Якщо до вас прийшли з перевіркою
Перевірки податківців: підстави, строки, документи
До теми перевірок підприємця ми звертаємося доволі часто, адже ця тема для наших читачів завжди є актуальною. А останнім часом запитів, пов’язаних з перевірками, до нас надходить дуже багато, оскільки перевіряючі з усіх інстанцій активізували свої «контрольні» функції і перевіряють підприємців дуже активно.
У зв’язку з цим ми вирішили, що буде зручніше, якщо наші матеріали про перевірки підприємців ми викладатимемо в одній рубриці, спеціально присвяченій цій темі. На сторінках цієї рубрики ми відповідатимемо на ваші запитання, описуватимемо різні ситуації, що виникають при перевірці, і шляхи їх розв’язання. Нагадуємо, що свої запитання до редакції (і не лише щодо перевірок) можна надсилати на нашу електронну скриньку: sd@id.factor.ua або на особисту скриньку головного редактора: e.savchenko@id.factor.ua, а також факсом за телефоном (057) 714-93-52.
Вважатимемо, що презентація нової рубрики відбулася. Переходимо до справи.
Сьогодні розглянемо низку ключових запитань щодо перевірок податківців.
Чи поширюються норми перевірочного Закону № 877 на перевірки податківців
Як не дивно, на таке просте запитання сьогодні немає однозначної відповіді.
Пояснимо це детальніше. Якщо звернутися до
Закону № 877, то в абзаці другому статті 2 побачимо, що його норми не поширюються, зокрема, на відносини, що виникають під час проведення заходів контролю за дотриманням податкового законодавства.Але не все так однозначно. Річ у тім, що згадана вище норма з’явилася в
Законі № 877 унаслідок змін, унесених Законом № 107. А ці зміни надалі було визнано неконституційними згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.Отже, виходить, що перевірки податківців під дію
Закону № 877 усе ж таки підпадають. Однак ВАСУ, наприклад, з таким підходом не згоден. У своєму листі від 31.07.2008 р. № 1331/100/13-08 ВАСУ зазначив, що, на його думку, норми Закону № 509 є спеціальними порівняно з нормами Закону № 877. Таким чином, на думку ВАСУ, податківці при перевірках насамперед повинні керуватися Законом № 509. Звичайно, з таким висновком ВАСУ погодитися дуже важко (детальніше про це йшлося у «ВД», 2008, № 17, с. 2). Водночас податківці при перевірці керуватимуться саме своїми документами: Законом № 509 і підзаконними наказами ДПАУ. Суди, найімовірніше, також дотримуватимуться тієї ж правової позиції, що й ВАСУ. Тому в подальших публікаціях на тему перевірок податківців виходитимемо з того, що насамперед при проведенні перевірок податкові органи керуються Законом № 509.
Які види перевірок можуть проводити податківці
Згідно з
пунктом 1 статті 11 Закону № 509 податківці мають право проводити перевірки:1)
документальні невиїзні (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способів їх подання). Такі перевірки, які ще називають камеральними, проводяться податківцями на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях. При цьому виявляються арифметичні та методологічні помилки, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання;2)
планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), дотримання валютного законодавства. Ці види перевірок слід розглянути детальніше.Плановою виїзною
(її ще називають комплексною) перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов’язкових платежів), яку передбачено в плані роботи податкового органу, тобто проводять за планом-графіком.Позапланова виїзна
перевірка — це перевірка, яку не передбачено в планах роботи податкового органу і проводять за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у частині шостій статті 111 Закону № 509 (пункти 1 — 9). Далі в таблиці ми наведемо ці підстави.
| Пункти частини шостої статті 111 Закону № 509 | Пояснення |
| 1 | 2 |
| Пункт 1: | Згідно з цим пунктом позапланова перевірка можлива в такій ситуації:
|
| Пункт 2: | Підставою для позапланової перевірки в цьому випадку є неподання платником податків у встановлений строк податкової декларації або розрахунків, надання яких передбачено законом. Що мати на увазі під поняттям «Податкова декларація (розрахунок)» у цьому випадку? Визначення цього терміна наведено в Законі № 2181. Під податковою декларацією (розрахунком) згідно з цим Законом розуміється документ, який подається платником податків до контролюючого органу у строки, установлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата податку, збору (обов’язкового платежу). Тому, наприклад, неподання платником податків таких форм звітності, як звіт за формою № 1ДФ, № 1-ПП, валютної декларації, які з точки зору Закону № 2181 не є податковими деклараціями, не може бути підставою для позапланової перевірки
|
| Пункт 3: | На цій підставі позапланова перевірка можлива, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться в поданій податковій декларації. |
| Пункт 4: | У цьому випадку підставою для позапланової перевірки має бути скарга про порушення під час проведення планової або позапланової виїзної перевірки законодавства посадовими особами податкового органу. При цьому підставою для проведення позапланової перевірки буде не будь-яка скарга, а скарга, в якій той, хто перевіряється, вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки |
| Пункт 5: | У цьому випадку йдеться про так звані зустрічні перевірки. При цьому позапланова перевірка платника податків можлива в разі, якщо платник податків протягом 10 робочих днів не відповість (не надасть пояснення і їх документальні підтвердження) на обов’язковий письмовий запит податкового органу, тобто проведенню позапланової перевірки в цьому разі обов’язково має передувати письмовий запит податківців |
| Пункт 6: | Підставою для позапланової перевірки може бути проведення реорганізації (ліквідації) підприємства, зняття з реєстрації підприємця |
| Пункт 7: | Проведення позапланової перевірки платника податків можливе, якщо стосовно самого платника (тобто як юридичної, так і фізичної особи) податків чи посадової особи платника податків податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу. Зазначимо, що ситуація, коли справу заведено стосовно контрагентів платника податків, під цю підставу не підпадає |
| Пункт 8: | Позапланова перевірка у цьому випадку можлива в такій ситуації: вищестоящий податковий орган для цілей контролю здійснив перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим податковим органом, і виявив їх невідповідність нормам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків і зборів (обов’язкових платежів). При цьому ініціювати позапланову перевірку вищестоящий орган може лише в тому разі, якщо стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого податкового органу, які проводили планову або позапланову перевірку платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу
|
| Пункт 9: | Підставою для позапланової перевірки є подання платником податків декларації з ПДВ, з від’ємним значенням, за умови, що розмір такого задекларованого від’ємного значення становить більше |
Строки проведення перевірки
Щодо приватних підприємців строк проведення:
— планових перевірок не повинен перевищувати 10 робочих днів
(частина 9 статті 111 Закону № 509);— позапланових не повинен перевищувати 5 робочих днів
(частина 10 статті 111 Закону № 509).Зауважимо, що
Закон № 509 дозволяє продовження строків перевірок.Так, продовження планової перевірки для приватних підприємців можливе на 5 робочих днів, а позапланових — на 2 робочих дні.
Які документи повинні пред’явити перевіряючі
Останнім часом почастішали випадки, коли перевіряючі приходять на перевірку без належним чином оформлених документів, причому в направленні на перевірку замість конкретної адреси того, хто перевіряється, зазначено, наприклад, що перевірці підлягають суб’єкти госпдіяльності, розташовані на вулиці такій-то з такого-то по такий-то будинок. Отже, будьте уважні. Далі зазначимо, як має бути оформлено документи перевіряючих, які документи вони повинні пред’явити перед перевіркою та ким ці документи має бути підписано.
Умови допуску посадових осіб податкових органів до проведення планових і позапланових перевірок застережено у
статті 112 Закону № 509. Так, податківці мають право приступити до проведення планової або позапланової перевірки за наявності підстав для їх проведення (ці підстави ми вже розглянули вище) і за умови надання під розпис:1)
направлення на перевірку. У ньому має бути зазначено:— дату його видачі;
— назву органу державної податкової служби;
— цілі;
— вид (планова чи позапланова);
— підстави;
— дату початку та дату закінчення перевірки;
— посади, звання та прізвища посадових осіб.
Направлення на перевірку має бути підписано керівником органу державної податкової служби та скріплено печаткою податкового органу. Інакше таке направлення вважається недійсним;
2)
копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки (для допуску до такої перевірки). У цьому документі зазначаються:— підстави проведення позапланової виїзної перевірки;
— дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням є
підставою для недопуску посадових осіб податкового органу до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Чи повинні податківці розписуватися в Журналі перевірок
Якщо ми говоримо, що податківці при перевірці повинні керуватися
Законом № 509, а не Законом № 877, то насамперед ми повинні згадати про необхідність зареєструватися в Журналі відвідування суб’єкта підприємницької діяльності представниками контролюючих органів (далі — Журнал перевірок), про що зазначено в Законі № 509.У самому
Законі № 509 ні про Журнал перевірок, ні про підписи перевіряючих у Журналі перевірок не йдеться. Але навіть якщо ми не звертатимемося до Закону № 877, в якому міститься норма про необхідність розписатися в Журналі перевірок перевіряючими, таку норму ми знайдемо в Указі № 817, який, як і раніше, є чинним у частині, що не суперечить Закону № 877. Отже, платник податків має всі підстави вимагати від представників податкових органів, які прийшли на перевірку, розписатися в Журналі перевірок. До того ж податківці самі у своїх листах зазначали, що перевіряючі повинні розписатися в Журналі перевірок (лист ДПАУ від 09.09.2005 р. № 18041/7/23-1217/1117).
Цим матеріалом започатковано рубрику, в якій розглядатимемо питання проведення перевірок у підприємця. У наступних номерах обов’язково продовжимо висвітлювати цю тему.
Матеріал підготувала
Олеся Александрова, консультант газети «Власне Діло»
Документи консультації
Закон № 877
— Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.Закон № 107
— Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI.Закон № 509
— Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.Закон № 2181—
Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Указ № 817 — Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98».
