На замітку
Граничні надбавки на ліки — все повернулося на кола свої
Напевно нещодавню історію із запровадженням Кабміном обмежень щодо граничних надбавок на лікарські засоби та подальшим скасуванням відповідних постанов Кабміну Президентом пам’ятає багато хто, а не лише підприємці, які займаються реалізацією лікарських засобів.
Нагадаємо, що
Указом Президента України від 03.12.2008 р. № 1139/2008 було припинено дію:1)
постанов КМУ від 17.10.2008 р. № 955 і від 19.11.2008 р. № 1022, якими було встановлено сумарний розмір граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок (націнок):— на лікарські засоби та вироби медпризначення, які включено до
Національного переліку від 29.03.2006 р. № 400, — 50 % від оптової ціни виробника (митної вартості) (15 % — оптова, 35 % — роздрібна націнка);— на лікарські засоби та вироби медпризначення, які включено до
Переліку від 03.12.2001 р. № 480/294, — 25 % (10 % — оптова, 15 % — роздрібна націнка).При цьому встановлювалося, що граничний розмір надбавок
не залежить від кількості здійснених операцій з продажу лікарських засобів і виробів медпризначення;2)
постанов КМУ від 10.09.2008 р. № 827 і від 10.09.2008 р. № 837, якими ліквідовувалася Держслужба лікарських засобів і виробів медпризначення, а замість неї створювалася Держлікінспекція як центральний орган виконавчої влади.Одночасно з припиненням дії зазначених
постанов Президент, як того вимагає Конституція України від 28.06.96 р., направив подання до Конституційного Суду для вирішення питання щодо їх конституційності.І ось коли історія з обмеженням націнок на ліки стала забуватися —
з’явилася ухвала Конституційного Суду України від 11.02.2009 р. № 4-у/2009. КСУ прийняв рішення відмовити у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції постанов КМУ від 10.09.2008 р. № 827, від 10.09.2008 р. № 837, від 17.10.2008 р. № 955, від 19.11.2008 р. № 1022. Підставами для такої відмови є:—
невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96 р. № 422/96-ВР, — пов’язано це з тим, що Президент не надав достатніх аргументів для підтвердження неконституційності оскаржуваних постанов Кабміну;—
непідвідомчість КСУ питань, порушених в конституційному поданні. Річ у тім, що в період підготовки матеріалів справи до розгляду Кабмін постановою від 20.12.2008 р. № 1121 визнав такими, що втратили чинність, частину положень, затверджених постановами КМУ від 10.09.2008 р. № 837 і від 17.10.2008 р. № 955. Тому на момент розгляду справи предмет спору в цій частині не існував.Згідно з
пунктом 6 статті 52 Закону «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 р. № 279-VI винесення Конституційним Судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акту Кабінету Міністрів поновлює дію цього акта.Виходить, що всі зазначені вище
постанови КМУ, у тому числі й та, яка запроваджує обмеження щодо «лікарського ціноутворення», після винесення КСУ ухвали від 11.02.2009 р. № 4-у/2009 поновлюють свою дію.Запитання: з якої дати? Оскільки
Закон про КМУ пов’язує поновлення дії оскаржуваного акта КМУ з винесенням КСУ відповідної ухвали, то можна говорити про поновлення дії постанов КМУ, у тому числі постанови № 955, що встановлює граничні лікарські надбавки, саме з дати винесення ухвали, тобто з 11.02.2009 р.Звичайно, бажано було б отримати найближчим часом офіційні роз’яснення з цього приводу. У разі їх появи ми поінформуємо вас на сторінках газети додатково.
Своєчасно не зареєструвався, декларацію з ПДВ не подав — штрафів за неподання немає
Лист ДПАУ від 14.01.2009 р. № 513/7/16-1517-08
Підприємець — платник єдиного податку, який перевищив граничний обсяг виручки за рік, зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ, подавши до органу ДПС у визначені законодавством строки відповідну заяву.
При цьому до дати реєстрації платником ПДВ (у тому числі несвоєчасної) він не має права на подання податкової декларації.
Виходячи з цього ДПАУ в цьому
листі зазначає, що штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2001 р. № 2181 за неподання податкової декларації з ПДВ у встановлені строки (170 грн.), до підприємця, який не подав до податкового органу заяву про реєстрацію платником ПДВ, не застосовуються.
Якщо цивільно-правовий договір має ознаки трудового
Лист ДПАУ від 23.12.2008 р. № 10094/С/30-1415
Цей
лист адресовано тим єдиноподатникам, які укладають цивільно-правові договори з фізичними особами (непідприємцями).У ньому
ДПАУ роз’яснила, в яких випадках цивільно-правовий договір (підряду, послуг), укладений між підприємцем-єдиноподатником і фізичною особою, на її думку, має ознаки трудового договору і які це має наслідки.Так,
якщо за цивільно-правовим договором робота (послуга) надається одноразово та оплата за таку роботу (послугу) здійснюється після закінчення роботи й оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тобто оплачується не процес праці, а її конкретний результат, то проблем немає (ознаки трудового договору відсутні). При цьому доходи фізичної особи обкладаються ПДФО за ставкою 15 % без зменшення бази оподаткуванням на суми відрахувань до соцфондів і ПСП.Водночас ДПАУ зазначає, що
цивільно-правовий договір може мати ознаки трудового договору, якщо передбачає оплату процесу праці («замаскований» трудовий договір). Імовірно, маються на увазі такі ознаки, як систематичність виконання роботи та виплати винагороди, оплата не конкретного результату праці, а часу виконання роботи (послуги), усі ризики, пов’язані з невиконанням роботи, несе роботодавець.Для наочності відмінності трудового договору та цивільно-правового наведемо в таблиці:
| Трудовий договір | Цивільно-правовий договір |
| Працівник зобов’язався виконувати роботу, дотримуючись внутрішнього розпорядку роботодавця
| Робота (послуга) надається одноразово, немає залежності від замовника
|
| Оплачується процес праці, виплачується заробітна плата | Оплата роботи (послуги) провадиться після її виконання (підписання акта приймання-передачі робіт), тобто оплачується результат праці
|
| Роботодавець зобов’язується забезпечити умови праці | Робота (послуга) виконується власними силами підрядника |
| Вигоди та ризики від виконання трудових функцій несе роботодавець | Вигоди та ризики несе виконавець
|
При цьому ДПАУ дійшла такого висновку:
якщо укладений цивільно-правовий договір (підряду, послуг) все ж таки матиме ознаки трудового, підприємець зобов’язаний:— ураховувати такого «працівника» при використанні обмеження в
10 працівників;—
збільшити ставку єдиного податку на 50 % за такого «працівника»;—
утримати ПДФО з доходу такого «працівника» як із зарплати.Слід мати на увазі, що згідно із законодавством за підрядників єдиний податок не доплачується та у складі найманих працівників для цілей порівняння з гранично допустимим значенням (10 осіб) вони не враховуються.
Крім того, податківці самостійно не можуть визнати цивільно-правовий договір трудовим, для цього їм слід звернутися до суду. Та все ж не виключено, що податківці спробують донарахувати податки (ураховуючи наявність такого листа). Тут уже підприємцю потрібно бути на сторожі.
Затверджено нові Методрекомендації щодо приймання податкової звітності
Наказ ДПАУ від 31.12.2008 р. № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»
Пунктом 4.3 Методрекомендацій
установлено вимоги щодо податкової звітності, яку має бути:— подано
за формами встановленого зразка з обов’язковими додатками;—
повністю заповнено (присутні всі обов’язкові реквізити та позначки про додатки, значення показників, які не заповнюються, прокреслено);— звітність на паперових носіях має бути заповнено
чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів;—
подано без підчисток, помарок, малопомітних виправлень;—
підписано відповідними посадовими особами і скріплено печаткою платника податків.Під
обов’язковими реквізитами при цьому маються на увазі:1) у загальному випадку:
— тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
— звітний (податковий) період;
— назва платника податків;
— код платника податків згідно з Єдиним держреєстром або реєстраційний (обліковий) номер з Тимчасового реєстру ДПАУ;
— ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або в разі відмови від нього — серія та номер паспорта для фізособи;
— місцезнаходження платника податків;
— назва ОДПС, куди подається звітність;
— дата подання звіту;
— підписи посадових осіб, посвідчені печаткою;
2) для звітів, в яких це передбачено формою:
— період, що уточнюється;
— ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб;
— КВЕД;
— код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
— ІПН і номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.
Аналогічний
наказ ДПАУ від 15.04.2008 р. № 250 утратив чинність .
Відсутність або помилка в реквізиті чека РРО: яку відповідальність передбачено
Лист ДПАУ від 09.12.2008 р. № 12115/6/23-7019
Відповідно до
пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів (наказ ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614) касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, зокрема назву господарської одиниці, її адресу тощо. За відсутності хоч би одного з таких реквізитів документ не є розрахунковим.Згідно з роз’ясненням ДПАУ відсутність у чеку РРО обов’язкового реквізиту або навіть помилка в обов’язковому реквізиті (наприклад, неправильно зазначено адресу господарської одиниці) прирівнюються до нероздрукування розрахункового документа.
Відповідно до
пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР за зазначені порушення передбачено штраф у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).
З якої дати починати відлік 1095 днів на подання уточнюючого розрахунку щодо «земельної» декларації
Лист ДПАУ від 22.01.2009 р. № 1094/7/15-0717
Згідно з роз’ясненням ДПАУ платники земельного податку мають право подавати уточнюючий розрахунок для самостійного виправлення помилок у показниках раніше поданих «земельних» податкових декларацій.
Але в який строк платник податків може це зробити? Подати такий уточнюючий розрахунок можна протягом 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій, а якщо такі декларації було надано пізніше — за днем їх фактичного подання (відповідно до
підпункту 15.1.1 Закону № 2181).
Збільшено мінімальну суму податкового боргу, у разі якої направляється перша податкова вимога
Наказ ДПАУ від 09.02.2009 р. № 50 «Про внесення змін до Податкового роз’яснення...»
Згідно з внесеними змінами
перша податкова вимога тепер направляється платнику податків у разі виникнення у нього податкового боргу щодо одного з платежів у розмірі від 20 грн. (раніше було від 10 грн.).Якщо в період з дати виникнення податкового боргу щодо одного з платежів у розмірі, що перевищує
20 грн., до дати формування першої податкової вимоги (не пізніше п’ятого робочого дня з дати виникнення такого податкового боргу) сума податкового боргу щодо цього платежу зменшилася (дорівнює або менше 20 грн.), перша податкова вимога також не формується.
Січневий індекс — 102,9 %.
Індексуємо березневу зарплату
(Повідомлення Державного комітету статистики України // «Урядовий кур’єр» від 10.02.2009 р. № 23)
Згідно з повідомленням Держкомстату України загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції)
в січні склав 102,9 %. З урахуванням цієї обставини наведемо в таблиці індекси, які необхідно використовувати для індексації березневої заробітної плати найманих працівників підприємця у 2009 році.Алгоритм наших дій такий: дивимося, за який місяць працівнику востаннє підвищувалася заробітна плата (при цьому сума підвищення була більша суми індексації) або в якому місяці працівника було прийнято на роботу, якщо з моменту прийняття на роботу його заробітна плата не підвищувалася; беремо з наведеної нижче таблиці індекс для відповідного місяця та індексуємо на нього заробітну плату за
березень 2009 року (у межах прожиткового мінімуму — в березні 669 грн.). Детальніше про те, як провести індексацію, див. «ВД», 2008, № 24, с. 8.
| Місяць підвищення заробітної плати | Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації (%) | |
| Не підвищувалася з лютого 2003 року | 113,9 | |
| 2003 рік | Березень | 111,6 |
| Квітень | 110,2 | |
| Травень | 110,2 | |
| Червень | 110,0 | |
| Липень | 110,2 | |
| Серпень | 113,7 | |
| Вересень | 112,5 | |
| Жовтень | 109,8 | |
| Листопад | 105,8 | |
| Грудень | 102,8 | |
| 2004 рік | Січень | 100,0 |
| Лютий | 99,2 | |
| Березень | 98,4 | |
| Квітень | 97,1 | |
| Травень | 95,7 | |
| Червень | 94,3 | |
| Липень | 94,3 | |
| Серпень | 94,5 | |
| Вересень | 92,0 | |
| Жовтень | 87,9 | |
| Листопад | 84,9 | |
| Грудень | 80,6 | |
| 2005 рік | Січень | 77,6 |
| Лютий | 75,8 | |
| Березень | 73,1 | |
| Квітень | 71,9 | |
| Травень | 70,9 | |
| Червень | 69,9 | |
| Липень | 69,4 | |
| Серпень | 69,4 | |
| Вересень | 68,7 | |
| Жовтень | 67,2 | |
| Листопад | 65,2 | |
| Грудень | 63,7 | |
| 2006 рік | Січень | 61,8 |
| Лютий | 58,9 | |
| Березень | 59,4 | |
| Квітень | 60,1 | |
| Травень | 59,2 | |
| Червень | 59,1 | |
| Липень | 57,7 | |
| Серпень | 57,7 | |
| Вересень | 54,6 | |
| Жовтень | 50,7 | |
| Листопад | 48,0 | |
| Грудень | 46,7 | |
| 2007 рік | Січень | 46,0 |
| Лютий | 45,1 | |
| Березень | 44,8 | |
| Квітень | 44,8 | |
| Травень | 44,0 | |
| Червень | 40,9 | |
| Липень | 38,9 | |
| Серпень | 38,1 | |
| Вересень | 35,1 | |
| Жовтень | 31,3 | |
| Листопад | 28,5 | |
| Грудень | 25,9 | |
| 2008 рік | Січень | 22,3 |
| Лютий | 19,1 | |
| Березень | 14,7 | |
| Квітень | 11,3 | |
| Травень | 9,9 | |
| Червень | 9,0 | |
| Липень | 9,5 | |
| Серпень | 9,6 | |
| Вересень | 8,4 | |
| Жовтень | 6,6 | |
| Листопад | 5,1 | |
| Грудень | 2,9 | |
| 2009 рік | Січень | Не індексується |
| Лютий | Не індексується | |
| Березень | Не індексується | |
