Як правильно рекламувати товар у друкованих виданнях?
ЗАПИТАННЯ. Підприємець на загальній системі оподаткування замовляє рекламу своєї продукції (товару) у друкованих виданнях. У зв’язку з цим ДПІ вимагає, щоб до акта виконаних рекламних робіт було додано примірник газети з рекламою. Чи має рацію ДПІ?
Чи обов’язково під рекламою в газеті зазначати замовника реклами?
ВІДПОВІДЬ. Розберемося по черзі. Перше запитання: чи зобов’язаний рекламодавець зберігати примірник газети, в якій було надруковано його рекламу?
Щоб відповісти на це запитання, розглянемо дві причини, з яких газета з рекламою могла б бути потрібною рекламодавцю.
Причина 1 — підтвердження витрат.
Відповідно до статті 13 Декрету № 13-92 підприємець на загальній системі має право зменшити дохід, що підлягає оподаткуванню, на суму витрат, які:— пов’язані з доходом;
— підтверджені документально;
— зазначені у
статтях 5 і 8 Закону про податок на прибуток.Які ж документи потрібні для підтвердження факту оплати витрат і для обґрунтування їх зв’язку з підприємницькою діяльністю?
Підпункт 5.3.9 Закону про податок на прибуток уключає до них: розрахункові, платіжні та інші документи, обов’язок ведення яких передбачено правилами податкового обліку. Отже, потрібні такі документи:— для підтвердження того факту, що за рекламу рекламодавець дійсно заплатив, — платіжне доручення (або чек від квитанції) про оплату рекламних робіт;
— для того щоб довести, що реклама пов’язана з підприємницькою діяльністю, — договір на розміщення реклами та акт виконаних рекламних робіт.
При цьому законодавство не вимагає від рекламодавця, який розміщує рекламу у друкованих виданнях, мати в себе примірник відповідного друкованого видання (ні у
статті 5 Закону про податок на прибуток, ні у статті 14 Закону про рекламу немає подібних норм).Таким чином,
для того щоб віднести до складу витрат вартість реклами, рекламодавцю зовсім не потрібний примірник газети, в якій цю рекламу розміщено.Причина 2 — сумніви податківців в тому, що факт реклами мав місце.
При проведенні перевірки податківці можуть засумніватися в тому, що підприємець дійсно давав рекламу. Але рекламодавець спростовувати їх сумніви не зобов’язаний, оскільки він має всі необхідні документи (договір, акт), які свідчать про те, що рекламу він розміщував і розміщував її в межах підприємницької діяльності.Якщо справа дійде до суду, податківці зобов’язані будуть самостійно надати суду докази своїх сумнівів
(стаття 33 ГПК).Разом з цим існує
частина 2 статті 26 Закону про рекламу , яка зобов’язала рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами надавати контролюючим органам «...усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю». Очевидно, що від рекламодавця податківці мають право вимагати лише ті документи, які у нього є: договір, акт, платіжку. А ось газету з рекламним оголошенням податківцям логічно запитати у виробника реклами або в її розповсюджувача, оскільки рекламодавець мати її не зобов’язаний.Таким чином, додавати до акта виконаних рекламних робіт примірник газети, що містить рекламу, немає необхідності.
Щодо необхідності під рекламою в газеті зазначати додаткові дані замовника, то з 18.03.2008 р. таку вимогу скасовано.
Слід зазначити, що і до 18.03.2008 р. робити це зобов’язані були не всі рекламодавці, а лише ті з них, які рекламували види діяльності, що підлягають ліцензуванню або потребують спеціального дозволу.Сьогодні, якщо рекламується діяльність чи товар, що підлягає обов’язковій сертифікації, ліцензуванню або потребує наявності спеціального дозволу, то достатньо лише надати рекламодавцю копії відповідних документів
(частина 2 статті 8 Закону про рекламу). У тексті реклами при цьому нічого зазначати не потрібно.Документи консультації
ГПК
— Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про рекламу
— Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.Декрет № 13-92 — Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.
