу зрозумів, що сума надійшла помилково, він би спочатку записав її до Книги за формою № 10, а потім (коли ситуація прояснилася) — уніс би до Книги за формою № 10 виправлення. При цьому у звіті єдиноподатника за півріччя цю суму показувати все одно не потрібно (навіть незважаючи на те, що вона потрапила до Книги за формою № 10).
Щодо ПДВ, то нараховувати ПЗ на невідомі суми абсолютно немає жодних підстав.
Як бачимо, документально оформити повернення помилково отриманих сум і виключити їх з виручки навіть простіше, ніж зменшувати її, використовуючи повернення товарів. Але, на жаль, скористатися цим способом можна не завжди — лише у тому випадку, коли «помилкові гроші» все ж таки надходили.
Виручку стримали: що далі?
Після того як виручка підприємця наблизилась до межі 500 тис. грн., доцільно:
— почати торгувати з відстроченням платежу (не отримуючи грошей до кінця року);
— зареєструвати родича як єдиноподатника або підприємця на фікспатенті і провадити діяльність через нього;
— припинити діяльність до кінця року (з метою мінімізації витрат можна обрати «дешевший» вид діяльності та сплачувати меншу ставку єдиного податку).
Детальніше про це див. «ВД», 2008, № 17, с. 23.
Увага: перехід на загальну систему (при подальшому продовженні діяльності) ситуацію не врятує, оскільки виручка, отримана на загальній системі, підсумовується з виручкою, отриманою на єдиному податку, і тільки після цього порівнюється з критерієм «500 тис. грн.»!
А ось не діяти на загальній системі навіть вигідніше, ніж на єдиному податку, оскільки при нульовому доході ні податок з доходів, ні внесок до Пенсійного фонду сплачувати не потрібно.
Якщо не вдалося стримати виручку
Єдиноподатник, який все ж таки порушив граничний обсяг виручки і нічого зробити вже не може, зобов’язаний
перейти на загальну систему оподаткування з кварталу, наступного за кварталом перевищення (стаття 5 Указу № 746).При цьому
сама сума перевищення податком з доходів не обкладається, хоча податківці вважають інакше. Про те, як з ними боротися, див. «ВД», 2008, № 21, с. 42.І ще один нюанс: якщо на єдиному податку підприємець
не був зареєстрований як платник ПДВ, після переходу на загальну систему йому доведеться подати заяву на реєстрацію протягом 20 календарних днів з дня перевищення (пункт 12.1 Положення № 79).
Висновки
Якщо виручка єдиноподатника перебуває на межі 500 тис. грн. або вже перевищила цю межу, він може її зменшити таким чином:
1) відкласти дату зарахування виручки
, якщо її ще не отримано, але вона незабаром повинна надійти на рахунок (прийняти вексель, продовжити строк оплати за товар, перетворити борг на позику);2) відмовитися від продажу товарів (і оплати за них)
за вже укладеними договорами. При цьому:— якщо зобов’язання за договором ще повністю не виконані, потрібно оформити додаткову угоду та скасувати поставку деяких партій товару;
— якщо зобов’язання за договором вже виконано, взаємне повернення товару та оплати достатньо оформити лише листом.
Продавець і покупець, які є платниками ПДВ, у цьому випадку будуть зобов’язані відкоригувати свої ПЗ і ПК з ПДВ;
3) виключити з виручки помилково отримані на поточний рахунок суми
, якщо, звичайно, вони єдиноподатнику надходили.
При поверненні передоплати продавець може зменшити податкові зобов’язання
Лист Державної податкової адміністрації України від 08.12.2006 р. № 23025/7/16-1517-05
(витяг)
<...>
Відповідно до
п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом обкладення ПДВ є операції з поставки товарів (робіт), місце надання яких знаходиться на митній території України.Поставка товарів — це, зокрема, будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).
Відповідно до визначень, наданих
Законом щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань, на дату надходження авансового платежу у продавця повинні були виникати податкові зобов’язання з ПДВ.Згідно зі
ст. 665 ЦКУ у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.Виходячи з викладеного вище та
враховуючи те, що фактичної поставки товару не відбулося, на дату повернення продавцем коштів, раніше отриманих від покупця як попередня оплата за товар, продавець може зменшити нараховану за цією операцією суму податкових зобов’язань з ПДВ за умови, якщо покупець одночасно зменшить відповідну суму податкового кредиту.При цьому до декларації звітного періоду, в якому провадиться коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, як продавець, так і покупець продукції, щодо якої проводяться зміни в податковому обліку, повинні
в довільній письмовій формі додати пояснення причин таких змін.<...>
Заступник голови Л. Боєнко
