Відкриваємо тату-салон
Минув час, коли до людей, які мають на тілі хоча б одне татуювання, ставилися насторожено. Зараз татуювання (якщо коротше, тату) — один із засобів самовираження, спосіб підкреслити свою красу і приховати вади.
Популярність прикрашання тіла постійно зростає. Цією послугою залюбки користуються як чоловіки, так і жінки. Тому мистецтво татуювання сьогодні неминуче комерціалізується. А тому саме час уважно придивитися до цього явища.
Знайомтеся, Антон і Сергій — перспективні майстри з Харкова, організатори студії тату, художники і бізнесмени в одній особі. Пропонуємо вам разом з нашими гостями здійснити захопливу подорож у світ тату, пірсингу, перманентного макіяжу та інших тілесних прикрас.
Довідка
Татуювання — малюнок на тілі, нанесений шляхом проколювання епідермісу і введення нерозчинних барвників до середнього шару шкіри — дерми. Татуйована ділянка гоїться від п’яти до десяти днів. За цей час пігмент поглинається клітинами-макрофагами. Видалити малюнок неможливо: навіть після лазерного шліфування чи хірургічного втручання на місці тату назавжди залишається шрам.
Ринок
У Сполучених Штатах офіційно існує професія тату-художника, а татуювання визнане мистецтвом на державному рівні. Діяльність тату-салонів та студій підлягає ліцензуванню і суворо регулюється. За даними американського агентства News & World Report, у 1996 році тату-бізнес за динамікою зростання посідав шосте місце серед малого підприємництва, а за десять років кількість тату-салонів перевищила п’ятнадцять тисяч.
В Україні художнє татуювання як бізнес стало прибутковим лише п’ять — шість років тому. Отож про насичення цього ринку говорити зарано.
Формати і ціноутворення
Існує три варіанти організації бізнесу: тату-студія (tattoo art studio), тату-салон (tattoo parlor) та співпраця майстра з салонами краси (beauty parlors). Крім того, є величезна кількість вільних художників, які в основному роблять татуювання своїм знайомим, а також знайомим знайомих. Проте приналежність до однієї з цих схем не гарантує професіоналізму.
Українська тату-індустрія ще недостатньо структурована. Зараз її конфігурацію визначають два фактори:
творчість і гроші, причому саме в такому порядку. Слово «бізнес» у поєднанні з «тату» частенько опиняється на другому місці: татуювання— це в першу чергу мистецтво.Салон завжди орієнтований на клієнта, тому тату-майстер зобов’язується виконувати і так звані штампи — типові малюнки. Прості мотиви доручають початківцям. Справжні художники постійно вдосконалюють техніку татуювання, підвищуючи свій статус: у результаті до них приходить більше клієнтів, орієнтованих на оригінальні роботи.
Салон — це конвеєр, який зводить до мінімуму креативне начало
.У тату-студії, навпаки, творять, створюють.
Визнані тату-художники можуть дозволити собі вибірково ставитися до клієнтури, виконувати лише ті роботи, які їм цікаві, та індивідуально призначати ціни. Це серйозна перешкода для тату як бізнесу, але необхідна умова для творчості.Якщо майстер співпрацює з яким-небудь салоном, він робить стандартні татуювання, тобто механічно переносить малюнок на шкіру. Крім того, до сфери його послуг, як правило, входить перманентний макіяж. Потреба в цьому виникає один — два рази на місяць, тому, щоб діяльність приносила дохід, татуювальнику необхідно працювати з декількома організаціями одночасно. Салон не може ефективно контролювати якість обслуговування, тому формула успіху для майстра: працювати простіше, працювати більше і, якщо можна, позбавлятися від посередництва.
Розподіл на тату-салони, тату-студії, а також майстрів-гастролерів позначається і на політиці ціноутворення.
Вартість професійного татуювання коливається в межах від двох до п’яти умовних одиниць за квадратний сантиметр. Прийнятий в Україні стандартний малюнок «не більше сірникової коробки» коштує від 50 доларів і вище. Дорожче обійдуться кольорові малюнки, дешевше — малюнки хною. Пірсинг мочки вуха — від 20 доларів, корекція контуру губ зі зміною форми — від 90 доларів.
Слід зазначити, що наведені ціни вельми умовні, оскільки майстер оцінюватиме і складність татуювання. Крім того, ціна за «татушку» залежатиме від популярності майстра, а також від способу організації бізнесу: у тату-студії — дорожче, у салоні краси — дешевше.
Оригінальні малюнки, що потребують особливої точності, портрети, татуювання на шрамах, сover-up (нанесення зовсім нового малюнка поверх старої роботи), можуть коштувати вдвічі більше за звичайні.
Більшість тату-салонів орендують приміщення, то ж майстри працюють у статусі приватних підприємців і згідно із законодавством фактично прирівнюються до перукарів. Рід занять «художнє татуювання» в кращому разі існує на свідоцтвах про реєстрацію платника єдиного податку — в статистичній звітності його класифікують як «діяльність перукарень і салонів краси» або «інше».
Для того щоб займатися татуюванням, спеціальні дозволи не потрібні: згідно із
Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III ліцензуванню підлягають медична і ветеринарна практика, а татуювання до жодної з них не зараховане. Для відкриття тату-салону або студії підприємцю, крім свідоцтва про реєстрацію, знадобляться дозволи СЕС та пожежної інспекції.
Місце і приміщення
Для успішної роботи салону або студії зовсім не обов’язково облаштовуватися в кращих районах міста. Проте і заходити в «глибинку» теж не варто.
Ідеальний варіант — залюднені «спальні» молоді райони недалеко від метро.
Перше, про що треба потурбуватися, — оренда приміщення. Найдешевший варіант — винайняти квартиру в житловому будинку.
Ремонт і оренда площі в 25 — 50 кв. м у кожному місті коштуватимуть по-різному, тому загальну суму назвати складно.
Але очевидно, що приміщення знадобиться невелике і коштуватиме не надто дорого. Не має потреби також у величезній кількості спеціального оснащення. Необхідний набір спецпредметів включає: професійні машинки для тату, обладнання для стерилізації, процедурне крісло, інструменти для пірсингу, комп’ютер. Крім того, необхідно передбачити витрати на купівлю так званих флеш-сетів — наборів ескізів для тату, фарб, прикрас, хімії для стерилізації та дезінфекції.Ідеальний формат для роботи
— це два процедурні крісла і троє людей, які постійно присутні в салоні: майстер з татуювання, майстер з пірсингу і татуажу (перманентний макіяж) та адміністратор.
Послуги салону (на чому можна заробити)
Крім татуювання і пірсингу (зараз проколюють не лише вуха, а також носи, язики, брови, пупки), студія може надавати багато інших послуг.
Це,
по-перше, надзвичайно популярний сьогодні перманентний макіяж. Для тих, хто не знає: це макіяж, який роблять за принципом нанесення татуювання. Красива лінія губ і брів, стрілки на нижній і верхній повіках тощо. Тату-макіяж — найпростіший з ефектних і надійних способів візуальної корекції рис обличчя. За допомогою техніки тату можна додати бровам або губам бажаних контурів чи кольору. Відрізнити неозброєним оком якісний тату-макіяж від звичайного практично неможливо.По-друге
, альтернативою звичайному татуюванню може стати татуювання з хни — вона тримається декілька тижнів, що може стати для когось істотним аргументом. Крім того, сьогодні доступні спеціальні фарби, які видно лише в променях ультрафіолету. Такі татуювання підійдуть тим, хто вдень в офісі хоче виглядати пристойно, а вночі, в розважальному клубі, — «відриватися на повну».По-третє
, салон може рекомендувати своїм клієнтам боді-арт — малювання на тілі. Тіло розписують спеціальними безпечними фарбами, які легко змиваються. Така послуга може стати дуже популярною, якщо її правильно просувати та детально інформувати про неї потенційних клієнтів. Це чудова деталь до костюма для карнавалу, походу до модного клубу, презентації або промо-акції.Зрештою,
можна заробляти на продажі обладнання і матеріалів для татуювання, прикрас, сувенірів, різних дрібничок. А можна ще й на навчанні мистецтву татуювання.
Тіло майстра величає?
Що повинен уміти майстер? Звичайно, вміти малювати. Проте цим справа не обмежується. Перше і головне — любов до роботи, терпіння, а також знання анатомії людського тіла. Крім того, майстер повинен уміти робити анестезію, мати уявлення про асептику і антисептику, словом, володіти азами медичної освіти. Справжній майстер з поваги до себе ніколи двічі не використовуватиме голки, рукавички чи фарби. Досвідчений майстер не просто знайомий з тату різних стилів, а й упевнено виконує їх. Він — яскрава індивідуальність.
Майстри кажуть, що колоти живу людину може не кожен. Щоб стати профі, початківцю доведеться спочатку подолати в собі психологічний бар’єр.
Нюансам цієї діяльності не можна навчитися на курсах — знання передаються від майстра до учня або отримуються методом проб і помилок. Вирости до рівня пристойного фахівця можна не менш ніж за три роки.
Але, щоб стати віртуозним майстром, доброго вчителя або гідної практики замало. Не зайвим буде придбати декілька речей, без яких майстер не зможе працювати.
Список необхідного в роботі татуювальника включає пристойну машинку (бажано зі змінними одноразовими голками), набір тату-пігментів, хороший антисептик і знеболювальне. Машинку можна купити за ціною від 200 дол. США до 1500 євро. Мінімальна вартість пляшечки пігменту в пів-унції (15 міліграмів) коштуватиме 60 дол. США. Майстрові-початківцю такого об’єму вистачить, щоб нормально набити руку.
«
Єдиний показник професійного рівня — добірка робіт майстра і відгуки його клієнтів. Усе інше можна купити», — так говорять гуру тату.
Моральний кодекс
У середовищі професіоналів існують досить жорсткі моральні настанови, яких прагнуть дотримуватися всі учасники ринку:
крім відповідальності за здоров’я, що передбачає дотримання всіх санітарних норм під час роботи, більшість майстрів не робе тату на нацистську тематику, наколки «за поняттями» для осіб із кримінальним минулим або сьогоденням.Ще одна група табу для татуювальників — підростаюче покоління.
Майстрам часто доводиться відбиватися від неповнолітньої молоді, що натовпами оббиває пороги салонів у пошуках доброго дядька, який погодиться зробити їм татуювання без згоди батьків. Фахівці-професіонали не стануть ризикувати своїм ім’ям навіть за великі гроші. До того ж жоден майстер не хоче подальших «розбирань» з батьками.
Тонкощі процесу
Сезонність
, до речі, позначається на тату-бізнесі найбезпосередніше: основний наплив клієнтів припадає на весну, літо і перші місяці осені, незважаючи на те, що ультрафіолет досить шкідливий для шкіри, особливо відразу після нанесення татуювання. Ось чому багато студій узимку простоюють практично без роботи, винятком є лише послуга перманентного макіяжу, яка має попит і взимку.
А які ж тату модно «носити» сьогодні?
Тату-мейнстрим уже можна спостерігати на вулицях. Дівчатам подобаються трайбли (орнаментальний стиль) у нижній частині спини, хлопці часто роблять оскали тварин — тигрів, вовків, левів. Дуже популярні ієрогліфи, кельтські орнаменти на кісточці, лопатках, передпліччі, рідше зустрічаються реалізм або портретні тату, і вже зовсім екзотика — black & gray, біомеханіка, скіфські орнаменти.
Експерти кажуть, що салон починає приносити дохід
, коли щодня до нього звертаються хоча б 5 — 7 осіб, які замовляють певну процедуру або купують нові пірси. Цьому передують постійні клієнти — їх має бути більше 10 — 15. Утім, воювати за клієнта фірмам поки що не доводиться — конкуренція в цьому сегменті невисока, основними конкурентами, як і раніше, залишаються майстри, які працюють удома, дозволяючи собі нижчі, ніж у салонів, ціни за власні послуги. Але, як не крути, вони «нелегали» і не можуть, та і, власне, не хочуть надавати весь комплекс послуг, як це зазвичай робиться в салоні.У салону-новачка на формування постійної клієнтури витрачається близько року.
Висновок
Останніми роками фахівці відзначають підвищений попит на татуювання в Україні. Тату-культура все глибше проникає у свідомість українців. Мода на тату прогресує з року в рік. Підтвердження того — зростаюча кількість замовлень. І не лише в Україні: мистецтво розвивається дуже стрімко в усьому світі. Тому не лише тату-салони, а й практично всі косметологічні салони до переліку послуг додають цей популярний пункт.
Одночасно з розширенням індустрії усередині неї йде активний розподіл ролей: тоді як бізнес-структури набирають оберти, студії художнього татуювання відмежовуються від комерційних тенденцій. У майбутньому вони складуть нечисленний преміум-сегмент. Але основою ринку стануть організації, яким удасться успішно поєднати майстерність, якість обслуговування та грамотну цінову політику.
Матеріал підготувала
Олена Кедрус
