Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

На замітку

Редакція ВД
Власне Діло Жовтень, 2009/№ 20
Друк
Новини

На замітку

 

Про пенсійну доплату єдиноподатниками та фікспатентниками: чи діє сьогодні постанова № 366?

За існуючою інформацією 28 вересня 2009 року Окружний адміністративний суд м. Києва

скасував постанову КМУ від 14.04.2009 р. № 366, якою було запроваджено обов’язкову для єдиноподатників і фікспатентників доплату внесків до Пенсійного фонду до розміру мінімального страхового внеску. Про це вже йшлося в колонці попереднього номера, тепер ми хочемо зробити детальніший юридичний аналіз цієї події.

Суд скасував дію цієї постанови

з моменту її прийняття. А це означає, що після набуття рішенням суду законної сили вважатиметься, що постанова № 366 не діяла ніколи. Інакше кажучи, доплачувати за цей період внески до Пенсійного фонду буде не потрібно.

На жаль, достовірно не відомо, чи приймав суд окрему ухвалу про забезпечення позову у вигляді припинення

постанови № 366 на весь час апеляційного розгляду (скоріше за все, приймав). Якщо така ухвала існує, то можна говорити, що пенсійну доплату точно можна не вносити. Але досі ні тексту рішення, ні ухвали (якщо така взагалі існує) ніхто, крім позивачів і відповідачів, не бачив.

Однак

остаточно зняти питання про постанову № 366 можна лише після набуття рішенням суду законної сили (поки рішення є, але воно не набуло чинності). Коли ж це відбудеться? До моменту набуття чинності рішенням суду Кабмін має можливість подати апеляцію. Згідно зі статтею 254 Кодексу про адміністративне судочинство України судове рішення адміністративного суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Згідно зі статтею 186 цього Кодексу таку заяву Кабмін має встигнути подати протягом 10 днів з дня оголошення судового рішення. Кабмін ще має 20 днів після подання заяви на те, щоб подати безпосередньо апеляційну скаргу. Потім триватиме апеляційний розгляд справи, усе це може тривати декілька місяців. І тільки потім, після розгляду справи судом апеляційної інстанції, можна буде ставити крапку у цьому питанні. А поки що не можна говорити, що постанову № 366 скасовано остаточно.

Що ж робити підприємцям? Ми радимо поки що ніяких внесків до Пенсійного фонду не доплачувати та дочекатися набуття чинності рішенням суду. Проблеми можуть виникнути лише в тих підприємців на єдиному або фіксованому податку, які в цей тривожний проміжок часу знімаються з реєстрації. Як свідчить практика, таких підприємців не знімають з реєстрації в Пенсійному фонді доки вони не внесуть доплату внесків за весь період дії

постанови № 366. До речі, таким підприємцям не завадить ознайомитися з інформацією, наведеною в замітці далі.

 

Нові рахунки для внесення пенсійної доплати

Лист Державного казначейства України та Пенсійного фонду України від 17.09.2009 р. № 14-04/3032-15501, № 16859/03-01

 

Для перерахування приватними підприємцями пенсійної доплати, запровадженої

постановою № 366 (див. замітку вище), Пенсійний фонд відкрив єдиний рахунок у Держказначействі. Але у зв’язку з тим, що при перерахуванні доплат на єдиний рахунок, як виявилося, складно забезпечити внесення відомостей про сплату страхових внесків платниками до системи персоніфікованого обліку та обліку при призначенні пенсій, Пенсійний фонд і Держказначейство прийняли рішення про відкриття рахунків для перерахування доплат приватними підприємцями в розрізі районних і міських управлінь Пенсійного фонду.

Тому в зазначеному

листі Держказначейство та Пенсійний фонд зобов’язали місцеві органи Пенсійного фонду до 1 жовтня 2009 року забезпечити відкриття у відповідних органах Держказначейства рахунків і повідомити їх реквізити приватним підприємцям.

 

Фізична особа — підприємець може розірвати трудовий договір з недобросовісним працівником за допомогою звернення до центру зайнятості

Тривалий час для підприємців дуже гострою залишалася проблема розірвання трудового договору з працівником у разі, якщо останній припиняв виходити на роботу без поважної причини або взагалі зникав з поля зору. Без особистої присутності працівника розірвати договір з ним було дуже проблематично. Але нарешті це питання вирішено.

Як повідомила голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель, згідно з прийнятою

постановою КМУ «Про деякі питання застосування законодавства про працю фізичними особами — підприємцями» у разі якщо найманий працівник порушує трудове законодавство, зокрема систематично не виконує свої трудові обов’язки, не з’являється на роботу або приходить на роботу у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, то фізична особа — підприємець надсилає відповідний лист з повідомленням про вручення до центру зайнятості та найманому працівнику. Якщо протягом 7 днів працівник не звертається до центру зайнятості з поясненням причин, то трудовий договір розривається. До трудової книжки працівника відповідний запис уноситься працівником центру зайнятості.

Зауважимо, що на сьогодні цю

постанову ще ніде не опубліковано і тексту її на сайті Кабміну немає. Сподіваємося, що незабаром ця постанова все ж таки «спливе» і ми зможемо повідомити вам її номер та повністю навести її зміст.

 

Підприємці при отриманні особистого доходу не зобов’язані одночасно сплачувати пенсійні внески

Лист ПФУ від 19.08.2009 р. № 15095/03-30

 

Згідно з

пунктом 1 Порядку приймання банками на виконання розрахункових документів на виплату зарплати від 07.04.2009 р. № 12-1 (детальніше див. «ВД», 2009, № 11, с. 2) цей Порядок не застосовується до страхувальників, які сплачують єдиний або фіксований податок.

Крім того, ПФУ справедливо зазначає, що

Порядок не застосовується до підприємців, які сплачують страхові внески з власного доходу. На таких підприємців Порядок поширюється у тому випадку, коли вони виступають роботодавцями та отримують грошові кошти на виплату зарплати своїм найманим працівникам, але ніяк не в тому випадку, коли він отримує як свій дохід.

Авансові платежі за пенсійними внесками з особистого доходу підприємці сплачують у порядку, установленому

підпунктом 5.3.2 Інструкції № 21-1.

 

Рішення про сплату податкових зобов’язань, донарахованих податківцями внаслідок застосування звичайних цін, приймається в судовому порядку

Лист ДПАУ від 30.09.2009 р. № 21255/7/15-0217

 

Такого висновку дійшла ДПАУ в зазначеному

листі. Прослідкуємо логіку податківців.

Згідно з

підпунктом 1.20.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР «донарахування податкових зобов’язань платника податків податковим органом унаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, установленою законом для нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами».

Підпункт 4.3.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III

, у свою чергу, передбачає, що рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту . При цьому рішення про сплату податкових зобов’язань приймається в судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Позиція податківців, звичайно, небездоганна. Так,

підпункт 4.3.1 Закону № 2181, що встановлює перелік підстав для використання непрямих методів визначення податкових зобов’язань, не містить такої підстави як застосування звичайних цін. А згідно з підпунктом 4.3.4 Закону № 2181 застосування непрямого методу для визначення податкових зобов’язань платників податків у випадках, не передбачених пунктом 4.3 цього Закону , не дозволяється.

Однак, незважаючи на деяку нелогічність позиції ДПАУ, у цілому можна визнати істотний прогрес у процедурі застосування звичайних цін. Оскільки рішення про сплату податкових зобов’язань, донарахованих унаслідок застосування звичайних цін,

має прийматися судом, то це надає платникам податків певну гарантію збереження їх прав у цьому питанні.

Як роз’яснила ДПАУ,

донарахування податкових зобов’язань унаслідок застосування звичайних цін здійснюється у два етапи :

1.

Під час перевірки суб’єкта господарювання керівник (заступник керівника) податкового органу приймає рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов’язань. Рішення складається в довільній формі із зазначенням дати його прийняття, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, який перевіряється, підстав для застосування звичайної ціни, передбачених законом з питань оподаткування, тощо.

При цьому

в окремих частинах відповідних розділів акта перевірки робиться посилання на згадане вище рішення та зазначаються:

— підстава для застосування звичайної ціни, передбачена відповідним законом з питань оподаткування;

— механізм та обґрунтування розрахунку в порядку, установленому

пунктом 1.20 Закону про податок на прибуток для відповідної господарської операції;

— елемент податкової бази (об’єкта оподаткування), до якого застосовуються звичайні ціни, тощо.

Сума заниження податкових зобов’язань, розрахована з використанням звичайних цін, відображається

в:

— окремих частинах відповідних розділів акта перевірки та додатках до нього;

— рішенні про нарахування податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін, яке підписується керівником (заступником керівника) податкового органу.

2.

За результатами перевірки платника податків податковий орган:

подає позовну заяву про сплату нарахованих із застосуванням звичайних цін сум податків (у тому числі штрафних санкцій) до адміністративного суду;

— у порядку та у строки, установлені законодавством,

надсилає платнику податків податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов’язань (у тому числі штрафних санкцій) за відповідними податками без урахування податкових зобов’язань, нарахованих з використанням звичайних цін.

Зазначена процедура

не застосовується в разі:

— зменшення від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток;

— зменшення (відмови у наданні) бюджетного відшкодування з ПДВ;

— зменшення від’ємної різниці між сумами податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ (крім випадків, коли здійснюється донарахування).

Детальніше механізм застосування звичайних цін у приватних підприємців ми розглянемо в найближчих номерах «ВД».

 

Сплата транспортного податку фізичними особами

Оглядовий лист-роз’яснення від 09.07.2009 р. № 14316/7/17-0317

 

ДПАУ вкотре нагадала, що

фізичні особи — підприємці без статусу юридичної особи не повинні подавати розрахунок суми податку з власників транспортних засобів, оскільки чинне законодавство передбачає обов’язок щодо подання цього розрахунку лише для юридичних осіб.

 

Відеозйомка податкової перевірки: лише з дозволу ДПІ

Лист ДПАУ від 04.09.2009 р. № 10726/5/23-4015

 

Як зазначає ДПАУ,

фіксування процесу перевірки засобами відеотехніки можливе за умови попереднього погодження таких дій з посадовими особами органу ДПС, а також дотримання вимог законодавства в частині використання та розповсюдження отриманої інформації.

При цьому ДПАУ посилається на

статті 19 і 21 Конституції України, зазначаючи, що нікого не може бути змушено робити те, що не передбачено законодавством.

Однак зауважимо, що

право суб’єкта господарювання фіксувати процес здійснення перевірки засобами аудіо- та відеотехніки закріплено в частині 8 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V. При цьому ні про яке погодження зйомок у цій статті не йдеться.

 

Відповідальність за неподання податкової декларації з орендної плати за землю

Лист ДПАУ від 28.08.2009 р. № 18552/7/15-0717

 

Відповідно до роз’яснень ДПАУ

якщо платник податків не подає податкову декларацію з орендної плати за землю державної або комунальної власності в установлені строки, органи ДПС на підставі підпункту «а» підпункту 4.2.2 Закону № 2181 самостійно визначають суму податкового зобов’язання з орендної плати для такого платника податків. Крім цього, до платника податків застосовуються штрафні санкції за підпунктами 17.1.1 і 17.1.2 Закону № 2181 (одночасно):

штраф у розмірі 170 грн. за кожне неподання декларації або її затримання;

штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов’язання за кожний повний чи неповний місяць затримання подання декларації, але не більше 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше 170 грн.

 

Нюанси видачі путівок на санаторно-курортне лікування підприємцям

Лист Фонду «тимчасової непрацездатності» від 28.07.2009 р. № 06-32-1561

 

Згідно з

пунктом 4.3 Порядку отримання путівок на санаторно-курортне лікування від 25.02.2009 р. № 12 підприємцю — платнику єдиного податку та фізичній особі, застрахованій на добровільних засадах, путівка видається за місцем обліку за наявності особистої заяви, медичної довідки та документа, що посвідчує фізичну особу.

При цьому Фонд зазначає, що нормативними документами Фонду

не передбачено переліку хронічних хвороб, які надавали б переважне право застрахованій особі на щорічне отримання путівки.

Крім того,

фінансові можливості Фонду не дозволяють забезпечувати щорічно путівками всіх застрахованих осіб, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування.

 

Проведення рекламної акції: податкові наслідки

Лист ДПАУ від 04.09.2009 р. № 539/4/16-1510

 

ДПАУ у своєму

листі роз’яснила нюанси оподаткування операцій з проведення рекламної акції у вигляді надання (дарування) коштів фізичним особам, які брали участь у розіграші, шляхом банківського переказу.

ПДФО.

Виходячи з норм підпункту 4.2.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV ДПАУ дійшла висновку: якщо в результаті проведення рекламної акції здійснюються розіграші призів або виграшів з персоніфікацією отримувача, то вартість таких призів, виграшів є об’єктом обкладення податком з доходів фізичних осіб. При цьому вартість призів і виграшів оподатковується за ставкою 30 % (пункт 7.3 Закону про податок з доходів).

ПДВ

. Як зазначила ДПАУ, надання (дарування) коштів фізичним особам у межах проведення повіреним за договором доручення від імені та за рахунок замовника рекламної акції не є об’єктом обкладення ПДВ.

А ось

надання послуг з проведення рекламним агентством рекламної акції є об’єктом оподаткування і обкладається ПДВ у агентства на загальних підставах за ставкою 20 % бази обкладення ПДВ (пункт 4.1 Закону про ПДВ).

Витрати

. Згідно з абзацом 2 підпункту 5.4.4 Закону про податок на прибуток витрати, зокрема на придбання та розповсюдження подарунків, уключаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) для рекламних цілей, але не більше 2 % від оподатковуваного прибутку платника податків за попередній звітний рік. Зауважимо, що приватний підприємець при включенні до складу витрат затрат на придбання та розповсюдження подарунків повинен керуватися цією нормою.

Витрати на безоплатне надання (дарування) коштів шляхом банківського переказу фізичним особам не можна визнати безоплатною роздачею

зразків товарів або безоплатним наданням послуг (виконанням робіт) для рекламних цілей. Отже, такі витрати не належать до складу валових витрат.

 

Реклама алкоголю та тютюну — за що можуть оштрафувати

Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» від 16.09.2009 р. № 980

 

Відповідно до внесених змін у

Порядку, зокрема, дещо конкретизовано вже встановлені види порушень стосовно розповсюдження реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються.

Водночас установлено відповідальність (рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, та розповсюджувачів реклами) за

деякі додаткові порушення законодавства про рекламу зазначених вище об’єктів, а саме за:

— розміщення реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, на транспорті;

— розміщення реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, на зовнішніх і внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;

— розповсюдження в телепередачах будь-якої інформації рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та звукового супроводу, про спонсора — виробника алкогольних напоїв, його ім’я (найменування) і знак для товарів і послуг, що належить йому.

Також передбачено накладення штрафу на рекламодавців за розміщення в рекламі пива та/або напоїв, що виготовляються на його основі, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускається пиво та/або такі напої, зображень популярних осіб або інформації, яка є прямим або непрямим схваленням такими особами застосування пива і напоїв, виготовлених на його основі.

 

Установлено відповідальність за порушення законодавства про рекламу об’єктів будівництва

Постанова КМУ від 16.09.2009 р. № 980

 

Постановою № 980

(див. замітку вище) також установлено, що за порушення законодавства про рекламу об’єктів будівництва з метою продажу житлових або нежитлових приміщень, зокрема, пов’язаних із залученням коштів населення, штрафи накладаються на:

рекламодавців — за відсутність у рекламі зазначених об’єктів відомостей про номер ліцензії (дозволу) на провадження будівельної діяльності, дати її видачі та найменуванні органу, що видав таку ліцензію (дозвіл);

на розповсюджувачів реклами (і на рекламодавців, якщо вони розповсюджують рекламу самостійно) — за рекламування зазначених об’єктів за відсутності у відповідних осіб ліцензії (дозволу) на провадження будівельної діяльності та дозволу на проведення будівельних робіт на конкретному об’єкті, який рекламується.

 

Закон про захист прав споживачів не поширюється на відносини між двома суб’єктами господарювання

Лист Держспоживстандарту України від 21.08.2009 р. № 8685-1-5/16

 

Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII

регулює відносини між споживачами товарів, робіт, послуг і виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт, послуг.

Згідно зі

статтею 1 цього Закону споживач фізична особа, який набуває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконання обов’язків найманого працівника.

Виходячи з цього Держспоживстандарт дійшов справедливого висновку, що

положення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини між двома суб’єктами господарювання (підприємствами, підприємцями) не поширюються.

 

Посилення держнагляду за потужностями (об’єктами) з виробництва та обігу харчових продуктів

Постанова Головного державного санітарного лікаря України «Про посилення державного нагляду за потужностями (об’єктами) з виробництва та обігу харчових продуктів» від 15.09.2009 р. № 21

 

Цією

постановою керівникам підприємств незалежно від форм власності, які провадять діяльність з виробництва та обігу харчових продуктів, зокрема, наказано:

— забезпечити

безумовне дотримання вимог законодавства з виробництва та реалізації безпечних та якісних харчових продуктів;

надавати декларацію виробника відповідно до чинного законодавства;

вести облік придбання із посиланням на відповідну декларацію виробника харчових продуктів і сировини, що застосовуються для виробництва або обігу харчових продуктів, протягом 3 років з метою забезпечення відстеження таких харчових продуктів.

Крім того,

головам органів виконавчої влади, зокрема рекомендовано:

— привести продовольчі ринки та об’єкти дрібнороздрібної торгівлі незалежно від форм власності у відповідність до вимог чинного законодавства;

вжити дієвих заходів щодо припинення торгівлі продуктами харчування в несанкціонованих місцях і ліквідації стихійної торгівлі;

систематично проводити комплексні перевірки дотримання суб’єктами господарювання умов виробництва, транспортування та реалізації харчових продуктів.

Головним державним санітарним лікарям доручено, зокрема, підсилити державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства на потужностях (об’єктах) з виробництва та обігу харчових продуктів і в разі встановлення фактів порушення вимог санітарного законодавства вжити до порушників заходи адміністративного впливу.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі