Усі секрети вивісок
Ще у XIX столітті серед російських купців ходила оповідь про користь вивісок: «Приїхав якось на ярмарок гончар зі своїм товаром і цілісінький день простояв, так і не продавши нічого. А тут йому сусід підказав повісити на голоблю вище яскраво оздоблений горщик. Ось тут саме торгівля і почалася. Відтоді став вивішувати підкову, колісник — маточину зі спицями, булочник — муляж кренделя». Зараз вивіски мають дещо інший вигляд, але призначення їх залишилося колишнім: показати та розповісти, тобто вивіска — це одночасно і покажчик, і реклама.
Та все ж, незважаючи на «старовину» вивіски, продавців досі цікавить: як краще її оформити та розмістити? Які вимоги пред’являє до вивіски законодавство? Що радять маркетологи? Це та багато чого іншого розповімо в нашій статті.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.Закон про рекламу
— Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.Закон про мови
— Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про мови в Українській РСР» від 28.10.89 р. № 8312-XI.Порядок провадження торговельної діяльності
— Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.Ліцензійні умови торгівлі медикаментами
— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджені наказом Державного комітету України з питаннях регуляторної політики та підприємництва, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів від 03.03.2009 р. № 44/27.
Що маємо на увазі під вивіскою
У цій статті ми не зупинятимемося на рекламних вивісках, плакатах, щитах, біллбордах і подібній до цього рекламі. Наша мета — розповісти про ті вивіски, які підприємці вішають над входом до приміщення. Такі вивіски можна умовно поділити на дві великі групи:
— перша (і основна) група — вивіски, що містять найменування підприємця або вид його діяльності. Як правило, такі вивіски мають значні розміри та помітні здалека;
— друга група — таблички із зазначенням режиму роботи (вимоги до них незначні).
Без вивіски працювати не можна
Коли йдеться про вивіску, насамперед виникають думки про те, що вона потрібна для залучення клієнтів. Але якщо звернутися до
Порядку провадження торговельної діяльності, то побачимо, що без вивіски працювати навіть заборонено. Так, пункт 12 цього Порядку встановлює: «На фасаді торговельного об’єкта розміщується вивіска із зазначенням найменування суб’єкта господарювання. Біля входу до торговельного об’єкта на видному місці розміщується інформація про режим роботи».Крім того, обов’язок продавця надати споживачу достовірну та доступну інформацію про найменування, належність і режим роботи встановлено в
пункті 3 статті 17 Закону про захист прав споживачів.Таким чином, мати вивіску з найменуванням і табличку із зазначенням режиму роботи — прямий
обов’язок будь-якого підприємця, який займається торгівлею або працює у сфері ресторанного господарства.Порушення цієї вимоги загрожує адмінштрафом за
статтею 155 або 1561 КУпАП у розмірі від 17 до 170 грн. (від 1 до 10 нмдг).
Секрети привабливих вивісок
Отже, ми з’ясували, що на виконання вимог законодавства вивіска у підприємця має бути. Але не слід ставитися до неї, як до неприємного обов’язку, оскільки вивіска — це обличчя власного діла. Значить, вона має бути, на скільки можливо, бездоганною. А для цього насамперед слід пам’ятати, що вивіску покликано швидко (тобто стисло) поінформувати перехожих:
1)
про конкретну можливість, яка їм надається тут і зараз, наприклад: ксерокс, мобільні телефони, ремонт взуття, будматеріали, продукти тощо;2)
про того, хто цю можливість надає (наприклад, ПП Свириденко О. Д.).Тепер декілька цікавих порад, які допоможуть зробити вивіску найефективнішою:
— на вивісці доцільно використовувати
не більше 7 — 9 слів. Шрифт має бути чітким (витіюватий і нерозбірливий не годиться), великим, яскравим, як правило, дво- або триколірним (переважно контрастні кольори);— вивіска повинна «працювати» не лише вдень, але і в темний час доби, тому важливо забезпечити її
підсвічування ;— набагато привабливіше виглядають вивіски з використанням
об’ємних елементів з пластика, оргскла або металу;— світлові вивіски
нестандартної форми сильніше впливають на споживача (але вони дорожчі). За бажання заощадити можна виділитися інакше: використовувати вертикальну вивіску в ряді горизонтальних або, навпаки, горизонтальну, якщо поруч усі — вертикальні. Можна оформити вивіску з нахилом;— добре помітна маленька оригінальна вивіска поруч з величезними вітринами або стінами і, навпаки, велика реклама поряд із стандартним входом;
— вивіску потрібно розташувати
на найвиднішому місці (з максимальною кількістю точок огляду), при цьому її має бути звідусіль добре видно;— важливо, щоб витрати на виробництво вивіски відповідали золотій середині «вартість-ефект». Тому на самому початку діяльності можна задовольнятися простенькою і недорогою вивіскою, але солідна фірма повинна мати вивіску, яка відповідає її іміджу.
Вивіска, на яку не потрібний дозвіл
Деякий час (з 2003 року по 2008 рік) у питанні розміщення вивісок у законодавстві була прогалина. Так, органи влади на місцях наполягали на необхідності отримувати дозвіл на розміщення вивіски, оскільки вважали її зовнішньою рекламою. А ось Держкомпідприємництва вивіску рекламою ніколи не вважав
(листи від 31.05.2005 р. № 4186, від 09.10.2006 р. № 7313, від 13.11.2006 р. № 8137, від 28.12.2006 р. № 9522, від 07.06.2007 р. № 4089, від 05.09.2007 р. № 6635). На щастя, зараз законодавчі непорозуміння вже позаду. З 18.03.2008 р. в Законі про рекламу закріплено норму, відповідно до якої вивіска не вважається рекламою при дотриманні певних умов (пункт 6 статті 9) (див. таблицю):
| Критерій | Умова |
| Інформація, яку дозволено помістити на вивісці* | — зареєстроване найменування особи; — знаки для товарів і послуг, які належать особі, котора зобразила їх на вивісці (тобто лише власні товарні знаки довідка 1);— вид діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи);— час роботи
|
| * Це вичерпний перелік інформації, яку можна помістити на вивісці. Іншу інформацію наводити не можна, оскільки це вже вважатиметься зовнішньою рекламою. Водночас наявність лише одного з наведених пунктів (а не всіх відразу) цілком припустимо. | |
| Місце розміщення вивіски:— усередині приміщення | У будь-якому місці приміщення |
| — поза приміщенням | — на зовнішній поверхні будинку або споруди не вище першого поверху; — якщо саме приміщення розташовано вище першого поверху, то вивіску можна розмістити на поверсі, на якому знаходиться власне або надане в користування особі приміщення, але лише біля входу до такого приміщення
|
| Розмір вивіски | Закон про рекламу не встановлює жодних вимог щодо того, як інформацію має бути подано на вивісці. Тому місцеві органи влади не мають права встановлювати жодних додаткових обмежень щодо розміру, кольору, кута нахилу вивіски тощо. Незалежно від зазначених параметрів при дотриманні всіх умов пункту 6 статті 9 Закону про рекламу вивіску можна розмістити без дозволу Управління містобудування та архітектури. Єдине, що потрібно враховувати: вивіска, розташована біля дороги, не повинна перешкоджати та утруднювати рух транспортних засобів |
Який висновок звідси випливає?
Якщо підприємець порушить будь-яку з умов, зазначених у пункті 6 статті 9 Закону про рекламу, його вивіску буде розцінено як рекламу. А це означає, що йому доведеться не лише отримувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами в Управлінні містобудування та архітектури (хоча він видається безоплатно, сама процедура отримання дозволу — клопітка), а й сплатити податок на рекламу.Проте, крім
Закону про рекламу, існують Правила розміщення зовнішньої реклами, розроблені виконкомами на місцях. При цьому подекуди до цих документів ще не внесено зміни щодо вивісок (про те, що вивіска не є рекламою). Тому трапляється так, що представники Управління містобудування та архітектури вимагають від підприємців дозволи на розміщення вивіски (прирівнюючи її до реклами). Що робити? Здаватися не потрібно. На письмові вимоги перевіряючих надати дозвіл можна написати їм у відповідь лист з такими аргументами:—
пункт 6 статті 9 Закону про рекламу не визнає рекламою інформаційну вивіску, отже, місцеві Правила розміщення зовнішньої реклами не можуть регулювати питання розміщення вивісок;—
Закон про рекламу має беззаперечну перевагу над місцевими Правилами розміщення зовнішньої реклами.
Чи є покажчик вивіскою?
Розповімо ще про один вид інформаційних табличок, які часто плутають з вивісками.
Таблички з назвою магазину (пункту послуг) і його адресою деколи розміщують не на фасаді, а трохи далі: уздовж тротуару, біля проїжджої частини, поряд з найближчими станціями метро, маршруток тощо. При цьому виникає запитання: чи є такі покажчики рекламою?Знову повернемося до
частини 6 статті 9 Закону про рекламу. Що бачимо? Покажчик розташовано не на фасаді будівлі і не біля входу до неї, а це означає, що він не є вивіскою. Тому, найімовірніше, такий покажчик належить до зовнішньої реклами (органи місцевої влади, імовірно, дотримуватимуться саме цієї позиції).Можна спробувати захистити покажчик від рекламного статусу, звернувшись до
пункту 7 статті 8 Закону про рекламу, де зазначено таке: «Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою». У цьому випадку основне питання в тому, що вважати місцем реалізації товару: лише внутрішнє приміщення торговельного пункту або як внутрішнє, так і зовнішнє? У законодавстві однозначної відповіді немає. Якщо тлумачити термін «місце реалізації товару» широко, тобто розуміти під ним фактичну адресу пункту торгівлі, то покажчик, розташований поряд з приміщенням (не обов’язково на стіні), рекламою не є на підставі пункту 7 статті 8 Закону про рекламу. Однак це смілива позиція.А ось
покажчик, розміщений не за адресою пункту торгівлі, а далі (на перехрестях, зупинках тощо) — це точно реклама. Стосовно нього потрібно отримувати дозвіл на розміщення об’єкта зовнішньої реклами та сплачувати податок на рекламу.
Мова вивіски
Як не дивно, але сьогодні на вулицях великих міст рясніє безліч вивісок англійською мовою. Зустрічаються деякі російською. Більше з’явилося вивісок українською. Але все ж таки, якою мовою дозволено оформляти вивіску? Чи є обмеження?
Для того щоб розібратися з цим питанням, відкриємо
Закон про мови. Стаття 35 цього Закону встановлює таке: «Тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т. ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою».Важко сказати, до чого належить вивіска, адже вона не є ні рекламою, ні оголошенням, ні афішею. Утім, у процитованій нормі міститься фраза «
і т. ін.», до якої може належати вивіска, адже вона виконує і рекламні функції, і функції інформування перехожих про товари, які реалізуються (послуги, що надаються). Крім того, якщо врахувати той факт, що на вивісці дозволено зазначати саме зареєстроване найменування підприємця, то все стає ще простіше, адже підприємці реєструються під своїми П. І. Б., природно, українською мовою.Таким чином,
однозначної вимоги виконувати вивіску обов’язково українською мовою і лише нею немає. Водночас в ідеалі (щоб уникнути можливих непорозумінь з органами влади на місцях) український переклад тексту вивіски краще на ній розмістити (можна маленькими літерами).Тепер такий момент. Незважаючи на те що при виконанні певних умов вивіска не вважається рекламою, все ж рекламні функції вона виконує, зокрема, на ній може розміщуватися товарний знак підприємця на товари (послуги), що виготовляються (надаються) ним. Про те, якою мовою наводиться товарний знак, говорить
стаття 6 Закону про рекламу: «Знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до законодавства <...>». Інакше кажучи, товарний знак на вивісці українською мовою не перекладається, а розміщується в тому вигляді, в якому його зареєстровано.
Особливості аптечних вивісок
Відповідно до
підпункту 1.11 Ліцензійних умов торгівлі медикаментами до вивісок аптек висуваються спеціальні вимоги:1) на фасаді приміщення, в якому розташована аптека, обов’язково має бути вивіска із зазначенням відповідної назви: «
Аптечний склад (база)», «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск» довідка 2. Це не вважається рекламою;2) біля входу до аптеки необхідно на видному місці розмістии
табличку з інформацією про:— суб’єкта господарювання (власника);
— режим роботи аптеки;
—
адресу найближчої чергової (цілодобової) аптеки;3) заборонено на аптеці розміщувати вивіску «Аптека-склад», а в місцях розміщення структурних підрозділів аптеки не можна розміщувати вивіску «Аптека».
Висновки
Вивіска потрібна для залучення клієнтів. Крім того, навіть законодавство вимагає її наявність, установлюючи штраф за відсутність вивіски.
Для того
щоб не отримувати дозвіл на розміщення вивіски та не сплачувати податок з реклами, потрібно дотримуватися певних умов (пункт 6 статті 9 Закону про рекламу).Мова, якою оформляється вивіска, може бути будь-якою.
При цьому, щоб уникнути непорозумінь з представниками місцевої влади, краще поряд з назвою іноземною мовою зазначати її український переклад. А ось товарні знаки розміщуються в тому вигляді, в якому їх зареєстровано, тобто українською мовою не перекладаються.Покажчики, що містять інформацію про назву та адресу, розміщені біля пункту продажі товарів (послуг), тобто не на фасаді, найімовірніше, вважатимуться зовнішньою рекламою
зі всіма наслідками, що випливають (необхідність дозволу на розміщення, сплата податку з реклами).Довідкова інформація (довідка)
1
Право на товарний знак виникає лише після державної реєстрації нового товарного знака або після документального оформлення права користування вже зареєстрованим знаком (на підставі ліцензійного договору).2
Аптечний склад (база) — заклад охорони здоров’я, основне завдання якого полягає в забезпеченні лікарськими засобами інших суб’єктів оптової або роздрібної торгівлі, закладів охорони здоров’я та виробників лікарських засобів, шляхом здійснення ними оптової торгівлі.Аптека
— заклад охорони здоров’я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організації лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі.Аптечний кіоск
— структурний підрозділ аптеки, який створюється на підприємствах, в установах і організації для роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами, що відпускаються без рецептів лікаря.Аптечний пункт — структурний підрозділ аптеки, який створюється в лікувально-профілактичних закладах для торгівлі готовими лікарськими засобами (пункт 3 Ліцензійних умов торгівлі медикаментами).
