На замітку
Самовиправлення за внесками до Фонду «тимчасової непрацездатності»: 50 % штрафу і адмінштрафу немає
Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 29.07.2009 р. № 01-14-1582
У цьому
листі Фонд «тимчасової непрацездатності» роз’яснив порядок самовиправлення страхувальником допущеної помилки та сплати при цьому необхідних платежів.Головний висновок
листа полягає в тому, що при самостійному виправленні страхувальником допущеної помилки, яка призвела до недоїмки за внесками, штраф у розмірі 50 % суми належних до сплати внесків згідно зі статтею 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III та адмінштраф, передбачений статтею 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), не застосовуються. При цьому страхувальник повинен дотримуватися процедури «самовиправлення».Порядок самостійного виправлення допущеної помилки визначено
Порядком виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління ФТВП від 25.12.2003 р. № 123. Цей порядок полягає в такому:1. У разі самостійного виявлення до початку перевірки помилки, яка міститься в раніше поданій звітності, згідно з
пунктом 3 Порядку № 123 страхувальник повинен письмово повідомити робочий орган Фонду «тимчасової непрацездатності» про факт і зміст помилки. У письмовому повідомленні зазначають причину виникнення помилки і наводять розрахунок суми донарахованих (зменшених) внесків, а також інші дані, передбачені пунктом 4 Порядку № 123.2. Якщо помилка призвела до виникнення заборгованості перед Фондом «тимчасової непрацездатності», то необхідно донарахувати та сплатити недоїмку та пеню, розраховану на всю суму недоїмки з розрахунку 120 % облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати. Причому якщо існувала заборгованість за Фондом перед страхувальником і сума такої заборгованості перевищувала суму виявленої недоїмки, то на момент виявлення помилки пеня на суму недоїмки не нараховується (
пункти 5 і 6 Порядку № 123). При цьому недоїмкою є несплачені страхові платежі пізніше дня, установленого для виплати зарплати за другу половину місяця (пункт 4.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соцстраху з тимчасової непрацездатності від 26.06.2001 р. № 16).3. Помилки минулих звітних кварталів відображають в рядку 3 квартального звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП.
Щоправда, Фонд не відповів власне на поставлене запитання — про необхідність застосування 50-відсоткового штрафу та адмінштрафу в разі, коли страхувальник доплатив самостійно суму недоїмки за раніше не сплаченими, але нарахованими (відображеними у формі Ф4-ФСС з ТВП) страховими внесками і при цьому сплатив пеню за прострочення сплати платежу та повідомив про це Фонд. Річ у тім, що
Порядок № 123 прямо передбачає амністію лише для випадків, коли внески і не нараховано, і не сплачено (цим і користувалися деякі відділення Фонду на місцях). У листі Фонд лише зазначив, що в такому разі необхідно сплатити виявлену помилкову недоплату суму внесків, яку необхідно було сплатити за даними звіту, і нараховану пеню, а також про це необхідно повідомити Фонд. Однак «тон» листа свідчить про те, що у цьому випадку також не застосовується 50-відсотковий штраф та адмінштраф за статтею 1655 КУпАП, тим паче, що недоплата нарахованих внесків є меншою провиною, ніж узагалі ненарахування та відповідно несплата страхових внесків.
Про штрафи та перевірки: черговий оглядовий лист податківців
Оглядовий лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354
У цьому
листі ДПАУ на прикладах роз’яснено окремі «штрафні» норми Закону № 2181.Наведемо основні його моменти.
Порядок застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства
1. Відповідно до
підпункту 17.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181) якщо платник податків не подає податкову декларацію у встановлені строки, до нього застосовується штраф у розмірі 170 грн. При цьому податковий орган самостійно визначає суму податкових зобов’язань платника податків з додатковим застосуванням санкції за підпунктом 17.1.2 Закону № 2181.2. Згідно з
підпунктом 17.1.2 Закону № 2181 до порушника застосовується штраф у розмірі 10 % від суми нарахованого податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки подання декларації, але не більше 50 % від загальної суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше 170 грн.Максимальний і мінімальний розміри
санкцій у цьому випадку розраховуються за кожною неподаною декларацією окремо.3. Згідно з
підпунктом 17.1.3 Закону № 2181, якщо за результатами перевірки податковий орган виявив суму заниження податкових зобов’язань (недоплати), до платника податків застосовується штраф у розмірі 10 % від суми недоплати (заниження) податкових зобов’язань за кожний податковий період недоплати, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, і закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податкового повідомлення. Сума нарахованих санкцій має бути не менше 170 грн. і не більше 50 % суми недоплати. Переплати з інших податкових періодів при розрахунку штрафу не враховуються.При цьому
максимальний і мінімальний розміри санкцій для цілей застосування підпункту 17.1.3 розраховуються від сукупної суми недоплат і порівнюються з підсумковою сумою штрафу за всіма виявленими недоплатами.Порядок повідомлення платників про перевірку; продовження строків перевірки
Відповідно до
абзацу 4 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII (далі — Закон про ДПС) не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення планової виїзної перевірки платнику податків одноразово надсилається повідомлення про проведення такої перевірки.При цьому ДПАУ зазначає, що
не допускається повторне виписування повідомлення про проведення планової виїзної перевірки одного й того ж платника податків зі зміною строків її проведення.У
листі також зазначено, що наказ про проведення перевірки оформляється окремо на перевірку кожного суб’єкта господарювання. Копія наказу вручається платнику податків разом з направленням на перевірку.Щодо продовження строків перевірки ДПАУ зазначає, що воно здійснюється за рішенням керівника органу ДПС, який виписав направлення на перевірку. Таке рішення оформляється відповідним наказом.
Продовження строку
перевірки починається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку. Тому наказ на продовження строків перевірки необхідно оформляти під час проведення перевірки і не допускати перерви між датою закінчення перевірки відповідно до першого направлення і датою продовження перевірки, зазначеною в наказі про продовження.Після прийняття рішення (наказу) про продовження строків перевірки виписується
нове направлення на перевірку (у двох примірниках), перший примірник якого разом з копією наказу на продовження строку перевірки вручається платнику податків під розпис.Крім цього, ДПАУ, як і раніше,
визнає право платника податків вимагати від перевіряючих розписатися в Журналі перевірок за його наявності з обов’язковим зазначенням строків та цілей перевірки, посади та прізвища кожного з перевіряючих з їх підписами.Позапланові перевірки сум заявленого до відшкодування ПДВ: якими можуть бути підстави
ДПАУ зазначає, що підставами для проведення органами ДПС позапланових виїзних перевірок з питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ можуть бути:
— подання платником ПДВ декларації з
від’ємним значенням ПДВ, яке становить понад 100 тис. грн. (пункт 9 частини 6 статті 111 Закону про ДПС);— за наявності
достатніх підстав (після проведення камеральної перевірки податкової декларації) вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було здійснено з порушенням норм податкового законодавства (підпункт 7.7.5 Закону про ПДВ).При цьому
така позапланова перевірка проводиться в порядку та у строки, установлені Законом про ДПС.Порядок проведення перевірок органами ДПС вищого рівня
Виходячи з роз’яснень ДПАУ
проводити або очолювати перевірку може як ДПІ, на обліку в якій перебуває платник податків, так і орган ДПС вищого рівня.Нюанси проведення перевірок органом ДПС вищого рівня
такі:1. Повідомлення про проведення планової перевірки надсилає саме орган ДПС вищого рівня, який очолює перевірку. Якщо платник податків та орган ДПС вищого рівня розташовані в різних населених пунктах, повідомлення надсилається платнику податків більше ніж за 10 днів.
2. Направлення на проведення перевірки (на бланку ДПС вищого рівня) виписує та вручає платнику податків орган ДПС, який очолює перевірку.
3. До проведення перевірки можуть залучатися працівники інших податкових органів, підрозділів податкових органів будь-якого рівня. При цьому склад перевіряючих зазначається в направленні на перевірку до її початку.
4. Питання, що виникають під час перевірки, розглядаються постійною комісією при органі ДПС, який очолює перевірку.
5. Акт перевірки також складається органом ДПС вищого рівня, який очолив перевірку.
6. Приймає за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення, виносить постанови у справах про адмінправопорушення (або надсилає відповідні матеріали до суду) вже орган ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків. Також він проводить процедуру апеляційного узгодження податкових зобов’язань.
Якщо перевірку очолює орган ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, а представники вищого органу лише беруть участь в її проведенні, усі заходи щодо організації перевірки (направлення повідомлення, оформлення направлення на перевірку) здійснюються органом ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків.
Період діяльності платника податків, який може бути охоплений перевіркою
ДПАУ зазначила, що нормами чинного законодавства
не встановлено обмежень щодо періоду проведення перевірки платника податків органами ДПС.Отже, чинні нормативні акти, у тому числі видані ДПАУ,
не обмежують період проведення перевірки і не забороняють перевіряти період більший, ніж установлений пунктом 15.1 Закону № 2181 період 1095 днів для визначення податковим органом сум податкового зобов’язання.Однак
податкове повідомлення за результатами перевірки може бути направлено платнику податків лише щодо тих порушень, які було допущено платником податків саме у зазначеному періоді (1095 днів).
ДПАУ проти використання «чужих» податкових роз’яснень
Лист ДПАУ від 28.07.2009 р. б/н
Одним із законопроектів
про внесення змін до Закону № 2181 пропонується скасувати відповідальність платника податку, який діяв відповідно до податкового роз’яснення, наданого іншому платнику податків.ДПАУ
не підтримала таку пропозицію, пославшись на визначення податкового роз’яснення, наведене в підпункті 4.4.2 Закону № 2181. Як зазначають податківці, роз’яснення, надане у відповідь на запит платника податків з урахуванням конкретних обставин, зазначених у запиті, не може бути універсальним.Для використання
всіма платниками податків призначено узагальнюючі податкові роз’яснення.
Нюанси проведення позапланових перевірок податковою міліцією
Лист ДПАУ від 03.07.2009 р. № 2954/Н/23-8014
Як зазначає ДПАУ, згідно з положеннями
пункту 7 частини 6 статті 111 Закону про ДПС однією з підстав для проведення органом ДПС позапланової виїзної перевірки є відкриття податковою міліцією в порядку, установленому законом, оперативно-розшукової справи щодо платника податків (посадової особи платника податків).При цьому ДПАУ зазначає, що згідно з положеннями
частини 13 статті 9 Закону № 2135, зокрема, не підлягають передачі та розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства становлять державну таємницю.Відповідно до
Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом СБУ від 12.08.2005 р. № 440, до відомостей, що становлять державну таємницю, зокрема, належать:— відомості про причетність працівників органів податкової міліції ДПС України до провадження оперативно-розшукової діяльності;
— відомості про організацію, завдання, результати оперативно-розшукової діяльності;
— відомості, які дозволяють ідентифікувати конкретний об’єкт, щодо якого здійснюється або планується здійснювати оперативно-розшуковий захід.
Таким чином,
зазначені відомості не можуть бути розкриті органами ДПС при проведенні позапланових перевірок на підставі відкриття оперативно-розшукової справи.Крім того, ДПАУ зазначила, що
статтею 112 Закону про ДПС визначено умови допуску органів ДПС до проведення планових і позапланових перевірок та вичерпний перелік документів, які має бути надано платнику податків під розпис (направлення на перевірку, копія наказу про проведення перевірки). З цього випливає, що постанову про відкриття оперативно-розшукової справи податківців надавати не збираються.
Позиція Держкомпідприємництва: факт наявності оперативно-розшукової справи та її номер не є державною таємницею
Лист Держкомпідприємництва України від 07.07.2009 р. № 8095
Як зазначає Комітет, згідно зі
статтею 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р. № 2135-XII, зокрема, не підлягають передачі та розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства становлять державну таємницю. За передачу та розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку зі службою чи роботою, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.Згідно зі
статтею 8 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.94 р. № 3855-XII у сфері державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці належить, зокрема, інформація про:—
особовий склад органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;—
засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи та результати оперативно-розшукової діяльності; про осіб, які співробітничають або раніше співробітничали на конфіденційній основі з органами, що здійснюють таку діяльність; про склад і конкретних осіб, які є негласними штатними працівниками органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;—
результати перевірок, які проводяться згідно із законом прокурором у порядку відповідного нагляду за дотриманням законів, і про зміст матеріалів дізнання, досудового слідства та судочинства з питань, зазначених у цій статті.Виходячи з наведеного вище Комітет вважає, що
факт наявності оперативно-розшукової справи та її номер не належать до державної таємниці.
Людина-бутерброд: питання розміщення такої зовнішньої реклами
Лист Держспоживстандарту України від 13.08.2009 р. № 8345-1-6/18
1. На думку Комітету,
реклама, розміщена на спеціальних конструкціях будь-якої форми, які будуть закріплені на людині, котра рухається вулицями населеного пункту, є зовнішньою рекламою та потребує отримання відповідного дозволу із зазначенням у ньому найменування населеного пункту.Водночас питання зазначення місцезнаходження рухомої реклами законодавством про рекламу не врегульовано.
2. Чинне законодавство не містить визначення терміна «спеціальна тимчасова конструкція».
При цьому, з огляду на терміни, що використовуються у
статті 11 Декрету КМУ «Про місцеві податки та збори» від 20.05.93 р. № 56-93, Комітет дійшов висновку, що спеціальна тимчасова конструкція — це конструкція, яка використовується для розміщення реклами на нетривалий час.
Укотре оновлено Державний реєстр РРО
Наказ ДПАУ «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» від 27.08.2009 р. № 461
Цим
наказом ДПАУ затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Держреєстр РРО). Відповідно втратив чинність попередній Держреєстр РРО, який було затверджено наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. № 7.Порівняно з попередником:
1) новий
Держреєстр РРО доповнено новими версіями програмного забезпечення (ПЗ) для:— електронного контрольно-касового реєстратора
МАРІЯ-301МТМ — версією ПЗ М301Т10;— спеціалізованого електронного контрольно-касового апарату для автозаправних станцій (АЗС)
ND-797.01, виробником якого є ТОВ «НД ЛТД», — версією ПЗ MX 102.01;2) змінено сферу застосування таких РРО, як
MINI-500ME з ПЗ 56-02 і DATECS FP-T260 з ПЗ 2.02, які віднині можна використовувати в торгівлі, громадському харчуванні; сфері послуг (оподаткування продажу товарів/послуг за двома податковими ставками), а також при продажу ювелірних виробів, прийманні платежів за послуги стільникового мобільного зв’язку та в діяльності ломбардів. До цього їх могли використовувати в торгівлі, громадському харчуванні та сфері послуг;3) змінено версію ПЗ для спеціалізованого електронного контрольно-касового апарату для АЗС
DATECS ND-757 PUMPO з МХ 301.01 на МХ 101.02;4) продовжено строк первинної реєстрації в органах державної податкової служби моделей РРО, виготовлених такими підприємствами, як:
— ЗАТ «Мальва», — до 03.03.2012 р.;
— ТОВ «Юнісистем», — до 01.04.2012 р. (крім електронного таксометра
ЮНІТАКС, строк первинної реєстрації якого становить 27.09.2010 р.);— ТОВ «НД ЛТД», — до 14.06.2012 р.;
— ТОВ «Технотрейд», — до 12.07.2012 р.
Слід зазначити, що в
розділі I нового Держреєстру РРО досі значиться спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат для автозаправних станцій (АЗС) AKM POS (виконання AKM POS.02), строк первинної реєстрації якого минув 11.07.2009 р. Як відомо, моделі РРО, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких минув, відображаються у розділі II Держреєстру, і це означає, що первинну реєстрацію таких моделей РРО в податкових органах віднині не проводитимуть, але використовувати такий РРО в господарській діяльності можна до того часу, поки не мине строк служби РРО, установлений у технічній документації.Підприємцю, який у своїй діяльності використовує РРО, також потрібно мати на увазі, що:
— при
придбанні РРО обирати потрібно виключно на користь РРО, уключених у розділ I Реєстру;—
РРО можна продовжувати використовувати лише в тому разі, якщо його включено в розділ I або II Реєстру. Інакше його експлуатацію заборонено.Як і раніше, ДПАУ дозволяє проводити
первинну реєстрацію деяких моделей РРО, уключених в розділ II нового Реєстру, якщо їх вироблено до 31.12.2008 р.
Розпорядження КМУ щодо запізнілих податкових накладних визнано неконституційними
Указ Президента України «Про припинення дії пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року № 757-р і розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 838-р» від 04.09.2009 р. № 706/2009
Президент України відреагував на сумнівні з точки зору законності дії уряду у сфері адміністрування ПДВ та своїм
Указом від 04.09.2009 р. № 706/2009 зупинив дію пункту 2 розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. № 757-р і розпорядження КМУ від 17.07.2009 р. № 838-р (див. «ВД», 2009, № 15, с. 2).Одночасно Президент
направив подання до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність зазначених розпоряджень.На думку Президента, положення
розпоряджень КМУ не відповідають Конституції України, оскільки:— установлення системи оподаткування, податків та зборів, їх розмірів і порядку їх сплати є
винятковою прерогативою закону. Ураховуючи, що ПДВ належить до загальнодержавних податків і зборів, конституційні положення про обов’язковість закріплення в законі порядку сплати податків і зборів поширюються також і на ПДВ;— Кабмін, надавши відповідні вказівки податковим органам,
установив додаткові правила сплати ПДВ, тоді як порядок обкладення ПДВ може змінюватися тільки шляхом унесення змін до Закону про ПДВ окремим законом з питань оподаткування (пункт 11.4 Закону про ПДВ). Змінити закон шляхом прийняття підзаконного акта неможливо. Усе це свідчить про невідповідність розпоряджень КМУ статті 67 і пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України;—
Конституція України уповноважує Кабмін забезпечувати проведення податкової політики, але не передбачає право Кабміну визначати елементи правового механізму регулювання податків і зборів. Вирішивши підзаконними актами питання визначення елементів правового механізму регулювання ПДВ, Кабмін перевищив свої повноваження.Які правові наслідки появи
Указу, що коментується? Президент зупиняє розпорядження Кабміну на підставі пункту 15 частини 1 статті 106 Конституції України (і одночасно він звернувся до Конституційного Суду з конституційним поданням, текст якого наводиться вище). На підставі частини 5 статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 р. № 279-VI у цьому випадку має бути припинено дії будь-яких держорганів, направлені на виконання припинених актів Кабміну, здійснення повноважень, визначених такими актами.Інакше кажучи, вважається, що таких актів (до винесення остаточного рішення Конституційним Судом) у законодавстві просто не існує. Податкові органи не повинні керуватися припиненими розпорядженнями.
Тим часом з’явилася інформація про те, що Кабмін підготував проект постанови про скасування згаданих вище ПДВ-розпоряджень. Проте на момент підготовки номера інформації про те, що цю постанову прийнято, поки що немає.
Унесено зміни до нормативних актів, що стосуються взаємодії роботодавців із Фондом соцзахисту інвалідів
Постанова КМУ «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70» від 03.09.2009 р. № 930
| Куди внесено зміни | Суть основних змін |
| Порядок реєстрації підприємств та фізичних осіб, що використовують найману працю | Новостворені роботодавці (підприємства та фізособи-підприємці), а також роботодавці, в яких кількість працівників за основним місцем роботи збільшилася до 8 та більше осіб, тепер мають реєструватися у відділенні Фонду соцзахисту інвалідів до 1 лютого року, наступного за роком створення або збільшення кількості працівників (раніше документи подавалися протягом 10 робочих днів)
|
| Порядок проведення перевірки підприємств та фізичних осіб, що використовують найману працю | Безпосередньо в порядку закріплено право роботодавця не допускати посадових осіб Фонду до планової перевірки в разі неотримання повідомлення про проведення такої перевірки. Установлено, що строк проведення планової перевірки для юросіб-роботодавців не перевищує 15 робочих днів, а позапланової — 10 робочих днів, для суб’єктів малого підприємництва (у тому числі й приватних підприємців) — 5 і 2 робочих днів відповідно (раніше строк проведення будь-якої перевірки не міг перевищувати 3 робочих днів з можливістю його продовження не більше ніж на 3 робочі дні)
|
Цією ж
постановою внесено зміни до Порядку використання «інвалідних» адмінгоспсанкцій та пені. Зокрема, з’явилися нові напрямки використання адмінгоспсанкцій та пені, у тому числі на надання фінансової допомоги (поворотної та безповоротної) роботодавцям для створення спеціальних робочих місць для інвалідів.Безповоротну фіндопомогу
може бути надано роботодавцям, які виконали «інвалідний» норматив і в році звернення за допомогою не отримували від Фонду соцзахисту інвалідів допомогу на безповоротній основі за аналогічним напрямком використання коштів.Фінансова допомога
не надається роботодавцю, який, зокрема:—
не подав звіт за ф. № 10-ПІ;—
зменшив протягом останнього року чисельність працюючих інвалідів;—
порушив протягом 6 місяців, що передують місяцю розгляду питання про надання такої допомоги, закони України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.02.2000 р. № 1533-III і «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII, унаслідок чого до нього було застосовано санкції.Кошти фіндопомоги та цільової позики перераховуються на
рахунки роботодавців, відкриті в органах Держказначейства.Роботодавці, які отримали фіндопомогу та цільову позику,
щоквартально мають звітувати про їх використання. Строк подання звіту про використання засобів фіндопомоги та цільової позики визначається умовами відповідного договору і становить не менше 3 років з дати завершення його виконання.Робочі місця для працевлаштування інвалідів, створені за рахунок коштів фіндопомоги та цільової позики,
не може бути скорочено протягом 3 років з дати завершення виконання умов договору.
