Теми статей
Обрати теми

Якщо до вас прийшли з перевіркою. Контрольна закупівля: подробиці

Редакція ВД
Стаття

Контрольна закупівля: подробиці

 

Контрольна закупівля для підприємців завжди — несподіванка, про яку вони дізнаються постфактум. Причому схема дій перевіряючих практично ідентична. От і в черговий раз до продавців (найманих працівників підприємця-єдиноподатника) прийшли податківці (звичайно, без попередження), купили товар, побачили, що запис про продаж до Книги ф. № 10 найманого працівника одразу не потрапив, після чого оголосили про контрольну закупівлю і оштрафували підприємця за неоприбутковування готівки в 5-кратному розмірі від вартості контрольної закупівлі.

Ситуація знайома багатьом не з чуток. Давайте розбиратися, як же грамотно повестися після слів «контрольна закупівля», щоб уникнути таких санкцій? І як можна допомогти підприємцю, який зіткнувся з такою проблемою? Почнемо.

 

Хто (не) має право проводити контрольну закупівлю

Спершу розберемося з тим, які контролюючі органи мають право проводити контрольну закупівлю, а в яких такого права немає. Найчастіше контрольні закупівлі проводяться: Держспоживстандартом, ДСБЕЗ, податківцями. Тому їх і розглянемо.

 

Держспоживстандарт

ДСБЕЗ, оперативні підрозділи податкової міліції, СБУ

Податківці (працівники ДПІ, ДПАУ)

1

2

3

Найзаконнішою, якщо так можна сказати, буде та контрольна закупівля, яку проводить орган із захисту прав споживачів. Повноваження проводити контрольну закупівлю надані йому статтею 26 Закону про захист прав споживачів, а правила її проведення встановлено Порядком № 215 (після контрольної закупівлі товар повертається суб’єкту господарювання, а гроші — перевіряючим)

 

Менш законна — це контрольна закупівля, що проводиться силовиками. Право на такі закупівлі їм надано статтею 8 Закону про ОРД. Але порядок їх проведення досі не встановлено (а відповідно до статті 8 Закону про ОРД кожен з названих органів зобов’язаний зареєструвати в Мін’юсті свій порядок проведення контрольної закупівлі). Отже, теоретично проводити контрольні закупівлі силовики не мають права, але, як уже було зазначено, на практиці на це ніхто не звертає уваги.

А керуються вони тим самим Порядком № 215, хоча його призначено зовсім не для силовиків.Але головне в цій ситуації те, що проводити контрольну закупівлю можна тільки за наявності оперативно-розшукової справи, відкритої на підприємця (частина 3 статті 9 і стаття 6 Закону про ОРД). Отже, якщо немає ОРД — немає права на контрольну закупівлю

А от податківці проводити контрольну закупівлю взагалі права не мають. Принаймні ніде в законодавстві такого права для них не передбачено (лист Держкомпідприємництва від 14.05.2003 р. № 2911) відповідно і порядку проведення таких закупівель-перевірок у них немає. Проте це податківців зовсім не спиняє. На практиці контрольні закупівлі вони проводять частіше, ніж усі інші органи разом узяті.

Аргументують свої дії необхідністю перевірити, як дотримуються правила розрахунків (листи ДПАУ від 25.01.2006 р. № 676/5/23-8015, від 18.09.2007 р. № 9049/6/23-3019), хоча, звісно, переконливим аргументом це назвати важко

 

Як бачимо, теоретично перевіряти суб’єктів господарювання мають право тільки органи Держспоживстандарту та силовики (за наявності ОРД). Усім іншим контролюючим органам таке право законодавством не надано.

Але незважаючи на це найпоширеніша ситуація — це контрольна закупівля товару, що проводиться податківцями. Саме про неї ми й говоритимемо далі. Отже,

якщо податківці здійснили контрольну закупівлю, це означає, що вони прийшли з перевіркою готівкових розрахунків (РРО). Але навіть закриваючи очі на той факт, що здійснювати контрольну закупівлю вони не мають права, із самими перевірками РРО перевіряючі допускають стільки порушень, що нерідко їх можна просто до перевірки не допустити, а контрольну закупівлю оголосити неправомірною та не повертати гроші за куплений податківцями товар. А для цього слід знати всі вимоги, які зобов’язані виконувати податківці під час перевірок готівкових розрахунків (РРО).

 

Вимоги до перевірок РРО (розрахунків)

Незважаючи на те що перевірки готівкових розрахунків — одні з найпопулярніших перевірок, законодавство, що регулює порядок їх проведення, досить заплутане. А це, у свою чергу, дає можливість перевіряючим трактувати спірні моменти зовсім не на користь суб’єкта господарювання. Тому в першу чергу необхідно розібратися, як розуміти законодавство.

Стаття 111 Закону № 509

додала перевіркам готівкових розрахунків статус позапланових перевірок. Закон про РРО уточнює, що перевірки осіб, які підпадають під дію Закону про РРО, можуть бути як плановими, так і позаплановими.

Означає таке уточнення, на наш погляд, таке:

— планові та позапланові перевірки, що податківці проводять на підставі повноважень, наданих їм

статтею 15 Закону про РРО , для цілей Закону № 509 вважаються позаплановими;

відповідно на такі перевірки поширюються «процедурні» правила проведення позапланових перевірок, зазначені в статті 112 Закону № 509. Ці правила стосуються, зокрема, умов допуску посадових осіб до перевірки та тривалості проведення позапланової перевірки.

Так, посадові особи податкового органу мають право розпочати проведення позапланової виїзної перевірки за умови надання платнику податків

під розпис:

— направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова чи позапланова), підстави, дата початку й дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

— копії наказу керівника податкового органу про проведення виїзної перевірки дотримання вимог

Закону про РРО , в якому зазначаються підстави проведення виїзної перевірки, дата її початку й дата закінчення.

Якщо в перевіряючих немає з собою таких документів, то перевіряючих до перевірки можна не допускати.

Із цього приводу в Законі № 509 є чітка норма.

Щодо тривалості позапланової виїзної перевірки, то в суб’єктів малого підприємництва (а це все громадяни-підприємці) вона не може перевищувати

5 робочих днів (з можливим продовженням на 2 робочі дні).

Узагальнивши зазначене, отримаємо таку схему:

 

img 1

 

На практиці нерідко зустрічаються ситуації, коли

перевіряти готівкові розрахунки підприємця приходять представники не тієї податкової, в якій він стоїть на обліку (хоча і за направленням начальника «своєї» ДПІ). Це теж порушення з боку податківців, а для підприємця — підстава не допускати їх до перевірки (так само вважає й ВАСУ — ухвала від 02.10.2007 р. у справі № 29/397пн).

Оскільки контрольна закупівля проводиться податківцями в межах перевірок РРО (готівкових розрахунків), то,

виявивши, що перевіряючі допустили хоча б будь-яке з описаних порушень, підприємець може не допустити їх до перевірки, а гроші за товар, куплений ними нібито при контрольній закупівлі, не повернути. Практика така зустрічається, й нерідко. До того ж зараз з’явилася додаткова підстава для таких дій з боку суб’єктів господарювання (але використовувати її як єдиний привід для недопуску до перевірки ми б не рекомендували довідка 1).

Так, до 31.12.2010 р. діє

постанова № 502 про мораторій на перевірки. Позапланові перевірки зараз можуть проводитися тільки за наявності двох підстав:

1) за наявності звернень від юридичних або фізичних осіб про те, що суб’єкт господарювання порушує законодавство;

2) на прохання самого суб’єкта господарювання (

підпункт 1 пункту 1 постанови № 502).

У всіх інших випадках позапланові перевірки проводити незаконно (а планові так і взагалі припинено)

. Слід звернути увагу, що постанова № 502 не поширюється на перевірки дотримання податкового законодавства, і то тільки на планові. А от перевірки правильності розрахунків (а отже, і контрольні закупівлі) до сфери її дії точно потрапляють, оскільки зі сплатою податків не пов’язані. А значить, проводити їх на сьогодні можна вкрай рідко — в описаних двох випадках (хоча податківці з цим, звісно, погоджуватися не бажають — лист ДПАУ від 25.06.2009 р. № 2833/н/23-4014).

Отже, зібравши достатню кількість підстав та відмовивши податківцям у перевірці (чим більше підстав, тим краще), слід

одразу після того, як вони підуть, повідомити районну ДПІ про неправомірні дії її працівників. У повідомленні (скарзі) слід зазначити підстави, за якими підприємець не допустив їх до перевірки. Можна також написати скаргу до прокуратури (зразок скарг див. у кінці статті).

Ну як поводитися тим підприємцям, які, незважаючи на низку порушень з боку податківців, до перевірки їх допустили, гроші за контрольну закупівлю повернули, і опинилися перед штрафами (як описано в преамбулі статті)? Зараз і розберемося.

 

Рятуємо ситуацію

Звичайно ж, підприємець, який не бажає платити штраф, має настроюватися на судовий розгляд з податківцями. Причому ситуація тут зовсім не проста. Справа в тому, що оспорювати тільки незаконність перевірки вже після її проведення — не вихід. Часто суди, погоджуючись з тим, що перевірку було проведено незаконно (або з порушеннями), не вважають це достатньою підставою для скасування штрафів (

ухвала ВАСУ від 21.04.2009 р. № К-11412/07) довідка 2. Інакше кажучи, докази податківців визнаються, навіть якщо їх отримано незаконно.

Виходячи з цього слід шукати додаткові аргументи про неправомірність застосованого штрафу. І в нашому випадку вони, на щастя, є.

Отже, підприємець-єдиноподатник, в якого немає РРО, прибуткує готівку шляхом запису їх до Книги ф. № 10 (

пункт 1.1 Положення № 637). При цьому:

1) законодавство не примушує єдиноподатників відображати в Книзі ф. № 10 кожен продаж;

2)

своєчасним вважається оприбутковування готівки не в момент її отримання, а в день отримання (пункт 2.6 Положення № 637).

Отже, єдиноподатник, який записує виручку до Книги ф. № 10 тільки за підсумками дня (тобто не одразу після її отримання, а загальною сумою — наприкінці дня), правий і законодавство не порушує.

Гроші за товар, придбаний податківцями при проведенні контрольної закупівлі, він би записав до Книги ф. № 10 наприкінці дня, тобто оприбутковував би їх у день отримання. У результаті — вимоги пункту 2.6 Положення № 637 було б виконано. А отже, порушення немає і штраф за неоприбутковування готівки накладено на підприємця неправомірно.

До речі, сама ДПАУ в

листі від 19.06.2009 р. № 5818/6/23-7015 не наважилася примушувати єдиноподатників записувати до Книги ф. № 10 кожну операцію, проведену протягом дня. Відповідаючи на запитання, чи необхідно так поводитися, ДПАУ тільки процитувала Положення № 637 , зазначивши, що готівку має бути своєчасно — у день її отримання — записано єдиноподатником у Книзі ф. № 10.

Таким чином, позовна заява підприємця до суду має базуватися на двох обставинах:

1 — неправомірність проведення податківцями перевірки

(відсутність у податківців прав на проведення контрольної закупівлі, відсутність необхідних документів на перевірку, наявність мораторію на перевірки та інші підстави, описані в розділі «Вимоги до перевірок РРО (розрахунків)»);

2 — неправомірність накладення штрафу, оскільки відсутнє порушення

.

 

Урок на майбутнє (замість висновку)

Оскільки контрольна закупівля, що проводиться податківцями, — справа буденна, підприємцю слід з описаної ситуації винести для себе урок на майбутнє: як правильно поводитися в такій ситуації.

Найпростіше, звичайно, не допустити податківців до перевірки

(тобто не визнати контрольну закупівлю як таку та не повертати гроші). Проте спочатку необхідно зібрати досить підстав для недопуску. Адже якщо податківці відстоять у суді своє право на проведення контрольної закупівлі, за недопуск до неї вони можуть застосувати до підприємця арешт активів і припинення операцій за поточними рахунками (підпункти 9.1.2 і 9.3.8 Закону № 2181) довідка 3.

Але, як ми зазначили, підстав, що спростовували б законність контрольної закупівлі, достатньо. Тому

відмовити в перевірці можна . Але перед тим, як це зробити, слід:

— переписати дані службових посвідчень осіб, які прийшли на перевірку;

— пояснити перевіряючим, що, оскільки проведення контрольної закупівлі можливе тільки за наявності оперативно-розшукової справи, відкритої на підприємця, підприємець бажає дізнатися номер і дату такої справи (зрозуміло, що в податківців його немає й поготів, адже проводити такі перевірки може хіба що податкова міліція, і то тільки за наявності оперативно-розшукової справи);

— написати скарги до податкової та прокуратури про незаконні дії перевіряючих, про що бажано дати знати самим перевіряючим. У скаргах слід зазначити підстави, за якими перевіряючих було не допущено на перевірку.

До тих підприємців, які так чинять, податківці з незаконною перевіркою повертаються нечасто.

 

Матеріал підготувала В. Мірошниченко,

консультант газети «Власне Діло»

 

 

 

Кому: ____________________________


        (зазначити орган прокуратури та його адресу)

________________________________

Від: ______________________________


        (П.І.Б. підприємця, дата народження)

________________________________

Який проживає за адресою: __________

_________________________________


          (індекс, адреса підприємця)

 

СКАРГА

на неправомірні дії співпрацівників Державної податкової інспекції

 

11 листопада 2009 року о 13 годині 10 хвилин мій магазин «Товари для дому. ПП Кравченко В. А.», розташований за адресою: вул. Кривомазова, 13, відвідали працівники Державної податкової інспекції Жовтневого району:

Авраменко А. Н. (службове посвідчення № 123/2 від 12.01.2009 р.);

Гриценко П. О. (службове посвідчення № 251/1 від 05.05.2009 р.);

Глядковський В. А. (службове посвідчення № 362/3 від 23.06.2009 р.).

Під виглядом громадян вони придбали в мене товар (3 електрочайники фірми BOSCH TWK-6004 N по 350,00 грн. кожен) на загальну суму 1050,00 грн. Після чого оголосили про те, що було здійснено контрольну закупівлю товару в межах позапланової перевірки дотримання правил проведення готівкових розрахунків.

У відповідь на це мною було витребувано від перевіряючих такі документи:

— службові посвідчення, направлення на перевірку та копію наказу начальника ДПІ на проведення позапланової перевірки готівкових розрахунків (відповідно до

частини 7 статті 111 і частини 1 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII);

— постанову слідчого, органу дізнання або рішення суду (відповідно до

статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР), оскільки я є платником єдиного податку та не застосовую РРО;

— реквізити оперативно-розшукової справи, на підставі якої вони провели контрольну закупівлю (відповідно до

частини 3 статті 9 і статті 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р. № 2135-XII).

Проте зазначені працівники податкової інспекції пред’явили тільки службові посвідчення та направлення на перевірку (№ 002365 від 09.11.2009 р.). Ані наказу, ані рішення суду, ані реквізитів порушеної оперативно-розшукової справи повідомити вони відмовилися, заявивши, що мають право проводити перевірки готівкових розрахунків на підставі пред’явлених документів.

На підставі факту ненадання перевіряючими необхідних документів (копії наказу на проведення перевірки, рішення суду, реквізитів оперативно-розшукової справи), керуючись

статтею 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII, а також постановою КМУ «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21.05.2009 р. № 502, відповідно до підпункту 1 якого проведення позапланових перевірок припинено до 31.12.2010 р. (крім їх проведення за скаргами юридичних або фізичних осіб чи на прохання самого суб’єкта господарювання), працівників ДПІ Жовтневого району було не допущено мною до проведення перевірки. Гроші за товар, придбаний ними під час незаконної контрольної закупівлі, не повернено (товар залишився в перевіряючих).

Зважаючи на зазначене, прошу:

— дати правову оцінку діям працівників Жовтневої ДПІ;

— притягнути до встановленої законодавством відповідальності зазначених осіб;

— проінформувати мене в установлений законодавством строк про результати проведених заходів.

11.11.2009 р.

Кравченко В. А.

 


Документи консультації

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про ОРД

— Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р. № 2135-XII.

Закон про захист прав споживачів

— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Закон № 509

— Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Порядок № 215

— Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари, затверджений постановою КМУ від 02.04.94 р. № 215.

Постанова № 502 —

постанова КМУ «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21.05.2009 р. № 502.

Положення № 637

— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

 

Довідкова інформація (довідка)

1 На практиці довести в суді незаконність проведення перевірки, спираючись виключно на

постанову № 502, дуже складно. Тому не допускати податківців до перевірки, а якщо допустили — оспорювати її законність у суді має сенс тільки у тому випадку, коли є декілька підстав, за якими податківці не мали права проводити перевірку. До таких підстав варто додати й аргумент про мораторій.

2 Хоча є рішення й на користь суб’єктів господарювання, при яких ВАСУ вважав, що акт перевірки, проведеної з порушенням вимог законодавства, не може бути доказом порушень суб’єктом господарювання законодавства (

ухвали ВАСУ від 24.03.2009 р. № К-6511/07, від 25.03.2008 р. № К-14460/07).

3 А от адмінштраф за недопуск до перевірки на підприємця не накладуть, оскільки положення статті 1633 КУпАП застосовуються тільки до посадових осіб підприємств, установ чи організацій, а підприємець таким не є.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі