Застосування РРО в торговельній точці, де працюють два підприємці
Ситуація
. Два підприємці є співвласниками продуктового магазину. Один із них перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює реалізацію товарів, у тому числі підакцизних, з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО), інший є єдиноподатником. Чи можна отримати в податковій дозвіл на використання єдиноподатником цього РРО для реалізації пива у пляшках? Чи можливі якісь варіанти використання одного РРО «на двох», оскільки РРО придбано за спільні кошти та єдиноподатнику недоцільно за його наявності в торговельній точці використовувати розрахункові книжки (далі — РК) і книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО)?Давайте розглянемо цю ситуацію детальніше.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Чи може РРО бути спільним?
Для того щоб розібратися з питанням можливості використання спільного РРО двом підприємцям, звернемося до
Закону про РРО. Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону про РРО при готівкових розрахунках підприємці повинні проводити розрахункові операції на повну суму купівлі (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.За своєю суттю РРО виконує функцію контролю за проведенням розрахункових операцій окремим суб’єктом підприємницької діяльності (далі — СПД), його може бути запрограмовано для продажу різних товарів, але готівкові кошти надходитимуть до загальної скриньки РРО (або на поточний рахунок СПД при розрахунках пластиковими картками). Тому, незважаючи на те, що
Закон про РРО не містить окремої норми, яка вказуає на цей момент, його положення в цілому не передбачають застосування РРО відразу декількома СПД.Як уже згадувалося, РРО повинен пройти реєстрацію — «паперову» процедуру, яка здійснюється в органі державної податкової служби (ДПС) згідно з
Порядком № 614. Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 614 реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцем проживання СПД (фізичної особи). Для реєстрації РРО подається письмова заява СПД довільної форми, в якій зазначаються сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення), а також такі документи та їх копії, завірені особистим підписом СПД — фізичної особи:—
копія свідоцтва про державну реєстрацію (якщо СПД має зареєстровані в цьому органі ДПС РРО або КОРО, то копію свідоцтва подавати не потрібно);— документ, який підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, інший документ, який підтверджує право власності або користування РРО;
— паспорт (формуляр) на РРО;
— дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договір оренди, інший документ на право власності або користування господарською одиницею);
— для реєстрації резервного РРО слід надати документи на кожну господарську одиницю, де використовуватиметься РРО;
— у разі реєстрації РРО, який було раніше зареєстровано іншим СПД, — довідка про скасування реєстрації.
У результаті цієї процедури СПД отримує реєстраційне посвідчення на РРО, де зазначається
його найменування. Якщо РРО використовуватиметься в іншій адміністративно-територіальній одиниці, то його потрібно поставити на облік, подавши реєстраційне посвідчення, в якому робиться відповідна позначка.Як бачимо, з наведених норм
Порядку № 614 випливає, що реєстрація РРО здійснюється на одного конкретного СПД, зокрема фізичну особу — підприємця і немає жодних застережень про «множинне» використання, незалежно від того, у власності скількох осіб перебуває касовий апарат. Причому найменування цього СПД має зазначатися у фіскальних чеках.Таким чином, у цій ситуації провадити готівкові розрахунки через РРО може лише підприємець на загальній системі,
на якого цей РРО зареєстровано. А будь-які «сторонні» розрахунки загрожуватимуть підприємцям штрафними санкціями.
Що загрожує підприємцям за використання спільного РРО
Отже, якщо готівкові розрахунки через один і той самий РРО, зареєстрований на підприємця на загальній системі, проводитимуть двоє підприємців, то їм обом загрожуватимуть штрафні санкції.
Притягнути підприємців до відповідальності можуть під час проведення перевірок дотримання законодавства про застосування РРО. Згідно зі
статтею 15 Закону про РРО контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України.Почнемо з підприємця на загальній системі. Припустимо, через його РРО реєструються суми від продажу товару, що належить єдиноподатнику, однак які він не вносить до
Книги за формою № 10, оскільки це виручка підприємця-єдиноподатника.Відстежити неповноту даних у
Книзі за формою № 10 легко, наприклад, для цього порівнюються дані КОРО (зареєстрованої на РРО), до якої щодня на відповідних сторінках підклеюються фіскальні звітні чеки (Z-звіти), а також щодня робляться записи про рух готівки та суми розрахунків.Водночас уся готівка, що надходить до каси, повинна своєчасно (у день отримання готівкових коштів) і в повній сумі оприбутковуватися, у тому числі відображатися у
Книзі за формою № 10. Однак при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень до КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Так зазначено в Положенні № 637.Підприємець на загальній системі проводитиме через РРО, тобто оприбутковувати, не лише свою готівку, а й надлишок у вигляді готівкових коштів підприємця-єдиноподатника. Отже, штраф за неоприбуткування готівки йому не загрожує.
Однак якщо перевіряючі виявлять розбіжність між сумами виручки, проведеними через РРО, і відображеними у
Книзі за формою № 10, то вони можуть накласти на підприємця адмінштраф за статтею 1641 КУпАП за неналежне ведення обліку доходів і витрат.Крім того, якщо протягом дня єдиноподатник вилучатиме свою виручку, то в підприємця на загальній системі будуть розбіжності між фактично наявною готівкою та тією, що пройшла через РРО. Згідно зі
статтею 22 Закону про РРО невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, карається штрафом у п’ятикратному розмірі (500 %) суми, на яку виявлено невідповідність.Причому штраф за
статтею 22 Закону про РРО накладається і в тому разі, коли податківці не дорахують грошей на місці проведення розрахунків (у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлять невідповідність).Крім того, виручку від продажу пива може бути визнано доходом підприємця на загальній системі, з якою не сплачувався податок з доходів. У цьому випадку податківці можуть донарахувати податок з доходів зі всієї суми виручки, оскільки документів, що підтверджують придбання пива в підприємця на загальній системі не буде, а також штраф за його несплату згідно з
підпунктом 17.1.3 статті 17 Закону № 2181. Його розмір становитиме 10 % від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний податковий період, установлений для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, і закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 % від такої суми і не менше 10 нмдг сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості минулих податкових періодів.Які санкції загрожують підприємцю на єдиному податку. Оскільки він згідно із
Законом про РРО і Порядком № 614 зобов’язаний застосовувати РК і КОРО, то відмова від їх використання вважатиметься неоприбуткуванням коштів з точки зору цього Закону.Згідно з
пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, у разі коли підприємець або його працівник (продавець тощо) не проведуть (проведуть не на повну суму) продаж через РРО або РК чи не видадуть розрахунковий документ, також застосовується штраф у п’ятикратному розмірі (500 %) вартості проданих товарів (наданих послуг), на яку виявлено невідповідність.Також підприємцю може загрожувати штраф у розмірі
20 нмдг, установлений пунктом 3 статті 17 Закону про РРО, за невикористання при здійсненні розрахункових операцій РК або КОРО, використання незареєстрованою належним чином РК або порушення встановленого порядку її використання, використання незареєстрованих або непрошнурованих КОРО.Як бачимо, розмір штрафів як для підприємця на загальній системі, так і для єдиноподатника може бути значним, тому проводити розрахунки через чужий РРО без будь-якого обґрунтування неприпустимо. Однак існують деякі допоміжні рішення цього питання, про які ми поговоримо далі.
Можливі варіанти використання спільного РРО
1. Передача пива єдиноподатником підприємцю на загальній системі за договором комісії на продаж (єдиноподатник-комітент, підприємець на загальній системі — комісіонер).
За такою схемою підприємець на загальній системі без проблем може реалізовувати пиво єдиноподатника через власний РРО. Але при цьому має бути укладено в письмовій формі договір комісії, в якому застережено умови передачі товару, перерахування виручки комітенту, розмір комісійної винагороди тощо (див. «ВД», 2009, № 11, с. 39).Причому передача отриманої готівкової виручки від комісіонера комітенту не потребує реєстрації через РРО. Отже, такі готівкові розрахунки комісіонера з комітентом можуть провадитися без застосування РРО (КОРО та РК), тому єдиноподатнику буде достатньо оприбуткувати виручку у
Книзі за формою № 10. Пов’язано це з тим, що передача виручки не підпадає під визначення терміна «розрахункова операція» (комісіонер у цьому випадку не є покупцем, а гроші передаються не за місцем реалізації товарів). З цим згодні й контролюючі органи (лист ДПАУ від 27.06.2003 р. № 5768/6/15-1116; лист Держкомпідприємництва від 21.04.2003 р. № 1-221/2356).Однак здебільшого підприємці на загальній системі є платниками ПДВ, а єдиноподатники такими не є. У зв’язку з цим операції за цим договором можуть стати дуже обтяжливими для обох суб’єктів, і ось чому.
При продажу пива підприємець на загальній системі повинен нараховувати ПДВ, причому, як правило, у договорі комісії вартість товару, що передається на продаж, зазначається вже з ПДВ (наприклад, 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн.)).
Згідно з порядком оподаткування, установленим
Законом про ПДВ для посередницьких договорів, права на податковий кредит за цим товаром комісіонер не матиме. Так, в абзаці другому спеціального пункту 4.7 статті 4 Закону про ПДВ зазначено, що комісіонер набуває права на податковий кредит лише після перерахування комітенту виручки від продажу (або передачі інших видів компенсації). Таке право підтверджується податковою накладною, виписати яку комісіонеру якраз зобов’язаний комітент. Оскільки в цьому випадку неплатником ПДВ є комітент, то підтвердити своє право на податковий кредит комісіонеру неможливо. Отже, якщо комісіонер реалізує товар за договором комісії з комітентом — неплатником ПДВ, то він втрачає право на податковий кредит.Водночас комісіонер повинен перерахувати комітенту всю виручку від продажу товару, уключаючи ПДВ (або виручку, уключаючи ПДВ, за мінусом комісійної винагороди, якщо це передбачено договором). У результаті в комісіонера — підприємця на загальній системі виникнуть «зайві» витрати на суму ПДВ, яка перераховується до бюджету, а в комітента-єдиноподатника збільшиться на цю суму виручка. За домовленістю комітент може компенсувати комісіонеру цю суму (під виглядом комісійної винагороди тощо), але вона буде розцінена як дохід підприємця на загальній системі.
Водночас якщо підприємець на загальній системі (комісіонер) перерахує єдиноподатнику виручку без ПДВ, то це розцінюватиметься як форма взаємозаліку, тому потрібно пам’ятати таке: як такої заборони на взаємозаліки (бартер) для підприємців-єдиноподатників немає і, якщо виходити з принципу, що виручка єдиноподатника — це кошти, що надійшли до каси або на розрахунковий рахунок, то в обліку
(Книзі за формою № 10) збільшувати її на суму ПДВ не потрібно. Утім, представники податкового органу дотримуються протилежної думки, вважаючи, що негрошові надходження є виручкою (лист ДПАУ від 13.11.2003 р. № 9335/6/17-0516).2. Передача товару, що належить підприємцю на загальній системі, за договором комісії на продаж єдиноподатнику (підприємець на загальній системі — комітент, єдиноподатник-комісіонер).
Цей варіант можливий лише, якщо підприємець на загальній системі не торгує товарами, забороненими для реалізації єдиноподатниками. Зокрема, з «продуктового» асортименту вроздріб він не може продавати лікеро-горілчані вироби, тютюнові вироби.Зазначимо, що вина виноградні та плодово-ягідні, коньяк, шампанське належать до виноробної продукції
(лист концерну «Укрспирт» від 20.01.2000 р. № 22-10-1/5). Ці напої не є лікеро-горілчаною продукцією. Також до неї не належать слабоалкогольні напої міцністю менше 6 %. Пиво також виділено в особливу групу товарів, а його виробництво регулюється ДСТУ 3888-99 «Пиво. Загальні технічні умови». Отже, підприємці — платники єдиного податку можуть торгувати вроздріб винами, коньяком, шампанським і пивом, але для цього потрібно отримати ліцензію і застосовувати фіскальний РРО (торгівля підакцизними товарами).Якщо зазначений спосіб уникнути застосування РК і КОРО обом підприємцям підходить, то можна використовувати в торговельній точці один РРО, однак доведеться зареєструвати (або перереєструвати) цей фіскальний РРО на єдиноподатника. Нагадаємо, що передача отриманої готівкової виручки від комісіонера комітенту не потребує реєстрації через РРО, оскільки не належить до розрахункових операцій.
Щодо нарахування підприємцем на загальній системі (комітентом) ПДВ, то в цій ситуації застосувати спеціальний «комісійний»
пункт 4.7 статті 4 Закону про ПДВ неможливо. Формально на таку ситуацію норми цього пункту не поширюються, оскільки в ньому йдеться про дії посередника — платника ПДВ. Однак нарахувати податкові зобов’язання комітент (підприємець на загальній системі) зобов’язаний, питання залишається в даті. Якщо пункт 4.7 статті 4 Закону про ПДВ не застосовувати, то податкові зобов’язання він повинен відобразити не за датою отримання коштів від комісіонера, а за загальними принципами, тобто за правилом першої події. Податкові зобов’язання виникають або за датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків (чи оприбуткування готівки до каси), або за датою відвантаження товарів.Слід звернути увагу на те, що все отримане комісіонером за правочином належить комітенту. Тобто кошти, отримані комісіонером від покупця, належать комітенту. Таким чином, у цьому випадку комітенту слід визначати податкові зобов’язання на підставі інформації, наданої комісіонером, за датою першої з подій: або за датою оплати покупцем вартості товару, або за датою відвантаження товару комісіонером покупцю.
Водночас єдиноподатник-комісіонер, отримуючи від покупців «транзитні» кошти за товар комітента, повинен пам’ятати: представники ДПАУ вважають, що ці суми повинні включатися до виручки комісіонера, яка, як відомо, не повинна перевищити 500 тис. за календарний рік.
Висновки
РРО реєструється на кожного конкретного СПД, один РРО не може використовуватися відразу двома підприємцями.
Підприємець на єдиному податку не повинен здійснювати розрахунки з покупцями за свій товар через «чужий» РРО. Якщо він торгує пивом, то повинен використовувати власні РК.
Недотримання цього принципу вважається порушенням
Закону про РРО, воно може бути виявлено під час податкової перевірки і призвести до накладення значних штрафних санкцій на обох підприємців.Вирішенням ситуації, щоправда з деякими витратами, може стати укладення договору комісії на продаж, зокрема, де комісіонером стане підприємець на загальній системі.
Документи консультації
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. 8073-X.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.Порядок № 614 — Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.
